УХВАЛА
про залишення касайційної скарги без руху
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа №480/8344/22
адміністративне провадження №К/990/36921/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року
у справі №480/8344/22
за позовом Державної служби геології та надр України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Тростянецька цегла"
про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Тростянецька цегла"
до Державної служби геології та надр України
про визнання протиправними та скасування наказів,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року Державна служба геології та надр України звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Тростянецька цегла" про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №420 від 26 лютого 2007 року.
У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Тростянецька цегла" звернулось до суду із зустрічним позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31 жовтня 2018 року №405 "Про поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", у частині пункту 13 додатку 2 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено", яким на підставі протоколу/рішення робочої групи з питань надрокористування №10/2018 від 26 жовтня 2018 року зупинена дія спеціального дозволу №4240 від 26 липня 2007 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 18 лютого 2022 року №86 "Про поновлення дії, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", у частині пункту 3 Додатку 4 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким доповнено підстави зупинення дії дозволу", яким на підставі протоколу робочої групи з питань надрокористування №1-РГ/2022 зупинена дія дозволу №4240 від 26 лютого 2007 року, та внесені зміни до пункту 13 додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 31 жовтня 2018 року №405 в частині доповнення підстав зупинення спеціального дозволу №4240 від 26 лютого 2007 року.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, відмовлено у задоволенні позову Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Тростянецька цегла" про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №420 від 26 лютого 2007 року та задоволено частково зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Тростянецька цегла" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів.
Визнано протиправним та скасовано наказ №86 від 18 лютого 2022 року у частині зупинення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Тростянецька цегла" дії спеціального дозволу №4240 від 26 липня 2007 року.
У задоволенні інших вимог зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна служба геології та надр України 02 листопада 2023 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - грудень 2022 року та зустрічним позовом - січень 2023 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становив 2481,00 грн.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становив 2684,00 грн.
Згідно статті 4 Закону України №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб`єкту владних повноважень необхідно було сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру, що загалом складало 2481,00 грн.
В свою чергу за подання зустрічного адміністративного позову немайнового характеру юридичній особі необхідно було сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру, що загалом складало 5368,00 грн.
Частиною четвертою статті 6 Закону №3674-VI встановлено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Отже, зважаючи на оскарження у касаційній скарзі двох вимог немайнового характеру, судовий збір, який Державній службі геології та надр України необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: (2481,00 грн + 2684,00 грн) х 200% = 10330,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів)
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 169, 328, 331, 332 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі №480/8344/22 за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Тростянецька цегла" про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Тростянецька цегла" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді О.П. Стародуб
С.М. Чиркін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2023 |
Оприлюднено | 20.11.2023 |
Номер документу | 115001756 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Берназюк Я.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні