Рішення

від 18.10.2023 по справі 915/319/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року Справа № 915/319/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок-73», вул. Енергобудівників, 17, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 43000590)

про визнання загальних зборів співвласників такими, що не відбулись, та скасування рішення загальних зборів

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Саннікова Н.Г. (в режимі відеоконференції в приміщенні суду)

від відповідача: адвокат Умарова Р.Г. (в залі суду)

в судовому засіданні присутній: Деребчинський М.Г. (без повноважень)

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок-73» в особі голови правління Османа Тараса Вікторовича, в якій просить суд визнати загальні збори співвласників ОСББ «Будинок-73» від 11.11.2021 року такими, що не відбулись, та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Будинок-73» зазначені в протоколі № 4 від 11.11.2021 року.

Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: 4 962 грн. - витрат по сплаті судового збору та 10 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Розпорядженням Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Справи Господарського суду Миколаївської області на розгляд Господарського суду Одеської області не передавались.

Розпорядженням Голови Верховного Суду «Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області» від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Супровідним листом № 01-11/3471/2022 від 25.08.2022 господарським судом Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок-73» про визнання загальних зборів такими, що не відбулись, та скасування рішення загальних зборів надіслано до господарського суду Миколаївської області, у зв`язку з відновленням територіальної підсудності судових справ господарського суду Миколаївської області з 26.07.2022 відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду № 41 від 25.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 3551/22 від 01.09.2022) до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок-73» про визнання загальних зборів співвласників такими, що не відбулись, та скасування рішення загальних зборів залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.11.2022.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 07.11.2022 об 11:00, не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 11:22 по 11:45 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2022 підготовче засідання призначено на 19.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 відкладено підготовче засідання на 23.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 27.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 24.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2023 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 06.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2023 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок-73» про визнання загальних зборів співвласників такими, що не відбулись, та скасування рішення загальних зборів.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2023 у справі № 915/319/22 скасовано. Справу № 915/319/22 передано на розгляд Господарського суду Миколаївської області.

03.07.2023 справа № 915/319/22 надійшла на адресу Господарського суду Миколаївської області (вх. № 8636/23 від 03.07.2023).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 вирішено продовжити розгляд справи № 915/319/22. Призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 21.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.08.2023 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду було задоволено та доручено Южноукраїнському міському суду Миколаївської області організувати в приміщенні цього суду участь представника позивача - адвоката Саннікової Наталі Геннадіївни в режимі відеоконференції в судовому засіданні у справі № 915/319/22.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.08.2023 судове засідання для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції за участю представника позивача відкладено на 12.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.09.2023 оголошено перерву в судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника позивача до 22.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області із занесенням до протоколу судового засідання оголошено перерву в судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника позивача до 22.09.2023 до 16:00 год.

Судове засідання з розгляду справи № 915/319/22, яке було призначено на 22.09.2023 о 16:00 год., не відбулося протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, зокрема, у період з 15:48 по 16:47 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2023 призначено судове засідання по справі на 18.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2023 виправлено описку в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2023.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

В судовому засіданні 18.10.2023 судом відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача, викладена у позовній заяві.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

Протоколом № 1 від 17.04.2019 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 у квітні 2019 було створено ОСББ "Будинок-73" та затверджено статут.

15.05.2019 було здійснено державну реєстрацію ОСББ (номер запису 15251020000000900).

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію прав на нерухоме майно від 26.05.2005 № 7356341.

Позивач зазначає, що в грудні 2021 року їй стало відомо про порушення її прав, а саме про проведення в порушення вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" без належного повідомлення співвласників- членів ОСББ позачергових загальних зборів членів ОСББ "Будинок-73", за результатами проведення яких складено протокол № 4 загальних зборів ОСББ "Будинок-73" від 11.11.2021 року.

Позивач зазначає про порушення процедури скликання та проведення загальних зборів та, як наслідок, порушення її прав, оскільки в порушення п. 4 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" ініціативною групою ОСББ не повідомлено належним чином співвласників ОСББ про час та місце проведення загальних зборів та проект порядку денного таких зборів.

Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 15, 16 ЦК України, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та судовою практикою.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

В обґрунтування заперечень відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх. № 474/23 від 16.01.2023) зазначено наступне:

- відповідно до п. 8 протоколу № 1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що розташований за адресами: будинок АДРЕСА_4 , проведених 17 квітня 2019 року, визначено про зміну процедури оповіщення співвласників про проведення загальних зборів та про результати їх проведення через оголошення на вхідних дверях на кожен під`їзд та шляхом повідомлення листівками у поштові скрині кожної квартири та нежитлового приміщення та через інтернет ресурси (телефон). Позивач обізнаний про зміну процедури оповіщення співвласників про проведення загальних зборів та особисто проголосував «за» по відповідному пункту порядку денного (копія листа опитування ОСОБА_2 надано відповідачем до суду);

- позивач замовчує факт, що її співмешканець ОСОБА_3 був членом правління ОСББ "Будинок-73" і саме оспорюваним протоколом № 4 від 11.11.2021 відповідно до п. 3 прийнято рішення про виключення з членів правління ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що і послугувало виникненню даного спору;

