Постанова

від 17.11.2023 по справі 120/712/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/712/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

17 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлянафтозбут" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 вересня 2023, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що На виконання наказу ГУ ДПС у м. Києві від 19.10.2021 №8241-п та на підставі п.п.19-1.1.4, п.п. 19-1.1.14, п.п. 19-1.1.16, п.п. 19-1.1.17 п. 19-1 ст. 19-1, керуючись п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 розділу ІІ п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні Положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями проведено фактичну перевірку акцизного складу ТОВ "ПОДІЛЛЯНАФТОЗБУТ" за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 156/1, з метою дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

За результатами перевірки складено Акт №82676/Ж5/26-15-09-02/39843507 від 05.11.2021, яким встановлено порушення:

- абз. 4 пп. 230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України;

- с. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового , коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами і доповненнями);

- п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Директором ТОВ "ПОДІЛЛЯНАФТОЗБУТ" подано заперечення, згідно якого товариство не погоджується з п. 1 висновку акту перевірки , а саме в частині порушення абз. 4 пп. 230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України. Також до заперечення долучені додаткові документи , а саме: копія сертифікату перевірки типу UA.TR.001 11-17 Rev.0 та копію сертифікату схвалення системи управління якості UA.TR.001 AQ 23 1-18 Rev.0.

За результатами розгляду заперечення ГУ ДПС в. м. Києві вирішено висновки Акта від 05.11.2021 №82676/Ж5/26-15-09-02/39843507 - залишити без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акта фактичної перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №00346140902 від 22.12.2021, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 20 000 грн., керуючись п. 128-1.1 ст. 128-1 ПКУ.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, наголошуючи, що позивач здійснював облік палива спеціальним рівнеміром-лічильником, придбаними у ТОВ "НД "Продакшин" та чинними сертифікатами з оцінки відповідності типу UA.TR.001 11-17 Rev.0 від 25.05.2018, що є належним та допустимим обладнанням пального у розумінні пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, позивач звернувся до суду для його скасування.

Положеннями п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до приписів ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 цього Кодексу.

Як передбачено приписами ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьбі незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а так приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблень змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядник акцизного складу.

Згідно з п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України розпорядник акцизного складу суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), зміщування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу інших газів, бутану, ізобутану з зазначеними в цьому підпункті кодами УКТЗЕД також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства, мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей ПК України акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Суд зазначає, що приписами п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України визначено, що не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000,00 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.

В той же час, як встановлено з матеріалів справи, відповідно до даних, проведених контролюючим органом підприємством позивача не було надано в ході перевірки документів, які засвідчують позитивний результат повірки або оцінки відповідності рівнеміра -лічильника з серійним номером ПИ3467, що відповідає порушенню пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем до позовної заяви долучено у спростування тверджень відповідача, паспорт на рівнемір-лічильник з серійним номером ПИ3497, а також Сертифікат перевірки типу UA.TR.001 11-17 Rev.2 та Сертифікат схвалення системи управління якістю UA.TR.001 AQ23 1-18 Rev.0.

Із паспорта на рівнемір -лічильник з серійним номером ПИ3497 судом встановлено, що такий прилад виготовленого виробником ТОВ "НД "ПРОДАКШН" в березні 2020 року.

Також, відповідно до даних сертифікату перевірки типу UA.TR.001 11-17 Rev.2 та сертифікату схвалення системи управління якості UA.TR.001 AQ23 1-18 Rev.0 підтверджується проведення оцінки відповідності приладу виробником.

Крім того, до матеріалів справи позивачем додатково надано Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А №007374 від 10.11.2014, що виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України ТОВ "НД "ПРОДАКШН", який засвідчує те, що рівнеміри -сигналізатори ультразвукові УУС-... під час випуску з виробництва підлягають повірці. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірювальної техніки - 2 роки, рекомендований міжкалібрувальний інтервал - 2 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність" Наказом Мінекономрозвитку і торгівлі України від 13.06.2016 №1747 "Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації , за категоріями" затверджено міжповірочні інтервали. У п. 61 Наказу визначено, що для рівнемірів ультразвукових, радолокаційних, радарних, рефлексних, мікроімпульсних, мікроімпульсних рефлексних, ємнісних, мікрохвильових, гідростетистичних, магнітострикційних, сервопровідних, герконових, комплексів технічних засобів обліку нафтопродуктів у резервуарах - 2 роки.

З наведеного вище слідує, що рівнемір -лічильник з серійним номером ПИ3497 підлягає повірці у березні 2022 року, тобто зі спливом 2 років з дати його виробництва.

Отже, враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до приписів п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України, а відтак оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято контролюючим органом протиправно, та підлягає скасуванню.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.