Рішення

від 10.11.2023 по справі 683/2531/23

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2531/23

2/683/864/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Андрощука Є.

з участю секретаря Бадаєвої Н.О.

представника позивача Баклана Г.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Малькут О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові в порядку загального позовного провадження у залі суду в м.Старокостянтинова цивільну справу за позовом заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Староостропільської сільської ради Хмельницького району до ОСОБА_1 про відшкодування 12739,32 грн. шкоди,

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2023р. заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Староостропільської сільської ради Хмельницького району звернувсь до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданої державі шкоди внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на суму 2693,37 грн, а також шкоди в розмірі 10045,95 грн, заподіяної внаслідок псування земель, що відбулось під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

В обґрунтування позову посилавсь на те, що ОСОБА_1 , будучи власником земельної ділянки із кадастровим номером 6824285000:02:001:0045 по АДРЕСА_1 , площею 0,2469 га, для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 643376, який зареєстрований Ладигівською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області за №682420001001667 від 30.10.2012, упродовж травня 2013 року (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено) у порушення вимог:

- пунктів «а» та «г» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України, відповідно до яких власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

- ч.1 ст.22 Земельного кодексу України, відповідно до якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної щільності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей;

- ч.ч. 1, 2, 3 ст.168 Земельного кодексу України, відповідно до яких ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники землі ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, при здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей;

- п.3 ст.20 Земельного кодексу України, яким передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, належної особі на праві приватної власності, в межах населеного пункту відбувається виключно на підставі рішення сільської, селищної чи міської ради, за ініціативи власника земельної ділянки з обов`язковим виготовленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, з обов`язковим погодженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- статті 35 Закону України «Про охорону земель», відповідно до якої власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

- дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

- сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

- забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу,

за допомогою найманої спеціальної техніки здійснив перенесення поверхневого (ґрунтового) шару землі із частини зазначеної земельної ділянки площею 0,2469 га за кадастровим номером 6824285000:02:001:0045, тим самим створив штучну водойму для риборозведення загальною площею 0,1160 га, яку з травня 2013 року по даний час використовує для власних потреб.

Внаслідок створення ОСОБА_1 водного об`єкта (ставка), на земельній ділянці, призначеній для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, за кадастровим номером 6824285000:02:001:0045, яка належить йому на праві приватної власності, без попередньої зміни її цільового призначення, частина цієї земельної ділянки загальною площею 0,1160 га безпідставно була виведена із земель сільськогосподарського обороту та всупереч вимогам п. «а» ч.1 ст.91 Земельного кодексу України в подальшому використовувалась ним не за її цільовим призначенням, що заподіяло шкоду в розмірі 2693,37 грн, а також шкоду в розмірі 10045,95 грн, заподіяну внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації.

За вказаним фактом СД ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в області 09.05.2022 до ЄРДР внесено відомості за №12022243160000049 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.254 КК України.

16.03.2023 до Старокостянтинівського районного суду направлено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.254 КК України.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 08.06.2023 вказане кримінальне провадження на підставі ст.49 КК України закрито у зв`язку із закінченням термінів притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

З вказаних матеріалів кримінального провадження встановлено, що власником земельної ділянки площею 0,2469 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням шістнадцятої позачергової сесії VI скликання Ладигівської сільської ради Старокостянтинівського району №4 від 18.01.2012 року.

Сертифікованим інженером-землевпорядником Рожик О.І. проведено геодезичну зйомку, згідно з якою на земельній ділянці за кадастровим номером 6824285000:02:001:0045 площею 0,2469 га розташована штучна водойма площею 0,1160 га. Вказані обставини підтверджуються планом земельної ділянки.

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28.02.2023 встановлено факт розміщення водного об`єкта (ставка) на вищевказаній земельній ділянці, що знаходиться по АДРЕСА_1 в межах населеного пункту с.Ладиги Староостропільської ТГ Хмельницького району, тобто нецільового використання вказаної земельної ділянки, що потягнуло виведення земельної ділянки із сільськогосподарського обороту та розраховано шкоду, завдану державі внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на загальну суму 2693,37 грн, а також шкоду в розмірі 10045,95 грн, заподіяну внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації.

Загальний розмір шкоди становить 12739,32 грн (2693,37+10045,95).

Відповідно до ч.6 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку з цим, вина відповідача у заподіянні шкоди, завданої внаслідок нецільового використання земельної ділянки та її псування, що відбулось під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, встановлена матеріалами кримінального провадження №12022243160000049 від 09.05.2022, а тому в силу зазначених вище вимог чинного законодавства доказуванню не підлягає, що обумовлює обов`язок відповідача відшкодувати вищевказану шкоду.

Враховуючи викладене, матеріальна шкода, заподіяна внаслідок нецільового використання земельної ділянки, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету.

Хмельницька окружна прокуратура звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Староостропільської сільської ради, оскільки нецільове використання земель та їх псування заподіює істотну шкоду економічним інтересам держави, що виявляється у грошовій шкоді, а саме виведення земель із сільськогосподарського обороту.

Відповідно до інформації Староостропільської сільської ради від 01.05.2023 №218, вона як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, до суду з позовною заявою про відшкодування збитків не зверталась.

На даний час шкода, заподіяна внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 2693,37 грн, а також шкода в розмірі 10045,95 грн, заподіяна внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації, відповідачем ОСОБА_1 не відшкодована.

Окрім того, незважаючи на факт завдання шкоди інтересам держави у зв`язку із нецільовим використанням земель та їх псуванням на її території, Староостропільська сільська рада заходів до їх відшкодування в судовому порядку, спрямованих на захист та поновлення порушених інтересів держави, до теперішнього часу не вживала. Цивільний позов про відшкодування шкоди не заявлено та жодних дій щодо стягнення вищевказаної шкоди, завданої державі, не вжито, що свідчить про неналежне здійснення наданих законом повноважень.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на вищевказане та бездіяльність уповноваженого органу Староостропільської сільської ради, з даним позовом звертається Хмельницька окружна прокуратура.

Згідно з ч.1 ст.29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 64-1, 66, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами. Пунктом 2 частини 1 статті 69-1 цього Кодексу передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються в розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва і Севастополя).

У пункті 2.2 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 938 від 23.08.2012, зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.09.2012 за №1569/21881, передбачено, що у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства здійснюють в автоматизованому режимі розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти місцевих бюджетів за належністю.

Тобто завдані збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок виконавчого органу відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Отже, з часу завдання ОСОБА_1 шкоди органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження, належні заходи для стягнення заподіяних державі збитків, у тому числі шляхом подання позовної заяви до суду, не вживалися, що свідчить про його бездіяльність та пасивну позицію щодо захисту порушених законних інтересів держави.

Виходячи з системного аналізу статей 55, 129 Конституції України, статей 4, 10 ЦПК України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.

Усе вищевказане свідчить, що звертаючись до суду з позовом у цій справі прокурор відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, зазначив, у чому полягає порушення інтересів держави.

Згідно з п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою суду від 07.09.2023 року задоволено клопотання представника відповідача та постановлено розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Також представник відповідача подав клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки в позовній заяві та в обвинувальному акті зазначений час вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку - травень 2013 року; крім того, в матеріалах кримінального провадження №12022243160000049 наявні показання свідків про те, що водний об`єкт (ставок) на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 , був наявний з 2013 року. Тому вважає, що строк позовної давності сплив у травні 2016 року.

У відзиві представник відповідача позовні вимоги не визнав та вважає їх безпідставними, оскільки позовна заява з додатками не містить доказів, що саме ОСОБА_1 створив відповідний водний об`єкт, його вина не була доведена, а сам він не визнавав вину у вчиненні кримінального правопорушення. Також у рамках кримінального провадження були допитані свідки, які підтверджували невинуватість відповідача.

Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури у відповіді на відзив зазначив, що ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 08.06.2023р. кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.254 КК України закрито на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження відбулося з нереабілітуючих підстав за згодою обвинуваченого ОСОБА_1 , а тому відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлено ухвалу суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. У зв`язку з тим, що вина відповідача у заподіянні шкоди, завданої внаслідок нецільового використання земельної ділянки та її псування, встановлена матеріалами кримінального провадження №12022243160000049, відповідно до зазначених вимог закону така вина доказуванню не підлягає, що обумовлює обов`язок відповідача відшкодувати завдану шкоду.

Щодо строків позовної давності заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури зазначає, що згідно зі ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред`явлено виключно до підозрюваного чи обвинуваченого, що у свою чергу вказує на початок перебігу в такому випадку строку позовної давності саме з моменту повідомлення особі про підозру, тобто коли особа визначена слідчим як така, у відношенні якої достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення (ст.276 КПК України). У цій справі спір стосується деліктних правовідносин, відшкодування шкоди, завданої злочином, де необхідно було встановити вину, яка є однією з обов`язкових підстав цивільно-правової відповідальності. Оскільки ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, 14.03.2023 року, трирічний строк позовної давності на момент пред`явлення позову не пропущений.

Представник відповідача подав до суду заперечення, в якому повторює свої пояснення, міркування і аргументи, зазначені у відзиві. Вважає, що позовна заява ґрунтується тільки на припущеннях та хибних доводах, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні прокурор Баклан Г.В. позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з вищенаведених підстав.

Представник позивача - Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області звернувсь до суду із заявою про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з вищенаведених підстав.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Малькут О.О. в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.1166 ЦПК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Землі, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст.145 Конституції України.

