Ухвала

від 09.11.2023 по справі 12/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" листопада 2023 р. м. УжгородСправа № 12/48

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (вх.№02.3.1-02/7057/23 від 09.10.2023) про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі)

у справі № 12/48

за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра, м. Київ в особі філії Ужгородського регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра, м. Ужгород

до відповідача фізичної особи підприємця Фурик Івана Івановича, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 57 364,30 грн. (в т. ч. 24 980,26 грн. основного боргу (тіло кредиту); 15 635,24 грн. прострочені відсотки за користування кредитом; 249,80 грн. відсотків за користування кредитом та 16 499 грн. інфляційних збитків).

За участю представників: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2010 р. стягнуто з фізичної особи підприємця Фурик Івана Івановича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра, м. Київ в особі філії Ужгородського регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра (м. Ужгород, Слов`янська Набережна, 13; код 25998672) суму 24 980,26 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят грн. 26 коп.) основного боргу (тіло кредиту); 249,80 (двісті сорок дев`ять грн. 80 коп.) відсотків за користування кредитом; 15 635,24 (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять п`ять грн. 24 коп.) прострочених відсотків за користування кредитом; 16 499 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять грн.) інфляційних збитків та 573,64 (п`ятсот сімдесят три грн. 64 коп.) у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

31.05.2010 р. Господарським судом Закарпатської області на примусове виконання рішення у справі № 12/48 від 20.05.2010 р. року видано наказ.

09.10.2023 р. до суду надійшла заява представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (вх.№02.3.1-02/7057/23 від 09.10.2023) про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви визначено головуючого суддю Ремецькі О.Ф., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023.

Ухвалою суду від 12.10.2023 р. розгляд заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (вх.№02.3.1-02/7057/23 від 09.10.2023) про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі) призначено на 09 листопада 2023 р.

В обґрунтування своєї заяви заявник, зокрема, вказує на те, що згідно Договору №GL48N718070-Ur 4 про відступлення прав вимоги, укладений "13" серпня 2020 року, посвідченого Малим О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1170, право вимоги за кредитним договором № 2006/980 МК/85 від 20.10.2006 року (далі - Кредитний договір), укладеним з ПАТ КБ «Надра» (право вимог перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - Новий Кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів.

ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» було здійснено повну оплату за придбаний лот, що підтверджує платіжне доручення наявне в матеріалах справи (платіжне доручення № 1 від 06.07.2020 рок на суму 188 900 625,00 грн. У зв`язку з тим, що придбаний лот включав в себе велику кількість активів то одним договором неможливо було оформити купівлю-продажу активу, інформація про які також оприлюднена на сайті https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-05-12-000017-b. Жодними нормами діючого законодавства не встановлено обмежень, щодо укладання кількості договорів щодо придбаного активу.

Заборгованість за кредитним договором № 2006/980-МК/85 від 20.10.2106 року, було відступлено на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відповідно до договору №GL48N718070_Ur_1 про відступлення прав вимоги від 24 липня 2020 року.

З огляду на, що заявник вважає, що наявні правові підстави для задоволення поданої заяви сторону стягувача у виконавчому документі (наказі).

На день судового засідання відповідачем подані письмові пояснення з приводу заяви про заміну стягувача. Згідно з якими, відповідач заперечує щодо задоволення заяви та вказує, зокрема, на те, що борг за кредитним договором був погашений, а всі виконавчі провадження були закриті.

Заявником на дату судового засідання вимоги ухвали Господарського суду Закарпатської області від 12.10.2023 р. щодо надання доказів наявності відкритого виконавчого провадження, чи уразі відсутності такого пояснення з цього приводу не виконано.

Вказану ухвалу було надіслано заявнику на електронну адресу dniprofinancegroup@ukr.net, яка була вказана Товариством у заяві про заміну сторони у виконавчому документі. До матеріалів справи долучено повідомлення про доставку електронного листа за адресою dniprofinancegroup@ukr.net.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 6 ГПК України).

Згідно з частиною п`ятою і пунктом 2 частини шостої статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд» підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Пунктом 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 зі справи №906/184/21 і від 02.11.2022 зі справи №910/14088/21.

Разом з тим, заявник до дати судового засідання суду відповідні відомості витребувані ухвалою суду від 12.10.2023 не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв`язку з чим, заява розглядається за наявними у справі матеріалами.

Аналізуючи доводи заявника з урахуванням письмово викладеної позиції боржника, суд констатує наступне.

Згідно статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Тобто, поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Водночас, матеріалами справи не містять доказів наявності відкритого виконавчого провадження.

У свою чергу, доводи заявника щодо можливості заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на таке.

Як вбачається з відомостей Діловодства у господарському суді, 31.05.2010 Господарському судом Закарпатської області на виконання рішення суду було видано наказ.

Ухвалою суду від 12.10.2023 зобов`язано заявника подати суду відомості стосовно відкриття виконавчого провадження, а у разі відсутності такого подати суду відповідні письмові пояснення.

Натомість, заявником до дати судового засідання, вимоги суду не виконано, відповідних відомостей суду не подано, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При розгляді заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача або боржника) суд повинен встановити факт відкриття виконавчого провадження, стан виконавчого провадження (чи завершено або не завершено виконання рішення), а у разі не пред`явлення виконавчого документа (або його повторного пред`явлення) - встановити чи не порушений строк на його пред`явлення до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що заявником не вказано жодної інформації щодо виконавчого провадження, а також не надано жодного доказу пов`язаного з цим питанням.

З огляду на наведене, суд не досліджує обставини матеріального та процесуального правонаступництва, оскільки не має можливості встановити обставини пов`язанні з виконавчим провадженням та його суб`єктами, що у свою чергу є перешкодою у винесенні правового та процесуально правильного рішення щодо заміни сторони у виконавчому провадженні на її правонаступника.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Враховуючи те, що відомостей стосовно виконавчого провадження суду не надано, а строк пред`явлення документа до виконання є таким що сплив, суд вважає за доцільне застосувати аналогічний підхід і щодо вирішення питання заміни сторони стягувача та відповідно відмовити у задоволенні заяви в цій частині.

Подібна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги про заміну стягувача правонаступником.

На підставі викладеного, керуючись ст. 52, ч. 2 ст. 232, ст. ст. 233, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (вх.№02.3.1-02/7057/23 від 09.10.2023) про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі) відмовити.

Згідно з ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 17.11.2023.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.Ф. Ремецькі