Постанова

від 20.02.2024 по справі 683/2531/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 683/2531/23

Провадження № 22-ц/4820/320/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2023 року (суддя Андрощук Є.М.) за позовом заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Староостропільської сільської ради Хмельницького району до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Староостропільської сільської ради Хмельницького району, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданої державі шкоди внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на суму 2693,37 грн, а також шкоди в розмірі 10045,95 грн, заподіяної внаслідок псування земель, що відбулось під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки із кадастровим номером 6824285000:02:001:0045 по АДРЕСА_1 , площею 0,2469 га, для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 643376, який зареєстрований Ладигівською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області за №682420001001667 від 30.10.2012.

Всупереч вимогам абзацу 2 ч.5 ст.20 Земельного кодексу України відповідач створив на вказаній земельній ділянці штучну водойму площею 0,1160 га, яку з травня 2013 року по даний час використовує для риборозведення, що призвело до тимчасового припинення використання частини земельної ділянки як земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, як зазначено в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 643376.

09 травня 2022 року за вищевказаним фактом СД ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області внесено відомості до ЄРДР за №120022243160000049 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України. За даним кримінальним провадженням обвинувачувався ОСОБА_1 . Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 08.06.2023 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що не є реабілітуючою підставою, кримінальне провадження закрито.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , які виразилися у створенні штучної водойми на земельній ділянці сільськогосподарського призначення та користуванні нею, державі було заподіяно шкоди в розмірі 12739,32 грн.

Із урахуванням викладеного, прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Староостропільської сільської ради 12739,32 грн. шкоди, завданої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та її псування, що відбулось під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області завдану державі шкоду внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на суму 2693,37 грн., а також шкоду в розмірі 10045,95 грн., заподіяну внаслідок псування земель, що відбулось під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 2684 грн. судового збору.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що вина відповідача у заподіянні шкоди, завданої внаслідок нецільового використання земельної ділянки, встановлена матеріалами кримінального провадження, а тому доказуванню не підлягає та обумовлює обов`язок відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок нецільового використання земельної ділянки та внаслідок псування земель, що відбулось під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Позовна заява подана в межах загального трирічного строку позовної давності. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12022243160000049, відомості про завдану державі шкоду внаслідок створення на земельній ділянці водного об`єкта (ставка) та про ОСОБА_1 як особу, яка могла завдати таку шкоду, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2022 року, отже саме з цього дня відповідний орган, уповноважений на виконання функцій держави (Староостропільська сільська рада), міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (09.05.2022).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2023 року скасувати та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування скарги зазначає, що при винесенні рішення судом не враховано всі обставини, що впливають на права та обов`язки ОСОБА_1 .

Так, зазначаючи у рішенні про те, що ОСОБА_1 за допомогою найманої спеціальної техніки здійснив перенесення поверхневого (ґрунтового) шару землі із частини зазначеної земельної ділянки площею 0,2469 га за кадастровим номером 6824285000:02:001:0045, тим самим створив штучну водойму для риборозведення загальною площею 0,1160 га, яку з травня 2013 року по даний час використовує для власних потреб, суд не звернув уваги на те, що жодним доказом цей факт не підтверджений а ні в рамках кримінального провадження, а ні в рамках цивільного провадження. Дана подія, на яку наголошує позивач, відбулася в 2013 році, що унеможливлює встановити в дійсності, хто здійснив перенесення поверхневого (ґрунтового) шару землі із частини вказаної вище земельної ділянки.

В рішенні зазначено, що ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності, створив водний об`єкт (ставок), але в позовній заяві та в додатках до даної заяви не надано жодного доказу, що саме ОСОБА_1 своїми діями створив відповідний водний об`єкт.

Матеріалами кримінального провадження №12022243160000049 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1, ст.254 КК України, вина ОСОБА_1 не була доведена, а сам він не визнавав вину у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Питання чи мала місце дана подія, так і не було доведено, також не було досліджено чи вчиняв ОСОБА_1 дане правопорушення.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2023 року залишити без змін.

Зазначає, що доводи апелянта є необґрунтованими, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому підлягають відхиленню.

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою Ірозділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки із кадастровим номером 6824285000:02:001:0045 по АДРЕСА_1 , площею 0,2469 га, для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 643376, який зареєстрований Ладигівською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області за №682420001001667 від 30.10.2012.

09 травня 2022 року СД ВП№1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області внесено відомості до ЄРДР за №12022243160000049 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України.

16 березня 2023 року до Старокостянтинівського районного суду направлено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.254 КК України.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 08 червня 2023 року вказане кримінальне провадження на підставі ст.49 КК України закрито, у зв`язку із закінченням термінів притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

За кримінальним провадженням за №№12022243160000049 ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що будучи власником земельної ділянки з кадастровим номером 6824285000:02:001:0045 по АДРЕСА_1 , площею 0,2469 га, для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 643376, який зареєстрований Ладигівською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області за №682420001001667 від 30.10.2012, упродовж травня 2013 року (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено) у порушення вимог:

- пунктів «а» та «г» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України, відповідно до яких власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

- ч.1 ст.22 Земельного кодексу України, відповідно до якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної щільності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей;

- ч.ч. 1, 2, 3 ст.168 Земельного кодексу України, відповідно до яких ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, при здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей;

- п.3 ст.20 Земельного кодексу України, яким передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, належної особі на праві приватної власності, в межах населеного пункту відбувається виключно на підставі рішення сільської, селищної чи міської ради, за ініціативи власника земельної ділянки з обов`язковим виготовленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, з обов`язковим погодженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- статті 35 Закону України «Про охорону земель», відповідно до якої власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

- дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

- сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

- забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу,

за допомогою найманої спеціальної техніки здійснив перенесення поверхневого (ґрунтового) шару землі із частини зазначеної земельної ділянки площею 0,2469 га за кадастровим номером 6824285000:02:001:0045, тим самим створив штучну водойму для риборозведення загальною площею 0,1160 га, яку з травня 2013 року по даний час використовує для власних потреб.

Внаслідок створення ОСОБА_1 водного об`єкта (ставка) на земельній ділянці, призначеній для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, за кадастровим номером 6824285000:02:001:0045, яка належить йому на праві приватної власності, без попередньої зміни її цільового призначення, частина цієї земельної ділянки загальною площею 0,1160 га безпідставно була виведена із земель сільськогосподарського обороту та всупереч вимогам п. «а» ч.1 ст.91 Земельного кодексу України в подальшому використовувалась ним не за її цільовим призначенням, що заподіяло шкоду в розмірі 2693,37 грн., а також шкоду в розмірі 10045,95 грн., заподіяну внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації.

За частиною 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вказані обставини також підтверджуються висновком спеціаліста від 01 лютого 2023 року №1/23, відповідно до якого при проведенні комплексу геодезичних робіт по визначенню фактичних меж землекористування, загальної площі земельних ділянок та координат кутів поворотів і опрацювання результатів геодезичних робіт виявлено, що на земельній ділянці за кадастровим номером 6824285000:02:001:0045 площею 0,2469 га знаходиться існуючий водний об`єкт, площа якого 0,1160 га.

За розрахунками, здійсненими старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області спричинена Микитюком В.Я. шкода складається: за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням 2693,37 грн., та шкода, заподіяна внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) 10045,95 грн., а всього на суму 12739,32 грн.

Повідомлення про встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді заступником керівника Хмельницької окружної прокуратури направлено Староостропільській сільській раді 19.04.2023 року №50-552-22.

Листом від 01.05.2023 року №218 Староостропільська сільська рада повідомила прокуратуру, що у зв`язку з відсутністю коштів сільська рада звертатися до суду з позовом щодо стягнення спричиненої шкоди не буде. Проти здійснення представництва їх інтересів Хмельницькою окружною прокуратурою не заперечують.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про охорону земель» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з приписами ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначене статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають з правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає з неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає у випадку, коли заподіювач шкоди i потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкоду заподіяно незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин.

За приписами вказаних статей для відшкодування понесених збитків необхідною умовою є наявність всіх елементів правопорушення.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі.

Також землекористувачі зобов`язані виконувати свої обов`язки відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст.19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», якою встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є органом виконавчої влади до повноваження якого віднесено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині умов зняття, збереження і використання родючого ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву та інше.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків: а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення; б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення. У випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

Частиною 1 ст.211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, невиконання умов знімання, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Порядок обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначено Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме кримінального провадження за №№12022243160000049, внаслідок створення ОСОБА_1 водного об`єкта (ставка) на земельній ділянці, призначеній для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, за кадастровим номером 6824285000:02:001:0045, яка належить йому на праві приватної власності, без попередньої зміни її цільового призначення, частина цієї земельної ділянки загальною площею 0,1160 га безпідставно була виведена із земель сільськогосподарського обороту та всупереч вимогам п. «а» ч.1 ст.91 Земельного кодексу України та в подальшому використовувалась ним не за її цільовим призначенням, що заподіяло шкоду в розмірі 2693,37 грн., а також шкоду в розмірі 10045,95 грн., заподіяну внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації. ОСОБА_1 надано згоду на закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, що не є реабілітуючою підставою. Як у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі відповідач не спростував доводів щодо зняття поверхневого (родючого) шару ґрунту на земельній ділянці без відповідних дозвільних документів на проведення робіт, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. ОСОБА_1 не заперечував, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі правильність розрахованого розміру заподіяної шкоди всього в розмірі 12739,32 грн.

За таких обставин, провівши оцінку доказів та встановивши фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про заподіяння відповідачем шкоди у визначеному розмірі внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів вини ОСОБА_1 в заподіянні шкоди є безпідставними, спростовуються вищезазначеними доказами, у зв`язку з чим підлягають відхиленню.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Натомість ОСОБА_1 належними, достовірними доказами не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди, і що завдана шкода сталась з вини іншої особи.

Доводи апеляційної скарги про те, що при винесенні рішення судом не враховано всі обставини, що впливають на права та обов`язки ОСОБА_1 , порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,проте можебути оскарженав касаційномупорядку протягомтридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк