КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 363/1860/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11291/2023
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Білич І.М., Березовенко Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Шаламай Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року у складі судді Баличевої М.Б.,
у цивільній справі за позовом Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків ,-
В С Т А Н О В И В :
У травні 2019 року заступника Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в особі: Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, в якому просив: стягнути з ОСОБА_2 на користь Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області збитки у розмірі 123 600 грн та понесені судові витрати, у розмірі 1 921 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 , як замовник будівництва, 13 квітня 2018 року в Департаменті державної архітектурно-будівельній інспекції у Київській області зареєстрована Декларація за № КС141181030050 про готовність об`єкта до експлуатації, згідно якої об`єктом будівництва є магазин по АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 42,9 кв.м.
Згідно п. 22 вказаної Декларації кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до укладеного договору від 23 грудня 2017 року з Лебедівською сільською радою сплачено в повному обсязі - платіжне доручення № 1198 від 24 березня 2018 року.
Зазначені відомості є недостовірними оскільки згідно інформації Лебедівської сільської ради № 411/02-10 забудовник вказаного об`єкту до Лебедівської сільської ради з заявою щодо укладення договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту не звертався та відповідно договір пайової участі не укладався, кошти пайової участі не сплачувались.
При цьому ОСОБА_2 не надіслав до сільської ради звернення (клопотання) про укладення Договору пайової участі. Враховуючи це та виходячи із поданої відповідачем Декларації Лебедівська сільська рада здійснила розрахунок величини пайової участі (внеску) замовника у розвиток інфраструктури села за об`єктом будівництва, вартість якого визначена на підставі кошторисної вартості будівництва та підготувала проект Договору. Лебедівська сільська рада 07 лютого 2019 року звернулась до ОСОБА_2 листом № 64/02-10 про укладення договору про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка, яким направила замовнику 2 проекти Договору № 07 від 07 лютого 2019 року Проект Договору № 07 від 07 лютого 2019 року був підписаний Лебедівською сільською радою, однак, відповідач його не підписав та не повернув сільській раді з протоколом розбіжностей, чим відмовився від укладення договору про пайову участь (внесок) замовника у розвиток інфраструктури с. Лебедівка, тому вказаний договір не укладено, кошти для створення і розвитку інфраструктури вказаного населеного пункту від замовника - ОСОБА_2 до бюджету сільської ради не надходили.
Згідно розрахунку величина пайової участі (внеску) ОСОБА_2 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівки становить 123600 грн., який виконано відповідно до Порядку та на підставі декларації № КС141181030050 від 13 квітня 2018 року про готовність об`єкта до експлуатації «будівництво магазину по АДРЕСА_1 ». Таким чином, бюджет с. Лебедівка Вишгородського району Київської області не отримав кошти у сумі 123600 грн. внаслідок не укладення з ОСОБА_2 договору пайової участі, в зв`язку з ігноруванням останніх вказаних вимог законодавства щодо обов`язку укладення такого договору та сплати відповідних коштів.
Отже, об`єкт будівництва був прийнятий в експлуатацію та відповідно, з урахуванням покладеного Законом саме на замовника обов`язку укладення Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, що свідчить про ухилення замовника від виконання покладених на нього обов`язків та бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Така неправомірна бездіяльність є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Лебедівська сільська рада буда позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів (упущена вигода).
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким частково задовольнити позов, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь Пірнівської сільської ради з битків у сумі 20 000 грн; вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не взяв до уваги, що вартість будівництва в сумі 1 236 тис. грн зазначена в декларації №КС141181030050, була виправлена як помилкова, що підтверджується декларацією №КС141191561377, проєктно-кошторисною документацією, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 12 квітня 2018 року, акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 12 квітня 2018 року, де загальна кошторисна вартість будівництва магазина становить: 188 497 грн (а в декларації №КС141191561377 ця сума округлена до 200 000 грн). Відповідно, розрахована та стягнута судом шкода у вигляді несплаченої пайової участі не підтверджується документально.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції невірно застосував положення ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», саме недостовірні дані, які використав суд для розрахунку й стягнення пайової участі, що були зазначені в недійсній декларації №КС141181030050, свідчить про те, що суд невірно застосував положення ч.ч. 5,8, ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема не використав для розрахунку дійсну вартість об`єкта будівництва в сумі 200 000 грн, зазначену в дійсній декларації №КС141191561377.
Вказано, що якби суд вірно оцінив обставини справи та вірно застосував норми права, то він мав би частково задовольнити позовні вимоги й стягнути збитки у вигляді несплаченої пайової участі у сумі 20 000 грн. Тобто, суд здійснив незаконне втручання в право власності відповідача на його кошти в сумі 103 600 грн, чим порушив ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відзиві на апеляційну скаргу Заступник керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки вона є безпідставною та необґрунтованою, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року залишити без змін.
Зазначає, що згідно інформаційної довідки з Держаного реєстру прав на нерухоме майно саме на підставі Декларації №КС141181030050 за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на магазин за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином вказана декларація була вже використана, а власник на її підставі реалізував своє право на реєстрацію об`єкта нерухомості, чого не можна сказати про декларацію №КС141191561377, яка окрім як для намагання зменшити суму сплати пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту ніяким чином не використана.
Представник відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, судом про час, місце і дату судового засідання повідомлялися належно, з огляду на що у суду апеляційної інстанції наявні підстави для розгляду справи за їх відсутності.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника прокуратури Постемського А.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суд України у п. 11 Постанови "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався.
За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги.
Частиною 2 ст. 367ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як убачається з матеріалів справи, 13.04.2018 в Департаменті державної архітектурно-будівельній інспекції у Київській області зареєстрована Декларація за № КС141181030050 про готовність об`єкта до експлуатації, згідно якої об`єктом будівництва є магазин по АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 42,9 кв.м. Замовником, генеральним підрядником (підрядником у разі, коли будівельні роботи виконують без залучення субпідрядників), особу, відповідальну за виконання робіт ОСОБА_2 (п. 2, 5, 7 Декларації). Пункт 8 Декларації містить інформацію про генерального проектувальника ТОВ "Інжинірінгпрофі" (а.с. 80-83 т.1).
З рішення Двадцять третьої сесії шостого скликання Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 01.03.2013 № 186-23-VI про затвердження Порядку розрахунку та залучення замовником будівництва до пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка (а. с. 84 т.1).
Додаток 1 до Рішення Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 01.03.2013 № 186-23-VI Про порядок розрахунку та залучення замовників будівництва до пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка, передбачає наступне.
Пунктом 1.2 Порядку встановлено, що основною метою цього Порядку є забезпечення містобудівної діяльності по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яке включає планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, комплексного благоустрою, створення, розвитку, реконструкції об`єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування, інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка.
Дія цього Порядку поширюється на всіх Замовників, які на території села здійснюють будівництво об`єктів житлово-громадського, виробничого та не виробничого призначення незалежно від форм власності (п. 3.1).
В п. 4.5 Порядку вказано, що розмір пайового внеску у розвиток інфраструктури с. Лебедівка з урахуванням законом відрахувань, становить, зокрема, 10 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта для нежитлових будівель і споруд.
Пунктом 5.1. Порядку передбачено, що лист-згода замовника про прийняття участі в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка є обов`язковим документом при наданні вихідних даних та/або прийнятті виконавчим комітетом Лебедівської сільської ради рішення про надання дозволу на проектування та будівництво.
У п. 5.2. Порядку встановлено, що листом-згодою замовник на себе бере зобов`язання в подальшому при будівництві об`єкту взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села, вчасно, не пізніше ніж за 15 робочих днів до введення в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта, подати до Лебедівської сільської ради звернення (клопотання) про укладення Договору.
Розділ 6 Порядку передбачає порядок укладення договорів і сплати пайової участі (внеску), зокрема, замовники зобов`язані прийняти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка на підставі Договору, крім випадків передбачених розділу 3 цього Порядку (п. 6.1.); замовники зобов`язані не пізніше, ніж за 15 робочих днів до введення в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта, подати до Лебедівської сільської ради звернення (клопотання) про укладення Договору (п. 6.2.); розмір пайової участі (внеску) визначається протягом 10 робочих днів з дня реєстрації Лебедівською сільською радою звернення (клопотання) замовника про укладення Договору та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками (декларація про готовність об`єкта до експлуатації, акт готовності об`єкта до експлуатації чи інший документ в якому буде зазначено код будівлі відповідно до Державного класифікаторі будівель і споруд ДК 018-2000 затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507) (п. 6.3.); договір укладається в строк не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації Лебедівською сільською радою звернення (клопотання) Замовника (п. 6.4.); п. 6.6. передбачає істотні умови Договору; не виконання замовниками вимог цього Порядку в частині термінів укладення Договору та сплати коштів пайової участі (внеску) до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію не звільняє їх від обов`язку укладення Договору та сплати пайової участі (внеску) після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (п. 6.9). Пунктом 8.3 Порядку передбачено, що спори пов`язані з пайовою участю у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Лебедівка, вирішуються в судовому порядку (а. с. 85-87 т.1).
Додатком 2 до рішення Лебедівської сільської ради від 01.03.2013 № 186-23-VI є Договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, де містяться всі істотні умови Договору (а.с. 88-89 т.1) , зі змісту якого вбачається:
Згідно п. 1.1. Договору предметом даного договору є пайовий внесок Замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка при здійсненні будівництва об`єкта містобудування на умовах, зазначених цим Договором.
В Розділі 2 встановлено сума договору та умови оплати.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що у разі внесення змін до проектної документації, які спричиняють зміни техніко-економічних показників будівництва. Замовник зобов`язується звернутися із клопотанням до виконавчого комітету Лебедівської сільської ради про внесення відповідних змін до Договору.
Сторони несуть відповідальність за виконання цього Договору в межах чинного законодавства (п. 4.1. Договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного його виконання (п. 5.5 Договору).
Додатком 1 до цього Договору є Розрахунок величини пайової участі (внеску) замовників (юридичних, фізичних осіб) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації (а. с. 89-90); Додаток 2 до Договору містить Розрахунок величини пайової участі (внеску) замовників (юридичних, фізичних осіб) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка по об`єкту будівництва, вартість якого визначена на підставі нормативів для одиниці створеної потужності (а.с. 90-91 т.1).
Додаток 3 до Договору Графік оплати коштів пайової участі (внеску) замовників (юридичних, фізичних осіб) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури які є невід`ємною частиною Договору про пайову участь (внеску) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури (а.с. 91-92 т.1).
Згідно розрахунку величина пайової участі (внеску) ОСОБА_2 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Лебедівки становить 123600 грн., який виконано відповідно до Порядку та на підставі декларації № КС141181030050 від 13.04.2018 про готовність об`єкта до експлуатації "будівництво магазину по АДРЕСА_1 (а.с. 95 т.1).
Листом від 02.11.2018 № 37-02-10 Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області повідомила Лебедівського сільського голову, що прокуратурою здійснюється збір інформації для встановлення можливих підстав здійснення представництва інтересів держави щодо виявлення та усунення порушень, допущених забудовниками за зобов`язаннями по сплаті коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у 2017-2018 (а.с. 99 т.1).
Лебедівська сільська рада листом від 09.11.2018 року за вих. № 411/02-10 повідомила прокуратуру, що забудовник магазину по АДРЕСА_1 не звертався в сільську раду щодо укладення договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (а.с. 96 т.1).
Києво-Святошинською місцевою прокуратурою Київської області листом від 01.02.2019 № Н37-19 повідомлено Лебедівського сільського голову, що прокуратурою здійснюється збір інформації для встановлення підстав здійснення представництва інтересів держави щодо виявлення та усунення порушень, допущених забудовниками за зобов`язаннями по сплаті коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Встановлено, що ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 завершено будівництво магазину та в департаменті ДАБІ у Київській області за № КС 141181030050 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (а.с. 98 т.1).
З листа від 07.02.2019 за вих. № 64/02-10 Лебедівською сільською радою Вишгородського району Київської області направлена на поштову адресу цінним листом з описом вкладення у цінний лист засобами ПАТ "Укрпошта" на адресу ОСОБА_2 повідомлення про укладення Договору про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка, повідомлено, що сільською радою 01.03.2013 р. прийнято рішення № 186-23-VI "Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури с. Лебедівка". Листом Києво-Святошинської прокуратури від 01.02.2019 № Н37-19 Лебедівській сільській раді надіслано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 13.04.2018 р., за № КС141181030050, найменування об`єкта будівництва: будівництво магазину за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкта 42,9 кв. м Згідно п. 20 вказаної декларації кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 1236 тис. грн., - радою проведено розрахунок величини пайової участі на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації, тому сума пайової участі ОСОБА_2 до сплати становить 123600 грн. В додатках до листа містяться Договір № 07 про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту від 07.02.2019 та його Додаток 1 (а. с. 93-95 т.1).
Зі змісту листа від 08.02.2019 № 70/02-10 Лебедівською сільською радою повідомлено про те, що між Лебедівською сільською радою та ОСОБА_2 договір пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка 23.12.2017 не укладався і відповідно кошти не було сплачено (а.с. 97 т.1).
Листом від 02.04.2019 № 138/02-10 Лебедівська сільська рада Вишгородського району Київської області повідомлено про те, що у зв`язку з несплатою ОСОБА_2 пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка по будівництву магазину за адресою: АДРЕСА_1 . Лебедівська сільська рада не зверталась до суду, оскільки в бюджеті сільської ради не передбачено кошти на сплату судового збору, в штаті сільської ради відсутній кваліфікований юрист, який зміг би підготувати обґрунтовану позовну заяву та забезпечив представництво Лебедівської сільської ради в суді (а.с. 78 т.1).
Листом № 5Ц-19 від 25.04.2019 Києво-Святошинська місцева прокуратура повідомила, що керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури звертається до Вишгородського районного суду Київської області з вищезазначеним позовом (а.с. 79 т.1).
Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області направлено лист ОСОБА_4 про розгляд запита, зі змісту якого вбачається, що відповідно до системи документообігу Департаменту, від гр. ОСОБА_2 через Центр надання адміністративних послуг Печерської у м. Києві районної адміністрації, надійшла заява про внесення змін до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка була зареєстрована за номером № КС141191561377 від 05.06.2019. Реєстрація декларації проведена відповідно "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 № 461. Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрована за № КС141181030050 від 13.04.2018 втратила чинність на підставі заяви гр. ОСОБА_2 та вимог ст. 39-1 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с. 110 т.1).
До матеріалів справи долучена Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 12.04.2018 із загальною вартістю виконаних будівельних робіт 188 497 грн (а.с. 123 т.1), локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на Загально-будівельні роботи будівництво магазину в с. Лебедівка із зазначенням найменуванням робіт і витрат всього по кошторису 179 072 грн кошторисна трудомісткість, люд. год. 1533 грн 65 коп., кошторисна заробітна плата 23 510 грн (а.с. 124-138), підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 Загально-будівельні роботи - 150 145 грн 83 коп. (а.с 139-151 т.1), акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 12-04-2018 року виконано робіт (витрати) - 188 497 грн (а.с. 152-162 т.1).
