Постанова

від 03.04.2024 по справі 201/9088/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1789/24 Справа № 201/9088/23 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О.С Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Лопатіної М.Ю.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 листопада 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району про визнання права постійного користування житловим приміщенням з правом реєстрації,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом посилаючись на те, що на балансі КВЖРЕП Жовтневого району був дев`ятиповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на першому поверсі якого було нежитлове приміщення комунальної власності, яке приходило в непридатний стан для користування за призначенням. Згідно з технічним паспортом станом на 27 листопада 1974 року, це приміщення входило до приміщення пошти та мало № 1а. Рішенням Виконавчого комітету Жовтневого району м.Дніпропетровська № 492 від 23.10.2009 приміщення 1а переобладнано у два окремих приміщення: приміщення 397 А (позиції №№ 5, 6, 7, 8, та частина позиції №3) та приміщення 397 Б (позиції №№ 1, 2, 9, та частина позиції №3) і вважається придатним для проживання з можливістю переведення до житлового фонду відповідно акта від 30 вересня 2009 року.

Виконавчим комітетом Жовтневого району в особі Голови ОСОБА_2 запропоновано їй та членам її сім`ї, як робітнику комунальної служби району, яка працювала двірником з 1987 року до жовтня 2016 року, яка знаходилася у черзі на отримання житла з 1984 року та потребувала житла, взяти розвалля у вигляді нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, приміщення 397 Б (позиції №№ 1, 2, 9, та частина позиції №3), для проживання з умовою реконструкції та переобладнання в квартиру.

Між нею і виконавчим комітетом Жовтневого району в особі голови ОСОБА_2 існувала попередня домовленість про передачу у постійне користування одного з двох нежитлових приміщень з подальшою реконструкцією та переведенням у житлове приміщення за її кошти, а разом з тим, вона отримала ключі та наданий доступ у нежитлове приміщення.

Фактично, як зазначає позивач, їй дали згоду на переобладнання за власні кошти непридатного для проживання приміщення, де слід було з урахуванням планувальних рішень 2-го поверху, розмістити санвузол і кухню, встановити перегородки відповідно діючих будівельних та санітарних норм та правил.

Позивач зазначає що зробила ремонт, але документи про переведення до житлового фонду приміщення та ордеру на постійне користування житловим приміщенням не отримала, у зв`язку з чим ініціювала підготовку документів на зміну правового режиму нежитлового приміщення на житлове за адресою: АДРЕСА_1 . приміщення 397 Б.

Відповідно до акту обстеження стану №26 від 21 грудня 2018 року про огляд житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , згідно із яким на момент обстеження приміщення придатне для проживання та відповідає санітарним та технічним вимогам, виконавчий комітет Дніпровської міської ради рішенням №409 від 23 квітня 2019 року затвердив цей Акт обстеження.

В процесі підготовки документів було замовлено: рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №294 від 23 березня 2021 року про зміну правового статусу та надання дозволу на переобладнання приміщення у квартиру АДРЕСА_3 ; містобудівні умови та обмеження, затверджені Головним архітектурно-планувальним управлінням 09 липня 2021 року; проект реконструкції нежитлового приміщення під квартиру узгоджено містобудівною радою 21 серпня 2020 року протокол №174; Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради надало дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 17 вересня 2021 року. Складено Звіт про проведення технічного обстеження квартири АДРЕСА_4 після переобладнання з нежитлового приміщення на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам. Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 18 жовтня 2021 року зареєструвало декларацію про готовність до експлуатації квартири за АДРЕСА_4 . Виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 від 24 вересня 2021 року, Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_4 від 03 листопада 2022 року.

Разом з цим, після реконструкції нежитлового приміщення та зміни статусу на житлове, виконавчий комітет Жовтневого району не надав їй ордер на постійне користування житловим приміщенням, оскільки ці повноваження перейшли до міської ради.

