Ухвала

від 10.11.2023 по справі 761/41468/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41468/23

Провадження № 1-кс/761/27014/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021080000000087 від 19.02.2021,

за участю:

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И Л А :

Детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_2 09 листопада 2023 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021080000000087 від 19.02.2021.

Зі змісту клопотання вбачається, що першим відділом детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021080000000087 від 19.02.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

06.11.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до змісту клопотання та долучених до нього матеріалів - у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до даного клопотання.

В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність обґрунтованих ризиків детектив мотивує тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку встановлення судом його вини, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У своєму клопотанні слідчий просить врахувати, що в разі застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти спілкуванню підозрюваного з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, та просив його задовольнити. Наполягав на визначенні обвинуваченому застави в межах, що перевищують передбачені КПК України межі для розміру застави. Просив врахувати, що стосовно директора ТОВ «ПОЛІНЕЗ» наразі здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за ст. 205-1 КК України.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказував, що підозра у кримінальному провадженні не обгрунтована. Пояснив, що заявлені прокурором ризики - не обгрунтовані належним чином, зокрема, захисник наголошував, що підозрюваний самостійно і добровільно з`являвся за кожним викликом до слідчого. Окремо захисник вказував, що ОСОБА_4 вже 2 роки не працює на ТОВ «СхідГЗК». Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Свої заперечення виклав у письмовому вигляді та надав слідчому судді.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав захисника та вказував, що він лише виконував свої посадові обов`язки. Зазначав, що має хронічні захворювання, у зв`язку із чим потребує лікування, багато років проживає з дружиною за адресою своєї реєстрації.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.

В ході судового розгляду встановлено, що першим відділом детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021080000000087 від 19.02.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

06.11.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкриміному йому злочині, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.

Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення..

При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного із стверджуваним стороною обвинувачення одержанням службовою особою неправомірної вигоди, за який передбачено покарання до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, при наданні оцінки доводам сторін щодо наявності чи відсутності ризику переховуватись від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що згідно з практикою ЄСПЛ суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а у рішенні по справі «W проти Швейцарії» зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства. Водночас, слідчий суддя наголошує, що при винесенні рішення не спирається виключно на тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_4 , проте оцінює всі доводи сторін та докази якими вони ці доводи обґрунтовують в сукупності, де тяжкість інкримінованого правопорушення є лише одним з факторів, що беруться до уваги.

Окремою обставиною на яку звертає увагу слідчий суддя під час вирішення даного клопотання є також і кваліфікація дій підозрюваного визначена у повідомленні про підозру.

Так, відповідно до повідомленої ОСОБА_4 підозри, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в той час, як відповідно до примітки до ст. 45 КК України, правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, вважається корупційним кримінальним правопорушенням.

Важливим аспектом в розрізі цього питання є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст.69,75 КК України). Тож усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку доведеності його вини, ОСОБА_4 може використати всі наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду. Наведені обставини вважаються слідчим суддею такими, що додатково свідчать про наявність ризику переховування підозрюваного від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вказані обставини не враховуються слідчим суддею на підтвердження винуватості у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 , однак можуть свідчити про високу ймовірність існування вищезазначених ризиків.

Разом з тим, слідчий суддя констатує, що ні детективом у клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні, не доведено наявність стосовно ОСОБА_4 ризиків такого ступеню, який би давав підстави слідчому судді застосувати найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, а також обставини у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують підозрюваного, зокрема, те, що він раніше не судимий, одружений, зареєстрований та постійно проживає у м. Жовті Води Дніпропетровської області, його стан здоров`я. Також слідчий суддя враховує, що прокурором не було спростовано доводи захисника про те, що раніше в рамках цього кримінального провадження підозрюваний належним чином виконував свої процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що детективом та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, соціальні зв`язки у вигляді родини, при цьому слідчий суддя враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, а тому приходить до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду. За вказаних обставин слідчий суддя також вважає, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, окрім домашнього арешту, у тому числі і особистого зобов`язання, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, а саме: не відлучатися за межі міста Жовті Води без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження); прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження); утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та з посадовими особами ДП «СхідГЗК»; здати на зберігання детективу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання детектива - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 години до 06.00 години наступної доби.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1. не відлучатися за межі міста Жовті Води без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

2. повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження);

3. прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);

4. утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та з посадовими особами ДП «СхідГЗК»;

5. здати на зберігання детективу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом визначити до 05 січня 2024 року включно.

Виконання ухвали покласти на орган поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 14 листопада 2023 року о 13 годині 10 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1