Рішення

від 17.11.2023 по справі 922/4086/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2023 р.м. ХарківСправа №922/4086/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомАкціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" доОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПАНАСІВСЬКА СЛОБОДА" простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСББ "ПАНАСІВСЬКА СЛОБОДА", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 62.586,61 грн, у тому числі: пеня в сумі 16.294,06 грн; 3% річних у сумі 15.146,66 грн; інфляційні втрати в сумі 31.145,89 грн, а також витрати зі сплати судового збору.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу на підставі договору постачання природного газу від 15.10.2020 №7169-ТЕ-32 за період з жовтня 2020 по квітень 2021 включно.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 з урахуванням малозначності справи №922/4086/23 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

10.09.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив (вх. №27590), в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні повністю. Зазначає, що оскільки постачання природного газу здійснювалося для забезпечення потреб співвласників житлового будинку - фізичних осіб (споживачів), то нарахування позивачем відповідачеві пені, відсотків річних та інфляційних втрат суперечить постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану". Згідно з положеннями якої забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Також зазначає, що у розрахунку про наявність помилки під час нарахування 3% річних за зобов`язаннями квітня 2021 року.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Правом на подання відповіді на відзив у строк, встановлений ухвалою господарського суду про відкриття провадження у справі, позивач не скористався.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (постачальник) та ОССБ "ПАНАСІВСЬКА СЛОБОДА" (споживач) був укладений Договір постачання природного газу від 15.10.2020 №7169-ТЕ-32 (далі - Договір). Згідно з умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (абзац пункту 5.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Додатковими угодами від 26.10.2020 №1, від 23.11.2020 №2, від 22.12.2020 №3, від 29.01.2021 №4, від 26.02.2022 №5, від 26.03.2021 №6 сторонами визначена ціна за 1000 куб. м природного газу.

Згідно з вищевказаними додатковими угодами ціна за 1000 куб. м природного газу з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування становила:

- з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року (включно) - 6.597,91 грн;

- з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) - 6.599,44 грн;

- з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 грудня (включно) - 7.472,71 грн;

- з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) - 8.946,76 грн;

- з 01 лютого 2021 року по 31 березня 2021 року (включно) - 6.990,00 грн;

На виконання умов Договору в період з жовтня 2020 по квітень 2021 включно позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий природний газ на загальну суму 358.916,88 грн, про що свідчать Актами приймання-передачі природного газу, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався повністю, проте з порушенням встановленого Договором строку. Внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з Претензією від 05.05.2023 №39/9-848-23 про сплату пені, відсотків річних та інфляційних втрат. Втім відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість з пені, відсотків річних та інфляційних втрат не сплатив.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, Договором (пунктом 5.1.) визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу. Факт поставки природного газу в період з жовтня 2020 по квітень 2021 на загальну суму 358.916,88 грн за Договором підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами без зауважень.

Порушення строків оплати за поставлений природний вбачається з виписки з особового рахунку НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" та всупереч положень статей 13, 74 ГПК України не спростовано відповідачем.

Наведені обставини, а саме, порушення строків оплати переданого природного газу, приводять суд до висновку про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня за порушення строку виконання зобов`язання встановлена пунктом 7.2. Договору. Згідно з ним, у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача, яким є об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, пені, 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, суд враховує наступне.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Таким чином, з огляду на те, що відповідач ОСББ "ПАНАСІВСЬКА СЛОБОДА" є споживачем за Договором, а отже на спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Суд зазначає, що підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 №530-ІХ встановлено, що з 17.03.2020 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Суд враховує, що 11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України.

Крім того, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206 визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: 61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 106 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПАНАСІВСЬКА СЛОБОДА" з метою належного утримання будинку, забезпечення мешканців будинку (населення) комунальними та іншими послугами.

Приписами частини першої статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право:

- задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;

- визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;

- виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок про те, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створене фізичними особами - власниками квартир (побутовими споживачами житлово-комунальних послуг, населенням), укладає договори на постачання комунальних послуг із постачальниками від імені побутових споживачів як колективний споживач, і використовує поставлений газ виключно для власних побутових потреб мешканців будинку (виключаючи будь-яку комерційну чи професійну діяльність).

Так, Закон України "Про ринок природного газу" виокремлює серед суб`єктів ринку природного газу виокремлює категорії побутового споживача та споживача:

1) побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23 частини першої статті 1 Закону);

2) споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пункт 37 частини першої статті 1 Закону).

Тобто, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за усіма зазначеними критеріями підпадає під визначення побутового споживача, окрім визначення його як фізичної особи.

Крім того, відповідно до п.1.2 договору постачання природного газу від 15.10.2020 №7169-ТЕ-32 передбачено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої види населенню.

Доказів того, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

Таким чином, з огляду на усе зазначене вище, слід зазначити, що встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, має поширюватися на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку.

Натомість, виключення ОСББ із категорії побутових споживачів або населення та нарахування неустойки, процентів річних та інфляційних нарахувань, призводить до звуження обсягу прав співвласників, що об`єдналися в ОСББ, порівняно із іншими побутовими споживачами, які також є фізичними особами, також використовують поставлений газ (у даному випадку) виключно для побутових потреб, однак уклали договори на постачання газу із постачальником напряму. Таке звуження прав членів ОСББ протирічить самій меті створення ОСББ, а саме: забезпечення і захисту прав співвласників.

Судом встановлено, що позивачем нараховано відповідачу до стягнення пеню, 3% річних та інфляційних втрат за період дії карантину та воєнного стану, що частково не узгоджується з положеннями названих нормативно-правових актів.

При цьому, позивач не спростував обставину того, що, поставляючи за Договором природний газ, надавав саме житлово-комунальну послугу, оскільки вищезазначений договір постачання природного газу має своїм предметом постачання газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Тому суд зазначає, що вимоги позивача про стягнення пені в сумі 16.294,06 грн, зважаючи на діючі карантинні обмеження, а також триваючий досі воєнний стан, за зобов`язаннями листопада 2020 - квітня 2021 за загальний період з 29.12.2020 до 25.11.2021 є неправомірними, недоцільними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг та спричинюють додаткове фінансове навантаження на населення у сьогоденні важкі часи не тільки у військовому, але й в економічному плані, а тому задоволенню не підлягають. При цьому вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням названих положень є обґрунтованими частково за період до введення воєнного стану, тобто до 23.02.2022 включно, оскільки під час дії карантину не було обмежено нарахування 3% річних та інфляційних.

З урахуванням зазначеного, суд зробив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями березня 2021 за період з 27.04.2021 до 23.02.2022 включно та квітня 2021 та з 26.05.2021 до 23.02.2022 включно.

Суд зазначає, що арифметично правильний розмір 3% річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями березня 2021 становить 1.394,90 грн 3% річних та 4.346,06грн інфляційних втрат відповідно, а за зобов`язаннями квітня 2021 - 635,55 грн 3% річних та 1.883,96 грн інфляційних втрат відповідно.

В іншій частині нарахування позивачем 3% річних та інфляційні втрати за зобов`язаннями березня 2021 у загальній сумі 860,44 грн 3% річних та 9.503,12 грн інфляційні втрати, а також за зобов`язаннями квітня 2021 у сумі 9.658,19 грн 3% річних та 8.316,07 грн інфляційні втрати є безпідставним та помилковим.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями листопада 2020 у сумі 189,24 грн та 754,51 грн; за зобов`язаннями грудня 2020 - у сумі 390,44 грн та 1.125,91 грн; за зобов`язаннями січня 2021 - у сумі 779,49 грн та 2.455,86; за зобов`язаннями лютого 2021 - у сумі 1.238,41 грн та 2.760,40 грн відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми в загальному розмірі 2.597,58 грн (3% річних) та 7.096,68 грн (інфляційні) розраховані арифметично правильно.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача: 3% річних у загальній сумі 4.628,03 грн; інфляційних втрат у загальній сумі 13.326,70 грн. В іншій частині позову суд відмовляє у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в частині здійснених нарахувань пені в сумі 16.294,06 грн, 3% річних у загальній сумі 10.518,63 грн та інфляційних втрат у розмірі 17.819,19 грн.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 769,98 грн, в іншій частині (1.914,02 грн) витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПАНАСІВСЬКА СЛОБОДА" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 106, код ЄДРПОУ 40949891) на користь Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720)

- 3% річних у загальній сумі 4.628,03 грн;

- інфляційні втрати в загальній сумі 13.326,70 грн;

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 769,98 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "17" листопада 2023 р.

СуддяН.С. Добреля