Рішення

від 14.11.2023 по справі 340/6395/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м.Кропивницький Справа № 340/6395/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого судді Пасічника Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Сосновської В.В.

представника позивача Моргунової Т.О.

представника відповідача Філоненка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАМИТ-ПОСТАЧ" (вул. Ельворті, 7, кв.419 А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25014, код ЄДРПОУ 39172231) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. В.Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Оксамит-Постач» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2023 року № 00054470702 Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2023 року № 00054490702 Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.

Обгрунтовуючи позовні вимоги вказує, що в період з 14.06.2023 року по 22.06.2023 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. по декларації з ПДВ за квітень 2023 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих рахунків, про що складено акт від 29.06.2023 року №5089/11-28-07-02/39172231.

За наслідками перевірки встановлено порушення податкового законодавства, зокрема, завищення від`ємного значення по рядку 16.1 декларації за квітень 2023 року на загальну суму 450124 грн. (449 221,95+164,59+737,78) за рахунок: - заниження податкового зобов`язання на загальну суму 449 221,95 грн. у зв`язку з реалізацією необоротних активів нижче балансової (залишкової) вартості в періодах: листопад 2022 року на суму 95 554,74 грн., - грудень 2022 року на суму 353 667, 21 грн.; - заниження податкового зобов`язання на загальну суму 737,78 грн: у зв`язку із наданням послуг оренди необоротних активів нижче звичайних цін за березень 2022 року; - завищення податкового кредиту за листопад 2022 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Хюррем» (ІПН 388525411239) на суму ПДВ 164,59 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погодившись з висновками посадових осіб відповідача та прийнятими рішеннями, позивач вказує, що реалізація транспортних засобів VW Touareg R-Line; Tоyota Land Cruiser Prado 150; Ауди Q8 SL, здійснювалась за результатами переоцінки основних засобів, за ціною визначеною висновками експертної організації ПП «Кіровоградське бюро експертної оцінки» та за ціною договору, а тому, при реалізації вказаних автомобілів позивач дотримався вимог ст. 188 Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість, адже вартість продажу об`єкта не являється нижчою за рівень звичайних цін на дані автомобілі.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 04.10.2023 (а.с.139).

Заперечуючи проти позову відповідачем 11.09.2023 надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено фактом виявлення порушення позивачем вимог ПКУ, а тому оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (а.с.148-151).

Ухвалою суду від 04.10.2023 розгляд справи відкладено до 20.10.2023 у зв`язку з неявкою позивача (а.с.166).

20.10.2023 розгляд справи відкладено до 02.11.2023 за клопотанням заявленим в судовому засіданні представником позивача (а.с.174,175).

25.10.2023 позивачем надано відповідь на відзив, якою, на переконання позивача, спростовуються доводи відповідача наведені у відзиві (а.с.179-182).

02.11.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.11.2023 (а.с.186,187).

14.11.2023 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, складення повного тексту рішення відкладено до 19.11.2023 (а.с.191).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. по декларації з ПДВ за квітень 2023 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих рахунків, за результатами якої складено акт від 29.06.2023 року №5089/11-28-07-02/39172231 (а.с.152-156).

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, пп.200.1, п.200.4 ст.200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, оскільки завищено бюджетне відшкодування за квітень 2023 року у сумі 217 851грн.;

- п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.2. п. 198.6 ст. 198, пп.200.1, п.200.4 ст.200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, оскільки завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року на суму 232274 грн.

Висновки щодо виявлених порушень ґрунтуються на тому, що позивачем завищено від`ємне значення по рядку 16.1 декларації за квітень 2023 року на загальну суму 450124 грн. (449 221,95+164,59+737,78) за рахунок:

- заниження податкового зобов`язання на загальну суму 449221,95 грн. у зв`язку з реалізацією необоротних активів нижче балансової (залишкової) вартості в періодах: листопад 2022 року на суму 95554,74 грн., - грудень 2022 року на суму 353 667, 21 грн.;

- заниження податкового зобов`язання на загальну суму 737,78 грн: у зв`язку із наданням послуг оренди необоротних активів нижче звичайних цін за березень 2022 року;

- завищення податкового кредиту за листопад 2022 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Хюррем» на суму ПДВ 164,59 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 19.07.2023 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00054490702, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2023 на суму 232274 грн. (а.с.157,158);

- № 00054470702, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 217851 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 54463 грн. (а.с.159,160).

На підтвердження сум визначених оскаржуваними рішеннями посадовими особами відповідача здійснено відповідний розрахунок, а також, на вимогу суду, детальний розрахунок за кожним оскаржуваним рішенням (а.с.161,189).

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку відповідачем за наслідками перевірки позивача встановлено заниження податкового зобов`язання на загальну суму 737,78 грн: у зв`язку із наданням послуг оренди необоротних активів нижче звичайних цін за березень 2022 року, а також завищення податкового кредиту за листопад 2022 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Хюррем» на суму ПДВ 164,59 грн.

Жодних обґрунтованих доказів, якими спростовуються висновки посадових осіб відповідача, щодо вищезазначених порушень, позивачем не надано, а тому суд зазначає про правомірність висновків відповідача щодо вказаних порушень.

Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з реалізації транспортних засобів: VW Touareg R-Line; Tоyota Land Cruiser Prado 150; Ауди Q8 SL, суд зазначає наступне.

Здійснюючи реалізацію вищевказаних транспортних засобів, позивач, зазначаючи про правомірність визначення ціни реалізації посилається на проведення переоцінки транспортних засобів:

- VW Touareg R-Line зміна вартості на 770 913, 65 грн. (з 1 992 788,62 грн. зменшено до 358 333,33 грн., або на 82%);

- Tоyota Land Cruiser Prado 150 - зміна вартості на 498 022, 13 грн. (з 1 214 905,83 грн. зменшено до 291 666,67 грн., або на 76%);

- Ауди Q8 SL - зміна вартості на 1 066 090,88 грн. (з 2 127 9,27 грн. зменшено до 316 666,67 грн., або на 85,11%).

На підтвердження переоцінки транспортних засобів позивачем до матеріалів справи долучено акти переоцінки основних засобів (а.с.63,64,95,96,120,121).

Як зазначає позивач, підставою для здійснення переоцінки транспортних засобів з метою визначення їх ціни, на дату їх переоцінки, є Висновки про орієнтовну (приблизну) вартість майна, які складені ПП «Кіровоградське бюро експертної оцінки» (а.с.65,66,97,98,122,123).

Подальша реалізація транспортних засобів, за ціною визначеною після здійснення їх переоцінки, підтверджується договорами купівлі-продажу від 02.11.2022, 14.12.2022, 26.12.2022 (а.с.68-72,101-107,126-130).

Надаючи правову оцінку правомірності здійснення переоцінки основних засобів та використання їх наслідків в подальшій господарській діяльності позивача, суд дійшов наступних висновків.

Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - П(С)БО 7).

Згідно п. 2 П(С)БО 7 норми Національного положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Відповідно до п.п. 5.1.5. п.п. 5.1. п. 5 П(С)БО 7 для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами основні засоби транспортні засоби.

Відповідно до п. 16 П(С)БО 7 підприємство може переоцінювати об`єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об`єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об`єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об`єктів групи основних засобів, до якої належить цей об`єкт.

Як вбачається з акту перевірки позивача від 29.06.2023 року №5089/11-28-07-02/39172231 (аркуш 11 акту), за даними бухгалтерського обліку у позивача окрім транспортних засобів VW Touareg R-Line; Tоyota Land Cruiser Prado 150; Ауди Q8 SL, обліковуються інші основні засоби: автомобіль Nissan X-Trail, трактори, сівалки, борони, культиватори, транспортні пристрої для сівалок.

Отже, в силу положень п. 16 П(С)БО 7, переоцінці підлягали всі основні засоби, а не лише VW Touareg R-Line; Tоyota Land Cruiser Prado 150; Ауди Q8 SL.

Натомість доказів переоцінки інших основних засобів позивачем не надано.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-III (далі Закон 2658, в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 12 Закону 2658 звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 10 грудня 2003 р. № 1891 затверджено Методику оцінки майна (далі - Методика оцінки).

Зокрема, додатками до Методики оцінки визначено форми документів, якими оформляються результати проведених процедур щодо оцінки майна: акт оцінки майна (додаток 2), висновок про вартість майна (додаток 3).

Як на підтвердження проведення оцінки транспортних засобів з метою їх переоцінки, позивач посилається на Висновки про орієнтовну (приблизну) вартість майна, які складені ПП «Кіровоградське бюро експертної оцінки» (а.с.65,66,97,98,122,123).

Разом з тим, суд зазначає, що вказані Висновки не відповідають жодній з форм передбачених додатками до Методики оцінки.

Крім того, Вказані висновки всупереч положенням ст. 7 Закону 2658, складені не для цілей бухгалтерського обліку з метою переоцінки основних фондів, а для визначення орієнтовної (приблизної) вартості в інформаційних цілях.

Таким чином, суд дійшов висновку, що переоцінка транспортних засобів здійснена позивачем з порушенням вимог П(С)БО 7 та Закону 2658, а тому результати такої переоцінки не могли бути використані під час реалізації транспортних засобів VW Touareg R-Line; Tоyota Land Cruiser Prado 150; Ауди Q8 SL.

Отже, позивач безпідставно занизив балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснювались реалізація таких автомобілів.

При здійсненні операцій з реалізації транспортних засобів позивач занизив базу оподаткування податком на додану вартість (різниця між балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснювались така реалізація та обсягом постачання без ПДВ при такій реалізації).

Відповідно до п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Враховуючи вищевикладене, позивач при здійсненні операцій з реалізації транспортних засобів нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснювались такі операції, занизив податкове зобов`язання на загальну суму 449221,95 грн., в т.ч. по періодах: - листопад 2022 року на суму 95 554,74 грн.; - грудень 2022 року на суму 353667,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи позивача наведені у позові не спростовують факт вчинення ним порушень вимог ст. 188 ПК України, а тому прийняття оскаржуваних рішень є правомірним.

Зважаючи на викладене суд не знаходить підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 17.11.2023р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК