Рішення

від 14.11.2023 по справі 452/3323/23

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/3323/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2023 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

представника позивача адвоката Мацея А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Самборі Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10.08.2023 року звернувся до суду із позовною заявою до Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позовна заява мотивована тим, що постановою відповідача серії ЕАС №7164510 від 14 червня 2023 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП за те, що 14 червня 2023 року він, керуючи транспортним засобом NISSAN LEAF BC7402ET в с. Центральна при проїзді на нерегульованому ЖД переїзді не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Рух без зупинки заборонено», чим порушив інші правила проїзду ЖД переїзду, чим порушив п. 20.2. ПДР України. Вказаною постановою стосовно позивача застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. Позивач вважає таку постанову незаконною, оскільки: він не був в с. Центральна 14 червня 2023 року, отже вказане правопорушення не вчиняв і жодних вимог ПДР не порушував; оскаржувана постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. За таких обставин позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАПу зв`язку з чим просить скасувати постанову, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою судді від 14.08.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків (а.с.11-12).

29.08.2023 року позивач усунув зазначені судом недоліки, про що подав відповідну заяву та клопотання про поновлення строку на оскарження (а.с.14-15, 16).

Ухвалою судді від 30.08.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків (а.с.21-22).

08.09.2023 року позивач усунув вказані недоліки, сплатив судовий збір (а.с.24-25).

Ухвалою судді від 18.09.2023 року ОСОБА_1 поновлений строк звернення до суду; позовну заявуприйнято дорозгляду тавідкрито провадженняу справі; справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні; відповідачу запропоновано в строк до 21 вересня 2023 року подати до суду відзив на адміністративний позов (а.с.26-27).

Ухвалою суду від 06 жовтня 2023 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Мацей А.М. про проведення судових засідань в режимі відео конференції (а.с.67).

Ухвалою суду від 12 жовтня 2023 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Мацей А.М. про залучення до участі у справі співвідповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області (а.с.95).

По справі призначалися судові засідання на 21 вересня 2023 року (відкладено за клопотанням позивача для залучення адвоката), на 12 жовтня 2023 року (відкладено у зв`язку з залученням співвідповідача за клопотанням адвоката Мацей А.М.), 31 жовтня 2023 року (відкладено у зв`язку з поданням представником позивача заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу).

Представник позивача адвокат Мацей А.М. в судовому засіданні 14 листопада 2023 року підтримав позовні вимоги, викладені позивачем, просив задовольнити. Посилався на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 123 КУпАП, відповідачі не скористалися своїм правом на надання відзиву та не довели правомірність складання оскаржуваної постанови. Крім того просив стягнути з відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області понесені позивач судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу). Повідомив, що докази на підтвердження розміру витрат, які позивач поніс на правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Позивач в судове засідання 14 листопада 2023 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції

Струналь І.В. був присутній в судовому засіданні 21.09.2023 року, в інші судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку

п. 1 ч. 3 ст. 124 КАСУ, відзив на позовну заяву не надав.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку п. 1 ч. 3 ст. 124 КАСУ, відзив на позовну заяву не надав.

З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи без участі зазначених осіб, на підставі наявних у справі даних чи доказів.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що інспектором Самбірського РВП ГУНП України у Львівській області старшим лейтенантом поліції Струналь І.В. 14 червня 2023 року винесено постанову серії ЕАС №7164510 від 14 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с.8).

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 14 червня 2023 року о 10:49 год. в с. Центральна, керуючи транспортним засобом NISSAN LEAF BC7402ET, при проїзді на нерегульованому ЖД переїзді не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Рух без зупинки заборонено», чим порушив інші правила проїзду ЖД переїзду, чим порушив п. 20.2. ПДР України порушення правил руху через залізничний переїзд. Від отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився (а.с.8).

Згідно супровідного листа Самбірського РВП ГУНП України у Львівській області від 15.06.2023 року копію постанови скеровано на адресу ОСОБА_2 (а.с.7), водночас, згідно відмітки на поштовому конверті дата відправки зазначена 17.07.2023 року (а.с.9).

Позивач наполягає на тому, що оскаржувану постанову отримав на пошті 03.08.2023 року (а.с.9), що відповідачем не спростовано.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7164510 від 14 червня 2023 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Так, відповідно до ч. 1, 2 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50- 55 рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.

Також у справі "Надточій проти України" (рішення від 15.05.2008 р., заява

№ 7460/03) ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності.

Згідност. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зіст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАПвстановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно достатті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами, далі Правила)

Розділом 20 Правил передбачений порядок руху через залізничні переїзди.

Так, згідно п. 20.2 Правил під`їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов`язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина).

Якщо дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» встановлений перед залізничним переїздом, що не охороняється та не обладнаний світлофорною сигналізацією, водій повинен зупинитися перед стоп-лінією, а за її відсутності - перед цим знаком.

Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 1 ст. 123 КУпАП визнається порушення правил руху через залізничний переїзд, крім порушень, передбачених частинами другою та третьою цієї статті.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 заперечує факти, викладені у постанові інспектора, посилаючись на те, що він не був в с. Центральна 14 червня 2023 року, отже вказане правопорушення не вчиняв і жодних вимог ПДР не порушував.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.

Водночас, приписами частини 3статті 283 КУпАПчітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно правовій позиції ВС, викладеній у Постанові від 26.04.2018 у справі № 338/855/17 зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено саме на відповідача. Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі N 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі N 295/3099/17.

Проте, відповідачі не надали суду ані відзив на позов, ані належних та допустимих доказів по справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, постанова про адміністративне правопорушення

серії ЕАС №7164510 від 14 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке.

Згідно ч. 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійнуправничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані звитребуванням доказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_1 при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий в розмірі 536,80 грн. (а.с.25).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, з відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області (як юридичної особи) підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

Також позивач просить стягнути з відповідача, понесені ним витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн. На підтвердження понесених витрат суду надано: копію договору про надання правової допомоги від 02.10.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Мацей А.М. (а.с.68-82).

Втім, доказів понесення ОСОБА_1 витрат за даним договором (протоколу наданих послуг, акту надання послуг, рахунку на оплату, копію платіжного доручення тощо) суду не надано.

Разом з тим, представником позивача адвокатом Мацей А.М. у відповідності до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України зроблено заяву про можливе подання доказів на підтвердження розміру витрат, внаслідок понесених витрат позивачем, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Згідно звимогами ч.7ст.139КАСУ Розмірвитрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 77, 94, 139, 241-247, 250-251, 268-272, 286, 295 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАС №7164510 від 14 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.123 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в сумі 340,00 грн.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.123 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області сплачений ним судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено копію рішення після його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Відповідач 1 :Головне управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: площа Генерала Григоренка, 3, Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 40108833.

Відповідач 2 :Самбірський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області у Львівській області, юридична адреса:

вул. Степана Бандери,4, м. Самбір, Львівська область, 81400, код ЄДРПОУ 34219657.

Повний текст рішення виготовлений 20 листопада 2023 року.

Суддя