Нецільове використання земель та не відшкодування в подальшому збитків завдає істотної шкоди місцевим бюджетам, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування, що у свою чергу негативно впливає на економічну незалежність та безпеку держави.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Згідно зі ст.56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Статтею 55 Закону України «Про охорону земель» визначено, що за рахунок коштів землевласників і землекористувачів здійснюються заходи щодо відновлення стану еродованих, деградованих і порушених з їх вини земель та органічно поєднаних з ними інших природних ресурсів і об`єктів довкілля, запобігання заростанню сільськогосподарських угідь бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, мас право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Встановлено, що 08.06.2023 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області постановлено ухвалу, що набрала законної сили 16.06.2023 року, згідно з якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього №12022243160000049, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2022 року, закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України (у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності).

Так, згідно з пред`явленою ОСОБА_1 підозрою від 14.03.2023 року та поданим до суду обвинувальним актом від 16.03.2023 року в кримінальному провадженні №12022243160000049, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, ОСОБА_1 , будучи власником земельної ділянки із кадастровим номером 6824285000:02:001:0045 по АДРЕСА_1 , площею 0,2469 га, для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 643376, який зареєстрований Ладигівською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області за №682420001001667 від 30.10.2012, упродовж травня 2013 року (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено) у порушення вимог:

- пунктів «а» та «г» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України, відповідно до яких власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

- ч.1 ст.22 Земельного кодексу України, відповідно до якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної щільності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей;

- ч.ч. 1, 2, 3 ст.168 Земельного кодексу України, відповідно до яких ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, при здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей;

- п.3 ст.20 Земельного кодексу України, яким передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, належної особі на праві приватної власності, в межах населеного пункту відбувається виключно на підставі рішення сільської, селищної чи міської ради, за ініціативи власника земельної ділянки з обов`язковим виготовленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, з обов`язковим погодженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- статті 35 Закону України «Про охорону земель», відповідно до якої власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

- дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

- сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

- забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу,

за допомогою найманої спеціальної техніки здійснив перенесення поверхневого (ґрунтового) шару землі із частини зазначеної земельної ділянки площею 0,2469 га за кадастровим номером 6824285000:02:001:0045, тим самим створив штучну водойму для риборозведення загальною площею 0,1160 га, яку з травня 2013 року по даний час використовує для власних потреб.

Внаслідок створення ОСОБА_1 водного об`єкта (ставка) на земельній ділянці, призначеній для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, за кадастровим номером 6824285000:02:001:0045, яка належить йому на праві приватної власності, без попередньої зміни її цільового призначення, частина цієї земельної ділянки загальною площею 0,1160 га безпідставно була виведена із земель сільськогосподарського обороту та всупереч вимогам п. «а» ч.1 ст.91 Земельного кодексу України в подальшому використовувалась ним не за її цільовим призначенням, що заподіяло шкоду в розмірі 2693,37 грн, а також шкоду в розмірі 10045,95 грн, заподіяну внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області ухвалою від 08.06.2023 року про закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності констатував, що у зв`язку з вчиненням ним зазначених вище умисних дій в порушення Земельного кодексу та Закону України «Про охорону земель» завдано державі шкоди внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на суму 2693,37 грн, а також шкоди в розмірі 10045,95 грн, заподіяної внаслідок псування земель, що відбулось під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

А отже, згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України позивач звільнений від доказування зазначених обставин, і ухвала Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08.06.2023 року в цій частині є обов`язковою для суду.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч.1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12022243160000049, відомості про завдану державі шкоду внаслідок створення на земельній ділянці водного об`єкта (ставка) та про ОСОБА_1 як особу, яка могла завдати таку шкоду, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09.05.2022 року. Відтак саме з цього дня відповідний орган, уповноважений на виконання функцій держави (Староостропільська сільська рада), міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, перебіг позовної давності за вимогою про відшкодування шкоди ОСОБА_1 починається з 09.05.2022 року, а отже, позовна заява подана в межах загального трирічного строку позовної давності. Тому суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності.

Оскільки кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_1 в адміністративних межах Староостропільської територіальної громади, завдана державі шкода підлягатиме зарахуванню на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету, тому що Староостропільська сільська рада також є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах.

Відповідно до інформації Староостропільської сільської ради від 01.05.2023 №218 вона як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, до суду з позовною заявою про відшкодування збитків не зверталась.

Отже, у зв`язку з виведенням землі із сільськогосподарського обороту ОСОБА_1 заподіяно шкоду державі на загальну суму 12739,32 грн, а тому ці кошти слід стягнути з відповідача на користь територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Також у відповідності до ст.141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2684 грн, оскільки за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлена ставка судового збору 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 прожитковим мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, завдану державі шкоду внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на суму 2693,37 грн., а також шкоду в розмірі 10045,95 грн., заподіяну внаслідок псування земель, що відбулось під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту (одержувач коштів ГУК у Хмельницькій області/Ст. Остроп.стг/24062200, код отримувача ЄДРПОУ 37971775, р/р UA738999980314050611000022771).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2684 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач:

Хмельницька окружна прокуратура, вул.К.Острозького,41 м.Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, код ЄДРПОУ 02911102.

Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, 31146, вул.Центральна,2/14 с.Старий Остропіль Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04405461.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 10 листопада 2023 року.

Суддя Є.М. Андрощук