Ухвала

від 16.11.2023 по справі 524/8664/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/8664/23

Провадження № 2/524/3003/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023 року суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Предоляк О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна, у якому просить зняти арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 24.09.2010 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 850 грн. На виконання вказаного вироку 02.12.2010 р. Автозаводським районним судом м.Кременчука видано виконавчий лист № 1-1037/10, який направлено судом на адресу Автозаводського ВДВСм.Кременчука.На підставівиконавчого листа13.12.2010р.відкрито виконавчепровадження № 23212249.В ходіпримусового виконання,державним виконавцем24.11.2011р.винесено постановупро арештмайна боржниката оголошеннязаборони найого відчуження. Після завершення виконавчого провадження відповідачем протиправно не знято арешт з його нерухомого майна, що перешкоджає праву вільно розпоряджатися таким майном.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі приходжу до наступного висновку.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннямстатті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється в позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тобто, в порядку цивільного судочинства може бути оскаржено рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа.

Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб`єктами та їх підпорядкованістю.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій; на публічно-правові спори, у тому числі на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (частина перша, пункт 1 частини другоїстатті 19 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у зазначеній редакції).

Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Позивач є боржником у виконавчому провадженні, а спір не пов`язаний з належністю майна, на яке накладено арешт.

Предметом цієї справи є оцінка правомірності бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного в порядку примусового виконання виконавчого листа виданого на виконання вироку суду в частині стягнення на користь держави штрафу в розмірі 850 грн.

Згідно з частиною 3 статті 535 КПК України у разі, якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому, чинний КПК України передбачає можливість виконання судових рішень органами ДВС, однак не встановлює порядок оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень, прийнятих у кримінальному провадженні.

Натомість, частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, з урахуванням того, що в КПК України не передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні судових рішень, прийнятих у кримінальному провадженні, такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені у порядку адміністративного судочинства.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.01.2020 у справі №823/564/17, від 19.06.2019 у справі № 383/493/18, від 27.03.2019 у справі №586/77/17, від 12.12.2018 у справі № 757/61236/16-ц.

Враховуючи, що виконавчий лист виданий на виконання вироку в частині в частині стягнення на користь держави штрафу в розмірі 850 грн., винесеного на підставі Кримінально-процесуального кодексу України, а не на виконання судового рішення у цивільній справі, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, у відкритті провадження слід відмовити та роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися за захистом своїх прав в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 260, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадженняпо цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна - відмовити.

Роз`яснити позивачу право звернутися з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.С. Предоляк