Рішення

від 03.11.2023 по справі 910/824/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2023Справа № 910/824/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/824/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція Радивилівської районної газети "Прапор Перемоги"

до Міністерства юстиції України

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області Пакуш Марія Юріївна

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області

про визнання протиправним і скасування наказу

Представники учасників справи:

від позивача: Бернацький П.В., Бернацький О.В.;

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування наказу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерством юстиції України, на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 13.09.2022 року, прийнято безпідставно оспорюваний наказ №45/7 від 02.01.2023 року, в результаті чого були порушені права та інтереси позивача.

При цьому, у позові позивачем заявлено клопотання про витребування у Міністерства юстиції України матеріалів щодо розгляду скарги №СК-846-22 від 22.02.2022 та у Державного реєстратора Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області Пакуш М.Ю. реєстраційної справи про реєстрацію права власності за Радивилівською міською радою Дубенського району Рівненської області об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (розділ №1878157856258).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 року відкрито провадження у справі №910/824/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

20.02.2023 року через відділ діловодства суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд у їх задоволенні відмовити, оскільки оскаржуваний наказ був прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства та із встановленням обставин, що є підставами для залишення скарги без розгляду по суті. Так, відповідач наголошує на тому, що Колегією при розгляді скарги було встановлено, що передбачений частиною 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 60-денний строк для подання скарги сплив до дня її подання, що є підставою для залишення скарги без розгляду по суті згідно з пунктом 1 частини 6 статті 37 Закону.

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на відсутність процесуальних порушень з боку Колегії Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 року в частині належного та своєчасного повідомлення всіх заінтересованих осіб у розгляді скарги, у тому числі, Радивилівської районної ради Рівненської області, оскільки про дату, час та місце засідання Колегії повідомлено шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, а також шляхом здійснення телефонограми, а порушення Колегією строків розгляду скарги позивача мало місце у зв`язку із запровадженням на території України починаючи з 24.02.2022 року воєнного стану.

14.03.2023 року через систему Електронний суд від Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області надійшов відзив на позовну заяву, які є поясненнями третьої особи з урахуванням її правового статусу, як учасника справи, в яких проти позову заперечує, та зазначає про те, що спірний наказ прийнято відповідачем правомірно та у відповідності до пункту 1 частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також третя особа-2 зазначає про те, що чинним законодавством про державну реєстрацію прав не встановлені терміни для підписання членами Колегії висновків, а позивач не надає суду жодних доказів підписання висновку Колегії від 13.09.2022 року заднім числом. Разом з цим, третя особа-2 вказує на належне повідомлення відповідачем Дубенську районну раду про дату та час розгляду скарги шляхом оприлюднення завчасно (26.08.2022 року) на офіційному сайті Міністерства юстиції України відповідного оголошення.

21.03.2023 року через відділ діловодства суду від Державного реєстратора Пакуш Марії Юріївни надійшов відзив на позовну заяву, які є пояснення третьої особи з урахуванням її правового статусу, як учасника справи, в яких проти позову заперечує з тих підстав, що доводи позивача про порушення державним реєстратором частини 2 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час прийняття нею спірного рішення №58497839 від 02.06.2021 року про державну реєстрацію права комунальної власності на нерухоме майно за Радивилівською міською радою, з якою Пакуш М.Ю. перебуває у трудових відносинах, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач не враховує зміст положення абз.2 частини 2 статті 10 вказаного Закону, які чітко вказують, що дія абзацу 1 цієї частини щодо перебування у трудових відносинах не поширюється на державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень.

У судовому засіданні 28.03.2023 року суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення Державного реєстратора Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області Пакуш Марія Юріївна та Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановлення учасникам справи процесуальних строків для подання заяв по суті спору, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 11.04.2023.

Так, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Враховуючи предмет, підстави позову та зважаючи на те, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення на підставі скарги щодо поведеної державної реєстрації переходу права на 74/100 у праві власності на нежитлове приміщення від Радивилівської районної ради Рівненської області до Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області, прийнятого Державним реєстратором Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області Пакуш Марією Юріївною за індексним номером 58497839 від 02.06.2021, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі вищевказаних осіб в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов`язки.

З огляду на перебування судді Васильченко Т.В. 11.04.2023 року у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 року призначено підготовче засідання у справі на 20.04.2023 року.

14.04.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло доповнення до раніше поданого клопотання про витребування в якому просить додатково витребувати у третьої особи-1 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58497839 від 02.06.2021 та інформацію про те, коли та в який спосіб державний реєстратор Радивилівської міської ради Рівненської області Пакуш М.Ю. повідомляла ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» про прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58497839 від 02.06.2021.

17.04.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залишення без розгляду відзиву на позов відповідача, оскільки надісланий на адресу позивачу відзив не містить доданих до нього додатків, що є порушенням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

20.04.2023 року через відділ діловодства суду від третьої особи-1 надійшов додаток до пояснень, згідно з яким державний реєстратор просить суд врахувати при розгляді даної справи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.01.2023 року у справі №910/9483/21, щодо повноважень державного реєстратора здійснювати реєстраційні дії стосовно органу місцевого самоврядування, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах.

У судовому засіданні 20.04.2023 року, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов`язання відповідача направити усім учасникам справи письмовий відзив із додатками, записаними на оптичний диск CD-R та відкладення підготовчого засідання на 28.04.2023 року.

У судовому засіданні 28.04.2023 року, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про повторне зобов`язання відповідача направити усім учасникам справи письмовий відзив із додатками, записаними на оптичний диск CD-R та відкладення підготовчого засідання на 16.05.2023 року.

У судовому засіданні 16.05.2023 року, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 25.05.2023 року.

Судове засідання, призначене на 25.05.2023 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 року підготовче засідання у справі призначено на 20.06.2023 року.

У судовому засіданні 20.06.2023 року, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про часткове задоволення клопотання позивача та витребування у Державного реєстратора Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області Пакуш М.Ю. належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи про реєстрацію права власності за Радивилівською міською радою Дубенського району Рівненської області об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (розділ №1878157856258), яке розташоване за адресою: 35500, Рівненська область, м. Радилів, вул. Кременецька, 26, в тому числі, заяви про реєстрацію права власності та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58497839 від 02.06.2021, у зв`язку з чим відкладено підготовче засідання на 11.07.2023 року.

Так, за приписами ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частинами 2, 3, 6 статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.

Положеннями статті 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Враховуючи предмет та підстави позовних вимог, а також обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність та доцільність задоволення клопотання позивача в частині витребування у Державного реєстратора Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області Пакуш М.Ю. належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи про реєстрацію права власності за Радивилівською міською радою Дубенського району Рівненської області об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (розділ №1878157856258) та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58497839 від 02.06.2021. В іншій частині клопотання позивача про витребування інформації у державного реєстратора про те, в який спосіб та коли він повідомив про прийняте рішення є за своєю суттю поясненнями, а не доказами, у зв`язку чим суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні.

03.07.2023 року через відділ діловодства суду від третьої особи-1 на виконання вимог постановленої у судовому засіданні 20.06.2023 року, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, ухвали, яка занесена до протоколу судового засідання, надійшли витребувані документи.

У судовому засіданні 11.07.2023 року, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залишення без розгляду клопотання позивача про залишення відзиву на позов без розгляду у зв`язку направленням відповідачем учасникам справи відзиву із додатками, записаними на оптичний диск CD-R та відкладення підготовчого засідання на 25.07.2023 року.

У судовому засіданні 25.07.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 09.08.2023.

09.08.2023 року через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення в яких позивач наголошує на тому, що ним не порушено приписи частини 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при поданні скарги до Міністерства юстиції України, так як порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття державним реєстратором Радивилівської міської ради Пакуш М.Ю. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58497839 від 02.06.2021 року, про яке державний реєстратор не повідомив ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 09.08.2023, судом у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 28.09.2023.

З огляду на перебування судді Васильченко Т.В. 29.08.2023 у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 призначено судове засідання на 03.10.2023.

У судовому засіданні 03.10.2023, судом у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 13.10.2023.

13.10.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про врахування висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 13.01.2022 року у справі №910/3599/20 та від 27.05.2021 року у справі №420/4037/20.

У судовому засіданні 13.10.2023, судом у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 26.10.2023.

Судове засідання, призначене на 26.10.2023 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 року підготовче засідання у справі призначено на 03.11.2023 року.

У судовому засіданні 03.11.2023 року представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

У свою чергу, представник відповідача у судове засідання не з`явився, втім подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник прийматиме участь в іншому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд постановив залишити його без розгляду, оскільки подане клопотання надіслано до суду в електронній формі, втім не скріплено електронним підписом представника відповідача, що є порушенням приписів абзацу 1 частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд зауважує на тому, що під час розгляду справи по суті представником відповідача подавалися клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибути у судові засідання, що пов`язано із задіянням в інших судових засіданнях, втім, враховуючи тривалий розгляд справи, жодного разу не забезпечив явку в судові засідання для належного представлення інтересів відповідача.

У свою чергу, треті особи взагалі в судові засідання не з`являлися, хоча про час, місце і дату судових засідань були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень з відмітками про їх отримання.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не надав суду доказів наявності поважних причин неявки в судове засідання, а треті особи взагалі про причини своєї неявки не повідомили і не подали жодних клопотань, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

На виконання вимог статті 223 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 03.11.2023 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ №356129 від 12.12.2012 року, яке зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №38546147 від 12 грудня 2012 року, та витягу про державну реєстрацію прав №36685364 від 12.12.2012 року нежитлове приміщення загальною площею 274,4 кв.м. за адресою: Рівненська область, м. Радивилів, вул. Кременецька, будинок 26 перебуває в комунальній власності Радивилівської районної ради Рівненської області та в оперативному управлінні редакції Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» починаючи з 12.12.2012 року.

Поряд з цим, 02.06.2021 року державним реєстратором Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області Пакуш Марією Юріївною прийнято рішення №58497839 про державну реєстрацію права комунальної власності на 74/100 нежитлового приміщення загальною площею 274,4 кв.м. за адресою: Рівненська область, м. Радивилів, вул. Кременецька, будинок 26 за Радивилівською міською радою Дубенського району Рівненської області.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказане рішення №58497839 від 02.06.2021 року про державну реєстрацію права комунальної власності на нерухоме майно (74/100 нежитлового приміщення за адресою: Рівненська область, м. Радивилів, вул. Кременецька, буд. 26) за Радивилівською міською радою було прийнято державним реєстратором на підставі наступних документів: рішення №159 сесії Радивилівської міської ради «Про перелік об`єктів комунальної власності Радивилівської територіальної громади» від 18.03.2021 року, Акту приймання -передачі комунального майна 20.12.2020 року, рішення Радивилівської міської ради від 23 червня 2020 року № 1042 «Про надання згоди на прийняття у власність Радивилівської об`єднаної територіальної громади майна, підприємств, установ та закладів із спільної власності територіальних громад Радивилівського району», рішення Радивилівської районної ради від 13 жовтня 2020 року № 559 «Про передачу із спільної власності територіальних громад Радивилівського району комунальних підприємств та майнових комплексів», рішення №2 «Ппро початок повноважень Радивилівського міського голови Дубенського району Рівненської області».

Таким чином, на підставі зазначеного рішення №58497839 від 02.06.2021 року державним реєстратором Пакуш М.Ю. проведено державну реєстрацію переходу права на 74/100 частки у праві комунальної власності на нежитлове приміщення (яке перебувало в оперативному управлінні ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги») від Радивилівської районної ради Рівненської області до Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області.

21.02.2022 року ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою №21-2/02-22 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.02.2022 року за №СК-846-22), в якій просило визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №58497839 від 02.06.2021 року, прийняте державним реєстратором Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області Пакуш Марією Юріївною.

У поданій скарзі скаржник посилався на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки прийнято державним реєстратором на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на спірне нерухоме майно Радивилівською міською радою, а державний реєстратор не мала права приймати оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за Радивилівською міською радою, оскільки державний реєстратор Пакуш М.Ю. перебувала у трудових відносинах з Радивилівською міською радою Дубенського району Рівненської області, а тому така державна реєстрація мала проводиться іншим державним реєстратором згідно з частиною 2 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Наказом Міністерства юстиції України №45/7 від 02.01.2023 скаргу ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» від 21.02.2022 року №21-2/02-22 залишено без розгляду по суті у зв`язку з тим, що встановлений строк для подання скарги сплив до дня її подання.

Підставою для прийняття спірного наказу став висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 13.09.2022 року (далі - висновок), у якому Колегія дійшла висновку про те, що визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) строк для подання скарги ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» сплив до дня її подання.

Такий висновок зроблений Колегією на підставі встановлених нею під час розгляду скарги обставин того, що у жовтні 2021 року скаржник звертався до Господарського суду Рівненської області з позовом до Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про витребування майна з чужого незаконного володіння на його користь 74/100 часток в праві власності на нежитлове приміщення, що підтверджується ухвалою зазначеного суду від 07.10.2021 року у справі №918/857/21. У вказаному висновку також зазначено про здійснені Колегією заходи повідомлення зацікавлених осіб про дату, час та місце розгляду скарги, а саме: з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок №1128), за 15 днів (дата публікації оголошення: 26.08.2022) до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, державному реєстратору Пакуш М.Ю., Радивилівській районній раді Рівненської області та Радивилівській міській раді Лубенського району Рівненської області засобами електронної пошти.

Вказаний висновок складений та підписаний членами Колегії у складі: В. Бондаренко (головуюча на засіданні), В. Дубовик, С. Ковальчук, О. Слободяніна, О. Кухтик (секретар Колегії).

У свою чергу, на переконання позивача, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №45/7 від 02.01.2023 скаргу «Про залишення скарги без розгляду по суті» є незаконним, порушує законні права та інтереси позивача, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час розгляду скарги ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» від 21.02.2022 року, Колегією було допущено ряд порушень процедури її розгляду, визначеної Порядком № 1128, зокрема, відповідачем не було належним чином повідомлено Дубенську районну раду Рівненської області (яка є правонаступником Радивилівської районної ради Рівненської області) про дату, час та місце засідання Колегії, у зв`язку з чим Дубенська районна рада були позбавлені можливості скористатись правом на подання письмових пояснень по суті скарги. Також, позивач наголошує на тому, що відповідач помилково прийшов до висновку про порушення ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» встановленого Законом строку для подання скарги, оскільки в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 07.10.2021 року у справі № 918/857/21 відсутня згадка про дії державного реєстратора Пакуш М.Ю. в частині проведення спірних реєстраційних дій.

Крім того, як вказує позивач, в порушення вимог пункту 7 Порядку №1128 (в редакції від 21.09.2019 року) Міністерство юстиції прийняло рішення у формі наказу про залишення скарги без розгляду по суті, в той час як у разі встановлення порушення скаржником вимог Закону щодо строку подання скарги, суб`єкт розгляду скарги мав прийняти рішення про відмову в розгляді скарги без розгляду її по суті.

Також, позивач зазначає про те, що під час розгляду скарги відповідачем порушено строки її розгляду та норми Закону України «Про звернення громадян», а сам висновок не був підписаний членами Колегії у день його прийняття - 13.09.2022 року, а тому, за висновком позивача, члени Колегії підписали висновок за результатами розгляду скарги заднім числом, на підтвердження чого надає лист Міністерства юстиції України за №102053/ПІ-Б-3069/33.3 від 03.11.2022 року, відповідно до якого позивачу повідомлено, що: 13.09.2022 року відбувся розгляд скарги ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» від 21.02.2022 року центральною Колегією Міністерства юстиції України, проте висновок Колегії і наказ Мінюсту за результатами розгляду скарги перебувають у процесі оформлення та підписання і з огляду на те, що у висновку враховуються всі поправки та пропозиції кожного члена Колегії, що здійснювали розгляд скарги, підготовка висновку займає певний час. До позовної заяви також додано лист Міністерства юстиції України за №115409/ПІ-Б-3331/33.3 від 06.12.2022 року, згідно з яким позивачу повідомлено, що станом на день надання цієї відповіді інформація, зазначена у листі №102053/ПІ-Б-3069/33.3 від 03.11.2022 року, є актуальною.

Відповідач, в свою чергу, заперечив проти позовних вимог, з підстав того, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства та із встановленням обставин, що є підставами для залишення скарги без розгляду по суті. Відповідач також зазначає про вчинення Колегією відповідно до пункту 11 Порядку №1128 всіх необхідних дій стосовно належного повідомлення учасників розгляду скарги про засідання Колегії 13.09.2022 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону).

За приписами частини 1 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до статті 6 Закону, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Статтею 7 Закону визначено, що Міністерство юстиції України здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав врегульовано приписами статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, відповідно до частини 1 вищевказаної статті, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (частина 3 статті 37 Закону в редакції від 10.12.2021 року, чинній на час подання скарги).

Відповідно до частини 4 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону від 10.12.2021 року, чинній на час подання скарги) днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Частиною 9 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

У відповідності до пункту 3 Порядку №1128 скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема, з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Так, приписами пункту 5 Порядку №1128 (в редакції, чинній на момент розгляду скарги), Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Як встановлено судом, скарга подана ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» 21.02.2022 року та зареєстрована відповідачем 22.02.2022 року за №СК-846-22, в той час як оскаржуване рішення №58497839 державного реєстратора Пакуш М.Ю. щодо державної реєстрації права власності прийнято 02.06.2021 року.

При цьому, згідно змісту висновку від 13.09.2022 року Колегією було встановлено, що у жовтні 2021 року скаржник звертався до Господарського суду Рівненської області з позовом до Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про витребування майна з чужого незаконного володіння на його користь 74/100 часток в праві власності на нежитлове приміщення, що підтверджується ухвалою зазначеного суду від 07.10.2021 року у справі №918/857/21.

Таким чином суд відзначає, що позивачу ще у жовтні 2021 року було відомо про прийняття державним реєстратором спірного рішення №58497839 від 02.06.2021 року про державну реєстрацію за Радивилівською міською радою права комунальної власності на 74/100 часток нежитлового приміщення загальною площею 274,4 кв.м. за адресою Рівненська область, м. Радивилів, вул. Кременецька, будинок 26, а тому на момент звернення позивача у лютому 2022 року до Міністерства юстиції зі скаргою передбачений частиною 3 статті 37 Закону 60-денний строк для її подачі закінчився.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що оскільки в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 07.10.2021 року у справі №918/857/21 відсутня згадка про дії державного реєстратора Пакуш М.Ю. в частині проведення спірних реєстраційних дій, то позивачу не було відомо про порушення державним реєстратором порядку здійснення такої державної реєстрації та про винесення спірного рішення державного реєстратора №58497839 від 02.06.2021 року, оскільки з наявної в матеріалах справи копії позовної заяви ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» до Радивилівської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння вбачається, що позивач в абзаці другому сторінки 8 зазначеної позовної зави зазначає: «що із витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 259509952 від 02.06.2021 року вбачається, що належне ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» нежитлове приміщення загальною площею 274, 4 кв.м. за адресою: Рівненська область, м. Радивилів, вул. Кременецька, 26 було зареєстроване на праві власності за Радивилівською міською радою 27.05.2021 року державним реєстратором Радивилівської міської ради Пакуш М.Ю., що є порушенням вимог п. 2 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Копію зазначеного витягу було долучено до позовної заяви, в якості доказів.

Із вищезазначеного вбачається, що позивач дізнався про порушення своїх прав ще до моменту подання до Господарського суду Рівненської області позовної заяви у жовтні 2021 року, що додатково свідчить про закінчення визначеного частиною 3 статті 37 Закону двомісячного строку на момент звернення позивача у лютому 2022 року до Мінюсту із скаргою.

З огляду на викладене, наявні підстави стверджувати, що позивачем пропущено строк звернення до відповідача зі скаргою, та позивачем вказана обставина не спростована.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону (в редакції, чинній на момент розгляду скарги та прийняття відповідачем спірного наказу) за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про залишення скарги без розгляду по суті.

Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо: 1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання; 2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні; 3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав; 4) скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено; 5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень; 6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду.

Отже, з наведених приписів частини 6 статті 37 Закону вбачається, що у разі якщо встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймає рішення у формі наказу про залишення скарги без розгляду по суті.

Відтак, оскільки Колегією при розгляді скарги позивача на рішення державного реєстратора №58497839 від 02.06.2021 року було встановлено, що передбачений частиною 3 статті 37 Закону двомісячний строк сплив до дня її подання, та такий висновок Колегії позивачем під час розгляду даної справи не спростовано, винесення Міністерством юстиції України рішення у формі наказу №45/7 від 02.01.2023 року про залишення скарги без розгляду по суті відповідно до пункту 1 частини 6 статті 37 Закону є правомірним та відповідає приписам законодавства про державну реєстрацію речових прав.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на пункт 7 Порядку №1128 (в редакції від 21.09.2019 року), відповідно до якого у разі коли встановлено, що скаргу оформлено без дотримання вимог, визначених Законами, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті із зазначенням вичерпної інформації про підстави для такої відмови, оскільки по-перше, на момент розгляду Колегією скарги ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» у засіданні 13.09.2022 року діяла редакція Порядку №1128 від 22.06.2022 року. По-друге, передбачене пунктом 5 Порядку №1128 (в редакції, чинній на час розгляду скарги) положення, згідно з яким Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема, у разі закінчення встановленого законом строку подачі скарги, - не встановлює форму рішення, яке має бути прийнято відповідачем у зв`язку зі спливом встановленого Законом строку для подання скарги.

При цьому, суд зауважує, що згідно з частиною 6 статті 37 Закону Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган приймають рішення про відмову в задоволенні скарги, якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав.

У даному випадку, оскільки Колегією не здійснювався розгляд скарги позивача по суті у зв`язку з закінчення встановленого законом строку подачі скарги та не досліджувались обставини щодо відповідності спірного рішення державного реєстратора законодавству у сфері державної реєстрації прав, у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову в задоволенні скарги.

Відхиляє суд і доводи позивача про порушення відповідачем пункту 11 Порядку №1128, в частині порядку повідомлення позивача та інших заінтересованих осіб, у тому числі Дубенської районної ради Рівненської області як правонаступника Радивилівської районної ради Рівненської області про дату, час та місце засідання Колегії телефонограмою або засобами електронної пошти.

Так, відповідно до пункту 10 Порядку №1128 (в редакції, чинній на момент розгляду скарги) для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Згідно з абз.5 пункту 10 Порядку №1128 (в редакції, чинній на момент розгляду скарги) розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Пунктом 12 Порядку №1128 (в редакції, чинній на момент розгляду скарги) матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину.

Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін`юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання.

При цьому, пункт 11 Порядку №1128, на який посилається позивач, та який передбачав порядок повідомлення Міністерством юстиції заінтересованих у розгляді скарги осіб про час та місце засідання Колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково телефонограмою та засобами електронної пошти - було виключено на підставі Постанови КМ № 696 від 17.06.2022 року.

Наразі, введення воєнного стану на території України у зв`язку із воєнною агресією Російської Федерації проти України підтверджується Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, враховуючи запровадження на території України воєнного стану, з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку №1128, відповідачем було прийняте рішення про тимчасове зупинення проведення засідань, з метою забезпечення безпеки учасників розгляду скарг та співробітників Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України.

Разом з цим, у відповідності до пункту 10 Порядку №1128 оголошення про розгляд скарги розміщено відповідачем на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 26.08.2022 року о 14:53, що підтверджується відповіддю ДП «НАІС» №2613/14.2-11 від 30.08.2022 року.

Судом, встановлено, що на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-13-veresnya-2022-roku) було розміщено оголошення наступного змісту: « 13 вересня 2022 року відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, на якому будуть розглянуті скарги, перелік яких наведений нижче.

Відповідно до пункту 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами), розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, суб`єкта оскарження, інших заінтересованих осіб.

Під час дії воєнного стану суб`єкт оскарження, інші заінтересовані особи мають право заявити клопотання про надсилання їм матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Клопотання може бути надіслане на адресу електронної пошти: ar.office@minjust.gov.ua

Скаржник, суб`єкт оскарження, інші заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги. Пояснення можуть бути надіслані на адресу електронної пошти: ar.office@minjust.gov.ua

Перелік скарг, призначених до розгляду:

4. Розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» від 21.02.2022 №21-2/02-22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.02.2022 за №СК-846-22.

Тип об`єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення.

Адреса: Рівненська обл., Радивилівський р-н, м. Радивилів, вул. Кременецька, буд. 26.

Суб`єкт оскарження: державний реєстратор Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області Пакуш Марія Юріївна.

Заінтересовані сторони: Ніколайчук Віталій Миколайович, Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області (код 04057847), Радивилівська районна рада Рівненської області (код 04057675)».

При цьому, Порядком №1128 та нормами чинного законодавства не затверджено форму оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту.

Таким чином, розміщення відповідачем оголошення про розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор Перемоги» на веб-сайті Мін`юсту вважається належним виконанням приписів пункту 10 Порядку №1128 (в редакції, чинній на момент розгляду скарги) щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд таких скарг, в тому числі, Радивилівської районної ради Рівненської області.

Водночас. з матеріалів справи вбачається, що Міністерством юстиції України 26.08.2022 року було повідомлено позивача про засідання Колегії 13.09.2022 року шляхом надсилання електронною поштою листа на електронну адресу: prapor_presa_@ukr.net, яка збігається з адресою, яку позивачем зазначено при поданні позовної заяви та з метою повідомлення позивача про засідання Колегії 13.09.2022 року Міністерством юстиції України 26.08.2022 року було здійснено телефонограму за номером +380966574390. Телефонограму прийняв представник позивача.

Судом за матеріалами справи також встановлено, що з метою повідомлення Радивилівської районної ради Рівненської області про засідання Колегії 13.09.2022 року Міністерством юстиції України 26.08.2022 року було здійснено телефонограму за номером +380363343200, проте у зв`язку з тим, що номер був невірним, відповідачем складено відповідний акт від 26.08.2022 року про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання центральної Колегії 13.09.2022 року (копія акту наявна в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1128 (в редакції, чинній на момент розгляду скарги) повідомлення суб`єктом розгляду скарги інформації про дату засідання Колегії заінтересованим особам засобами електронної пошти здійснюється, якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації або у доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел.

Втім, зі змісту скарги ТОВ "Редакція Радивилівської районної газети "Прапор Перемоги" вбачається, що контактних номерів телефону та адреси електронної пошти Радивилівської районної ради Рівненської області скаржником вказано не було.

При цьому суд зазначає про відсутність обов`язку Колегії використовувати такі способи повідомлення заінтересованих осіб про засідання з розгляду скарги як засобами електронної пошти, оскільки як вбачається з диспозиції пункту 10 Порядку №1128 наведені способи повідомлення Колегією є додатковими, а розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства Юстиції України є основним способом повідомлення зацікавлених осіб, а відтак доводи позивача про неналежне повідомлення його та Радивилівської районної ради Рівненської області як заінтересованих осіб спростовуються матеріалами справи.

Аналіз наведених норм та обставин справи дає підстави суду стверджувати, що Міністерством юстиції України дотримано порядок повідомлення заінтересованої особи - позивача та Радивилівської районної ради Рівненської області - про дату засідання Колегії.

Що стосується посилання позивача на порушення відповідачем загального строку розгляду скарги, а також строків оформлення та підписання Колегією висновку від 13.09.2022 року, то суд відзначає, що відповідно до пункту 4 Порядку 1128 (в редакції, чинній на час розгляду скарги) розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Так, відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Таким чином загальний строк розгляду та вирішення скарги Колегією Міністерства юстиції України не може перевищувати 45 календарних днів.

Наказ Міністерства юстиції України №45/7, що оскаржується позивачем, видано відповідачем 02.01.2023 року, тобто за межами 45 денного строку від дати отримання скарги від 21.02.2022 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.02.2022 року за №СК-846-22.

Разом з цим, як зазначалось судом раніше, 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку із воєнною агресією Російської Федерації проти України запроваджено військовий стан.

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, враховуючи вищенаведені обставини, з метою забезпечення безпеки учасників розгляду скарг та співробітників Міністерства юстиції України тимчасово було зупинено проведення засідань.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя та здоров`я, честь гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

В контексті викладеного, суд вважає за необхідне також наголосити на наступному.

Поняття «правового пуризму» було введено в правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (№8269/02) зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.

«Правовий пуризм» означає надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення; «правовий пуризм» може носити як добровільний характер й проявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, не допускаючи відступ від правових приписів.

Тут варто зауважити, що фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке потягнуло за собою прийняття незаконного рішення.

Виходячи з наведеного, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, суд зауважує, що її порушення може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.04.2020 року у справі №826/15358/17, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, "чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий". При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

На переконання суду, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Суд, зокрема, дійшов висновку, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.

Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

У даному випадку, судом при розгляді даної справи встановлено, що оскаржуваний наказ №45/7 від 02.01.2023 року прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України про державну реєстрацію прав, а невчасний розгляд скарги позивача відбувся зважаючи на введення на території України з 24.02.2022 року воєнного стану, тобто через два дні після надходження до Міністерства юстиції скарги ТОВ "Редакція Радивилівської районної газети "Прапор Перемоги", та необхідність дотримання у зв`язку з цим відповідачем передусім конституційних прав як учасників розгляду скарг, так і працівників відповідача в частині забезпечення безпеки життю та здоров`ю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у листі №115409/ПІ-Б-3331/33.3 від 06.12.2022 року просив позивача поставитися з розумінням до існуючої затримки у оформленні результатів розгляді скарги з урахуванням того, що наразі Мінюст працює в умовах дії на території України військового стану та атак російських терористів на енергетичну інфраструктуру України, що впливає на строк розгляду скарг, підготовки та підписання документів. Водночас, Міністерство юстиції України вживає всіх можливих заходів, спрямованих на оперативний розгляд скарг.

