Ухвала

від 16.11.2023 по справі 949з-23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

16 листопада 2023 року м. ХарківСправа № 949з-23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства "АДОРА" вх. №949 від 15.11.2023 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

15.11.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного підприємства "АДОРА" вх. №949 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКО2015" заборгованості сумі 604 712,92 грн за договором поставки № ДГ- 0000002 від 21.01.2022, а саме:

1. Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ВІКО2015» в межах суми позовних вимог в сумі 604 712,92 грн, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ВІКО2015» (код ЄДРПОУ 39618388), в тому числі, але не виключно на відомих Заявникові рахунках НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк», та НОМЕР_2 в АТ «Приватбанк»;

2. Накласти арешт на грошові кошти в межах суми позовних вимог в сумі 604 712,92 грн, які підлягають сплаті ТОВ «ВІКО2015» Державним підприємством «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» (код ЄДРПОУ 43895975) та знаходяться на розрахункових рахунках ДП «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» НОМЕР_3 в АТ «Приватбанк», МФО 335548; НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО 334851; НОМЕР_5 в АТ «Комерційний Індустріальний Банк» МФО 322540.

3. Накласти арешт на грошові кошти в межах суми позовних вимог в сумі 604 712,92 грн, які підлягають сплаті Відповідачу Державним підприємством «МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 32087941) та знаходяться на розрахунковому рахунку ДП «МИРНГРАДВУГІЛЛЯ» НОМЕР_6 , в АТ «Укргазбанк», МФО 320478.

4. Заборонити Державному підприємству «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» (код ЄДРПОУ 43895975) за договорами постачання нафтопродуктів з ТОВ «ВІКО2015» № 261-23 АБ від 15.02.2023, № 443-23 АБ від 30.03.2023, № 672-23 АБ від 16.05.2023, № 773-23 АБ від 08.06.2023, № 886-23 АБ від 06.07.2023, № 1129-23 АБ від 11.10.2023 перераховувати кошти на інші рахунки TOB «ВІКО2015», ніж той, що зазначений Постачальником у вказаних договорах, а саме НОМЕР_2 в АТ «Приватбанк», МФО 305299.

5. Заборонити Державному підприємству «МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 32087941) за договором постачання нафтопродуктів з TOB «ВІКО2015» № 42ВК від 12.10.2023 перераховувати кошти на інші рахунки TOB «ВІКО2015», ніж той, що зазначений Постачальником у вказаному договорі, а саме НОМЕР_2 в АТ «Приватбанк», МФО 305299.

6. Заборонити Державному підприємству «ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» (код ЄДРПОУ 43895975) за договорами постачання нафтопродуктів з ТОВ «ВІКО2015» № 261-23 АБ від 15.02.2023, № 443-23 АБ від 30.03.2023, № 672-23 АБ від 16.05.2023, № 773-23 АБ від 08.06.2023, № 886-23 АБ від 06.07.2023, № 1129-23 АБ від 11.10.2023 перераховувати кошти, що належать перерахуванню ТОВ «ВІКО2015», іншим суб`єктам господарювання.

7. Заборонити Державному підприємству «МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 32087941) за договором постачання нафтопродуктів з TOB «ВІКО2015» № 42ВК від 12.10.2023 перераховувати кошти, що належать перерахуванню TOB «ВІКО2015», іншим суб`єктам господарювання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023, заяву було передано до розгляду судді Прохорову С.А.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено наступне:

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві чи іншим особам вчиняти певні дії, як і даному випадку.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд зазначає, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивачем жодним чином не обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову.

Також у своїй заяві позивачем не наведено переконливих аргументів щодо адекватності обраного виду забезпечення позову вимогам, з якими має намір звернутися заявник.

В обґрунтування своїх вимог щодо забезпечення свого майбутнього позову, ПП "АДОРА" посилається лише на неналежне виконання ТОВ "ВІКО2015" своїх обов`язків за договором поставки що оплати отриманої продукції.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначає, що ТОВ "ВІКО2015" станом на дату подання заяви про забезпечення позову не вчиняє дій щодо погашення простроченої заборгованості, строк виконання якої настав. На неодноразові вимоги Заявника до ТОВ "ВІКО2015" про сплату суми боргу за Договором поставки, останній відмовляється від сплати боргу мотивуючи відсутністю коштів.

Однак, суд зазначає, що саме лише посилання на наявну заборгованість та звернення до господарського суду з позовом про її стягнення, на думку суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Також суд зазначає, що вирішуючи питання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, заявник не обґрунтовує, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у подальшому рішення господарського суду.

З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження факту витрачання ТОВ "ВІКО2015" коштів, а навпаки вказує на те, що останній здійснює господарську діяльність і укладає договори з метою отримання прибутку.

Разом з тим, жодних обґрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заявником не надається.

Крім того, суд враховує, що такі заходи можуть перешкоджати господарській діяльності товариства (оплаті товарів, робіт, послуг, виплаті заробітної плати, сплаті податків, зборів, обов`язкових платежів, кредитів і процентів за користування кредитами, тощо).

Обмеження в користуванні обіговими грошовими коштами є обставиною, яка суттєво впливає на господарську діяльність як ТОВ "ВІКО2015" так і інших осіб, щодо яких заявник просить вжити заходи та які не учасниками спірних правовідносин, що виникли між ТОВ "ВІКО2015" та ПП "АДОРА" у зв`язку з виконанням умов договору поставки №ДГ-0000002 від 21.01.2022, та може заважати її поточному веденню.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 73 ГПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. ч. 1 - 3ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 1ст. 76 ГПК Українивизначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 77 (допустимість доказів)ГПК Україниобставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6ст. 75 ГПК Україниобвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістомст. 79 ГПК Українинаявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Визначенийст. 79 ГПК Українистандарт доказування підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з уведенням у дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про вжиття, визначених ним заходів забезпечення майбутнього позову, не містить ні самих доказів ні обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для задоволення заяви ПП "АДОРА".

Відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ПП "АДОРА" про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №949 від 15.11.2023) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення - 16.11.2023.

Ухвала суду може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Ухвалу підписано 16.11.2023.

СуддяС.А. Прохоров

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.