Ухвала

від 16.11.2023 по справі 216/7434/23

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/7434/23

Провадження 2-з/216/77/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міський районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Металопереробна Компанія» про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, -

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Металопереробна Компанія» звернулися до Центрально - Міського райсуду м. Кривого Рогу з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Кучман Ірина Іванівна, приватний виконавець Дніпровського виконавчого округу Лисенко Юрій Олександрович, про визнання недійсним договору дарування квартири та скасування державної реєстрації права власності.

Просять суд:

1. Визнати недійсним договір дарування квартири загальною площею 42,4 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Кучман 1.1. 25 січня 2023 року р. за № 278.

2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 66192957 від 25.01.2023 11:44:44, приватного нотаріуса Кучман Ірини Іванівни, Криворізький районний нотаріальний округ Дніпропетровської обл., про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на нерухоме майно - квартиру загальною площею 42,4 кв.м.; житловою площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підстава реєстрації - договір дарування серія та номер 278, бланки НСТ 621834, НСТ 621835, виданий 25.01.2023 ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу

3. Стягнути з Відповідача-1 та Відповідача-2 на користь Позивача ТОВ «Перша Металопереробна Компанія» понесені ним під час розгляду справи судові витрати.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, яке сторона позивача обґрунтовує наступним:

Предметом спору за позовом, що подається ТОВ «Перша Металопереробна Компанія», є захист прав Позивача як стягувача в описаному у позові виконавчому провадженні, шляхом визнання недійсним договору, за рахунок якого Відповідачем ОСОБА_1 було відчужено майно - квартира загальною площею 42,4 кв.м.; житловою площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також скасування відповідного рішення про державну реєстрацію речових прав на цю квартиру за матір`ю ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Таким чином, Позивачем заявлено позов, кінцевою метою якого є звернення стягнення на зазначену вище квартиру та задоволення за рахунок цього майна своїх вимог як стягувача у виконавчому провадженні та виконання таким чином судового рішення в частині стягнення з боржника ОСОБА_1 суми грошових коштів.

Відповідно, належне виконання рішення суду буде можливим (або не буде передбачати додаткових дій, зусиль та витрат), лише у тому випадку, якщо зазначений на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень власник спірної квартири (мати боржника - ОСОБА_2 ) залишиться незмінним на час набрання рішенням у цій справі законної сили.

В іншому же випадку (наприклад, у випадку відступлення прав на квартиру іншим особам), Позивачу для виконання рішення суду доведеться вчиняти додаткові дії - заявляти додаткові позови, для прикладу, позови про визнання договорів недійсними, вчиняти інші дії, нести додаткові витрати по часу та майнові витрати тощо.

Тому належним способом уникнення вказаних вище ризиків є накладення на спірну квартиру арешту, а також встановлення заборони вчиняти щодо спірної квартири будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до моменту набрання рішенням у цій справі законної сили.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду вразі не вжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Що же стосується наявності реальних ризиків відчуження квартири, то звертають увагу суду на наступне:

Так, як вбачається із описаних у позовній заяві обставин, та доданих до позову письмових доказів, Відповідач ОСОБА_1 під час судового провадження, яке несло для неї ризики стягнення із неї сум грошових коштів, вчинила формальне (фіктивне) переоформлення належної їй на праві власності квартири на користь своєї матері шляхом укладення договору дарування, та таким чином уникнула на даний час звернення на цю квартиру в межах виконавчого провадження.

Поточний власник квартири - це мати боржника ОСОБА_1 , та ніщо не перешкоджає даній особі за вказівкою (проханням) ОСОБА_1 вчинити подальше відчуження квартири іншій особі, щоб ускладнити Позивачу повернення цієї квартири у володіння боржника ОСОБА_1 .

Загально відомо, що штучне «переоформлення» спірного майна на третіх осіб є усталеною практикою створення перешкод опоненту у спорі, так як у такому випадку виникають додаткові спори за участю нових «власників», які будуть стверджувати що є «добросовісними набувачами» майна, а тому це призведе до додаткових витрат як часу, так і коштів Позивача, навіть у випадку задоволення його позову, тим більше враховуючи достатньо тривалий розгляд справи судом першої інстанції.

Предметом спору є саме описана вище спірна квартира, а тому Позивач просить вчинити обмеження саме щодо того майна, яке є предметом спору, права та інтереси Відповідачів чи інших осіб вказаними діями жодним чином не порушуються.

Крім того, забезпечення позову у формі арешту спірного майна та заборони вчинення щодо нього дій є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси Позивача на той випадок, коли Відповідачі у справі будуть діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це тимчасове обмеження процесуальним опонентам у справі, які на даний час мають зареєстровані речові прав на нього, у вільному розпорядженню даним майном.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також убезпечення від спричинення значної шкоди позивачу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача.

При цьому, ризик вчинення Відповідами таких несумлінних дій є значним, про що вже було зазначено вище.

Звертають увагу суду, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо саме спірного нерухомого майна (квартири), що не стосується іншого майна та прав сторін у цій справі, не вимагає обмеження в інших правах сторін щодо цього майна, що має значення для найменшого порушення інтересів Відповідачів, однак має значення для збереження нерухомого майна без змін, у т.ч. щодо його поточного власника, запропоновані Позивачем за зустрічним позовом заходи забезпечення позову є адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам.?

При цьому, вважають, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди сторонам, оскільки заборона відчуження майна тимчасово перешкоджає вчиняти дії щодо його відчуження. При цьому майно залишається без змін щодо статусу його титульного володільця, та у разі відмови у зустрічному позові заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Враховуючи, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів Позивача від можливих недобросовісних дій з боку Відповідачів з і з метою забезпечити Позивачу реальне та, ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь Позивача, та враховуючи, що вказаний спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, вважаю, що мною наведено достатній обсяг підстав для задоволення даної заяви.

Щодо питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення, звертають увагу суду, що на час подачі клопотання про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч. З ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Просять суд задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 42,4 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2637266812060.

Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії вчинення будь-яких реєстраційних дій, вчиняти будь- які дії щодо оформлення відчуження та переоформлення прав, зміни відомостей щодо квартири загальною площею 42,4 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2637266812060, у тому числі в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інших.

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви та додатки до неї, приходжу до висновку про те, що вказана заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 Цивільного процесуального кодексу Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1ст. 153 Цивільного процесуального кодексу Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;забороною вчиняти певні дії;встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ч. 3ст. 153 Цивільного процесуального кодексу Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із наведеного випливає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

Зі змісту заяви про забезпечення позову, вбачається, що предметом позову є визнання недійсним договору дарування квартири від 23.01.2023 року, та скасування державної реєстрації права власності на це нерухоме майно, яке як вважає позивач, потенційно має стати об`єктом арешту за для виконання постанови про арешт майна боржника позивача ОСОБА_1 від 19.09.2023 року, постановленої приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрієм Олександровичем в рамках виконавчого провадження по виконанню іншого рішення суду, ВП № 72826196, відкритого на підставі виконавчого листа по справі № 214/4614/22, виданого 01.09.2023 року.

Спір, в рамках якого позивач звертається до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, не виник безпосередньо між двома сторонами оспарюємого договору.

В даному випадку, позовні вимоги спрямовані на визнання недійсним договору щодо нерухомого майна, що в свою чергу спрямовано на подальшу реалізацію цього нерухомого майна та стягнення коштів в рамках виконання рішення по іншій справі.

Між стороною позивача та відповідачами фактично відсутній спір про право саме на житлове приміщення.

Метою забезпечення даного позову є забезпечення виконання іншого судового рішення.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення, у даному випадку виконання іншого судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

При цьому, ОСОБА_2 , яка на сьогоднішній день є власником нерухомого майна, на яке позивач просить суд накласти арешт, не є боржником позивача по справі між ними фактично відсутній спір, вона є добросовісним набувачем нерухомого майна від особи ОСОБА_1 , яка на момент оформлення між ними даного договору також ще не була боржником позивача по справі.

Неврегулювання спору в добровільному порядку та нездійснення дій відповідачем ОСОБА_1 щодо виконання іншого рішення суду, не є безумовною підставою для забезпечення даного позову.

Суд вважає, що позивачем не доведена співмірність та своєчасність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Заявником не доведено тієї обставини, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачами недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, передчасною, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Керуючись ст.149- 154, 353-355 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Металопереробна Компанія» про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - відмовити.

Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15денний строк з дня оголошення ухвали.

Суддя: М.В. БУТЕНКО