Оскільки вона постійно мешкала із онукою та її дітьми у приміщенні позиції №№ НОМЕР_1 , 2, 9, та частини позиції №3 (після вводу в експлуатацію квартира АДРЕСА_3 , користувалася квартирою АДРЕСА_4 з 2010 року відкрито, безперервно і не маючи ніяких перешкод, тобто більше 10 років, сплачувала внески згідно квадратних метрів, вимушена звернутися до суду за захистом свої порушених прав та просити визнати за нею та сім`єю у складі: онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дітьми - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , право постійного користування з правом реєстрації: на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 48,3 м.кв., житловою площею 25,5 м.кв.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження звернення до Дніпровської міської ради чи виконавчого комітету із заявами про надання ордеру на спірне приміщення, або ж оскаржувала відмову у прийнятті на квартирний облік та відмову у видачі такого ордеру, та надають право реєстрації у спірному приміщені.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог оскільки вважає, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати право такої особи на реєстрацію та відповідне житло належним такій особі.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Жовтневого району м.Дніпропетровська № 492 від 23 жовтня 2009 року «Про затвердження актів районної технічної комісії «Про обстеження житлового будинку (приміщення) з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлового будинку (приміщення) непридатним для проживання» та про внесення змін до списку сім`ї, що підлягає відселенню з аварійного будинку АДРЕСА_5 , відповідно до Положення «Про порядок обстеження житлового будинку (приміщення) з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлового будинку (приміщення) непридатним для проживання», затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року №189, районною технічною комісією обстежені житлові будинки району і подані акти про їх стан, на підставі ст. 7 ЖК України, виконком вирішено затвердити акт районної технічної комісії "Про обстеження житлового будинку (приміщення) з метою встановлення їх відповідності Унітарним і технічним вимогам та визнання житлового будинку Приміщення) непридатним для проживання" від 30 вересня 2009 року про визнання у під`їзді АДРЕСА_6 нежитлових приміщень: № 1 - площею 32,8 кв.м.; № 2 - 12,2 кв.м.; № 3 - 4,1 кв.м.; № 1 - площею 32,7 кв.м.; № 2 - 10,1 кв.м.; № 3 - 9,1 кв.м.; № 4 - 10,2 кв.м, № 5 - 2,6 кв.м.; № 6 - 4,5 кв.м.; № 7 - 1,6 кв.м. придатними для проживання з можливістю переведення до житлового фонду. Затверджено список сім`ї ОСОБА_6 , що підлягають відселенню з аварійного будинку АДРЕСА_5 (визнаний аварійним).

17 квітня 1987 року ОСОБА_1 зверталася до ЖЕО Жовтневого району із заявою про прийняття на облік для отримання житлової площі та членів її сім`ї - сина ОСОБА_7 , як працівник комунальної служби двірник.

Згідно із копією виписки із протоколу № 5 зборів колективу ЖЕУ - 4 від 15 жовтня 1987 року вирішене питання про постановлення позивачки у чергу на службове житло.

17 квітня 1987 року комісією ЖЕУ-4 складений акт обстеження житлових умов приміщення за адресою АДРЕСА_7 , яким встановлено, що ОСОБА_1 , 1940 року народження із сином ОСОБА_7 , 1978 року народження, мешкає у приміщенні площею 11 кв.м, потребує у постановці на чергу на службове житло.

Згідно із листом Дніпропетровського МБТІ від 25 вересня 1987 року № 31, домоволодіння по АДРЕСА_7 - знесене.

Згідно із довідками з місця проживання про склад сім`ї від 13 листопада 1987 року, 12 вересня 1990 року, ОСОБА_1 зареєстрована із сином ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_7 , у приміщенні, яке належить ОСОБА_8 , на останнього викритий особовий рахунок, будинок розвалений, ремонту не підлягає, зруйнований за давністю.

Відповідно до копії договору найму службового приміщення у будинках місцевих рад між ОСОБА_1 та ЖЕО Жовтневого район не має дати укладення та у ньому взагалі не вказане приміщення, яке винаймається.

Згідно із довідкою ОСББ «Героїв-21» від 07 липня 2023 року № 23-07-2 ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , та сплачує внесок згідно займаних кв.м.

Відповідно до довідки ОСББ «Героїв-21» від 24 липня 2023 року № 23-07-24-1 ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , разом із онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її дітьми.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 є власністю Дніпровської міської ради.

Комісією у складі представників виконавчих органів міської ради, комунального підприємства, Держспоживслужби, складений Акт №26 від 21 грудня 2018 року обстеження житлових/нежитлових приміщень, квартир та житлових/нежитлових приміщень гуртожитків комунальної власності територіальної громади міста щодо відповідності/невідповідності санітарним та технічним нормам та їх придатності чи непридатності для проживання, затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради від 23 квітня 2019 № 409, яким встановлено, що на момент обстеження приміщення № 37Б по АДРЕСА_1 , придатне для проживання та відповідає санітарним та технічним нормам.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 294 від 23 березня 2021 року «Про зміну правового режиму нежитлових приміщень у житлових будинках» змінено правовий режим частини нежитлового приміщення № 1а (поз. №№ 1, 2, 9 і частина поз. №3) на житлові приміщення та включено до житлового фонду.

