Постанова

від 07.11.2023 по справі 385/35/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2023 року м. Кропивницький

справа № 385/35/23

провадження № 22-ц/4809/843/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Головань А.М., Чельник О.І.,

за участю секретаря судового засідання Зубіцької Н. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Фермерське господарство «Олена»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткових угод до договорів оренди землі за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Олена» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року (суддя А.М. Гришак),-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позов

У січні 2023 року адвокат Любченко В.М., який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся з позовом до ФГ «Олена» про:

- зобов`язання Фермерського господарства «Олена», усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 3521110100:02:000:0700 площею 2.8726 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 10.11.2022 до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена» 12.12.2012, зареєстрованої 20.10.2020, номер запису про інше речове право № 38803287;

- зобов`язання Фермерського господарства «Олена», усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 3521110100:02:000:0701 площею 2.8547 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 08.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена» 12.12.2012, зареєстрованої 02.12.2022, номер запису про інше речове право № 48611901.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки згідно Державного акту про право приватної власності на землю серії КР №027371 від 08.02.2008, земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0700, площею 2.8726 га.; І-КР № 015225 земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0701 площею 2.8547 га, які розташовані на території Гайворонської міської ради, Кіровоградської області.

12.12.2012 між позивачем та ФГ «Олена» укладено договори оренди землі на вищезазначені земельні ділянки строком 10 років, до 12.12.2022.

Починаючи з осені 2022 року позивачка неодноразово зверталась до ФГ «Олена» з повідомленням про небажання подальшої співпраці та просила повернути належні їй земельні ділянки відразу після закінчення договору оренди.

В подальшому звернулась до державного реєстратора із заявою про надання інформаційної довідки по належних їй земельних ділянках, які є предметом розгляду даної справи. Отримавши інформаційну довідку № 317159069 від 08.12.2022, дізналася, що 20.10.2020 Державним реєстратором Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області зареєстровано додаткову угоду б/н від 10.11.2022 до договору оренди від 12.12.2012, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12.12.2032 з автоматичним продовженням дії договору.

Згідно інформаційної довідки №318338496 від 21.12.2022, позивачку повідомлено, що 02.12.2022 Державним реєстратором Благовіщенської міської ради Кіровоградської області зареєстровано додаткову угоду б/н від 08.11.2022 до договору оренди від 12.12.2012, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12.12.2032 з автоматичним продовженням дії договору.

ОСОБА_1 наполягає, що не підписувала жодних додаткових угод з відповідачем по справі, не бажала та не бажає подальшої співпраці з ФГ «Олена», волевиявлення на продовження орендних відносин не мала.

У відзиві на позовну заяву представник ФГ «Олена» адвокат Кінько О.В. вказує, що до 05 грудня 2022 року позивачка жодного разу не зверталася із заявами про припинення договору у зв`язку з закінченням строку дії або про небажання після закінчення дії основного договору співпрацювати з ФГ «Олена». Отримувала орендну плату за весь період дії договору. Відповідач обробляє земельну ділянку відповідно до умов договору та сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою. Договір сторонами виконується до теперішнього часу включно. Додаткові угоди про продовження дії договору оренди свідчать про намір орендодавця продовжити дію договору оренди на новий строк. А відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.35).

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 3 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, задоволений.

Зобов`язано Фермерське господарство «Олена» усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим 3521110100:02:000:0700, площею 2,8726 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди №б/н від 10.11.2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена», 12.12.2012 року, зареєстрованої 20.10.2020 року, номер запису про інше речове право № 38803287; зобов`язано Фермерське господарство «Олена» усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим 3521110100:02:000:0701, площею 2,8547 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди №б/н від 08.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена», 12.12.2012 року, зареєстрованої 02.12.2022 року, номер запису про інше речове право № 48611901; стягнуті з Фермерського господарства «Олена» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1984 грн 80 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд встановив, що порушення права власності позивачки відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ФГ «Олена» на підставі додаткових угод, які позивачкою не укладались, заявлені позовні вимоги про скасування державної реєстрації такої угоди відновлюють порушене право.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним судовим рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Згідно поданої апеляційної скарги просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування мотивів оскарження вказує, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Олена».

29 червня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в суді апеляційної інстанції на 07 вересня 2023 року, про що апеляційним судом постановлено відповідну ухвалу.

Учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с.129-130).

07 вересня 2023 року в зв`язку з відсутністю складу суду розгляд справи відкладено на 07 листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Дяченко М.І. про участь в судовому засіданні, призначеному на 06 листопада 2023 року в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до вимог процесуального закону учасники справи належним чином повідомлені про апеляційний розгляд справи (а.с. 149-150).

Позиція учасників справи в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні 07 листопада 2023 року в режимі відеоконференції представник відповідача, адвокат Дяченко М.І. підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягала на її задоволенні. Представник позивача адвокат Любченко В.М. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступного.

Обставини справи, встановлені судами

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку cерії І-КР № 015225 від 20.08.2002 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,85 га. Земельна ділянка № НОМЕР_1 розташована на території Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0701 (а.с. 8).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8547 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0701. Номер запису про інше речове право: 48611901; дата та час державної реєстрації - 02.12.2022; підстава для державної реєстрації: додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 08.11.2022, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 ; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 12.12.2012, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65673425 від 05.12.2022, ОСОБА_2 , Благовіщенська міська рада, Кіровоградська обл.. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с. 11-12).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку cерії КР № 027371 від 08.02.2008 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,87 га. Земельна ділянка № НОМЕР_2 розташована на території Гайворонської міської ради. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0700 (а.с. 9-10).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8726 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0700. Номер запису про інше речове право: 38803287; дата та час державної реєстрації - 20.10.2020; підстава для державної реєстрації: відомості з ДЗК, серія та номер: 23885400, виданий 20.10.2020, видавник: Державний земельний кадастр; додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 10.11.2022, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 ; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 12.12.2012, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54731533 від 23.10.2020, Лособиков Максим Геннадійович , Гайворонська районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с. 13-14).

05.12.2022 року ОСОБА_1 надіслала лист повідомлення голові ФГ «Олена», в якому повідомила останнього, що не бажає поновлювати дії договору оренди землі, який укладений між нею та ФГ «Олена» 06.01.2012 року, і має намір самостійно обробляти орендовану земельну ділянку за № НОМЕР_2 , загальною площею 2,8726 га, за кадастровим номером 3521110100:02:000:0700 (а.с. 15-16).

Позивач подала до суду заяву, в якій просила витребувати у відповідача оригінал додаткової угоди № б/н від 10.11.2022 до договору оренди від 12.12.2012, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12.12.2032 з автоматичним продовженням дії договору, яка зареєстрована 20.10.2020 Державним реєстратором Лособиковим М.Г. Гайворонської районної державної адмінстрації Кіровоградської області та оригінал додаткової угоди №б/н від 08.11.2022 до договору оренди від 12.12.2012 якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12.12.2032 з автоматичним продовженням дії договору, яка зареєстрована 02.12.2022 Державним реєстратором Корсун В.С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області

Ухвалою суду від 01.03.2023 було витребувано оригінали вказаних додаткових угод.

Ухвала суду про витребування документів не виконана, представником відповідача повідомлено суд про відсутність у відповідача оригіналів додаткової угоди від 10.11.2022 та 08.11.2022, укладеної із позивачем, зазначене позбавило можливості призначити у справі відповідну експертизу.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до ч.ч. 1-2, 4-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України не відповідає.

Так, за змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Спірні правовідносини виникли з правочинів, договорів оренди землі, дія яких продовжена додатковими угодами, укладеність яких спростовується ОСОБА_1 .

Згідно із частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Здійснення правочину законодавчо може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають усилу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбачено статтею 205 ЦК України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Тобто слід відрізняти правочин як вольову дію суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі у письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229-233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Тобто як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Разом з тим, укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Крім того, за змістом ч. 5 ст. ЗУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною третьою статті 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17,від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР № 015225 від 20.08.2002 року та державного акту на право власності на земельну ділянку cерії КР № 027371 від 08.02.2008 ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2,85 га та 2,87 га. Земельна ділянка № НОМЕР_2 розташована на території Гайворонської міської ради, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0700. Земельна ділянка № НОМЕР_1 розташована на території Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0701.

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8547 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0701. Номер запису про інше речове право: 48611901; дата та час державної реєстрації - 02.12.2022; підстава для державної реєстрації: додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 08.11.2022, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 ; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 12.12.2012, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65673425 від 05.12.2022, ОСОБА_2 , Благовіщенська міська рада, Кіровоградська обл. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки.

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8547 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0701. Номер запису про інше речове право: 48611901; дата та час державної реєстрації - 02.12.2022; підстава для державної реєстрації: додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 08.11.2022, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 ; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 12.12.2012, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65673425 від 05.12.2022, ОСОБА_2 , Благовіщенська міська рада, Кіровоградська обл.. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки. Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8726 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0700. Номер запису про інше речове право: 38803287; дата та час державної реєстрації - 20.10.2020; підстава для державної реєстрації: відомості з ДЗК, серія та номер: 23885400, виданий 20.10.2020, видавник: Державний земельний кадастр; додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 10.11.2022, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 ; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 12.12.2012, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54731533 від 23.10.2020, Лособиков Максим Геннадійович , Гайворонська районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с. 13-14).

05.12.2022 року ОСОБА_1 надіслала лист повідомлення голові ФГ «Олена» в якому повідомила останнього, що не бажає поновлювати дію договору оренди землі, який укладений між нею та ФГ «Олена» 06.01.2012 року, і має намір самостійно обробляти орендовану земельну ділянку за №700, загальною площею 2,8726 га, за кадастровим номером 3521110100:02:000:0700

Належних та допустимих доказів того, що на час розгляду справи спірна земельна ділянка була повернута відповідачем позивачці матеріали справи не містять. Напроти, представник відповідача в суді апеляційної інстанції зазначала про продовження господарської діяльності, орендування спірних земельних ділянок. Представник позивача наполягав на протилежному, пояснити на якому етапі судового спору змінився користувач, тобто земля перейшла у повне володіння власниці, не зміг.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила зобов`язати усунути перешкоди у користуванні належними їй земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації додаткових угод до договору оренди землі укладеного між нею та ФГ «Олена» від 10.11.2022 та 12.12.2012. Апеляційна скарга відповідача містить основну підставу оскарження, це неефективний спосіб захисту, звертається увага, що суд першої інстанції в мотивувальній частині зазначав про ефективний спосіб захисту усунення перешкод в користуванні належним майном, шляхом заявлення вимоги про повернення земельної ділянки, хоча позов такої вимоги не містив, задовольнив вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації додаткових угод.

Суд першої інстанції погодився зі способом захисту інтересів заявлених позивачкою, визнавши його ефективним та таким, що в повній мірі захищає її інтереси як власника, відтак відповідає вимогам законодавства і безумовно сприяє відновленню порушеного права.

Разом з тим, на час укладення додаткової угоди, що є предметом позову, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування державної реєстрації договору, оскільки державній реєстрації підлягала не сама угода, а речове право, яке виникло на її підставі, а відтак суд першої інстанції помилково зазначив про необхідність застосування позивачем способу судового захисту, який у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачці відновлення порушеного права, а значить не спроможний надати особі ефективний захист її прав, реалізації відновлення права.

На час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося, суд зазначає про наявність достатніх підстав вважати, що позивачка буде позбавлена можливості ефективного захисту своїх порушених прав у спосіб, зазначений в позовній заяві, ухвалення судового рішення про скасування державної реєстрації додаткових угод опосередковують відновлення становища, судовим рішенням суд зобов`язав відповідача усунути перешкоди шляхом скасування державної реєстрації додаткових угод.

Колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду вже викладала висновки у подібних правовідносинах щодо ефективного способу захисту у своїй постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

У пункті 7.27 цієї постанови зазначено: «Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок».

Не зважаючи на те, що спірна земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 не поставила питання про усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки, скасування державної реєстрації речового права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні належних їй земельних ділянок шляхом скасування державної реєстрації додаткових угод до договору оренди землі необхідно відмовити з підстав обрання позивачкою неефективного способу захисту. Сторона відповідача саме цю обставину поклала в підставу оскарження.

Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного способу захисту не позбавляє власницю права заявити позов про усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою, зокрема шляхом повернення такої ділянки з подальшим скасуванням державної реєстрації речового права оренди.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олена» - задовольнити.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення в справі, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткових угод до договорів оренди землі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Олена» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 977, 20 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А.М. Головань

О.І. Чельник