Рішення

від 16.11.2023 по справі 400/11411/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 р. № 400/11411/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Коблівської сільської ради, вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Миколаївська область, Миколаївський район, 57453,

про:визнання протиправним та скасування рішення від 12.05.2023 року № 31; зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коблівської сільської ради про:

- визнання протиправним та скасування рішення Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 31 від 12 травня 2023 року «Про відмову вирішенні земельних питань», яким Позивачу відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- зобов`язання Коблівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4820982200:12:055:0175;

- зобов`язання Коблівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області прийняти рішення про безоплатну передачу земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:12:055:0175 у власність ОСОБА_1 ;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для відмови і затвердженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 14.09.2023 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на позов не надав.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2022 року позивач звернувся до Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення. До заяви позивачем додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з ДЗК про земельну ділянку.

12 травня 2023 року рішенням Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 31 від 12 травня 2023 року «Про відмову вирішенні земельних питань» позивачу відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, в зв`язку з тим, що під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі та розроблення такої документації.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регламентуються Земельним кодексом України.

Згідно із п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ст. 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок віднесені до документації із землеустрою.

У відповідності до ч. 17 ст. 186 Земельного кодексу України , підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває по теперешній час.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, у зв`язку з військовою агресією російської федерації, з міркувань безпеки було тимчасово призупинене функціонування більшості державних електронних реєстрів, в тому числі - Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав. А без їх функціонування неможливо набувати у власність та постійне користування земельні ділянки за процедурою, яка передбачена чинним земельним законодавством України. Крім того, в умовах воєнного стану, мають місце і інші фактори, які обумовлюють необхідність запровадження на період воєнного стану особливого, спрощеного порядку доступу до земель для сталого функціонування економіки держави та виробництва сільськогосподарської продукції.

06 квітня 2022 року опубліковано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" №2145-IX від 24 березня 2022 року, який набув чинності 07 квітня 2022 року.

Вказаним Законом України № 2145-IX від 24.03.2022 року Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктами 27 і 28, які урегульовують більшість питань щодо використання земель для виробництва сільськогосподарської продукції та розміщення відповідної виробничої інфраструктури.

Відтак, Земельний кодекс України містить, зокрема, наступні доповнення на час дії воєнного стану:

- земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності можуть надаватися у користування лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 27 підпункт 4 Розділ X "Перехідні положення");

- безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (пункт 27 підпункт 5 Розділ X "Перехідні положення");

- формування земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" підпункту 1 цього пункту, крім тих, що передаються в оренду відповідно до підпункту 2 цього пункту, забороняється (пункт 27 підпункт 6 Розділ X "Перехідні положення").

Тобто, Земельний кодекс України, у зв`язку з прийняттям Закону України № 2145-IX від 24 березня 2022 року, встановлює беззаперечну заборону під час дії воєнного стану на вчинення дій стосовно безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі та формування земельної ділянки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану" від 12.05.2022 № 2247-IX розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України було доповнено пункт 27 підпунктом 12, згідно якого функціонування Державного земельного кадастру вважається призупиненим. Рішення про відновлення або подальше призупинення функціонування Державного земельного кадастру приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин. Порядком ведення Державного земельного кадастру можуть встановлюватися обмеження щодо повноважень державних кадастрових реєстраторів, а також визначатися інші особливості ведення Державного земельного кадастру. Передача органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування земельних ділянок державної, комунальної власності у власність, користування у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, не здійснюється (крім передачі в оренду земельних ділянок відповідно до підпункту 2 цього пункту).

Таким чином, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Отже, суд зазначає, що станом на час прийняття спірного рішення Земельним кодексом України встановлено додаткову заборону щодо, зокрема, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, яка зумовлена встановленням воєнного стану в Україні.

Оскільки законодавцем не було встановлено у якій формі зазначена заборона повинна бути виражена під час розгляду спірного питання, то відмова у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у формі рішення компетентного органу є матеріальним вираженням такої заборони.

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішення Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 31 від 12 травня 2023 року «Про відмову вирішенні земельних питань» відповідає критеріям встановленим статтею 2 частини 2 КАС України та є правомірним, підстав для його скасування суд не вбачає.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що, у відповідача, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні, фактично існує заборона відносно безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, зокрема, що стосується прийняття позитивного рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення особистого селянського господарства.

А відтак, суд приходить до висновку про існування обставин, на час ухвалення даного рішення суду, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Коблівської сільської ради (вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Миколаївська область, Миколаївський район, 57453, ідентифікаційний код 04375748) про визнання протиправним та скасування рішення від 12.05.2023 року № 31; зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. С. Брагар