Рішення

від 15.11.2023 по справі 188/346/23

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/346/23

Провадження № 2/188/380/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Лисяк А.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Никитюк Ю.М., представник

ОСОБА_1 , договір від 10.03.2023р.

від відповідача: представник Коробка К.В., дов. № 888

від 30.05.2023р.

від третьої особи-1: представник Коробка К.В., дов. № 888 від

30.05.2023р.

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 (с. Миколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області)

до Органу опіки та піклування в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (с. Миколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області)

третя особа-1: Служба у справах дітей виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (с. Миколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області)

третя особа-2: КЗО «Першотравенський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Берегиня» ДОР (м. Першотравенськ Дніпропетровської області)

про повернення дітей

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду, відповідно до якого просить повернути їй на виховання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2022 року відібрано у неї та її чоловіка ОСОБА_5 , малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав. Крім цього з неї стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.12.2021 року і до досягнення дітьми повноліття, на користь закладу, в якому перебувають діти.

На виконання рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2022 року представником органу опіки і піклування було відібрано дітей та їх було влаштовано до КЗО «Першотравенський багатопрофільний навчально-реалібітаційний центр «Берегиня» ДОР, де вони виховуються і по теперішній час.

На теперішній час поведінка, спосіб життя, матеріальне становище та місце проживання ОСОБА_2 змінилося, оскільки її чоловік ОСОБА_5 на даний час перебуває під вартою за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за вбивство їх доньки: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому жодним чином не зможе впливати на подальше виховання дітей. На даний час ОСОБА_2 проживає разом із батьками в їх будинку, працює на ВП «ШУ Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 12.07.2022 року має джерело доходу та позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, що і зумовило позивача звернення до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні позивач та її представник просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Служби у справах дітей не заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що діти бажають проживати з матір`ю, сумують за нею, у якої створені всі необхідні умови для дітей. Крім того, у мами дійсно змінилось середовище, в якому вона проживала раніше з дітьми, оскільки вона змінила місце проживання, влаштувалась на роботу та має постійне джерело доходу, умови проживання та клімат в родині задовільні. Для дітей створені всі необхідні умови для їх проживання, навчання, розвитку та душевного спокою.

Представник КЗО «Першотравенський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Берегиня» ДОР в судовому засіданні просила прийняти рішення, яке буде відповідати інтересам дітей, пояснила, що дійсно за період перебування дітей в їх закладі ОСОБА_2 постійно спілкувалась зі своїми дітьми, цікавилась їх станом здоров`я, навчанням та багато часу проводила з дітьми, не втрачаючи контакту з ними.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадах.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження від 21.09.2015 року (а.с. 10, 12).

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2022 року відібрано у неї та її чоловіка ОСОБА_5 , малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав. Крім цього з неї стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.12.2021 року і до досягнення дітьми повноліття, на користь закладу, в якому перебувають діти.

На виконання вказаного рішення органом опіки і піклування було відібрано дітей та влаштовано до КЗО «Першотравенський багатопрофільний навчально-реалібітаційний центр «Берегиня» ДОР, де вони виховуються і по теперішній час.

Позивач зазначає, що її поведінка, спосіб життя, матеріальне становище та місце проживання кардинально змінилося, оскільки її чоловік ОСОБА_5 на даний час перебуває під вартою за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за вбивство їх доньки: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому жодним чином не зможе впливати на подальше виховання дітей. На даний час вона проживає разом із батьками в їх будинку, працює на ВП «ШУ Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 12.07.2022 року має джерело доходу та позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. Крім того, стан її здоров`я є задовільним, вона не зверталась з приводу надання медичної допомоги до лікарів, в тому числі і з приводу психічних розладів, що, на її думку, є підставою для повернення їй дітей.

Згідно з ч.ч. 2, 8, 9 ст. 7 Сімейного Кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Згідно ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами у справі, рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2022 року відібрано у ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_5 , малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

До того ж, у частині першій статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Як вбачається з матеріалів справи позивач фактичне проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїми батьками, приймає участь у громадському житті села, скарг від жителів села на неї не надходило (а.с. 23).

Відповідно до довідки № 948 від 13.09.2022р. ОСОБА_2 дійсно працює з 11.07.2022 року в ВП «Шахтоуправління Першотравенськ» апаратником хімводоочищення дільниці водо забезпечення та водовідведення бригади робітників ЮБИЛ (а.с. 27).

Відповідно до довідок про доходи ОСОБА_2 має стабільний дохід та сплачує аліменти на утримання малолітніх дітей, згідно рішення суду, заборгованості по сплаті аліментів не має (а.с. 25, 26).

За місцем роботи ОСОБА_2 характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень не має (а.с. 30).

Згідно висновку ЛКК КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР № 594 від 29.08.2023р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має діагноз: шизофективний розлад, стан медикаментозної ремісії.

Крім того, як встановлено судом, фізичне здоров`я та емоційний стан ОСОБА_2 перебувають в задовільному стані, оскільки з 2022 року остання за допомогою до лікарів, в тому числі і для коригування свого діагнозу, не зверталась та не потребувала втручання лікарів з приводу надання медичної допомоги.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Миколаївської сільської ради від 30.01.2023 року прийнято рішення про доцільність повернення малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім`ю ОСОБА_2 , які фактично будуть проживати за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20, 21).

Отже, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що повернення малолітніх дітей за місцем проживання матері на сьогоднішній день, створює загрозу їх життю та здоров`ю або негативно впливатиме на їх розвиток в майбутньому, а також не встановлено обставин, що повернення дітей буде суперечити їх інтересам.

З огляду на викладене позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 141, 142, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Повернути на виховання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.12.2021 року і до досягнення дітьми повноліття, на користь закладу, в якому перебувають діти.

Покласти на Службу у справах дітей виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області обов`язок щодо проведення з ОСОБА_2 соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання потраплянню у складні життєві обставини, сімейному неблагополуччю, домашньому насильству та жорстокому поводженню з малолітніми дітьми відповідно до законодавства.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Місюра