Постанова

від 07.11.2023 по справі 914/3382/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2023 р. Справа №914/3382/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача Шнайдер О.О. голова ОСББ, Глуховський А.Ю.-адвокат

від відповідача Наумець А.Г.-представник;

від третьої особи Крюкова Н.Т. - представник

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Хорватська, 9 б/н та б/д (Вх. № ЗАГС 01-05/2875/23 від 11.09.2023)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.08.2023

у справі №914/3382/22

за позовом ОСББ Хорватська, 9, м. Львів,

до відповідача Львівської міської ради, м. Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСББ Зразковий дім

про визнання незаконною та скасування ухвали

Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСББ Хорватська, 9 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСББ Зразковий дім про визнання незаконною та скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 у справі №914/3382/22.

Обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в силу неправомірних дій Львівської міської ради встановлено неправильні межі земельних ділянок по вулиці Хорватська, 9 та Хорватська, 11, а тому ухвала від 16.09.2021 №1341 Про затвердження ОСББ Зразковий дім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Хорватській, 11 підлягає визнанню незаконною та скасуванню.

Суд першої інстанції в ухвалі Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 у справі №914/3382/22 в задоволенні клопотання представника позивача вх. №20393/23 від 22.08.2023 відмовив. Повернувся на стадію підготовчого провадження у справі №914/3382/22. Задоволив клопотання представника третьої особи вх. №3253/23 від 21.08.2023 з врахуванням пояснень відповідача. Призначив у справі №914/3382/22 земельно технічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Витрати на проведення експертизи покладено на третю особу.

На вирішення судової експертизи поставив наступні питання:

Чи відповідає проект землеустрою щодо відведення об`єднанню співвласників багатоквартирного житлового будинку Зразковий дім земельної ділянки площею 0,0674 га (кадастровий номер 4610137500:02:001:0039) на вул. Хорватській, 11 у м. Львові та його затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування?

Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?.

Зупинив провадження у справі № 914/3382/22.

Суд ухвалу мотивував тим, що з огляду на те, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог і які мають значення для правильного вирішення справи, потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, а також те, що жодною стороною не надано висновок експерта з цих самих питань, суд приходить до висновку про необхідність проведення експертизи у справі.

Короткий зміст апеляційної скарги.

ОСББ Хорватська, 9 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 у справі №914/3382/22 та постановити ухвалу, якою у задоволенні клопотання представника третьої особи вх. №3253/23 від 21.08.2023 відмовити, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною, необгрунтованою, судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи.

Скаржник вважає, що питання, поставлені на вирішення судової експеризи, носять формальний характер та не мають відношення до позовних вимог, оскільки предметом позову є скасування ухвали ЛМР №1341 від 16.09.2021 «Про затвердження ОСББ «Зразковий дім» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Хорватській, 11», внаслідок невиконання ЛМР п.3.6.9. ухвали №3772 від 13.02.2018 «Про затвердження тимчасового порядку надання об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок в постійне користування», відповідно до якого, у разі наявності архівних документів (технічний паспорт будинку, технічний паспорт прибудинкової території, рішення місцевої ради депутатів, архівний витяг) межі встановлюються відповідно до цих документів.

Скаржник зазначає, що в процесі підготовчого провадження позивачем були надані додаткові докази, а саме: копія аналогічного технічного паспорта на присадибну ділянку будинку №11 по вул. Хорватській від 22.02.1971; архівні документи, а також план присадибної ділянки будинку №11 в проекті землеустрою ОСББ «Зразковий дім», які дають чітке уявлення про те, якою має бути межа між присадибними ділянками будинку №9 (ОСББ вул.Хорватська, 9) та будинку №11 (ОСББ «Зразковий дім») по вул. Хорватській.Відповідність чи невідповідність проекту землеустрою ОСББ «Зразковий дім» чинному законодавству жодним чином не впливає на необхідність виконання ЛМР п.3.6.9 ухвали №3772 від 13.02.2018, а відтак відсутня потреба проводити земельно- технічну експертизу проекту землеустрою ОСББ «Зразковий дім».

Також скаржник зазначає, що, зважаючи на те, що третьою особою суду першої інстанції не були надані документи, що підтверджують її дієздатність та право на укладення договору на правову допомогу, а саме: протокол засідання правління ОСББ «Зразковий дім», на якому правління уповноважує голову правління укласти угоду про правову допомогу, а також протокол засідання правління ОСББ «Зразковий дім» або протокол загальних зборів, де приймалося рішення про спрямування коштів на правову допомогу та проведення судової експертизи, можливість подання представником третьої особи клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення експертизи є виключеною.

На думку скаржника, ухвалою від 03.01.2023 відкрито провадження у справі №914/3382/22 відтак у третьої особи було достатньо часу на подачу клопотання про призначення відповідної експертизи. Такі дії зі сторони третьої особи порушують принцип розумності строків, вказують на затягування судового процесу та зловживання процесуальними правами.

ОСББ Зразковий дім у відзиві на апеляційну скаргу просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на те, що апеляійна скарга є необгрунтована.

Третя особа вважає, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, а саме: для встановлення відповідності / невідповідності документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, що є предметом судового розгляду, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

На думку третьої особи, враховуючи обґрунтування скаржника, що підставою для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній закону компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, доцільним є призначення у справі судової експертизи. Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а також з урахуванням того, що жодною стороною не наданий висновок експерта, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи необхідно дослідити чи відповідає розроблена документація із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Третя особа зазначає, що у пункті 1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5, далі - Інструкція) зазначено, що одним із видів (підвидів) експертизи є, зокрема, експертиза з питань землеустрою.

На думку третьої особи необгрунтованим є твердження скаржника про неможливість подання представником третьої особи клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення експертизи з підстав ненадання третьою особою документів, що підтверджують право на укладення договору на правову допомогу, оскільки представник діє на підставі ордера, виданого відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Львівська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу ухвалу суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що ухвала суду є законною, прийнятою у відповідності до норм законодавства.

Відповідач вважає, що оскільки предметом спору в даній судовій справі є визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради, якою власне було затверджено відповідний проект землеустрою, призначення експертизи з питань землеустрою та дослідження проекту щодо відведення земельної ділянки на вул. Хорватській, 11 є обґрунтованим та доцільним з точки зору доведення обставин, які мають значення для справи.

Процесуальні дії суду у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 справу №914/3382/22 призначено судді-доповідачу Галушко Н.А., суддям Желіку М.Б. та Орищин Г.В.

Судова колегія в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 поновила пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 у справі №914/3382/22, відкрила апеляційне провадження, призначила розгляд справи на 24.10.2023.

В ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 суд розгляд справи відклав до 07.11.2023.

В судовому засіданні представники сторін та третьої особи підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.11.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСББ Хорватська, 9 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСББ Зразковий дім про визнання незаконною та скасування ухвали.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в силу неправомірних дій Львівської міської ради встановлено неправильні межі земельних ділянок по вулиці Хорватська, 9 та Хорватська, 11, а тому ухвала від 16.09.2021 №1341 Про затвердження ОСББ Зразковий дім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Хорватській, 11 підлягає визнанню незаконною та скасуванню.

В позовній заяві позивач стверджує, що земельна ділянка кадастровий номер 4610137500:02:001:0039 неправомірно збільшена за рахунок земель по вул. Хорватська, 9. Неправомірність підтверджується співставленням графічних даних витягу з ДЗК НВ-9904157802022 від 02.11.2022 з графічними даними технічного паспорту земельної ділянки від 22.02.1971.

В ході розгляду справи в суді першої тінстанції ухвалою від 10.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.08.2023. В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.08.2023 по 23.08.2023.

21.08.2023 до суду надійшло клопотання третьої особи про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення судової експертизи з питань землеустрою, в якому просила поставити експерту наступне питання: Чи відповідає розроблена документація із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?.

Перерва 21.08.2023 оголошувалась з метою надання позивачу можливості надати письмові заперечення з приводу клопотання про призначення експертизи.

Позивач подав заперечення проти клопотання про призначення експертизи, а також клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено. Повернуто розгляд справи на стадію підготовчого провадження. Призначено у справі №914/3382/22 земельно технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання: Чи відповідає проект землеустрою щодо відведення об`єднанню співвласників багатоквартирного житлового будинку Зразковий дім земельної ділянки площею 0,0674 га (кадастровий номер 4610137500:02:001:0039) на вул. Хорватській, 11 у м. Львові та його затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?.

