Ухвала

від 15.11.2023 по справі 907/882/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 907/882/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни

про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни (далі - ФОП Грицик Л. О. та/або відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно) у сумі 279 829,39 грн, що є різницею між сплаченими відповідачем грошовими коштами та розміром орендної плати, що належить сплатити за договором оренди від 18.04.2014 № 1691/1.

На обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що 18.02.2014 між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (17.11.2021 змінено назву на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, далі - Департамент, позивач та/або орендодавець) та ФОП Грицик Л. О. (орендар) укладено договір оренди № 1691/1 земельної ділянки площею 1,2617 га у м. Ужгороді на вул. Електрозаводській, 35, кадастровий номер 2110100000:34:001:0228, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (далі - оговір).

Строк дії Договору встановлено до 24.10.2018. Після закінчення строку дії договору для орендаря було передбачено переважне право поновлення його на новий строк.

30.10.2018 рішенням Ужгородської міської ради № 1354 про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок строку дії цього Договору для ФОП Грицик Л. О. поновлено строком на 5 років до 30.10.2023. У подальшому, 23.11.2018 Департамент надіслав ФОП Грицик Л. О. пропозицію щодо укладення договору оренди землі, в редакції додаткової угоди від 30.10.2018 до Договору.

Відповідно до надісланого проєкту додаткової угоди нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік становить 13 859 39,99 грн (пункт 5); розмір орендної плати на рік встановлено 415 781,88 грн та, відповідно, 34 648,49 грн та на місяць (пункти 10, 11); строк дії Договору встановлено до 30.10.2023 (пункт 8)

11.12.2018 ФОП Грицик Л. О. повернула орендодавцю підписану додаткову угоду з протоколом розбіжностей до пунктів 14, 30 Договору, не заперечивши пункти стосовно розміру орендної плати.

Не погодившись із запропонованою редакцією Договору, Департамент звернувся до суду з вимогами про визнання укладеною у редакції позивача пунктів 14 та 30 додаткової угоди від 30.10.2018 до Договору. У свою чергу ФОП Грицик Л. О. подала зустрічний позов про визнання недійсними пунктів 5, 10, 11 додаткової угоди від 30.10.2018 до Договору стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати.

За результатами судового розгляду спору в господарських судах постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 907/12/19 в частині зустрічного позову у позові ФОП Грицик Л. О. відмовлено. Підстави для відмови у позові викладено в редакції мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 907/12/19, в якій Верховний Суд встановив такі факти, що мають юридичне значення: сторонами було погоджено передбачені Законом України "Про оренду землі" істотні умови спірного Договору, у тому числі строк дії Договору, орендну плату, її розмір, а тому Договір є чинним.

Так, суд зазначив, що пунктом 5 укладеної між сторонами додаткової угоди від 24.10.2018, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік становить 13 859 395,99 грн згідно витяту з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.09.2018 № 1209. Пунктом 10 додаткової угоди визначено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки у грошовій формі та становить 415 781,88 грн на рік. Пунктом 11 додаткової угоди визначено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім днем податкового (звітного) місяця в розмірі 34 648,49 грн.

Позивач пояснив, що відповідачем упродовж дії даного Договору як орендарем здійснювалася часткова щомісячна оплата за використання земельної ділянки на підставі попередньо укладеного Договору у розмірі 8 442,00 грн, про що зазначено у розрахунку заборгованості, що доданий до позовної заяви. Однак, сплачені відповідачем кошти, не покривають в повній мірі заборгованість, що виникла за укладеним та чинним між сторонами Договором.

З урахуванням наведеного, Департаментом висунуто вимогу про стягнення з ФОП Грицик Л.О. заборгованості за Договором за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно), у розмірі 279 829,39 грн, що є різницею між сплаченими нею грошовими коштами та розміром орендної плати, що належить сплатити за Договором.

Позивач вважає, що право оренди відповідачем набуте на законних підставах, а факт того, що відповідачка не здійснила державної реєстрації свого речового права оренди землі, не впливає на її обов`язок платити орендну плату за цим Договором.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2023 у справі № 907/882/22 (суддя Пригуза П. Д.) позов задоволено повністю; стягнути з ФОП Грицик Л. О. на користь Департаменту, заборгованість за договором оренди земельної ділянки площею 1,2617 га у м. Ужгороді на вул. Електрозаводській, 35, кадастровий номер 2110100000:34:001:0228, за період: січень 2020 - грудень 2020 року, у сумі 279 829,39 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 (Матущак О. І. - головуючий, судді Плотніцький Б. Д., Кравчук Н. М.) зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Грицик Л. О. на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2023 у справі № 907/882/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 907/983/21 за позовом ФОП Грицик Л. О. до Департаменту про визнання недійним договору оренди землі в редакції додаткової угоди від 30.10.2018 до договору оренди землі від 18.02.2014 № 1691/1 (договір оренди землі в новій редакції від 30.10.2018).

Ухвала апеляційного господарського суду із посиланнями на положення пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) арґументовано неможливістю розгляду справи № 907/882/22 до вирішення іншої справи № 907/983/21, адже у випадку задоволення позову ФОП Грицик Л.О. до Департаменту про визнання недійним договору оренди землі в редакції додаткової угоди від 30.10.18 до договору оренди землі від 18.02.2014 № 1691/1 (договір оренди землі в новій редакції від 30.10.18) у справі №907/983/21, підстава заявленого позову у цій справі № 907/882/22 буде відсутня, оскільки позовні вимоги у даній справі обґрунтовані умовами вищевказаного Договору

Департамент звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, не погоджуючись із ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 907/882/22, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Західного апеляційного господарського суду. При цьому скаржник зазначає, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати яким чином пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 904/8122/17, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14. Подання позову про визнання недійсним Договору не зупиняє дію цього Договору, а тому, станом на час розгляду господарської справи, договір оренди землі від 18.02.2014 № 1691/1 (договір оренди землі в новій редакції від 30.10.2018) є чинним та підлягає виконанню. На думку скаржника, сам по собі факт існування судового провадження у справі № 907/983/21, щодо оскарження (визнання недійсним) Договору свідчить про те, що станом на сьогодні такий правочин є чинним та підлягає виконанню. Інакше кажучи, який зміст визнавати недійсним договір у судовому порядку, якщо такий, на думку відповідача є нікчемним або не укладеним. Сама по собі пов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 907/983/21, апеляційний суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті апеляційної скарги ФОП Грицик Л. О. у справі № 907/882/22.

Таким чином, з огляду на предмет позовних вимог у справі № 907/882/22, така справа за змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України не є пов`язаною з наведеною справою № 907/983/21, в якій господарський суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, а обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у справі № 907/882/22 можуть бути встановлені самостійно судом в даній справі, на підставі поданих сторонами доказів.

Крім цього, скаржник зазначив, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, тобто до усунення обставин (до набуття законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18 та від 29.04.2020 у справі № 903/611/19). За таких обставин, зупинення провадження у даній справі не сприяє виконанню господарським судом завдання стосовно ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Скаржник також звертає увагу на те, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18).

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 907/882/22, а також витребувано з Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 907/882/22.

13.11.2023 справа № 907/882/22 надійшла на запит від Західного апеляційного господарського суду до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У відзиві ФОП Грицик Л. О. просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану ухвалу про зупинення апеляційного провадження - залишити без змін.

Разом з тим, при вивченні матеріалів касаційної скарги колегією суддів встановлено, що справу № 910/17615/20 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про стягнення 1 983 151 348,29 грн передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновку (правової позиції щодо зупинення провадження у справі на підставі положень пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України), викладеної у постановах Верховного Суду від 11.102021 у справі №904/1210/18 (Зуєв В. А. - головуючий, судді Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) та від 27.10.2021 у справі №908/2422/20 (Могил С. К. - головуючий, судді Волковицька Н. О., Уркевич В. Ю.).

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження за касаційною скаргою, поданою у справі № 907/882/22, до перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у іншій справі № 910/17615/20, оскільки рішення об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 910/17615/20 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі, а саме щодо застосування судами положень пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, якою передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі до об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду

Керуючись статтями 228, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 907/882/22 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/17615/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