Як видно із Містобудівних умов та обстеження для проектування від 09 липня 2021 року № 15/29-121, містобудівні умови на квартири по АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 та частину поз. № 3 нежитлового приміщення №№ НОМЕР_1 , 2, АДРЕСА_13 .

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію №ДП051210916453 на квартири по АДРЕСА_1 подане також КВЖРЕП Жовтневого району, що видно із Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Проект на реконструкцію нежитлових приміщень під квартири по АДРЕСА_1 виготовлений на замовлення КВЖРЕП Соборного (Жовтневого району).

Технічний паспорт на квартири по АДРЕСА_1 виготовлений 24 вересня 2021 року ФОП ОСОБА_9 на замовлення КВЖРЕП Жовтневого району, на підставі договору № 21/3 від 24 вересня 2021 року.

Таким чином судом встановлено, що всі документи, які підтверджують реконструкцію приміщення виголені на замовлення комунально-житлового підприємства, а не позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно зі ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер видається відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР № 470 від 11 грудня 1984 року (далі Правила № 470).

Відповідно до Правил № 470 у виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів ведення квартирного обліку покладається на відділи по обліку і розподілу жилої площі, а там, де таких відділів немає, - на службових осіб, призначених рішенням виконавчого комітету. На підприємствах, в установах, організаціях облік ведеться житлово-побутовими (житлово-комунальними) відділами, а в разі їх відсутності - працівниками, призначеними адміністрацією підприємства, установи, організації чи органом кооперативної або іншої громадської організації за погодженням з профспілковим комітетом.

Згідно із п. 13 Правил № 470 на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 18 Правил № 470 заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об`єднанню (організації) за місцем їх роботи.

Згідно із п. 19 Правил № 470 попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету. { Абзац першийпункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою РМ № 24( 24-88-п ) від 28 січня 1988 року} Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт. Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник.

Відповідно до п. 20 Правил № 470 громадяни беруться на квартирний облік: за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів; за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.

Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.

Згідно із п. 21 Правил № 470 у рішенні виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів або у спільному рішенні адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім`ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання жилих приміщень (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови.

Рішення про взяття громадян на квартирний облік за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Про прийняте рішення виконавчий комітет місцевої Ради, адміністрація підприємства, установи, організації направляють заявникові письмову відповідь з повідомленням відповідно дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.

Відповідно до п.п. 22, 23 Правил № 470 громадяни вважаються взятими на квартирний облік: у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів - з дня винесення рішення виконавчого комітету, за місцем роботи - з дня винесення спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету, затвердженого виконавчим комітетом місцевої Ради. 23. Громадяни, взяті на квартирний облік, вносяться до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень (додаток № 4). Книга повинна бути пронумерована, прошнурована, підписана секретарем виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів і скріплена печаткою виконавчого комітету. З числа вказаних громадян складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (додаток № 5). Списки громадян, взятих на квартирний облік, та окремі списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, вивішуються для загального відома.

У відповідності до п. 24 Правил № 470 на кожного громадянина (сім`ю), взятого на квартирний облік, заводиться облікова справа, у якій містяться необхідні документи. Обліковій справі дається номер, відповідний номеру у книзі обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилого приміщення.

Облікові справи зберігаються за місцем квартирного обліку громадян, а після надання їм жилих приміщень - у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, який видав ордер на вселення.

Відповідно до п. 25 Правил № 470 виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення.

Згідно із п.п. 25-1, 26 Правил № 470 інформація про громадян, взятих на квартирний облік, та зміни до неї в установленому законодавством порядку вносяться до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті.

У відповідності до п. 37 Правил № 470 жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, цими Правилами та іншими актами законодавства Української РСР, а також випадків надання жилих приміщень за рішенням Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів УРСР.

Жилі приміщення громадянам надаються за місцем перебування їх на квартирному обліку, за винятком випадків надання жилих приміщень підприємствами, установами, організаціями, що не ведуть квартирний облік, своїм працівникам, які перебувають на обліку в виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Згідно із п. 39 Правил № 470 громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень, а також випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.

Відповідно до п. 67 Правил № 470 рішення про надання жилого приміщення приймає виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів, підприємство, установа, організація, у віданні яких перебуває жилий будинок, у порядку, встановленому цими Правилами.

У разі відмови в наданні жилого приміщення, що звільнилося, у випадках, передбачених цим пунктом, спір може бути вирішено в судовому порядку.

Згідно із п. 69 цих Правил на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер (додаток № 7), який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Відповідно до п. 70 Правил № 470 ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

Як вбачається із матеріалів справи у відповідності до п. 18 Правил № 470, 17 квітня 1987 року ОСОБА_1 зверталася до ЖЕО Жовтневого району із заявою про прийняття на облік для отримання житлової площі її та членів її сім`ї сина ОСОБА_7 , як працівника комунальної служби двірник.

На підтвердження вказаного, надано копію виписки із протоколу № 5 зборів колективу ЖЕУ - 4 від 15 жовтня 1987 року щодо вирішення питання про постановлення позивача у чергу на службове житло.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо постановлення на квартирний облік у відповідності до вимог Порядку № 470.

Разом із цим до теперішнього часу позивач не була поставлена на квартирний облік як особа, яка потребує поліпшення житлових умов. Попередній розгляд її заяв про взяття на квартирний облік ані підприємством, ані виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, ані громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, не здійснювався та комісією лише перевірені житлові умови проживання позивачки і про результати перевірки складаний акт.

Рішення щодо взяття на квартирний облік у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів, як то вимагають Правила № 470 виконавчим комітетом не прийняте, як і рішення про відмову у взятті на облік, як і не надано доказів на підтвердження того, що позивач занесена до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень, перебуває у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Відсутні й облікова справа щодо позивача, взятої на квартирний облік, за місцем квартирного обліку, яка містить необхідні документи.

Натомість, відповідно до п. 37 Правил № 470 жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на квартирному обліку.

Окрім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що взагалі остання зверталася до Дніпровської міської ради чи виконавчого комітету із заявами про надання ордеру на спірне приміщення, або ж оскаржувала відмову у прийнятті на квартирний облік та відмову у видачі ордеру, отже, позивачем не доведено, що її житлове право було порушене Дніпровською міською радою, оскільки спірні правовідносини з приводу отримання права на житло між сторонами відсутні.

Водночас, саме на відповідача покладається обов`язок обліку осіб, які потребують житла, адже у відповідності до п. 25 Правил № 470 виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення.

За обставинами даної справи, позивач не реалізувала своє бажання на отримання у користування нежитлового приміщення, а відповідач не реалізував свої владні управлінські функції щодо надання громадянинові у користування приміщення шляхом постановлення на квартирний облік та видання ордеру.

А тому, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права постійного користування жилим приміщенням задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлення форми необхідних для цього документів визначений Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №20.

Пунктом 3 Правил визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до п. 8 Правил документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги».

Документами, що підтверджують право на проживання в житлі є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється лише за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї.

Однак, як встановлено судом, у позивача відсутні відповідні документи, які надають право реєстрації у спірному приміщені, а тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги про реєстрацію також задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищезазначеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що остання взагалі звертався до Дніпровської міської ради чи виконавчого комітету із заявами про надання ордеру на спірне приміщення, або ж оскаржувала відмову у прийнятті на квартирний облік та відмову у видачі такого ордеру, та будь-яких документів, які надають право реєстрації у спірному приміщені.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доводи апеляційної скарги про те, що визначальним при вирішенні питання про право користування житловим приміщення є факт тривалого проживання в ньому, є безпідставними, оскільки проживання скаржника у спірному приміщенні без належних правових підстав, не є у розумінні вимог чинного законодавства достатньою правовою підставою для визнання права постійного користування та реєстрації у такому приміщенні.

Аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог та не в повній мірі встановив дійсні обставини справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки жодних додаткових обґрунтувань чи нових доказів, що не були подані позивачем до суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

Посилання скаржника на існування попередньої домовленості про передачу у постійне користування одного з двох нежитлових приміщень з подальшою реконструкцією та переведенням у житлове приміщення, є безпідставними, оскільки ордер на квартиру позивачу не видавався, отже, й договір найму не укладався відповідачем із ОСОБА_1 . За таких обставин, є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 вселилася в квартиру з порушенням встановленого порядку, без отримання рішення про надання житлового приміщення, без ордеру, тому позовні вимоги є безпідставними та не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Фактично доводи апеляційної скарги фактично зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровськавід 13листопада 2023року -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.Ю. Лопатіна