Зупинено провадження у справі № 914/3382/22.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пункт 8 ч.1 ст.129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі Скорик проти України Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "МПП "Голуб" проти України", №6778/05, зауважив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя.

Відповідно до п.п.11,12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Відповідно до приписів ч.1 ст.99Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20, від 17.12.2020 у справі № 910/7426/17.

Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених ч.1ст.99 ГПК України і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Дана правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (правова позиція Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі №761/29966/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Зі змісту ст.41 ГПК України випливає, що саме суд визначає при розгляді справи наявність таких питань та, відповідно, вирішує питання необхідності призначення певного виду судової експертизи у справі. Також, слід зазначити, що згідно положень чинного законодавства та вказаної статті зокрема, суд має право, на його розсуд, призначити експертизу у разі такої необхідності, проте, не обов`язок.

Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №144/5 від 30.12.2004, зі змінами і доповненнями, далі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Виходячи з повноважень, наданих суду Господарським процесуальним кодексом України та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.

Згідно із ч.1 ст.100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

За змістом постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться, зокрема, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5, далі - Інструкція), з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

У пункті 1.2.2. Інструкції зазначено, що одним із видів (підвидів) експертизи є, зокрема, експертиза з питань землеустрою.

Відповідно до ч.7 п. 7.1 вищевказаних Науково-методичних рекомендацій основними завданнями експертизи з питань землеустрою є визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Враховуючи вищенаведене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що з огляду на те, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог та мають значення для правильного вирішення справи, потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, а також те, що жодною стороною не надано висновок експерта з цих самих питань, необхідне проведення експертизи у справі.

Дослідивши питання, які визначено третьою особою, пояснення Львівської міської ради, враховуючи предмет спору та обставини, що підлягають встановленню, суд правомірно прийшов до висновку про призначення експертизи, на вирішення якої поставив питання:

Чи відповідає проект землеустрою щодо відведення Об`єднанню співвласників багатоквартирного житлового будинку Зразковий дім земельної ділянки площею 0,0674 га (кадастровий номер 4610137500:02:001:0039) на вул. Хорватській, 11 у м. Львові та його затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?, оскільки саме вирішення зазначеного питання має значення для вирішення даної справи.

Згідно ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Оскільки сторонами не висловлено заперечень щодо третьою особою експертної установи, суд правомірно доручив проведення експертизи Львівському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

У зв`язку з призначенням у даній справі судової експертизи, суд першої інстанції правомірно зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі на час проведення експертизи є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, доводи скаржника щодо безпідставності призначення судової експертизи у даній справі не знайшли свого підтвердження, оскільки призначення у даній справі такої експертизи є необхідним для правильного вирішення спору та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Щодо задоволення судом першої інстанції клопотання третьої особи про повернення в підготовче провадження, суд зазначає таке.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду, в ході розгляду справи в суді першої інстанції третьою особою подано клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження у даній справі..

В обґрунтування поданого клопотання третя особа покликалася на необхідність проведення експертизи у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи та для з`ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Оскільки така процесуальна дія, як призначення експертизи судом можлива лише на стадії підготовчого провадження, третя особа зазначила про необхідність повернення до попередньої стадії судового розгляду для вчинення усіх необхідних підготовчих дій, зокрема призначення експертизи у справі.

Щодо наведеного судова колегія зазначає, що ч.2 ст.254 ГПК України передбачено, що ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч.3 ст.255 ГПК України).

Статтею 255 ГПК України не визначено право на оскарження окремо від рішення суду ухвали про повернення на стадію підготовчого провадження.

З огляду на викладене судова колегія не надає оцінку правомірності прийняття ухвали суду першої інстанції від 23.08.2023 щодо повернення в підготовче провадження.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 у справі № 914/3382/22 прийнята у відповідності до норм ст. 234 ГПК України з вірним застосуванням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, слід покласти на скаржника.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 129, 269, 271, 273, 275,276, 282-284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.08.2023 у справі №914/3382/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Хорватська, 9 б/н та б/д (Вх. № ЗАГС 01-05/2875/23 від 11.09.2023)- без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає.

Справу №914/3382/22 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.11.2023.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.