Рішення

від 17.11.2023 по справі 915/1397/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року Справа № 915/1397/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи

за позовом Науково-дослідного інституту Миколаївська астрономічна обсерваторія (54005, Миколаївська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Обсерваторна, 1, код ЄДРПОУ 02700090)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ферріс (54005, Миколаївська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 11, код ЄДРПОУ 40160004)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722)

про: стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Науково-дослідний інститут Миколаївська астрономічна обсерваторія звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за від 09.09.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ферріс заборгованості за Договором оренди державного нерухомого майна №РОФ-1527 від 01.11.2016 у розмірі 32007,32 грн, з яких: 24108,37 грн орендна плата, 7175,70 грн витрати зі сплати податку на землю, 723,25 грн штраф за п. 3.8. Договору, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо внесення орендної плати за період з лютого 2021 року по червень 2023 року на загальну суму 32007,32 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1397/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою від 18.09.2023 судом постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Апнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722); визначити відповідачеві 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановити сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвалу суду від 18.09.2023 відповідачеві надіслано за адресою: м. Миколаїв, вул. Лягіна, 11, яку зазначено у Єдиному державному реєстрі та повернуто суду без вручення 27.10.2023 з довідкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною адресою і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач не заперечив проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах воєнного стану, на розгляд суду не подав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.11.2016 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (наразі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях; далі Регіональне відділення) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррiс» (далi ТОВ «Феррiс») договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1527 (далі - Договір), розташованого за адресою: вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, балансоутримувачем якого є Науково-дослідний інститут «Миколаївська астрономічна Обсерваторія».

Відповідно до предмету Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно приміщення гаражів №11, 12, 13 площею 86,7 кв.м. (реєстровий номер майна 02700090.1.АААБИД210) (далі - майно), розташовані за адресою: вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, що знаходяться на балансі НДІ «Миколаївська астрономічна Обсерваторія» (далі балансоутримувач).

Умовами Договору передбачено наступне:

- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Орендар самостійно розділяє кожен черговий платіж за оренду державного майна та направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до державного бюджету (на рахунки, визначені фінансовими органами) та балансоутримувачу (п.3.6.);

- орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату до державного бюджету та балансоутримувачу (п.5.3.);

- орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, зокрема відшкодовувати балансоутримувачу витрати зі сплати податку на землю (п.5.11.);

- орендодавець зобов`язується за участю балансоутримувача передати орендарю в оренду майно згідно з цим Договором за Актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором (п. 7.1.);

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1.);

- спори, які виникають за цим договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку (п. 9.3.);

- цей Договір укладено терміном на 2 роки 364 дні, що діє з 01.11.2016 до 30.10.2019 року включно (п. 10.1.);

- умови цього Договору зберігають силу протягом усього терміну його дії, у тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати до виконання зобов`язань (п. 10.2.);

- зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згодою сторін. Пропозиції розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3.);

- у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на ти самих умовах, які були передбачені цим Договором, із урахуванням змін у законодавстві, які діють на дату продовження цього Договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору. Продовження терміну дії Договору відбувається за умови відсутності заперечень органу управління об`єктом оренди, згідно п. 3 ст. 17 ЗУ Про оренду державного та комунального майна (п. 10.4.);

- чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря-юридичної особи (п. 10.6.).

Вказаний Договір оренди підписаний та скріплений печатками орендаря та орендодавця.

В день укладення договору майно було передане орендодавцем в оренду відповідачу, про що складено акт приймання-передавання (додаток 3 до договору), підписаний уповноваженими представниками сторін та балансоутримувача.

25.11.2019 сторони уклали Договір № 1 про внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна від 01.11.2016 № РОФ-1527, у якому, у зв`язку з утворенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, що є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області, Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області дійшли згоди змінити в преамбулі та за текстом Договору та додатків до нього в усіх відмінках назву орендодавця з Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

Крім того, вказаним Договором про зміни сторони виклали у новій редакції п.п. 1.1, 3.1, 10.1 Договору, зокрема:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно приміщення гаражів № 11, 12, 13 площею 86,7 кв.м. (реєстровий номер майна 02700090.1.АААБИД210) (далі - Майно), згідно з планом розміщення орендованого приміщення (додаток 1 до договору оренди), розташовані за адресою: вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, що знаходяться на балансі НДІ Миколаївська астрономічна Обсерваторія (далі - балансоутримувач), вартість яких визначена згідно з висновком про вартість майна на 30.09.2019 року і становить за незалежною оцінкою 150040,00 грн (п. 1.1);

- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (жовтень 2019) 1888,63 грн (п. 3.1);

- цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 30.10.2019 до 29.10.2020 року включно.

30.06.2020 сторони уклали Договір № 2 про внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна від 01.11.2016 № РОФ-1527, в редакції змін, внесених Договором № 1 від 25.11.2019, у якому виклали в новій редакції п. 10.1 Договору в новій редакції:

- цей Договір укладено терміном на 2 роки 364 дні, що діє з 30.10.2019 до 28.10.2022 року включно (п. 10.1).

Вищенаведені Договори про зміни скріплені підписами та печатками обох сторін.

Зі змісту Договору про внесення змін № 2 від 30.06.2020 вбачається, що дію Договору було продовжено до 28.10.2022 включно.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» встановлено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати його припинення чи скасування.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2023 у справі №915/372/23 задоволено позов Заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва в повному обсязі. Суд вирішив:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферріс» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях орендну плату в розмірі 10 230,67 грн;

- розірвати Договір № РОФ-1527 від 01.11.2016 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Обсерваторна, 1, м. Миколаїв, що перебуває на балансі Науково-дослідного інституту «Миколаївська астрономічна обсерваторія», укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферріс»;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферріс» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях приміщення гаражів № № 11, 12, 13 площею 86,7 кв. м. (реєстровий номер майна 02700090.1.АААБИД201) розташовані по вул. Обсерваторній, 1 в м. Миколаєві, загальною вартістю 278 387 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили 04.08.2023.

Відповідачем зобов`язання за Договором належним чином не виконано, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з лютого 2021 по червень 2023 на загальну суму 32007 грн. 32 коп., з яких: 24 108 грн. 37 коп. складає орендна плата, 7175 грн. 70 коп. складають витрати зі сплати податку на землю; 723 грн. 25 коп. штраф 3% за п.3.8. Договору.

Предметом даного позову виступає майнова вимога про стягнення з відповідача, як орендаря, заборгованості за Договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонам регулюються положеннями чинного законодавства про оренду.

Так, відповідно до змісту частин 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).

За умовами статті 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до приписів статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

За твердженнями позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Ферріс допущено порушення грошових зобов`язань за Договором, а саме, зобов`язань щодо своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість із орендної плати за період з лютого 2021 по червень 2023 року у сумі 31284,07 грн, з яких: 24 108, 37грн. - орендна плата, 7175, 70грн - витрати зі сплати податку на землю.

Як вбачається з розрахунку заборгованості з орендної плати, під час дії Договору за користування орендним майном у період з лютого 2021 року по червень 2023 року відповідачу нараховано орендну плату у загальній сумі у сумі 31284,07 грн (50% від вартості оренди майна, що належить до сплати орендодавцеві), які Товариством з обмеженою відповідальністю Ферріс під час дії Договору не сплачено.

При цьому, як зазначає позивач, податок на землю розраховано з загальної площі забудови об`єкта оренди (будівлі гаражів №11, №12, №13 літ. « 1К»), яка становить: 105 кв.м. (14,13*7,45=105 кв.м.).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 р. № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» передбачено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30.09.2022, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, зокрема на території Миколаївської області.

Враховуючи п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 р. № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» ТОВ «Ферріс» звільнено від сплати орендної плати за березень-вересень 2022.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної сплати орендної плати закон покладає на орендаря.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати орендної плати не надав, доводи позивача не спростував.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості з орендної плати в розмірі 31284,07 грн, з яких: 24108,37 грн - орендна плата, 7175,70 грн - витрати зі сплати податку на землю, визначено правильно.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 3% в сумі 723,25, суд зазначає таке.

За приписами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.8. Договору сторони погодили, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Таким чином, на підставі наведених правових норм та положень Договору, позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 3%.

Судом перевірено розрахунок штрафу, заявленого до стягнення та встановлено, що позивачем правильно визначено суму нарахування.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 723,25 грн.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ферріс (54005, м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 11; ідентифікаційний код 40160004) на користь Науково-дослідного інституту Миколаївська астрономічна обсерваторія (54005, Миколаївська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Обсерваторна, 1, код ЄДРПОУ 02700090, UA238201720313201001203013880, Банк ДКСУ) заборгованість за Договором оренди державного нерухомого майна №РОФ-1527 від 01.11.2016 в сумі 32007,32 грн, з яких: 24108,37 грн - орендна плата, 7175,70 грн - витрати зі сплати податку на землю; 723,25 грн. -штраф 3% за п.3.8. Договору, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Науково-дослідний інститут Миколаївська астрономічна обсерваторія (54005, Миколаївська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Обсерваторна, 1, код ЄДРПОУ 02700090)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ферріс (54005, Миколаївська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 11, код ЄДРПОУ 40160004),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722).

Рішення складено і підписано судом 17.11.2023.

Суддя В.О.Ржепецький