Ухвала

від 16.11.2023 по справі 646/8187/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 листопада 2023 року

м. Харків

справа № 646/8187/21

провадження № 22-ц/818/1388/23

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Тичкової О.Ю.

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

за участі секретаря судового засідання Тітченко О.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідачі - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз»,

третя особа: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 травня 2023 року у складі судді Янцовської Т.М.,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні2021року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення № 117/01.5.1-з від 03.11.2021 р., поновлення на роботі на посаді водія автотранспортних засобів (спецтранспорт) ПАДС Служби автотранспорту, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено, що він працював на посаді водія 1 класу в ВАТ «Харківміськгаз» з 15.12.2008 р. ВАТ «Харківміськгаз» з 11.04.2011 р. перейменовано в ПАТ «Харківміськгаз». Наказом № 117/01.5.1-з від 03.11.2021 р. його звільнено з посади водія автотранспортних засобів (спецтранспорт) АДС Служби автотранспорту на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України - поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння. Однак на момент його звільнення Комінтернівським районним судом м. Харкова розглядалась справа № 641/8225/21 про притягнення до адміністративної відповідальності. Постановою суду провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Він не є членом Первинної профспілкової організації ПАТ «Харківміськгаз», з якої вийшов 01.11.2021 р. Всупереч цьому та всупереч чинному законодавству України Голова ППО ПАТ «Харківмістьказ» Тесленко А.І. листом від 03.11.2021 року «Про погодження звільнення ОСОБА_4 » погодив його звільнення. На дату 03.11.2021 року він є членом та Головою ППО НПГУ ПАТ «Харківміськгаз». Відповідач мав обов`язок та право одержати попередню згоду на його звільнення у виборного органу, членом якого він є - профкому ППО НПГУ ПАТ «Харківміськгаз», а також попередню згоду вищестоящого виборного органу цього об`єднання профспілок - Конфедерації Вільних профспілок України. Однак відповідачем такі вимоги не дотримані. У відповідності до ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення відповідач повинен був врахувати те, що він працював бездоганно на протязі 13 років та не мав жодного стягнення і його діями не завдано будь-якої шкоди майну та інтересам відповідача. Середньоденна заробітна плата його становить 390,00 гривень.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що дії відповідача щодо звільнення позивача на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України є законними, в наказі про звільнення № 117/01.5.1-з від 03.11.2021 р. наведені конкретні факти щодо перебування на роботі у нетверезому стані позивача ОСОБА_1 ..

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подавапеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просив судове рішення скасувати та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, що були предметом дослідження в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що Первинній профспілковійї організації незалежних профспілок гірників України ПАТ «Харківміськгаз», Раді голів Конфедерації вільних профспілок України слід запропонувати розглянути питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади водія автотранспортних засобів за п. 7 ст. 40 КЗпП України (поява на роботі у нетверезому стані).

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 12, 13, 77, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних права або виконанні обов`язків щодо доказів, а також і інших випадках, передбачених цим Кодексом, зокрема коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подають сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи, згідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивач перебуває в трудових відносинах з АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на посаді водія автотранспортних засобів з 15.12.2008 р., звільнений 03.11.2021 р. на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі у нетверезому стані.

Наказом АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» № 117/01.5.1-з від 03.11.2021 р. позивача за появу на роботі у нетверезому стані звільнено з роботи 03.11.2021 р. за п. 7 ст. 40 КЗпП України з посади водія автотранспортних засобів служби автотранспорту.

Як убачається з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного Акціонерного Товариства Харківміськгаз від 17.06.2016 ОСОБА_1 згідно статуту, є керівником (т. 1 а.с. 17).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» ( Закон 1045-XIV ) громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Статтею 37 Закону 1045-XIV визначено, що профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки. Якщо на підприємстві, в установі або організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства, установи або організації щодо укладання колективного договору здійснюється об`єднаним представницьким органом, який утворюється цими первинними профспілковими організаціями, за ініціативою будь-якої з них. У цьому випадку кожна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов`язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Представницький орган утворюється на засадах пропорційного представництва. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси найманих працівників при підписанні колективного договору.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону 1045-XIV звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Відповідно до ч. 9 ст. 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження у справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Також відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 336/5828/16 (провадження № 61- 30894сво18) зазначено, що «як при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (стаття 252 КЗпП) суд має зупинити провадження по справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення. Відсутність такого рішення під час звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору».

Згідно з п. 15 Постанови Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» із змінами та доповненнями, суд встановивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмові профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів уважає, що оскільки ОСОБА_1 був головою Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного Акціонерного Товариства Харківміськгаз, а запит на надання згоди на його звільнення був запитаний лише у ППО НПГУ ПАТ «Харківміськгаз», дозвіл на звільнення ОСОБА_1 належить також запитати у Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного Акціонерного Товариства Харківміськгаз.

Частиною 2 ст. 381 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвали, в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 84, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Доручити Первинній профспілковійї організації незалежних профспілок гірників України ПАТ «Харківміськгаз», Раді голів Конфедерації вільних профспілок України розглянути питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади водія автотранспортних засобів служби за п. 7 ст. 40 КЗпП України (поява на роботі у нетверезому стані) в порядку визначеному законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 17.11.2023

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук