Рішення

від 11.10.2023 по справі 183/5640/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/5640/20

Провадження № 2/183/263/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю: секретаря судового засідання Коссовича А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Вільне-2002" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката ЯмковогоВ.Ф. звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнив. В обґрунтування уточненого позову позивач посилається на те, що він є власником земельної ділянки площею 5,950 га (кадастровий номер 1223284500:02:027:0376), яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Маючи на меті передати вищезазначену земельну ділянку в оренду, у вересні 2020 року позивач дізнався про наявність зареєстрованого права користування цією землею за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", з метою отримання інформації позивач звернувся на адресу відповідача, у відповідь на що останнім було надано копію договору оренди землі без номеру від 30 січня 2015 року, а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Так, відповідно до наданої відповідачем копії договору оренди землі № б/н від 30січня 2015 року, зареєстрованого 27 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області БунякіноюО. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25606484 від 27 жовтня 2015 року, номер запису про інше речове право: 11770519,він нібито передав СТОВ АФ "Вільне-2002" в строкове, платне користування на умовах оренди вищезазначену земельну ділянку строком на 7 років з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2022 року, крім того сторони нібито дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору.

Позивач зазначає, що вищезазначений договір оренди земельної ділянки він не укладав, а підпис в графі орендодавець виконаний не ним, а іншою особою, а тому, посилаючись на положення ст.ст. 203, 207, 215, 216 ЦК України, а також на правові позиції Верховного Суду, просив визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки без серії та номеру від 30 січня 2015 року, укладений між ним та СТОВ АФ "Вільне-2002", щодо оренди земельної ділянки площею 5,950 га (кадастровий номер 1223284500:02:027:0376), зобов`язати СТОВ АФ "Вільне-2002" повернути таку земельну ділянку законному власнику і вирішити питання стосовно судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із пред`явленим позовом, відповідач СТОВ АФ "Вільне-2002" подало суду відзив на первісну позовну заяву, відповідно до змісту якого останнє просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 систематично отримує плату за користування земельною ділянкою (орендну плату), а СТОВ АФ "Вільне-2002" у свою чергу належно та своєчасно виконує свої обов`язки за договором оренди в частині виплати орендної плати, а тому вважає, що укладення договору оренди земельної ділянки повністю відповідало волі ОСОБА_1 , одночасно заперечував проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, який заявлений позивачем до стягнення з відповідача, вважаючи їх неспівмірними, просив зменшити такі витрати, у разі задоволення позову, до 2 000,00 грн.

Ухвалою судді від 16 жовтня 2020 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду в порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Ямкового В. Ф., призначено у справі судову почеркознавчу експертизу з метою встановлення обставин справи в частині наявності чи відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладання договору оренди земельної ділянки, у зв`язку із чим провадження у справі зупинялось.

Ухвалою суду від 04 березня 2021 року постановлено про виправлення описки у вступній та резолютивній частинах та повному тексті ухвали суду від 17 лютого 2021 року про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

03 березня 2021 року СТОВ АФ "Вільне-2002" подало апеляційну скаргу на ухвалу суду від 17 лютого 2021 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року апеляційну скаргу СТОВ АФ "Вільне-2002" було залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

08 травня 2021 року СТОВ АФ "Вільне-2002" усунуло недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року постановлено про відкриття апеляційного провадження. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року постановлено про призначення апеляційної скарги до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу СТОВ АФ "Вільне-2002" було залишено без задоволення, ухвалу Новомосковського міськрайонного суду від 17 лютого 2021 року залишено без змін.

Ухвалою суду від 03 лютого 2022 року провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 09 червня 2022 року провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.

06 жовтня 2022 року на адресу суду надійшов висновок експерта, складений за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2022 року провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 23 листопада 2022 року постановлено про прийняття уточненої позовної до розгляду.

Ухвалою суду від 05 квітня 2023 року було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 адвоката Ямкового В. Ф. про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року постановлено про закриття підготовчого провадження у справі, останню призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ЯмковийВ.Ф. не з`явились, представником позивача суду подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити (т. 2 а.с. 44).

Представник відповідача СТОВ АФ "Вільне-2002" у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з встановлених наступних обставин.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 052395, виданого Новостепанівською сільською радою 30 листопада 2001 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 17796 і надано суду в копії, є власником земельної 5,950 га (кадастровий номер 1223284500:02:027:0376), що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

У січні 2015 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою"Вільне-2002" (Орендар) було укладено договір оренди землі, без серії та номеру, який було зареєстровано 27 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області БунякіноюО. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25606484 від 27 жовтня 2015року, номер запису про інше речове право: 11770519.

Відповідно до п. 1, 2, 2.1, 2.2, 3, 4 договору, ОСОБА_1 надав Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002" в строкове, платне користування земельну ділянку площею 5,950 га, кадастровий номер 1223284500:02:027:0376, яка розташована на території Новостепанівської сільської ради терміном на десять років. Нормативна грошова оцінка землі становить 156866,91грн.

Відповідно до п. 5 договору орендар зобов`язався нараховувати орендодавцеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,7 % від грошової оцінки землі, що становить 7 372,75 грн., а також проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Орендар сплачує із нарахованої орендної плати податок з доходів фізичних осіб у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з абзацом 3 пункту 5 договору крім внесення орендної плати орендар зобов`язується надавати орендодавцеві матеріальну допомогу на поховання члена його сім`ї першого ступеня споріднення, у розмірах та у порядку, установлених самим орендарем.

У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку сторони погодили, що розмір орендної плати може бути збільшено на підставі рішення орендаря, прийнятого у формі наказу без укладання додаткової угоди до цього договору (абз. 2 п. 5 договору).

За п. 6 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації.

Строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року (п. 7 Договору).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 9 договору оренди).

Судом установлено, що відповідачем СТОВ АФ "Вільне-2002" ЧорнодубуО. В. у період з 2016 року по 2020 рік щорічно виплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою в рамках договору оренди землі, про що свідчать відповідні відомості, довідки та видаткові касові ордери, які надані суду у засвідчений представником відповідача копіях. Обставини щодо виплати орендної плати орендодавцем не спростовуються.

Як в первісній позовній заяві, так і в уточненій позивач стверджував, що оспорюваний договір оренди землі він не підписував, підпис у ньому здійснено іншою особою.

Для з`ясування цих обставин у справі призначались судова почеркознавча експертиза, проведення яких було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з висновком експерта № 6687-21 від 22 серпня 2022 року, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи,підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Орендодавець" розділу "Підписи сторін" договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статтівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України "Про оренду землі"(тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а застаттею 18 цього Законудоговір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі"істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду праваорендиземельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексуспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Як зазначалось вище, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі, посилаюсь на те, що такий договір не підписував, його умови не погоджував, тож відповідач зобов`язаний повернути земельну ділянку позивачеві, як її власнику, покликаючись до умов договору, підписаного невстановленою особою замість ОСОБА_1 .

Таким чином, ураховуючи висновок експерта, складений за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи, суд встановив, що договір оренди землі ОСОБА_1 не підписував та, відповідно, істотні умови договору не погоджував.

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третійстатті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом із тимсуд зазначає, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушенимшляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Ураховуючи підстави позову, наведені позивачем в уточненій позовній заяві, останній наполягає на поверненні йому земельної ділянки, вважаючи, що така ділянка знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном.

Зазначена правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути позивачеві земельну ділянку підлягають задоволенню, а в частині позову про визнання недійсним договору оренди землі належить відмовити, через обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права.

Також, відповідно дост. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з приписамист. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до положень ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно ч.ч. 1, 2ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані наступні документи: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимог.

У матеріалах справи міститься копія договору № 09/09-20 про надання ОСОБА_1 правової допомоги від 23 вересня 2020 року з додатковою угодою № 1 до нього, за яким сторонами погоджено розмір гонорару адвоката в розмірі 10 000,00 грн., ордер серії АЕ № 1037193 від 24 вересня 2020 року, попередній розрахунок наданих послуг, а також копія свідоцтва адвоката Ямкового В. Ф.

Суд звертає увагу на те, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання(пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальнимзакономчітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, провадження№ 12-14гс22).

З урахуванням вищенаведеного, суд уважає за можливе стягнути з СТОВ АФ "Вільне-2002" витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00грн., що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

При цьому, в матеріалах справи містяться докази понесених витрат на проведення експертизи в розмірі 6864,40 грн. Крім того, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача підлягають стягнення витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Вільне-2002" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірму "Вільне-2002" (Код ЄДРПОУ 32062052) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку, загальною площею 5,950га (кадастровий номер 1223284500:02:027:0376), яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Вільне-2002" (код ЄДРПОУ 32062052) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у сумі 17856,80грн., які складаються з: витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., витрат на проведення експертизи в розмірі 6864,40грн., відшкодування справленого судового збору у розмірі 992,40грн.

У задоволенні іншої позовної вимоги відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

-відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вільне-2002", код ЄДРПОУ 32062052, 51260, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Вільне, вул.Шкільна, 2.

Повне рішення суду складено та підписано 17 жовтня 2023року.

Суддя Г.Є. Майна