При цьому, враховуючи встановлені судом обставини того, що передбачений частиною 3 статті 37 Закону 60-денний строк подання позивачем скарги до Міністерства юстиції України сплинув до дня її подання, затримка відповідача у розгляді скарги та підписанні Колегією висновку від 13.09.2022 року ніяким чином не могли змінити або вплинути на наявність підстав для прийняття відповідачем рішення про залишення скарги без розгляду по суті.

За таких обставин, суд вважає, що невчасний, поза межами 45-денного строку, розгляд скарги позивача не вплинув на законність прийнятого відповідачем рішення у формі наказу №45/7 від 02.01.2023 року.

При цьому суд не бере до уваги посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах №821/1490/17 та №826/7876/17, оскільки у вказаних справах Верховний Суд за наслідками розгляду касаційних скарг ухвалив постанови про закриття провадження у справах у зв`язку з тим, що спір у цих справах не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Разом з цим, Верховний Суд при розгляді вказаних справ №821/1490/17 та №826/7876/17 не робив правових висновків щодо наслідків порушення Комісією строку розгляду скарги та щодо наявності у зв`язку з цим підстав для скасування наказів Міністерства юстиції.

Не обґрунтованими є і доводи позивача про те, що державний реєстратор Пакуш М.Ю. не мала права приймати оскаржуване рішення №58497839 від 02.06.2021 року про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за Радивилівською міською радою, оскільки у даному випадку державний реєстратор Пакуш М.Ю. перебувала у трудових відносинах з Радивилівською міською радою Дубенського району Рівненської області.

Так, згідно з частиною 2 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор не має права приймати рішення про державну реєстрацію прав у разі, якщо речове право на нерухоме майно, обтяження такого права набувається, змінюється або припиняється за суб`єктом державної реєстрації прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором.

Разом з цим, згідно з абз. 2 частини 2 статті 10 цього Закону дія абзацу першого цієї частини щодо перебування у трудових відносинах не поширюється на державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень.

Питання щодо повноважень державного реєстратора здійснювати реєстраційні дії стосовно органу місцевого самоврядування, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах, досліджував Верховний Суд у постанові від 11.01.2023 року у справі №910/9483/21. Так, у пункті 52-53 вказаної постанови Верховний Суд зазначив, що правовий аналіз вище наведених норм права дає підстави для висновку, що повноваження у сфері державної реєстрації прав здійснюються лише виконавчими органами відповідних рад, тому державний реєстратор може перебувати у трудових відносинах лише з виконавчим органом ради, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції з урахуванням абзацу 2 частини другої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зроблено правомірний висновок про те, що державну реєстрацію права комунальної власності за Іванівською селищною радою здійснено повноважним суб`єктом права державної реєстрації прав. З огляду на вищенаведене, Верховним Судом відхиляються як безпідставні доводи касаційної скарги, що державний реєстратор є посадовою особою Іванівської селищної ради та не мала права здійснювати державну реєстрацію прав та їх обтяжень за цією радою.

Таким чином, враховуючи наявні докази вчинення відповідачем всіх передбачених Порядком № 1128 дій з метою повідомлення позивача та Радивилівської районної ради Рівненської області про дату та час засідання Колегії, а також встановлені судом обставини пропуску позивачем передбаченого частиною 3 статті 37 Закону двомісячного строку для подання скарги, при цьому зважаючи на висновок суду про те, що деякі процедурні порушення під час розгляду скарги не вплинули на правомірність спірного наказу, прийнятого за результатами її розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його скасування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-78 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

При цьому, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 20.08.2020 у справі №914/1680/18 та від 21.05.2020 у справі №906/764/20.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, зважаючи на те, що наявні в матеріалах докази підтверджують вчинення відповідачем всіх передбачених Порядком №1128 дій з метою повідомлення позивача та Радивилівської районної ради Рівненської області про дату та час засідання Колегії та встановлені судом обставини пропуску позивачем передбаченого частиною 3 статті 37 Закону двомісячного строку для подання скарги, при цьому враховуючи висновок суду про те, що деякі процедурні порушення під час розгляду скарги не вплинули на правомірність спірного наказу, прийнятого за результатами її розгляду, позов ТОВ «Редакція Радивилівської районної газети «Прапор перемоги» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №54/7 від 02.01.2023 року є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73-80, 86, 129, 202, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція Радивилівської районної газети "Прапор Перемоги" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано __.11.2023.

Суддя Т.В. Васильченко