Окрема думка

від 31.10.2023 по справі 917/1360/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

31 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1360/18(917/2024/21)

Судді Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду

Погребняка В.Я.

за результатами касаційного провадження за касаційною скаргою

Селянського (фермерського) господарства "Доля"

на рішення Господарського суду Полтавської області

від 19.04.2023

у складі судді: Іванко Л.А.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 02.08.2023

у складі колегії суддів: Лакізи В.В. (головуюча), Бородіної Л.І., Здоровко Л.М.,

у справі за позовом

Селянського (фермерського) господарства "Доля"

до відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля Агро",

до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд"

про визнання недійсним договору

в межах справи № 917/1360/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Арго"

до Селянського (фермерського) господарства "Доля"

про банкрутство

1. У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/1360/18 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Доля" (далі - СФГ "Доля").

2. СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (в межах справи № 917/1360/18 про банкрутство) про визнання недійсним Договору № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, укладеного між СФГ "Доля", Товариством з обмеженою відповідальністю "Доля Агро" (далі - ТОВ "Доля Агро"), Товариством з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд" (далі - ТОВ "Флора Трейд").

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 (залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023) у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) відмовлено у задоволенні позовних вимог СФГ "Доля" в особі ліквідатора Косякевича С.О.

3.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності підстав, на які він посилається в обґрунтування заявлених вимог та з якими закон пов`язує недійсність правочину.

3.2. Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що за наслідками укладення договору про переведення боргу не змінився розмір боргу та його наявність, а лише змінилась особа, яка повинна виконати зобов`язання та повернути такий борг. Отже, укладення оспорюваного договору не змінює факту наявності зобов`язання, а свідчить лише про заміну особи боржника у такому зобов`язанні. Зобов`язання продовжує існувати.

3.3. За висновком місцевого господарського суду, позивачем не доведено того, що сторони оспорюваного правочину діяли свідомо та переслідували мету уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами, не доведено факту неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" станом на момент укладення оспорюваного правочину та те, що про такі обставини було відомо іншим сторонам правочину.

3.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що СФГ "Доля" в особі ліквідатора (позивач у цій справі) не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу заявлених вимог. Східний апеляційний господарський суд зауважив, що твердження позивача (апелянта) є лише його суб`єктивною думкою та власним баченням обставин справи.

4. Предметом касаційного перегляду є постанова Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі № 917/1360/18 (917/2024/21), якими відмовлено у задоволенні позовних вимог СФГ "Доля" в особі ліквідатора про визнання недійсним Договору № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, укладеного між СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора Трейд".

5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) касаційну скаргу СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. задоволено частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) скасовано.

Справу № 917/1360/18 (917/2024/21) направлено на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

6. Суд касаційної інстанції, скасовуючи оскаржені судові рішення та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав на невірне застосування судами попередніх інстанцій в цьому випадку приписів статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), та не врахування судами правових позицій Верховного Суду викладених у постанові від 09.02.2023 у справі № 910/17629/18 (910/12093/20).

7. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів, головуючий голосує останнім.

При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.

Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

8. У цьому випадку вважаю за необхідне викласти окрему думку, оскільки вважаю, що суду касаційної інстанції слід було залишити без змін прийняті судові рішення, з наведенням таких мотивів.

9. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

10. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19(910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.

11. Тому в кожній справі про визнання правочину недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

12. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

13. Згідно частин другої та третьої статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

14. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може (подібні висновки викладені у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) від 24.11.2021).

15. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).

16. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

17. СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О., реалізуючи своє право, звернулося до господарського суду, в межах справи про банкрутство СФГ "Доля", з заявою про визнання недійсним Договору № 25/04/18ДА-ФР-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, укладеного між СФГ "Доля", ТОВ "Доля Агро", ТОВ "Флора Трейд".

18. Ліквідатор вважає, що укладаючи оспорюваний договір СФГ "Доля" фактично відмовився від власних майнових вимог. Ліквідатор зазначає про те, що ТОВ "Флора Трейд" має велику кількість інших майнових зобов`язань, в тому числі, перед СФГ "Доля", в той час як фінансовий (майновий) стан ТОВ "Флора Трейд" (який набув статусу Боржника за оспорюваним договором) не дозволяє йому виконати ці зобов`язання. На думку ліквідатора, укладаючи 25.04.2018 Договір про переведення боргу з ТОВ "Доля Агро" на ТОВ "Флора Трейд", СФГ "Доля" розумів, що такий борг не може бути повернутий (сплачений). Крім того, позивач ставить під сумнів оплатність оспорюваного ним правочину. З посиланням на статтю 42 КУзПБ, ліквідатор просить задовольнити позовні вимоги.

19. Згідно зі статтею 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (частини перша статті 521 ЦК України).

20. Для породження переведенням боргу правових наслідків необхідним є існування двох складових: по-перше, вчинення договору (двостороннього правочину) між новим та первісним боржниками, причому такий правочин має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання; по-друге, надання кредитором згоди на переведення боргу (постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.04.2018 в справі № 667/933/14-ц (провадження № 61-472св18) та від 27.04.2022 у справі № 321/1260/19 (провадження № 61-1297св22)).

21. Переведення боргу, як і заміна кредитора у зобовґязанні, опосередковує зміну субґєктного складу зобовґязання, але залишає незмінним його зміст.

22. Відтак, вважаю, що вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що за наслідками укладення договору про переведення боргу не змінився розмір боргу та його наявність, а лише змінилась особа, яка повинна виконати зобов`язання та повернути такий борг. Отже, укладення оспорюваного договору не змінює факту наявності зобов`язання, а свідчить лише про заміну особи боржника у такому зобов`язанні. Зобов`язання продовжує існувати.

23. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підстави позову заявлені позивачем: відмова від власних майнових вимог та фіктивність оспорюваного правочину.

24. Законодавцем у пункті 4 частини третьої статті 13 ГПК України як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог (частина третя положень цієї норми ГПК України)

25. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

26. Відповідно до приписів статті 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

27. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

28. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

29. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

30. Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК України, зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

31. Господарський суд відповідно до статті 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

32. Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем додані:

- копія рішення Господарського суду Полтавської області від 04.10.2021 у справі № 917/1360/18 (917/1468/20);

- копія рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/932/17;

- копія відзиву ТОВ "Доля Агро";

- копія Договору № 25/04/18ДА-ФТ-Д переведення боргу (заміни боржника у зобов`язанні) від 25.04.2018, подана у справі № 917/1360/18 (917/1468/20);

- відомості щодо наявності податкового боргу у ТОВ "Флора Трейд".

33. Оцінивши подані позивачем докази, суди дійшли наступних висновків:

34. сам факт наявності заборгованості з податкового боргу та інших боргів не доводить обставин неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд". Самі лише судові рішення не дозволяють встановити, що стягувач вчинив дії, направлені на примусове виконання таких рішень, а такі дії не призвели до їх виконання. Крім того, взагалі невідомо та не можливо встановити з поданих позивачем доказів, що такі рішення були пред`явлені до виконання та не були виконаними;

35. сам факт наявності фінансових зобов`язань не може свідчити про неспроможність їх виконати, оскільки у кожного суб`єкта господарювання маються фінансові зобов`язання. При цьому, суб`єкт господарювання може мати активи, які перевищують такі зобов`язання, також у господарській діяльності кожного суб`єкта мається як дебіторська, так і кредиторська заборгованість;

36. відзив ТОВ "Доля Агро", поданий у іншій судовій справі, також не може підтвердити факт неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд";

37. роздруківка щодо фінансової звітності ТОВ "Флора Трейд" також не може підтвердити обставини неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" у квітні 2018 року, оскільки період такої звітності зазначений у роздруківці "2020 рік", тобто через два роки після укладення оспорюваного договору (квітень 2018 року);

38. твердження позивача про те, що розрахунок за оспорюваним договором між ТОВ "Флора Трейд" та ТОВ "Доля Агро" проводився у готівковій формі не може свідчити про відсутність такого розрахунку.

39. Враховуючи встановлені обставини та відповідну оцінку доказам поданим позивачем, правомірним є висновок, що СФГ "Доля" в особі ліквідатора (позивач у даній справі) не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу заявлених вимог; позивачем не доведено того, що сторони оспорюваного правочину діяли свідомо та переслідували мету уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами, не доведено факту неплатоспроможності ТОВ "Флора Трейд" станом на момент укладення оспорюваного правочину та те, що про такі обставини було відомо іншим сторонам правочину.

40. З урахуванням викладеного вважаю, що у задоволенні касаційної скарги СФГ "Доля" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О. задоволено частково на Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.04.2023 у справі № 917/1360/18 (917/2024/21) слід було відмовити, а вказані судові рішення - залишити без змін.

Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк