Постанова

від 15.11.2023 по справі 727/5718/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Чернівці

справа № 727/5718/21

провадження 822/871/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Половінкіної Н.Ю., Одинака О.О.,

за участю секретаря Скулеби А.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Обслуговуючий кооператив«Житлово-будівельнийкооператив «ПаркТауер»;Інспекція державногоархітектурно-будівельного контролю Чернівецькоїміської ради; виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецька міська рада,

апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер»;

головуючий в суді першої інстанції суддя Чебан В.М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача , Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (далі ЖБК «Парк Тауер») про скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541, виданого 06 листопада 2020 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради.

В подальшому, позивачка змінила позовні вимоги. Відповідно до позовної заяви в останній редакції, ОСОБА_1 звернулась з позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, ЖБК «Парк Тауер» про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень, для проектування об`єкта будівництва та знесення самочинного будівництва, в якому просила:

визнати незаконним та скасуватидозвіл на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541, виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (ЄДРПОУ 43147095) на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 ;

скасувати містобудівні умови та обмеження, для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13 серпня 2020 року за № 718-МО;

зобов`язати Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (ЄДРПОУ 43147095) знести за свій рахунок самочинне будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову зазначала, що на підставідержавного акту на право власності на землю серії І-ЧВ № 003135 від 01 вересня 1997 рокує власникомземельної ділянки, площею 0,0805 га та розміщеного на ній триповерхового із мансардним поверхом садибного житлового будинку, загальною площею 573,30 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

На суміжній їй земельній ділянці, кадастровий номер 7310136300:25:002:1091, площею 0,2252 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: АДРЕСА_2 відповідач ЖБК «Парк Тауер» розпочав будівництво багатоповерхового житлового будинку.

Будівництво здійснюється, на підставі містобудівних умов та обмежень, для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 », затвердженого наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13 серпня 2020 року № 718-МУО (далі Містобудівні умови та обмеження) (т.1 а.с. 30) та дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541, виданих 06 листопада 2020 року Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради (т.1 а.с. 92).

Зазначає, що вказане будівництво здійснюється з порушенням державних будівельних норм, її прав та інтересів, як власника сусіднього житлового будинку та земельної ділянки.

Також зауважує, що забудовником ЖБК «Парк Тауер» не дотримано мінімальних відстаней від його об`єкта будівництва як до її земельної ділянки, так і до її житлового будинку, а саме порушено вимоги примітки 1 пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Відповідно до пунктів 1, 2 Містобудівних умов та обмежень гранично допустима висотність будинку, що будується ЖБК «Парк Тауер», складає 36,5 метрів, а поверховість 8 поверхів.

Відстань від нового будівництва до ділянки ОСОБА_1 повинна складати не менше 15м, а до найближчої стіни її будинку 36,5м.

Зазначає, що фактично на сьогоднішній день відстань від нового будівництва до межі земельної ділянки позивачки становить 2,25м, а відстань до найближчої стіни її житлового будинку орієнтовно 8,70 м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці 06 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень, для проектування об`єкта будівництва та знесення самочинного будівництва задоволено частково.

Скасовано містобудівні умови та обмеження, для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13 серпня 2020 року за № 718-МО.

Визнано незаконним та скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541, виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (ЄДРПОУ 43147095) на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником садибного житлового будинку та земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

Відповідно до законодавства, містобудівні умови та обмеження повинні містити вимоги щодо мінімально допустимих відстаней від об`єкта, що проектується до існуючих будинків та споруд, проте в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях не вказані відстані до існуючого суміжного садибного будинку, який належить ОСОБА_1 , з врахуванням вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Суд вважає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані ОК ЖБК «Парк Тауер» з порушенням, а тому підлягають скасуванню.

З приводу позовної вимоги щодо визнання незаконним дозволу на будівництво, то суд в оскаржуваному рішенні вказав, що оскільки суд прийшов до висновку про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, то наявні підстави для скасування дозволу на виконання будівельних робіт.

Щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про знесення самочинного будівництва, то суд прийшов до висновку, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував, що зона Ж-3, де будується спірний об`єкт будівництва, на який видані оспорювані містобудівні умови та обмеження, є зоною багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови, а, відтак будівництво відповідає затвердженій містобудівній документації міста Чернівці.

Суд першої інстанції, визнаючи, що як спірна забудова, так і наявна забудова позивача відноситься до зони Ж-3 (багатоповерхова квартирна житлова та громадська забудова), тим не менш скасовує містобудівні умови, за відсутності на те підстав, чітко визначених законодавством.

Крім того, судом при ухваленні оскаржуваного рішення про скасування містобудівних умов та обмежень не враховано, що останні містять розділ під назвою «містобудівні умови та обмеження», що визначає вимоги до гранично допустимої висоти будівлі; максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки; відстаней від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; мінімально допустимих відстаней від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд.

Також судом не взято до уваги ту обставину, що в даному випадку розроблявся не новий квартал, а містобудівні умови та обмеження видавалися в межах конкретної земельної ділянки, тому посилання позивача на порушення примітки 1 П.6.1.22.ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є безпідставним.

Крім того, судом першої інстанції не враховано той факт, що не погоджуючись із рішенням Чернівецької міської ради від 27 березня 2014 року за №1171, щодо затвердження містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівців» ОСОБА_1 звернулася із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування вказаного вище рішення, в частині поміщення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3, а також зобов`язання Чернівецької міської ради розглянути питання про внесення змін до Генерального плану міста та схеми зонування території м.Чернівці щодо поміщення земельної ділянки, площею 0,0805га на АДРЕСА_2 в зону житлової забудови з буквено-цифровим індексом Ж-1.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021року у справі №600/3900/2і-а, залишеним в силі Сьомим апеляційним адміністративним судом та Верховим Судом, ОСОБА_1 в позові відмовлено повністю.

З приводу застосування судом першої інстанції роз`яснень ДП «Містопроект», як підставу для задоволення позовної вимоги щодо скасування містобудівних умов та обмежень, то вони не можуть бути застосовані при визначені законності видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, оскільки не відповідають чинному законодавству у сфері будівельної діяльності та суперечать правовим висновкам, які викладені Верховним Судом в постановах, що стосуються подібних правовідносин.

Судом першоїінстанції,під часрозгляду справита ухваленняоскаржуваного рішення,не буливраховані тане залученідо участіу справіособи,які вклаликошти убудівництво багатоквартирногожитлового будинкупо АДРЕСА_1 .

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу.

Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Посилалась на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість судового рішення є безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

На підставідержавного акту на право власності на землю серії І-ЧВ № 003135 від 01 вересня 1997 року позивачка є власникомземельної ділянки, площею 0,0805 га та розміщеного на ній триповерхового, із мансардним поверхом, садибного житлового будинку, загальною площею 573,30 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

На суміжній їй земельній ділянці, кадастровий номер 7310136300:25:002:1091, площею 0,2252 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою: АДРЕСА_1 відповідач ЖБК «Парк Тауер» розпочав будівництво багатоповерхового житлового будинку.

Будівництво здійснюється, на підставі містобудівних умов та обмежень, для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 », затвердженого наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13 серпня 2020 року № 718-МУО та дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541, виданого 06 листопада 2020 року Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Щодо позовної вимоги про скасування містобудівних умов та обмежень, пред`явлених до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради, слід зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, третьої - п`ятої, сьомоїстатті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок № 109.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленомуЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з пунктом 2.4 Порядку № 109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленомуЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до частин першої та третьоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадком.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 175 ЦПК Українивстановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом.

Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

З огляду на зазначене визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивачем не надано доказів, що відповідачі вчиняли неправомірні дії та приймали рішення щодо надання оспорюваних містобудівних умов та обмежень і що в результаті вказаних дій були порушені законні права чи інтереси позивача.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради, як до неналежних відповідачів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , пред`явленого до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування містобудівних умов та обмежень, з підстав пред`явлення його до неналежних відповідачів.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постановах від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18, від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18, від 15 лютого 2021 року у справі №761/22108/16-ц та від 24 березня 2021 року у справі 1316/364/12.

Щодо позовної вимоги про скасування містобудівних умов та обмежень, пред`явлених до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» та Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 7 частини першоїстатті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

Частиною п`ятоюстатті 26 вказаного Законувстановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбаченихстаттею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частин першої, третьої - п`ятої, сьомоїстатті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Отже, на підставі наведених вище положень частини п`ятоїстатті 29 вказаного Законута пункту 2.4 Порядку № 109 єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Водночас у разі відсутності невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов`язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі№ 522/6069/14-а(провадження № 11-1362апп18).

Отже, фактично єдиною законодавчою підставою для скасування містобудівних умов та обмежень у вказаний період часу слід вважати невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Зазначений висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі№826/9713/18 (адміністративні провадження №№К/9901/11161/19,К/9901/12170/19, К/9901/12673/19, К/9901/18342/19, К/9901/18392/19, К/9901/18620/19).

Конкретизація намірів забудовника, дозвіл на реалізацію цих намірів, та, відповідно, виконання оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, відбувається на етапі проектування та отримання дозволу на будівництво.

Характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією.

Зазначений висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі№826/9713/18 (адміністративні провадження №№К/9901/11161/19,К/9901/12170/19, К/9901/12673/19, К/9901/18342/19, К/9901/18392/19, К/9901/18620/19).

З огляду на вказане вище у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог законодавства, оскільки наміри забудови земельної ділянки, а саме, будівництво багатоквартирного житлового будинку відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, яка відноситься до категорії земель громадської забудови.

Позивачем недоведено порушенняйого прав оскаржуванимимістобудівними умовамита обмеженнями,оскільки вонине встановлюютьдля позивачабудь-якихправ таобов`язків,а томувідповідно неможуть безпосередньопорушувати йогозаконні правата/абоінтереси.

Відсутність порушеного права чи інтересу позивача є самостійною підставою для відмови в позові, зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

А тому, суд апеляційної інстанції приходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , пред`явленого до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» та Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про скасування містобудівних умов та обмежень з наведених вище підстав.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, пред`явленої до Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз вказаної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом».

Статтею 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

Статтею 1 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до статті 4 Закону № 3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно з частинами першою та другою статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до частини третьої статті 34 Закону № 3038-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина 2статті 48 ЦПК України).

Відповідно достатті51ЦПКУкраїнисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених в частинах 1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Отже, наведеними нормами процесуального закону визначено, що вирішення питання щодо заміни належного відповідача, залучення до участі у справі співвідповідача здійснюється лише під час розгляду справи в суді першої інстанції до початку розгляду справи по суті.

Згідно зістаттею175ЦПКУкраїнипозивач формулює позовні вимоги і зобов`язаний зазначити належний склад відповідачів у позові, а суд згідно вимог пункту 4 частини другоїстатті197ЦПКУкраїни- уточнити склад осіб, які беруть участь у справі.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тлумаченнястатті51ЦПКУкраїнисвідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин, суд відмовляє у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано доказів, що відповідачі вчиняли неправомірні дії та приймали рішення щодо надання оспорюваного дозволу на виконання будівельних робіт і що в результаті вказаних дій були порушені законні права чи інтереси позивача.

Враховуючи те,що ОСОБА_1 звернулася зпозовом доЧернівецької міськоїради,виконавчого комітетуЧернівецької міськоїради,Департаменту урбаністикита архітектуриЧернівецької міськоїради,суд апеляційноїінстанції дійшоввисновку пронеобхідність відмовитиу задоволенніпозову ОСОБА_1 ,пред`явленого доЧернівецької міськоїради,виконавчого комітетуЧернівецької міськоїради, Департаментуурбаністики таархітектури Чернівецькоїміської ради про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, з підстав пред`явлення його до неналежних відповідачів.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постановах від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18, від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18, від 15 лютого 2021 року у справі №761/22108/16-ц та від 24 березня 2021 року у справі 1316/364/12.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, пред`явленої до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, слід зазначити наступне.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі про скасування містобудівних умов та обмежень, на підставі яких розроблялась проектна документація, а в подальшому, видавався дозвіл на виконання будівельних робіт, прийшов до висновку, що оскільки судом скасовано містобудівні умови та обмеження, а тому наявні підстави і для скасування дозволуна виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541, що виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні підстави для скасування права на початок проведення будівельних робіт визначені у Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю виключно за наявності однієї з підстав, наведених у статтях 35, 36 та 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт. При цьому однією з підстав для скасування відповідного права є виявлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень або наведення недостовірних даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих та будівельних робіт. Тобто виявлення вказаних порушень здійснюється саме під час проведення перевірки суб`єкта містобудівної діяльності (аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16 і від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17).

Судом установлено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю не вирішувалося питання про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт.

Відповідач на законних підставах здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку.

Проведення будівельних робіт замовником з відхиленням від проектних рішень саме по собі не свідчить про порушення прав позивачки таким будівництвом чи про наявність будь-яких порушень в діях Державної архітектурно-будівельної інспекції під час проведення реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та не може слугувати підставою для скасування такого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Крім того, спірне будівництво здійснюється відповідачем на належній йому на праві власності земельній ділянці, на підставі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 », затвердженого наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13 серпня 2020 року № 718-МУО (т.1 а.с. 30) та дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541, виданих 06 листопада 2020 року Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради (т.1 а.с. 92), який в установленому порядку органом державного архітектурно-будівельного контролю не скасовано.

Оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування містобудівних умов та обмежень, а тому із наведених підстав не може бути скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що в результаті видачі Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541, виданого 06 листопада 2020 року були порушені його законні права чи інтереси.

А тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , пред`явленого до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт з наведених вище підстав.

Оскільки в апеляційній скарзі відсутні доводи апелянта про необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про знесення самочинного будівництва, а тому відповідно до ст. 367 ЦПК України, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду в цій частині.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 1ст.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позову ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому його слід скасувати в цій частині з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в частині задоволення позову, а саме скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень, для проектування об`єкта будівництва (дві вимоги немайнового характеру).

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на момент пред`явлення позову), за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн).

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674 VI від 08 липня 2011 року зі змінами та доповненнями № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, які набрали чинності 15 грудня 2017 року, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, що складає 2724 гривень (908*2 *150/100).

З урахуванням розміру задоволених вимог апеляційної скарги з позивачки на користь апелянта, підлягає відшкодуванню судовий збір за подання до суду апеляційної скарги у розмірі 2724 гривень.

Керуючись ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 вересня 2023 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» 2724 гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 17 листопада 2023 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: О.О. Одинак

Н.Ю. Половінкіна