- на загальних зборах співвласників об`єднання багатоквартирного будинку «Будинок-73», які відбулися 11.11.2021, був присутній співмешканець позивача ОСОБА_3 , який був членом правління ОСББ «Будинок-73». Тобто ніщо не заважало позивачу бути присутньою на цих зборах;

- відповідач вважає такими, що вводять суд в оману, твердження позивача про те, що «11.11.2021 року групою невідомих з дев`ятьох осіб співвласників у невідомому місці були проведені позачергові загальні збори». Так, довідкою директора Южноукраїнського ліцею № 3 за вих. № 14 від 11.01.2023 підтверджується факт проведення загальних зборів співвласників у актовому залі Южноукраїнського ліцею № 3 за адресою бульвар Квітковий, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл.

- відповідач зазначає, що повідомлення про проведення загальних зборів відбулося відповідно до раніше затвердженого п. 8 протоколу 1 установчих зборів від 17.04.2019, що підтверджується поясненнями свідків та протоколом зборів правління № 4 від 11.10.2021.

- відповідач зазначає, що у загальних зборах, які відбулись 11.11.2021, взяли особисто та / або через представників 9 співвласників квартир, що становить 2, 76 % від загальної кількості всіх співвласників будинку. У зв`язку з тим, що за рішення проголосували менше половини від загальної кількості співвласників, було проведено письмове опитування протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. У письмовому опитуванні взяли участь 199 осіб, що становить 61, 04 %. Таким чином, всього взяли участь особисто та / або через представників 208 співвласників, що становить 63, 80 %;

- оскільки в загальних зборах взяли участь більше 50 % співвласників, то згідно ст. 6 Закону України "Про об'1єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори від 11.11.2021 є правомочними та мають право приймати рішення з усіх питань порядку денного.

- загальні збори відповідають волевиявленню більшості співвласників та є обов`язковими для всіх співвласників.

- позивачем не доведено, які саме питання порядку денного порушували її право при проведенні загальних зборів 11.11.2019, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

- в спірному випадку жодним чином право позивача не було порушеним, оскільки його такий спосіб голосування задовольняв протягом усього строку позовної давності, сам позивач обрав такий спосіб голосування.

Заперечення обгрунтовано ст. 385 ЦК України, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", судовою практикою ЄСПЛ та Верховного Суду.

2.3. Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.

Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву (вх. № 1069/23 від 30.01.2023) зазначив, що відповідачем не додано до відзиву:

- списку співвласників ОСББ станом на дату проведення загальних зборів ОСББ 11.11.2021;

- доказів належного повідомлення позивачки та інших співвласників ОСББ «Будинок-73» про скликання загальних зборів ОСББ, як того вимагає п. 4 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та передбачено п. 4.2 статуту ОСББ «Будинок-73»;

- доказів, що підтверджують результати голосування позивача або її довіреної особи на загальних зборах, а також копій листів голосування осіб, що взяли участь в загальних зборах та листів опитування осіб, що взяли участь у письмовому опитуванні, які є додатками до протоколу № 4 загальних зборів ОСББ «Будинок-73» від 11.11.2021.

Посилання відповідача на п. 8 протоколу № 1 установчих зборів ОСББ "Будинок-73" в частині зміни оповіщення співвласників про проведення загальних зборів є безпідставним, оскільки рішення про зміну процедури оповіщення співвласників про проведення загальних зборів та про результати їх проведення суперечить п. 4 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та типовому статуту ОСББ, затвердженому наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 № 141, та не включено до остаточної редакції статуту ОСББ «Будинок-73».

Так, п. 4.2 Статуту передбачено порядок оповіщення членів ОСББ про загальні збори.

2.4. Правова позиція (заперечення) відповідача, викладена у запереченнях.

В запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 1166/23 від 01.02.2023) відповідач зазначив наступне:

- щодо вимоги позивача надати реєстр співвласників багатоповерхового будинку, то відповідач зазначає, що дана інформація є конфіденційною, а тому щоб використовувати чи поширювати конфіденційну інформацію про мешканців багатоквартирного будинку, потрібно отримати їх згоду й бути розпорядником такої персональної інформації. Відтак, ОСББ не має права надавати конфіденційну інформацію (зокрема, адресу, дату й рік народження) щодо мешканців багатоквартирного будинку без їхньої на те згоди;

- позивач уникає відповіді щодо раніше нею ж проголосованого рішення за п. 8 протоколу № 1 установчих зборів об`єднання, проведених 17.04.2019, на яких вирішено та визначено процедуру оповіщення співвласників;

- реєстр співвласників, які взяли участь у письмовому опитуванні під час їх проведення, містить особистий підпис позивача чи її представника про отримання документу, який надає йому або його представнику право на його голосування;

- враховуючи надані суду докази, що підтверджують особисту участь на загальних зборах ОСОБА_5 як члена правління та співмешканеця позивача, право останньої не було порушено, що свідчить про безпідставність вимоги про захист порушених інтересів;

- загальні збори від 11.11.2021 відповідають волевиявленню більшості співвласників та є обов`язковими для всіх співвласників;

- позивачем не зазначено які саме питання порядку денного порушили її право при проведенні загальних зборів 11.11.2021, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3818175), що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7356341 від 26.05.2005.

На підтвердження належності квартир у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_6 фізичним особам відповідачем подано суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна (довідка № 275323352 від 17.09.2021).

Обставини справи щодо створення ОСББ «Будинок-73».

17.04.2019 проведено установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, що розташований за адресами: будинок АДРЕСА_4 , за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом установчих зборів № 1 від 17.04.2019. Пунктами 1, 2 рішення установчих зборів вирішено створити ОСББ "Будинок-73" та затвердити Статут ОСББ «Будинок-73».

Суду не подано доказів визнання недійсним рішення установчих зборів від 17.04.2019.

15.05.2019 проведено державну реєстрацію ОСББ «Будинок-73», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2019.

Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 03.10.2019 № 1658 «Про надання згоди на передачу в управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок-73» житлового будинку, розташованого на вулиці Енергобудівників17/Дружби народів 50 у місті Южноукраїнську та списання багатоквартирного будинку з балансу комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об`єднання» надано згоду на передачу житлового будинку по вулиці Енергобудівників17/Дружби народів 50 у місті Южноукраїнську в управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок-73» .

Основні положення Статуту ОСББ «Вектор-34».

Відповідно до п. 1.1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУДИНОК-73» (далі - «об`єднання») створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - «співвласники») багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 та АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до п. 1.2 Статуту об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного буднику», чинного законодавства України та цього Статуту.

Відповідно до п. 2.1 Статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Відповідно до п. 3.1 Статуту органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, Голова правління, Правління та ревізор об`єднання.

Відповідно до п. 3.2 Статуту вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами цього Статуту і чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 Статуту загальні збори скликаються і проводяться Правлінням, Головою Правління об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів.

Відповідно до п. 4.2 Статуту Правління, Голова Правління, (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Відповідно до п. 4.3 Статуту у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.

Відповідно до п. 4.5 Статуту кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до п. 4.6 Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Відповідно до п. 4.7 Статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Відповідно до п. 4.9 Статуту рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти») і підлягає постійному зберіганню.

Відповідно до п. 4.10 Статуту якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 4.8. цього розділу, ініціатором зборів (Правлінням, Головою Правління або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Відповідно до п. 4.11 Статуту письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Відповідно до п. 4.12 Статуту під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.

Відповідно до п. 4.13 Статуту рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до п. 4.15 Статуту рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку.

Відповідно до п. 4.18 Статуту рішення загальних зборів може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до п. 8.1 Статуту внесення змін до Статуту об`єднання здійснюється виключно за рішенням загальних зборів об`єднання, прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Відповідно до п. 8.2 Статуту якщо інше не визначено рішенням загальних зборів, ініціатор загальних зборів (Правління або ініціативна група) надає кожному співвласнику текст пропонованих змін до Статуту об`єднання не пізніше ніж за 14 днів до проведення загальних зборів.

Відповідно до п. 8.3 Статуту зміни до Статуту об`єднання підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством для державної реєстрації юридичних осіб.

Обставини справи щодо зміни процедури оповіщення співвласників про проведення загальних зборів та про результати їх проведення.

Судом встановлено, що пунктом 8 рішення установчих зборів ОСББ "Будинок-73", оформленим протоколом № 1 від 17.04.2019, вирішено змінити процедуру оповіщення співвласників про проведення загальних зборів та про результати їх проведення, через оголошення на вхідних дверях на кожен під`їзд, та шляхом повідомлення листівками у поштові скрині кожної квартири та нежитлового приміщення та через інтернет ресурси (телефон).

Суду не подано доказів оскарження та визнання недійсним рішення установчих зборів, оформлене протоколом № 1 від 17.04.2019.

Позивачем ОСОБА_1 на установчих зборах проголосовано "за" зміну процедури оповіщення співвласників про проведення загальних зборів та про результати їх проведення, що підтверджується листом голосування ОСОБА_1 від 17.04.2019.

Обставини справи щодо зборів правління ОСББ «Будинок-73» 11.10.2021.

Судом встановлено, що 11.10.2021 року було проведено збори правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок-73». Рішенням зборів правління ОСББ «Будинок-34», оформленим протоколом № 4 від 11.10.2021, по питаннях два та три вирішено провести загальні збори в ЗОШ № 3 об 17.30 год. 11.11.2021р., затвердити питання порядку денного та підготувати повідомлення для мешканців по квартирно та на дошки об`яв.

Додатком до протоколу № 4 затверджено текст повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ «Будинок-73», що відбудуться 11.11.2021 року у ЗОШ № 3 о 17.30 год., за адресою м. Южноукраїнськ, бульвар Цвіточний, 5 (актова зала ЗОШ № 3) із зазначенням питань порядку денного.

Обставини справи щодо загальних зборів 11.11.2021.

Судом встановлено, що 11.11.2021 відбулися загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок-73», що розташований за адресою: будинок АДРЕСА_4 , за результатами яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 4 від 11.11.2021.

Порядок денний загальних зборів:

1. Обрання голови Загальних зборів та секретаря.

2. Фінансовий звіт ОСОБА_6 за 2021 рік.

3. Зміни у складі правління:

- виключити з членів правління ОСОБА_7 та ОСОБА_5

- обрати членами правління ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 та ОСОБА_9 , АДРЕСА_9

4. Заміна віконних блоків на сходових клітинах на пластикові.

5. Заміна запірної арматури на мережах гарячого, холодного водопостачання та опалення.

6. Реконструкція електрообладнання у будинкових поверхових електричних щитах

7. Додати до складу внеску на утримання будинку витрати на обслуговування домофонної системи.

8. Прийняття розміру внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території, враховуючи фактичні витрати 2021 року та на підставі збільшення мінімальної заробітної плати з 1 грудня 2021 року, на рівні 8.00 грн. за один кв.м. та 8.90 грн. для 2-9 пов. загальної площі на 2022 рік.

9. Затвердження кошторису ОСББ «Будинок-73» на 2022 рік.

Відповідно до протоколу загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 .

У зборах взяли участь та зареєструвались особисто та/або через представників - 9 власників квартир, що становить 2,76 % від загальної кількості всіх співвласників будинку.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників, 199 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку, що становить 61,04 %.

Оскільки в загальних зборах взяли участь більше п`ятдесяти відсотків співвласників, то згідно ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", загальні збори є правомочними та мають право приймати рішення з усіх питань порядку денного.

За результатами голосування загальні збори прийняли:

- по першому питанню обрано головою загальних зборів ОСОБА_10 та секретаря ОСОБА_11

- по другому питанню ознайомились із фінансовим звітом ревізора за 2021 рік.

- по третьому питанню виключили з членів правління ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Обрали членами правління ОСОБА_8, АДРЕСА_8 та ОСОБА_9 , АДРЕСА_9

- по четвертому питанню вирішили замінити віконні блоки на сходових клітинах на пластикові

- по п`ятому питанню вирішили замінити запірну арматуру на мережах гарячого, холодного водопостачання та опалення.

- по шостому питанню провести реконструкцію електрообладнання у будинкових поверхових електричних щитах

- по сьомому питання додати до складу внеску на утримання будинку витрати на обслуговування домофонної системи.

- по восьомому питанню затвердили розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території на рівні 8.00 грн. за один кв.м. для першого поверху дев`ятиповерхового будинку та п`ятиповерхового, а також 8.90 грн. для 2-9 пов. загальної площі на 2022 рік.

- по дев`ятому питанню затвердили кошторис ОСББ «Будинок-73» на 2022 рік.

Додатками до протоколу є:

- листки голосування осіб, що взяли участь на загальних зборах, які є невід`ємною частиною протоколу на 9 аркушах;

- листи опитування, що взяли участь у письмовому опитуванні, які є невід`ємною частино протоколу на 199 аркушах.

В протоколі зазначено, що протокол і додатки пронумеровані і прошнуровані на 222 аркушах.

Судом також встановлено, що додатками до рішення загальних зборів, оформленим протоколом № 1 від 11.11.2021, є Реєстри співвласників, які взяли участь у голосуванні та письмовому опитування під час проведення Загальних зборів ОСББ "Будинок-73", підписані головою загальних зборів ОСОБА_10 та секретарем загальних зборів ОСОБА_11 . Так, відповідно до вищевказаного Реєстру в графі "Підпис" за порядковим номером 1 міститься підпис позивача ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що після проведення загальних зборів 11.11.2021 проведено опитування, що підтверджується листами письмового опитування співвласника, які є невід`ємною частиною протоколу № 1 від 11.11.2021, на якому проголосували наступні співвласники: ОСОБА_12 (АДРЕСА_10), ОСОБА_13 (АДРЕСА_11), ОСОБА_14 (АДРЕСА_12), ОСОБА_15 (АДРЕСА_13), ОСОБА_16 (АДРЕСА_14), ОСОБА_17 (АДРЕСА_15), ОСОБА_16 (АДРЕСА_15), ОСОБА_18 (АДРЕСА_16), ОСОБА_19 (АДРЕСА_17), ОСОБА_20 (АДРЕСА_18), ОСОБА_21 (АДРЕСА_19), ОСОБА_22 (АДРЕСА_20), ОСОБА_23 (АДРЕСА_21), ОСОБА_24 (АДРЕСА_11), ОСОБА_25 (АДРЕСА_22), ОСОБА_26 (АДРЕСА_23), ОСОБА_27 (АДРЕСА_23), ОСОБА_28 (АДРЕСА_24), ОСОБА_29 (АДРЕСА_25), ОСОБА_30 (АДРЕСА_26), ОСОБА_31 (АДРЕСА_27), ОСОБА_32 (АДРЕСА_28), ОСОБА_33 (АДРЕСА_29), ОСОБА_34 (АДРЕСА_29), ОСОБА_8 (АДРЕСА_30), ОСОБА_35 (АДРЕСА_31), ОСОБА_36 (АДРЕСА_32), ОСОБА_37 (АДРЕСА_33), ОСОБА_38 (АДРЕСА_34), ОСОБА_39 (АДРЕСА_34), ОСОБА_40 (АДРЕСА_34), ОСОБА_41 (АДРЕСА_35), ОСОБА_42 (АДРЕСА_35), ОСОБА_43 (АДРЕСА_36), ОСОБА_44 (АДРЕСА_37), ОСОБА_45 (АДРЕСА_38), ОСОБА_46 (АДРЕСА_39), ОСОБА_47 (АДРЕСА_39), ОСОБА_48 (АДРЕСА_39), ОСОБА_49 (АДРЕСА_26), ОСОБА_50 (АДРЕСА_40), ОСОБА_51 (АДРЕСА_41), ОСОБА_52 (АДРЕСА_42), ОСОБА_10 (АДРЕСА_42), ОСОБА_53 (АДРЕСА_43), ОСОБА_54 (АДРЕСА_43), ОСОБА_55 (АДРЕСА_43), ОСОБА_56 (АДРЕСА_43), ОСОБА_57 (АДРЕСА_44), ОСОБА_58 (АДРЕСА_36), ОСОБА_59 (АДРЕСА_36), ОСОБА_60 (АДРЕСА_45), ОСОБА_61 (АДРЕСА_46), ОСОБА_62 (АДРЕСА_47), ОСОБА_63 (АДРЕСА_48), ОСОБА_64 (АДРЕСА_48), ОСОБА_65 (АДРЕСА_49), ОСОБА_66 (АДРЕСА_50), ОСОБА_67 (АДРЕСА_51), ОСОБА_68 (АДРЕСА_51), ОСОБА_69 (АДРЕСА_51), ОСОБА_70 (АДРЕСА_51), ОСОБА_71 (АДРЕСА_52), ОСОБА_72 (АДРЕСА_53), ОСОБА_73 (АДРЕСА_54), ОСОБА_74 (АДРЕСА_55), ОСОБА_75 (АДРЕСА_55), ОСОБА_76 (АДРЕСА_57), ОСОБА_77 (АДРЕСА_12), ОСОБА_78 (АДРЕСА_59), ОСОБА_79 (АДРЕСА_59), ОСОБА_80 (АДРЕСА_45), ОСОБА_81 (АДРЕСА_45), ОСОБА_82 (АДРЕСА_45), ОСОБА_83 (АДРЕСА_56), ОСОБА_84 (АДРЕСА_58), ОСОБА_85 (АДРЕСА_60), ОСОБА_86 (АДРЕСА_61), ОСОБА_87 (АДРЕСА_61), ОСОБА_88 (АДРЕСА_61), ОСОБА_89 (АДРЕСА_61), ОСОБА_90 (АДРЕСА_61), ОСОБА_91 (АДРЕСА_64), ОСОБА_92 (АДРЕСА_64), ОСОБА_93 (АДРЕСА_63), ОСОБА_94 (АДРЕСА_63), ОСОБА_95 (АДРЕСА_52), ОСОБА_96 (АДРЕСА_62), ОСОБА_97 (АДРЕСА_62), ОСОБА_9 (АДРЕСА_9), ОСОБА_98 (АДРЕСА_65), ОСОБА_99 (АДРЕСА_65), ОСОБА_100 (АДРЕСА_65), ОСОБА_101 (АДРЕСА_80), ОСОБА_102 (АДРЕСА_80), ОСОБА_103 (АДРЕСА_83), ОСОБА_104 (АДРЕСА_83), ОСОБА_105 (АДРЕСА_84), ОСОБА_106 (АДРЕСА_66), ОСОБА_107 (АДРЕСА_78), ОСОБА_108 (АДРЕСА_79), ОСОБА_109 (АДРЕСА_81), ОСОБА_110 (АДРЕСА_82), ОСОБА_111 (АДРЕСА_104), ОСОБА_112 (АДРЕСА_85), ОСОБА_113 (АДРЕСА_98), ОСОБА_114 (АДРЕСА_67), ОСОБА_115 (АДРЕСА_101), ОСОБА_116 (АДРЕСА_102), ОСОБА_117 (АДРЕСА_103), ОСОБА_118 (АДРЕСА_103), ОСОБА_119 (АДРЕСА_103), ОСОБА_120 (АДРЕСА_86), ОСОБА_121 (АДРЕСА_86), ОСОБА_122 (АДРЕСА_86), ОСОБА_123 (АДРЕСА_68), ОСОБА_124 (АДРЕСА_105), ОСОБА_125 (АДРЕСА_106), ОСОБА_126 (АДРЕСА_107), ОСОБА_127 (АДРЕСА_87), ОСОБА_128 (АДРЕСА_97), ОСОБА_129 (АДРЕСА_97), ОСОБА_130 (АДРЕСА_69), ОСОБА_131 (АДРЕСА_69), ОСОБА_132 (АДРЕСА_69), ОСОБА_133 (АДРЕСА_99), ОСОБА_134 (АДРЕСА_13), ОСОБА_135 (АДРЕСА_88), ОСОБА_136 (АДРЕСА_99), ОСОБА_137 (АДРЕСА_133), ОСОБА_138 (АДРЕСА_70), ОСОБА_139 (АДРЕСА_108), ОСОБА_140 (АДРЕСА_108), ОСОБА_141 (АДРЕСА_126), ОСОБА_142 (АДРЕСА_89), ОСОБА_143 (АДРЕСА_89), ОСОБА_144 (АДРЕСА_71), ОСОБА_82 (АДРЕСА_71), ОСОБА_145 (АДРЕСА_71), ОСОБА_146 (АДРЕСА_125), ОСОБА_147 (АДРЕСА_127), ОСОБА_148 (АДРЕСА_90), ОСОБА_149 (АДРЕСА_90), ОСОБА_150 (АДРЕСА_100), ОСОБА_151 (АДРЕСА_134), ОСОБА_152 (АДРЕСА_91), ОСОБА_153 (АДРЕСА_72), ОСОБА_154 (АДРЕСА_128), ОСОБА_155 (АДРЕСА_129), ОСОБА_152 (АДРЕСА_91), ОСОБА_156 (АДРЕСА_91), ОСОБА_157 (АДРЕСА_146), ОСОБА_158 (АДРЕСА_137), ОСОБА_159 (АДРЕСА_130), ОСОБА_160 (АДРЕСА_112), ОСОБА_161 (АДРЕСА_112), ОСОБА_162 (АДРЕСА_112), ОСОБА_163 (АДРЕСА_135), ОСОБА_164 (АДРЕСА_92), ОСОБА_165 (АДРЕСА_73), ОСОБА_166 (АДРЕСА_131), ОСОБА_167 (АДРЕСА_124), ОСОБА_168 (АДРЕСА_111), ОСОБА_169 (АДРЕСА_73), ОСОБА_170 (АДРЕСА_136), ОСОБА_171 (АДРЕСА_136), ОСОБА_172 (АДРЕСА_93), ОСОБА_173 (АДРЕСА_130), ОСОБА_174 (АДРЕСА_132), ОСОБА_175 (АДРЕСА_113), ОСОБА_176 (АДРЕСА_110), ОСОБА_177 (АДРЕСА_74), ОСОБА_178 (АДРЕСА_138), ОСОБА_179 (АДРЕСА_141), ОСОБА_180 (АДРЕСА_94), ОСОБА_181 (АДРЕСА_94), ОСОБА_182 (АДРЕСА_114), ОСОБА_183 (АДРЕСА_114), ОСОБА_184 (АДРЕСА_109), ОСОБА_185 (АДРЕСА_139), ОСОБА_186 (АДРЕСА_115), ОСОБА_187 (АДРЕСА_119), ОСОБА_188 (АДРЕСА_95), ОСОБА_189 (АДРЕСА_123), ОСОБА_190 (АДРЕСА_123), ОСОБА_191 (АДРЕСА_144), ОСОБА_192 (АДРЕСА_140 ОСОБА_193 (АДРЕСА_142), ОСОБА_194 (АДРЕСА_75), ОСОБА_195 (АДРЕСА_143), ОСОБА_46 (АДРЕСА_96), ОСОБА_196 (АДРЕСА_92), ОСОБА_197 (АДРЕСА_122), ОСОБА_198 (АДРЕСА_145), ОСОБА_199 (АДРЕСА_120), ОСОБА_200 (АДРЕСА_120), ОСОБА_201 (АДРЕСА_119), ОСОБА_202 (АДРЕСА_76), ОСОБА_203 (АДРЕСА_77), ОСОБА_204 (АДРЕСА_121), ОСОБА_205 (АДРЕСА_118), ОСОБА_206 (АДРЕСА_117), ОСОБА_207 (АДРЕСА_117), ОСОБА_208 (АДРЕСА_117), ОСОБА_209 (АДРЕСА_117), ОСОБА_210 (АДРЕСА_77), ОСОБА_211 (АДРЕСА_77), ОСОБА_212 (АДРЕСА_116), ОСОБА_213 (АДРЕСА_115), ОСОБА_214 (АДРЕСА_115),

Відповідно до довідки директора Южноукраїнського ліцею № 3 Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 11.01.2023 за вих. № 14 на базі Южноукраїнського ліцею № 3 відбулися загальні збори ОСББ «Будинок-73» 11.11.2021, про що свідчить запис у журналі «Облік оренди приміщень» № 16, 2021 рік.

На підтвердження обставин про те, що співвласники багатоквартирного будинку «Будинок-73» були обізнані про дату, час і місце проведення загальних зборів відповідачем подано суду нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Дмитрієвою В.В. заяви свідків ОСОБА_215 , ОСОБА_216 , ОСОБА_217 від 01.02.2023.

Відповідно до нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_59 , ОСОБА_218 та ОСОБА_219 від 01.02.2023, які є співвласниками ОСББ "Будинок-73", повідомлено, що про збори вказані співвласники повідомлені у відповідності до раніше затвердженого п. 8 протоколу №1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що розташований за адресами: будинок АДРЕСА_4 , проведених 17 квітня 2019 року. Дане оголошення правлінням було вивішено за 15 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначено, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Крім того, у нотаріально посвідчених заявах свідків ОСОБА_220 та ОСОБА_219 додатково зазначено, що 11.11.2021 загальні збори відбулися у актовому залі Южноукраїнської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 за адресою бульвар Квітковий, 5, Южноукраїнськ. Миколаївська область, 5500, на цих зборах був присутній та брав участь у зборах ОСОБА_3 (співмешканець ОСОБА_2 ).

Як зазначено в заявах зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань свідки обізнані.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відповідно до ст. 385 ЦК України (в редакції від 28.10.2021) власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції від 16.10.2020) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Відповідно до ч. 1-5, 8 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Для створення об`єднання скликаються установчі збори.

Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація змін до статуту об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

У разі створення об`єднання власниками квартир та/або нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках голосування співвласників щодо створення такого об`єднання проводиться у порядку, передбаченому цією статтею, за кожним багатоквартирним будинком окремо. Результати голосування визначаються окремо для кожного багатоквартирного будинку.

Колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Відповідно до ч. 1-5, 8 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Відповідно до ч. 15, 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Відповідно до ч. 1-2 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції від 10.06.2018) співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;

8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону.

Збори співвласників у прийнятих в експлуатацію новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників.

Відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

Відповідно до ч. 8 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції) (постанова ВП ВС від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20).

Стаття 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) (постанова ВП ВС від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мали врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, провадження № 12-77гс19). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (постанова ВП ВС від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

Пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Застосовуючи принцип добросовісності щодо поведінки співвласників багатоквартирного будинку, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що особа, яка голосувала «за» відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо прийняття відповідного рішення), не може в подальшому заперечувати у суді дійсність цього рішення, прийнятого зборами ОСББ, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи (постанова ВП ВС від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання загальних зборів співвласників ОСББ "Будинок-73" від 11.11.2021 року такими, що не відбулись, та скасування рішення загальних зборів ОСББ "Будинок-73", зазначені в протоколі № 4 від 11.11.2021 року.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо порушення процедури скликання та проведення загальних зборів та, як наслідок, порушення прав позивача, оскільки в порушення п. 4 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" ініціативною групою ОСББ не повідомлено належним чином співвласників ОСББ про час та місце проведення загальних зборів та проект порядку денного таких зборів.

Заяв про зміну підстав позову позивачем суду не подано.

Судом встановлено, що 11.11.2021 відбулися загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок-73", що розташований за адресою: будинок АДРЕСА_4 , за результатами яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 4 від 11.11.2021.

Повідомлення співвласників ОСББ «Будинок-73» про проведення загальних зборів 11.11.2021 здійснено відповідно до вимог пункту 8 рішення установчих зборів ОСББ "Будинок-73", оформленим протоколом № 1 від 17.04.2019, яким вирішено змінити процедуру оповіщення співвласників про проведення загальних зборів та про результати їх проведення, через оголошення на вхідних дверях на кожен під`їзд, та шляхом повідомлення листівками у поштові скрині кожної квартири та нежитлового приміщення та через інтернет ресурси (телефон), що підтверджується поясненнями свідків, оформленими у формі нотаріально посвідчених заяв. Крім того, в позовній заяві позивачем зазначено, що «розміщення оголошення про проведення загальних зборів у загальнодоступному місці відповідно до закону не варто вважати належним повідомленням співвласника про збори», що дає можливість стверджувати про обізнаність позивача з проведенням загальних зборів та незгодою з формою повідомлення про загальні збори.

Суд зазначає, що матеріали даної господарської справи не містять доказів внесення змін до Статуту ОСББ «Будинок-73» в порядку, передбаченому розділом 8 Статуту, а саме доказів державної реєстрації змін до Статуту в частині зміни порядку скликання загальних зборів (повідомлення співвласників про проведення загальних зборів), врегульованих розділом 4.

Матеріали даної господарської справи також не містять доказів повідомлення позивача ОСОБА_1 про проведення загальних зборів в порядку, передбаченому ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та розділу 4 Статуту.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Під час розгляду даної справи судом враховано, що до матеріалів справи подано Реєстри співвласників, які взяли участь у голосуванні та письмовому опитуванні під час проведення Загальних зборів ОСББ "Будинок-73", підписані головою загальних зборів ОСОБА_10 та секретарем загальних зборів ОСОБА_11 , які є Додатком № 1 до протоколу № 4 від 11.11.2021, в графі "Підпис" за порядковим номером 1 яких міститься підпис позивача ОСОБА_1 .

Представник позивача на стадії розгляду справи по суті в судовому засіданні усно зазначила, що даний підпис є підробленим.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що факт належності підпису певній особі під час доказування в господарському процесі може бути підтверджено або спростовано шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи. При цьому, саме особа, яка заперечує належність їй підпису на певному документі, повинна підтвердити дану обставину в судовому засіданні. Призначення судової почеркознавчої експертизи можливе лише після відібрання судом експериментальних та вільних зразків підписів.

В спірному випадку вищевказані Реєстри були подані відповідачем разом із відзивом на позовну заяву 16.01.2023 (додаток до відзиву п. 15). Позивач ознайомлений з даним відзивом, про що також свідчить факт подання позивачем відповіді на відзив. Протягом усього часу розгляду справи позивач ОСОБА_1 жодного разу не з`явилась в підготовчі та судові засідання по даній справі. У зв`язку з неявкою позивача, а також неявкою представника позивача (в 6 з 9 засідань) розгляд справи тривав з 2022 року. Позивачем ОСОБА_1 не зазначалось про те, що підпис в Реєстрах співвласників, які взяли участь у голосуванні та письмовому опитуванні, не належить позивачу. Жодних заяв, клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи на адресу суду від позивача не надходило, хоча учасники справи мали достатньо часу для реалізації наданих їм законом процесуальних прав та без будь-яких перешкод зі сторони суду. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами у справі факт підписання позивачем ОСОБА_1 вищевказаних Реєстрів, що в свою чергу свідчить про обізнаність останньої як з фактом проведення загальних зборів, так і з порядком денним.

Щодо усних посилань представника позивача в судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті на недійсність листів опитування, які є додатками до протоколу, то як зазначено судом вище, позивачем під час звернення до суду із позовом визначено підстави позову - порушення процедури скликання загальних зборів (неповідомлення позивача про дату, час та місце проведення загальних зборів, а також порядку денного). Заяв про зміну підстав позову позивачем не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, суд зазначає, що позивачем в порушення ст. 4 ГПК України не доведено в чому полягає її порушене право. Обмежившись посиланням на недотримання порядку скликання загальних зборів та повідомлення співвласників ОСББ, позивачем не зазначено та не подано жодного доказу в чому саме полягає порушення саме її прав як співвласника ОССББ, рішення по яким саме питанням порядку денного порушують права позивача. В спірному випадку позивач ОСОБА_1 не наділена правом представництва інших співвласників в господарському суді.

Передумовою захисту та відновлення порушеного права позивача є існування такого права та, відповідно, порушення, на час звернення з позовом до суду.

Матеріали справи не містять доказів невиконання оскаржуваного рішення загальних зборів співвласниками ОСББ, зокрема, в частині проведення ремонтних робіт, оплат співвласниками внеску на утримання будинку згідно затверджених тарифів тощо.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на баланс інтересів співвласника ОСББ та самого ОСББ, зважаючи на те, що позивачем не доведено (взагалі не зазначено) в чому полягає порушення прав позивача в спірному випадку по кожному з питань, розглянутих 11.11.2021 на загальних зборах ОСББ «Будинок-73», суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги позивача містять суперечність, оскільки, звертаючись до суду із позовною вимогою визнати загальні збори такими, що не відбулись, позивач в той же час просить суд визнати недійснім (позбавити юридичної сили) рішення загальних зборів, прийняте та оформлене за результатами проведення цих загальних зборів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

6.1. Щодо витрат по сплаті судового збору.

Судовий збір в сумі 4 962, 00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покласти на позивача, у зв`язку з відмовою в позові.

6.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10 000, 00 грн.

Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем суду не подано.

Відповідач у відзиві на позовну заяву в порядку п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України повідомив, що орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу становлять 10 000, 00 грн. та просив суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у розмірі 10 000, 00 грн.

24.04.2023 відповідачем подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації судових витрат у справі (вх. № 5106/23 від 24.04.2023), в якій відповідач просив суд стягнути з позивача на користь відповідача суму витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 14 300, 00 грн.

Витрати відповідача на професійну правничу допомогу підтверджується наступним:

- договором про надання правової допомоги № 65 від 18.07.2022, укладеним між адвокатом Умаровою Р. Т. та клієнтом ОСББ "Будинок-73";

- додатковою угодою № 1 від 09.01.2023 до договору про надання правової допомоги № 65 від 18.07.2022, якою сторони погодили вартість правової допомоги;

- актом виконаних робіт від 09.01.2023 на суму 10 000, 00 грн., який підписано адвокатом та клієнтом;

- рахунком-фактурою від 09.01.2023 на суму 10 000, 00 грн.;

- платіжною інструкцією № 605 від 09.01.2023 на суму 10 000, 00 грн.;

- ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВЕ № 1078558 від 12.01.2023;

- додатковою угодою № 2 від 12.03.2023 до договору про надання правової допомоги № 65 від 18.07.2022, якою сторони погодили вартість правової допомоги;

- актом виконаних робіт від 12.03.2023 на суму 4 300, 00 грн., який підписано адвокатом та клієнтом;

- платіжною інструкцією № 553 від 13.03.2023 на суму 4 300, 00 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).

Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).

Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 300, 00 грн.

В судовому засіданні 18.10.2023 представник позивача усно зазначила, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки не спростовано жодної з обставин, зазначеної в позовній заяві.

Позивачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат, а також не подано суду жодних належних та допустимих доказів у справі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, які б підтверджували неспівмірність витрат та наявність правових підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи є витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 14 300, 00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 14 300, 00 грн. слід відшкодувати відповідачу з позивача, у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок-73», вул. Енергобудівників, 17, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 43000590): 14 300, 00 грн. (чотирнадцять тисяч триста грн. 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати відповідачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення 17.11.2023

Суддя Е.М. Олейняш