Ухвала

від 19.12.2023 по справі 761/41468/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.11.2023 залишено без задоволення клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 години до 06.00 години наступної доби.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА_7 наступні обов`язки: 1. не відлучатися за межі міста Жовті Води без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження); 2. повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання (залежно від стадії

---

Справа № 761/41468/23 Слідчий суддя - ОСОБА_9

Апеляційне провадження № 11-сс/824/7305/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

кримінального провадження); 3. прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження); 4. утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та з посадовими особами ДП «СхідГЗК»; 5. здати на зберігання детективу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали визначено до 05.01.2024 включно.

Виконання ухвали покладено на орган поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 .

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб, із визначенням розміру застави у межах 558 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 497 672 гривень, та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні та з посадовими особами ДП «СхідГЗК»; прибувати слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відлучатися із міста Жовті Води Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В апеляційній скарзі прокурор вказував на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується долученими до клопотання слідчого доказами.

На переконання прокурора, оскаржувана ухвала належним чином невмотивована, та слідчий суддя залишив поза увагою наведені стороною обвинувачення доводи щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що вже саме по собі є підставою для переховування від органу досудового розслідування та суду.

На переконання прокурора, ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності може залишити територію Дніпропетровської області або територію України.

Прокурор зазначив, що досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться та заплановано проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою отримання доказів у кримінальному провадженні, зокрема вилучення документів, що перебувають у володінні ДП «СхідГЗК», ТОВ «Пошнез», ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» за період 2020-2021 років.

Таким чином, підозрюваний, маючи контакт із працівниками зазначених підприємств, які мають доступ до оригіналів вищевказаних документів, що до теперішнього часу не вилучено, може їх знищити, сховати або спотворити.

Також у кримінальному провадженні планується допит свідків із числа працівників ДП «СхідГЗК», з якими ОСОБА_7 разом працював великий проміжок часу, а тому останній може використати свій статус для впливу на цих осіб, шляхом пропозиції грошової винагороди, погрозами, тощо, з метою схилити їх у будь-який спосіб до ненадання ними будь-яких показань, що негативним чином може вплинути на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин даного кримінального провадження.

Крім того, планується проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою встановлення інших осіб, що можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, що також підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Апелянт зазначав, що ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі і шляхом спотворення відповідних доказів у кримінальному провадженні, приховування слідів вчиненого ним та його співучасниками кримінального правопорушення.

На переконання прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, першим відділом детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021080000000087 від 19.02.2021 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи призначеним на посаду заступника генерального директора із забезпечення виробництва Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» код ЄДРПОУ 14309787 (ДП «СхідГЗК»), зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Полінез» код ЄДРПОУ 42740661, діючи всупереч інтересам служби, 26.03.2021 уклав з ТОВ «Полінез», договір № 199/13/52В про закупівлю товару, що спричинило тяжкі наслідки інтересам ДП «СхідГЗК».

06.11.2023 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи з використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 364 КК України.

09.11.2023 детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб, із визначенням розміру застави у межах 558 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 497 672 гривень, та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні та з посадовими особами ДП «СхідГЗК»; прибувати слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.11.2023 залишено без задоволення клопотання детектива, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 години до 06.00 години наступної доби, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк дії ухвали визначено до 05.01.2024 включно.

З таким висновком погоджується і колегія суддів.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.

Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.

Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.

Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Відповідно до п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Зенцов і інші проти Російської Федерації», до визнання винним обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета даного положення, по суті, вимагає попереднього звільнення, якщо тривале утримання під вартою більш не являється обґрунтованим.

Особа, обвинувачувана у вчиненні злочину, має бути завжди звільнена до суду, за винятком випадків, коли Держава може довести, що існують «істотні і достатні» причини для обґрунтування безперервного утримання під вартою».

На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.

Дійшовши висновку про недоведеність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувавши щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, слідчим суддею обґрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні детектива ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з тим, як вірно встановлено слідчим суддею, під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що станом на день розгляду клопотання інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки детективом у клопотанні та прокурором під час апеляційного розгляду не доведено тих обставин, що заявлені органом досудового розслідування ризики мають такий ступінь небезпеки, яким здатен запобігти лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, беручи до уваги його вік, міцність соціальних зв`язків, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання детектива, застосувавши до підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 196, 372 КПК України, та містить обґрунтування і мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який, на думку колегії суддів, співмірний з особою підозрюваного, тяжкістю злочину, та підстав вважати його занадто м`яким колегія суддів не убачає.

Посилання прокурора на тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину, не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора з наведених підстав.

Доводи прокурора про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, самі по собі не є підставою для застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу, оскільки прокурором не доведено, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби не здатен запобігти вищевказаним ризикам.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3