25.02.2019 ОСОБА_2 написав лист № 1 Голові Лебедівської сільської ради Вишгородського району, зі змісту якого вбачається, що він прийшов до висновку, що заявлений в "Договорі" розмір пайової участі (внеску) замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівки 123 600 грн є завищеним і не відповідає дійсній величині внеску. Розрахунок внеску проводився на підставі загальної кошторисної вартості об`єкту будівництва 1236 тис. грн., яка внесена в Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта "Будівництво магазину" за адресою АДРЕСА_1 від 13.04.2018 № КС141181030050. Ними виявлено технічну помилку в п. 20 Декларації, а саме у розділі кошторисної вартості будівництва. Процедуру внесення змін у декларацію розпочали відповідно до Порядку внесення змін до декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Просить відтермінувати підписання Договору до моменту внесення змін у декларацію та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, в якій враховано зміни з оприлюдненням її на офіційному сайті ДАБІ. Тому проект Договору № 05 від 07.02.2019 "Про пайову участь замовника" ним не може бути підписана. Проект "Договору" № 05 від 07.02.2019 без підпису повертається до Лебедівської сільської ради (а.с. 163-167 т.1).
08.07.2019 року ОСОБА_2 направив лист до голови Лебедівської сільської ради Вишгородського району, в якому просив заключити Договір "Про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівки" (а.с. 168 т.1).
05.09.2019 Лебедівська сільська рада Вишгородського району Київської області направила на адресу ОСОБА_2 відповідь на вищезазначений лист, в якому повідомила, що листом Києво-Святошинської місцевої прокуратури від 01.02.2019 № Н37-19 Лебедівській сільській раді Вишгородського району Київської області було надіслано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 13.04.2018, за № КС141181030050, найменування об`єкта будівництва: будівництво магазину за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкта - 42,9 кв.м. Згідно п. 20 вказаної декларації кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією - 1236 тис. грн. Лебедівською сільською радою було проведено розрахунок величини пайової участі на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації який становить 123 600 грн. та направлений йому з 2 примірниками договорів від 07.02.2019 про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-технічної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка по будівництву магазина. Листом від 25.02.2019 (вхід. № 113 від 26.02.2019) Договір з розрахунком, не підписаний, був повернутий ОСОБА_2 в сільську раду (а.с. 169 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства від 12.05.2020, актовий запис № 180 (а.с. 200 т.1).
До матеріалів справи долучені запити до нотаріусів (а.с. 2, 4, 7, 10 т. 2) про витребування копії спадкової справи померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідями на вказані запити (а.с. 3, 5, 8, 12 т. 2), копія спадкової Справи № 31-2020 а.с. 13-53 т.2), з якої вбачається, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 (а.с. 103 т.2), Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру Заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 303874368 (а.с. 104-106 т.2), технічний паспорт на громадський будинок магазин в буд. АДРЕСА_2 (а.с. 107-113 т.2), Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (а.с. 114-118 т.2), лист ДІАМУ з повідомленням суду щодо неможливості виконати ухвалу суду від 12.08.2022 як помилково направлена) (а.с. 155 т.2).
Також, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 215586232 магазин загальною площею 42,9 кв. м за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 .. Підстава для державної реєстрації: технічний паспорт, серія та номер:-, виданий 21.03.2018, видавник: КП Вишгородське бюро технічної інвентаризації; Рішення про присвоєння поштової адреси, серія та номер: 16, виданий 27.04.2018, видавник: Лебедівська сільська рада Вишгородського району Київської області виконавчий комітет; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КС141181030050, виданий 13.04.2018, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області, Документ отримано з ЄРД (а.с. 207 т.1).
Задовольняючи позов Вишгородської окружної прокуратури, районний суд виходив підстав його обґрунтованості та посилаючись на те, що оскільки право власності на об`єкт будівництва, за який так і не було сплачено кошти на розвиток інфраструктури населеного пункту набуто ОСОБА_1 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , то саме до нього і переходить обов`язок щодо відшкодування несплачених коштів, у розмірі 123 600 грн.
З правильністю та обґрунтованістю висновків суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом № 3038-VI.
За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин була чинною стаття 40 Закону № 3038-VI. Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 3038-VIзамовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частини п`ята та дев`ята статті 40 Закону № 3038-VI, чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин та на момент звернення з цим позовом до суду, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.
Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 911/594/18 (провадження № 12-81гс19), від 22 серпня 2018 року у справі № 339/388/16-ц (провадження № 14-261цс18), від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20 (провадження № 12-34гс21).
За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Разом з тим 01 січня 2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року № 132-IX, якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
За змістом цього Закону та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина третя статті 11 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Отже, відповідно до положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" між сторонами виникли правовідносини, які є зобов`язальними.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Пункт 4 частини першої статті 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом відшкодування збитків.
Згідно із частинами першою, другою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
З установлених обставин, вбачається, що замовником будівництва магазину є ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який є спадкоємцем спірного майна після померлого ОСОБА_2 , не погоджується з сумою пайового внеску, вважає, що у декларації № КС141181030050 від 13.04.2018 помилково зазначено величину кошторисної вартості будівництва у розмірі 123 600 грн та яка втратила чинність на підставі заяви ОСОБА_3 та вимог ст. 39-1 Закону № 3038-VI. У відповідності до декларації № КС 141191561377, проектно-кошторисної документації, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 12.04.2018, акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 12.04.2018 загальна кошторисна вартість будівництва магазину становить 188 497 грн, вказана сума округлена в декларації до 200 000 грн.
Проте колегія суддів не може погодиться з мотивами апеляційної скарги відповідача з огляду на наступне.
Так, в Департаменті державної архітектурно-будівельній інспекції у Київській області 13.04.2018 зареєстрована Декларація за № КС141181030050 про готовність об`єкта до експлуатації, поданої ОСОБА_2 , згідно якої об`єктом будівництва є магазин по АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 42,9 квадратних метра.
В пункті 22 вказаної декларації вказано, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до укладеного договору від 23.12.2017 з Лебедівською сільською радою сплачено в повному обсязі - платіжне доручення № 1198 від 24.03.2018.
Після виявлення технічної помилки в декларації була подана виправлена декларація зареєстрована за № КС141191561377, яка знову містила недостовірні відомості в пункті 22, про що кошти пайової участі сплачено в повному обсязі.
Між тим, зі справи убачається, що за життя ОСОБА_2 не уклав договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Лебедівка, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.
Згідно п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації.
Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Лебедівська сільська рада Вишгородського району була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.
З огляду на що районний суд, обґрунтовано послався на правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 12.07.2017 у справі № 908/6328/15 та від 22.03.2017 у справі № 908/312/16.
При цьому колегія суддів, враховує наступне.
У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.
Згідно із частинами першою та другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним;припинення дії, яка порушує право;відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Захист цивільних прав - це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
При цьому у відповідності із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).
Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанова від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.
За таких обставин у разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, прокурор в інтересах органу місцевого самоврядування обґрунтовано звернувся з позовом до замовника будівництва про стягнення збитків, як пов`язані з безпідставним збереженням грошових коштів.
Доводи скарги, про те що суд при вирішенні спору взяв до уваги вартість будівництва, вказану в нечинній Декларації КС141181030050, апеляційна інстанція відхиляє, оскільки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно саме на підставі Декларації КС141181030050 від 13.04.2018 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.05.2018 за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на магазин за адресою: АДРЕСА_1 , а отже вказана декларація була використана, а власник на її підставі реалізував своє право на реєстрацію об`єкта нерухомості.
Відповідно до справи, у технічному паспорті на громадський будинок магазин ОСОБА_2 міститься відмітка про прийняття його в експлуатацію згідно Декларації КС141181030050 та ніяких виправлень щодо нової Декларації не внесено.
Разом з тим, Декларація КС141191561377, якою лише зменшено вартість об`єкта будівництва ніяким чином не використана, що свідчить про її отримання з метою сплати пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту у значно меншому розмірі, ніж установлено у Декларації КС141181030050.
Інші докази та обставини, на які є посилання у апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 123 6000 коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної соціальної інфраструктури є законним і обґрунтованим, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 16 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2023 |
Оприлюднено | 21.11.2023 |
Номер документу | 114999819 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Слюсар Тетяна Андріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні