Рішення

від 13.11.2023 по справі 201/9088/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9088/23

Провадження № 2/201/2971/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

13листопада 2023року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради (третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району) про визнання права постійного користування житловим приміщенням з правом реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

04.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Дніпровської міської ради (третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району (далі - КВЖРЕП Жовтневого району) про визнання права постійного користування житловим приміщенням з правом реєстрації (а.с. 1 6).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 11.08.2023 відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 63).

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що на балансі КВЖРЕП Жовтневого району був дев`ятиповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на першому поверсі якого було нежитлове приміщення комунальної власності, яке приходило в непридатний стан для користування за призначенням. Згідно з технічним паспортом станом на 27.11.1974, це приміщення входило до приміщення пошти та мало № 1а. Рішенням Виконавчого комітету Жовтневого району м. Дніпропетровська № 492 від 23.10.2009 приміщення 1а переобладнано у два окремих приміщення: приміщення 397 А (позиції №№ 5, 6, 7, 8, та частина позиції №3) та приміщення 397 Б (позиції №№ 1, 2, 9, та частина позиції №3) і вважається придатним для проживання з можливістю переведення до житлового фонду відповідно акта від 30.09.2009.

Позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але згідно довідки про склад сім`ї, будинок розвалений, ремонту не підлягає. Згідно інформації КП «ДМБТІ» ДОР №11330 від 07.09.2019, отриманої на запит приватного нотаріуса Римський А.В. - станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні відомості щодо реєстрації права власності. В матеріалах інвентаризаційної справи міститься виписка з протоколу засідання виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів від 22.08.1989 про анулювання правовстановлюючих документів на домоволодіння АДРЕСА_2 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 04.05.2023, позивачка не має нерухомого майна.

Виконавчим комітетом Жовтневого району в особі Голови ОСОБА_2 запропоновано позивачці та її сім`ї, як робітнику комунальної служби району, яка працювала двірником з 1987 року до жовтня 2016 року, яка знаходилася у черзі на отримання житла з 1984 року та потребувала житла, взяти розвалля у вигляді нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, приміщення 397Б (позиції №№ 1, 2, 9, та частина позиції №3), для проживання з умовою реконструкції та переобладнання в квартиру.

Між позивачкою і виконавчим комітетом Жовтневого району в особі голови ОСОБА_2 існувала попередня домовленість про передачу у постійне користування одного з двох нежитлових приміщень з подальшою реконструкцією та переведенням у житлове приміщення за кошти позивачки, доказом чого є рішення Виконавчого комітету Жовтневого району м. Дніпропетровська № 492 від 23.10.2009. Також позивачці були передані ключі та наданий доступ у нежитлове приміщення.

Фактично, як вказує позивачка, їй дали згоду на переобладнання за її кошти непридатного для проживання приміщення, де слід було з урахуванням планувальних рішень 2-го поверху, розмістити санвузол і кухню, встановити перегородки відповідно діючих будівельних та санітарних норм та правил.

Позивачка зробила ремонт, але документів, які обіцяли - переведення до житлового фонду приміщення, надання ордеру на постійне користування житловим приміщенням, не отримала.

З 2018 року позивачка ініціювала підготовку документів на зміну правового режиму нежитлових приміщень на житлове за адресою: АДРЕСА_3 .

Був зроблений акт обстеження стану №26 від 21.12.2018 про огляд житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , згідно із яким на момент обстеження приміщення придатне для проживання та відповідає санітарним та технічним вимогам. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради рішенням №409 від 23.04.2019 затвердив цей Акт обстеження.

Онука позивачки - ОСОБА_3 отримувала довіреність представляти інтереси КВЖРЕП Жовтневого району, як балансоутримувача, з питань зміни правового режиму об`єктів нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та частина поз. №3 загальною площею 48,3 м2, з метою переведення під житлову квартиру АДРЕСА_7 .

В процесі підготовки документів замовлено: рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №294 від 23.03.2021 про зміну правового статусу та надання дозволу на переобладнання приміщення у квартиру АДРЕСА_7 ; містобудівні умови та обмеження, затверджені Головним архітектурно-планувальним управлінням 09.07.2021; проект реконструкції нежитлового приміщення під квартиру узгоджено містобудівною радою 21.08.2020 протокол №174; Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради надало дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 17.09.2021. Складено Звіт про проведення технічного обстеження квартири АДРЕСА_8 після переобладнання з нежитлового приміщення на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам. Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 18.10.2021 зареєструвало декларацію про готовність до експлуатації квартири за АДРЕСА_8 . Виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_7 від 24.09.2021. Також є витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_8 від 03.11.2022.

За всі роки реконструкції, ремонту та підготовки документів позивачка витратила кошти. Складання Звіту незалежної оцінки визначення вартості ремонту приміщення, виконаного ПП «Дніпро» від 26.04.2023 коштує 452812,50 грн., виготовлення технічного паспорту - 2500,00 грн., технічне обстеження - 1890,00 грн., реєстрація речових прав 230,00 грн., виготовлення витягу з реєстру 1212,68 грн. Загалом - 458 645,18 грн.

Після реконструкції нежитлового приміщення та зміни статусу на житлове, виконавчий комітет Жовтневого району не надав позивачці ордер на постійне користування житловим приміщенням, оскільки ці повноваження перейшли до міської ради.

Позивачка мешкала з онукою і її дітьми у приміщенні позиції №№ 1, 2, 9, та частина позиції №3 (після вводу в експлуатацію квартира АДРЕСА_7 ) з 2010 року. Користувалася квартирою АДРЕСА_8 з 2010 року відкрито, безперервно і не маючи ніяких перешкод, тобто більше 10 років. Довідкою ОСББ «Героїв 21» підтверджується сплата внесків згідно квадратних метрів.

На підставі викладеного, просила визнати за нею та сім`єю у складі: онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дітьми - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , право постійного користування з правом реєстрації: на квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 48,3 м2 , житловою площею 25,5 м.кв.

Відповідач Дніпровськаміська рада правом на надання відзиву не скористався, і позовні вимоги не визнав також. Варто зазначити, що не дивлячись на те, що відповідач посилається на те, що він подавав відзив, судом перевірено, що за даними автоматизованої системи суду Д-3 жодного відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило (а.с. 91).

Разом із тим 08.09.2023 представник відповідача Дика Н.В. (діє на підставі витягу з ЄДР а.с. 71-72) надав заяву (а.с. 66 -67), у якій зазначив, що позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але будинок зруйнований та ремонту не підлягає. В матеріалах інвентаризаційної справи міститься виписка з протоколу засідання виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 22.08.1989 про анулювання правовстановлюючих документів на домоволодіння АДРЕСА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав від 04.05.2023 ОСОБА_1 не має нерухомого майна у власності.

Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради в м. Дніпропетровську запропоновано позивачці та її сім`ї здійснити реконструкцію нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та змінити правовий режим цього приміщення.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради за № 492 від 23.10.2009, приміщення 1а переобладнано у 2 окремих приміщення: приміщення № 397А (позиція №№ 5, 6, 7, 8 та частина позиції № 3) та приміщення № 397 Б (позиції №№ 1,2,9 та частина позиції № 3) та вважається придатним для проживання з можливістю переведення до житлового фонду відповідно Акту від 30.09.2009.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 294 віт 23.03.2021 «Про зміну правового режиму нежитлових приміщень у житлових будинках» змінено правовий режим частини нежитлового приміщення № 1а (поз. №№ 1, 2, 9 і частина поз. №3 в квартиру.

Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 18.10.2021 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації квартири за АДРЕСА_8 .

Враховуючи вищевикладене, та у зв`язку з тим, що квартира АДРЕСА_8 , є єдиним житлом позивачки, просив позовні вимоги розглянути відповідно до вимог чинного законодавства на підставі матеріалів, що знаходяться у справі.

Третя особа-КВЖРЕП Жовтневогорайону правом на надбання пояснень на позов не скористалося. За відкритими даними з ЄДР, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району перебуває на стадії припинення.

Щодо клопотання позивачки клопотання про перехід до загального позовного провадження, у якому позивачка вважала, що метою розгляду справи у загальному провадженні є всебічність і повнота розгляду справи (а.с. 81), суддя приходить до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Так, згідно із ч. 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом спору у цій справі є право на користування житловим приміщенням, майнові вимоги не заявлені, категорія справи не є складною, у справи три учасника, тому суд вважав, що справу можливо розглянути у порядку спрощеного провадження.

Доводи позивачки щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження жодним чином не обґрунтовані. Докази відповідачка мала надати разом із позовом, що встановлено у п. 8 ч. 3 ст. 185 ЦПК України. При цьому, позивачка не вказувала на наявність причин неподання доказів разом із позовом. Так само, само по собі ненадання доказів разом із позовом не є підставою для переходу до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

Так, в першу чергу для розгляду у найкоротші терміни малозначних справ ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р.) законодавець і запровадив процедуру спрощеного провадження.

Отже, відсутні підстави вважати, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При прийняті рішення про відмову у задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи зі спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в загальне позовне провадження, судом прийняті до уваги завдання та основні засади цивільного судочинства зазначені в ст. 2 ЦПК України, де серед інших зазначено про своєчасний розгляд цивільних справ (розгляд у розумні строки), а також ураховується, що вирішення судом питань, пов`язаних з розглядом справи за критерієм малозначності спору передбачає широкі дискреційні повноваження суду (судді).

Враховуючи категорію спору (малозначна справа), надану відповідачем заяву, у якій викладно позицію відповідача, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доводам, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в сукупності з наданими письмовими доказами, доходжу до такого висновку з таких підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Під час розгляду справи встановлено, що квартира АДРЕСА_8 є власністю Дніпровської міської ради, що сторонами не заперечувалося.

Рішенням Виконавчого комітету Жовтневого району м. Дніпропетровська № 492 від 23.10.2009 «Про затвердження актів районної технічної комісії «Про обстеження житлового будинку (приміщення) з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлового будинку (приміщення) непридатним для проживання» та про внесення змін до списку сім`ї, що підлягає відселенню з аварійного будинку АДРЕСА_9 , відповідно до Положення «Про порядок обстеження житлового будинку (приміщення) з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлового будинку (приміщення) непридатним для проживання», затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.84 №189, районною технічною комісією обстежені житлові будинки району і подані акти про їх стан, на підстав ст. 7 ЖК України, виконком вирішено затвердити акт районної технічної комісії "Про обстеження житлового будинку (приміщення) з метою встановлення їх відповідності Унітарним і технічним вимогам та визнання житлового будинку Приміщення) непридатним для проживання" від 30.09.09 про визнання у під`їзді АДРЕСА_10 нежитлових приміщень:

№ 1 - площею 32,8 кв.м.; № 2 - 12,2 кв.м.; № 3 - 4,1 кв.м.;

№ 1 - площею 32,7 кв.м.; № 2 - 10,1 кв.м.; № 3 - 9,1 кв.м.; № 4 - 10,2 кв.м, № 5 - 2,6 кв.м.; № 6 - 4,5 кв.м.; № 7 - 1,6 кв.м. придатними для проживання з можливістю переведення до житлового фонду. Затверджено список сім`ї ОСОБА_6 , що підлягають відселенню з аварійного будинку АДРЕСА_9 (визнаний аварійним) (а.с. 14 - 17).

Комісією у складі представників виконавчих органів міської ради, комунального підприємства, Деоржспоживслужби, складений Акт №26 від 21.12.2018 обстеження житлових/нежитлових приміщень, квартир та житлових/нежитлових приміщень гуртожитків комунальної власності територіальної громади міста щодо відповідності/невідповідності санітарним та технічним нормам та їх придатності чи непридатності для проживання, затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради від 23.04.2019 № 409, яким встановлено, що на момент обстеження приміщення АДРЕСА_11 , придатне для проживання та відповідає санітарним та технічним нормам (а.с. 18, 19).

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 294 від 23.03.2021 «Про зміну правового режиму нежитлових приміщень у житлових будинках» змінено правовий режим частини нежитлового приміщення № 1а (поз. №№ 1, 2, 9 і частина поз. №3) на житлові приміщення та включено до житлового фонду (а.с. 20).

Як видно з Містобудівних умов та обстеження для проектування від 09.07.2021 № 15/29-121, містобудівні умови на квартири по АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 та частину поз. № 3 нежитлового приміщення №№ 1, 2, 9 та частини поз. № 3 під квартири, виготовлені на замовлення КВЖРЕП Жовтневого району у м. Дніпрі (а.с. 23).

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію № ДП051210916453 на квартири по АДРЕСА_1 подане також КВЖРЕП Жовтневого району, що видно із Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с. 27 29).

Проект на реконструкцію нежитлових приміщень під квартири по АДРЕСА_1 виготовлений на замовлення КВЖРЕП Соборного (Жовтневого району) (а.с. 30-32).

Технічний паспорт на квартири по АДРЕСА_1 виготовлений 24.09.2021 ФОП ОСОБА_7 на замовлення КВЖРЕП Жовтневого району, на підставі договору № 21/3 від 24.09.2021 (а.с. 38-40, 56).

Отже, всі документи, які підтверджують реконструкцію приміщення виголені на замовлення комунально-житлового підприємства, а не позивачки. При цьому, незрозуміло із яких правових підстав позивачка сплачувала власні кошти за складання Звіту незалежної оцінки визначення вартості ремонту приміщення, виготовлення технічного паспорту, технічне обстеження, коли замовником цих документів є КВЖРЕП Жовтневого району.

Позивачка вказує, що користується приміщенням з 2010 року, але ордер не отримувала, оскільки існувала певна домовленість з виконавчим комітетом про реконструкцію позивачкою приміщення і передання його у користування як працівнику комунальної служби.

17.04.1987 позивачка ОСОБА_1 зверталася до ЖЕО Жовтневого району із заявою про прийняття на облік для отримання житлової площі її а членів її сім`ї сина ОСОБА_8 , як працівник комунальної служби двірник (а.с. 83).

Згідно із копією виписки із протоколу № 5 зборів колективу ЖЕУ -4 від 15.10.1987 вирішене питання про постановлення позивачки у чергу на службове житло (а.с. 90).

17.04.1987 комісією ЖЕУ-4 складений акт обстеження житлових умов приміщення за адресою АДРЕСА_2 , яким встановлено, що ОСОБА_1 , 1940 р.н. із сином ОСОБА_8 , 1978 р.н. мешкає у приміщенні площею 11 кв.м, потребує у постановці на чергу на службове житло (а.с. 84).

Згідно із листом Дніпропетровського МБТІ від 25.09.1987 № 31, домоволодіння по АДРЕСА_2 - знесене (а.с. 85).

Згідно із довідками з місця проживання про склад сім`ї від 13.11.1987, 12.09.1990, ОСОБА_1 зареєстрована із сином ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні, яке належить ОСОБА_9 , на останнього викритий особовий рахунок. Будинок розвалений, ремонту не підлягає, зруйнований за давністю (а.с. 86).

Позивачкою також надана копія договору найму службового приміщення у будинках місцевих рад між ОСОБА_1 та ЖЕО Жовтневого район. Договір не має дати укладення та у ньому взагалі не вказане приміщення, яке винаймається (а.с. 89).

Як зазначає позивачка, виконавчим комітетом Жовтневого району йому запропоновано нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_17 , для проживання з умовою реконструкції та переобладнання в квартиру, де вона зробила ремонт, акт обстеження, проект реконструкції нежитлового приміщення під квартиру. Але ордер так і не отримала після реконструкції нежитлового приміщення та зміни статусу на житлове.

Згідно із довідкою ОСББ «Героїв-21» від 07.07.2023 № 23-07-2 ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 та сплачує внесок згідно кв.м (а.с. 57).

Відповідно до довідки ОСББ «Героїв-21» від 24.07.2023 № 23-07-24-1 ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 разом ізх онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її дітьми (а.с. 58).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно зі ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордерана жилеприміщення міжнаймодавцем -житлово-експлуатаційноюорганізацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер видається відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР № 470 від 11.12.1984 (далі Правила № 470).

Відповідно до Правил № 470 у виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів ведення квартирного обліку покладається на відділи по обліку і розподілу жилої площі, а там, де таких відділів нема, - на службових осіб, призначених рішенням виконавчого комітету. На підприємствах, в установах, організаціях облік ведеться житлово-побутовими (житлово-комунальними) відділами, а в разі їх відсутності - працівниками, призначеними адміністрацією підприємства, установи, організації чи органом кооперативної або іншої громадської організації за погодженням з профспілковим комітетом.

Згідно із п. 13 Правил № 470 на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 18 Правил № 470 заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об`єднанню (організації) за місцем їх роботи.

Згідно із п. 19 Правил № 470 попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету. { Абзац першийпункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ N 24( 24-88-п ) від 28.01.88 } Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт. Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник.

Відповідно до п. 20 Правил № 470 громадяни беруться на квартирний облік: за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.

Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.

Згідно із п. 21 Правил № 470 у рішенні виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів або у спільному рішенні адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім`ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання жилих приміщень (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови.

Рішення про взяття громадян на квартирний облік за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Про прийняте рішення виконавчий комітет місцевої Ради, адміністрація підприємства, установи, організації направляють заявникові письмову відповідь з повідомленням відповідно дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.

Відповідно до п.п. 22, 23 Правил № 470 громадяни вважаються взятими на квартирний облік: у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів - з дня винесення рішення виконавчого комітету, за місцем роботи - з дня винесення спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету, затвердженого виконавчим комітетом місцевої Ради. 23. Громадяни, взяті на квартирний облік, вносяться до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень (додаток N 4). Книга повинна бути пронумерована, прошнурована, підписана секретарем виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів і скріплена печаткою виконавчого комітету. З числа вказаних громадян складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (додаток N 5). Списки громадян, взятих на квартирний облік, та окремі списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, вивішуються для загального відома.

У відповідності до п. 24 Правил № 470 на кожного громадянина (сім`ю), взятого на квартирний облік, заводиться облікова справа, у якій містяться необхідні документи. Обліковій справі дається номер, відповідний номеру у книзі обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилого приміщення.

Облікові справи зберігаються за місцем квартирного обліку громадян, а після надання їм жилих приміщень - у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, який видав ордер на вселення.

Відповідно до п. 25 Правил № 470 виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Зміни

з питань, що належать до компетенції виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове

повідомлення.

Згідно ізп.п.25-1,26Правил №470інформація прогромадян,взятих наквартирний облік,та зміни до неїв установленомузаконодавством порядкувносяться доЄдиного державного реєстру громадян, якіпотребують поліпшенняжитлових умов. Громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті.

У відповідності до п. 37 Правил № 470 жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків, передбачених

законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР , цими Правилами та іншими актами законодавства Української РСР, а також випадків надання жилих приміщень за рішенням Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів УРСР.

Жилі приміщення громадянам надаються за місцем перебування їх на квартирному обліку, за винятком випадків надання жилих приміщень підприємствами, установами, організаціями, що не ведуть квартирний облік, своїм працівникам, які перебувають на обліку в виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання

Згідно із п. 39 Правил № 470 громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень, а також випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.

Відповідно до п. 67 Правил № 470 р ішення про надання жилого приміщення приймає виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів, підприємство, установа,

організація, у віданні яких перебуває жилий будинок, у порядку, встановленому цими Правилами.

У разі відмови в наданні жилого приміщення, що звільнилося, у випадках, передбачених цим пунктом, спір може бути вирішено в судовому порядку.

Згідно із п. 69 цих Правил н а підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий

комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер (додаток N 7), який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Відповідно до п. 70 Правил № 470 ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера

пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

Як встановлено із матеріалів справи у відповідності до п. 18 Правил № 470 17.04.1987 позивачка ОСОБА_1 зверталася до ЖЕО Жовтневого району із заявою про прийняття на облік для отримання житлової площі її а членів її сім`ї сина ОСОБА_8 , як працівник комунальної служби двірник (а.с. 83).

Позивачка надала копію виписки із протоколу № 5 зборів колективу ЖЕУ -4 від 15.10.1987 щодо вирішення питання про постановлення позивачки у чергу на службове житло (а.с. 89, 90).

Отже, позивачкою вживалися заходи щодо постановлення на квартирний облік у відповідності до вимог Порядку № 470.

Однак, як видно із матеріалів справи, до цього часу позивачка не була поставлена на квартирний облік як особа, яка потребує поліпшення житлових умов. Попередній розгляд її заяв про взяття на квартирний облік ані підприємством, ані виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, ані громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, не здійснювався. Комісією лише перевірені житлові умови проживання позивачки і про результати перевірки складають акт (а.с. 84).

Рішення щодо взяття на квартирний облік у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів, як то вимагають Правила № 470 виконавчим комітетом не прийняте, як і рішення про відмову у взятті на облік.

Також суду не надано жодних доказів того, що позивачка занесена до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень, перебуває у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Відсутні й облікова справа щодо позивачки, взятої на квартирний облік, за місцем квартирного обліку, яка містить необхідні документи.

Жодних доказівтого,що позивачкаперебуває наквартирному облікусуду ненадано. Доводи позивачки про те, що вона ордер не отримувала через те, що існувала домовленість з виконавчим комітетом про реконструкцію нею приміщення і передання його у користування як працівнику комунальної служби, не гуртуються на законі і не свідчать про порушення з боку відповідача права на житло.

Натомість, відповідно до п. 37 Правил № 470 жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на квартирному обліку.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одними із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін (ст. 2 ЦПК України). Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимі докази). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка не надала суду доказів того, що вона взагалі звертався до Дніпровської міської ради чи виконавчого комітету із заявами про надання ордеру на спірне приміщення, або ж оскаржувала відмову у прийнятті на квартирний облік та відмову у видачі ордеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд доходить висновку, що позивачкою не доведено, що її житлове право було порушене Дніпровською міською радою, оскільки спірні правовідносини з приводу отримання права на житло між сторонами відсутні.

Водночас, саме на відповідача покладається обов`язок обліку осіб, які потребують житла, адже у відповідності до п. 25 Правил № 470 виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення.

Загалом суд вважає, що позиція відповідача, викладена у його заяві щодо прийняття рішення про надання позивачці приміщення у користування у відповідності до вимог закону, є перекладанням на суд повноважень, які суду не притаманні.

За обставинами даної справи, позивачка не реалізувала своє бажання на отримання у користування нежитлового приміщення, а відповідач не реалізував свої владні управлінські функції щодо надання громадянинові у користування приміщення шляхом постановлення на квартирний облік та видання ордеру.

А тому позовні вимоги про визнання за позивачкою права постійного користування жилим приміщенням задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлення форми необхідних для цього документів визначений Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №20.

Пунктом 3 Правил визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до п. 8 Правил документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги».

Документами, що підтверджують право на проживання в житлі є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється лише за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї.

Однак, як встановлено, у позивача відсутні відповідні документи, які надають право реєстрації у спірному приміщені, тому позовні вимоги про реєстрацію також задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачеві у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати із відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 259, 263-265, ч. 1 ст. 274. ч. 5 ст.279, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради (третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району) про визнання права постійного користування житловим приміщенням з правом реєстрації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.С. Наумова