Постанова

від 20.11.2023 по справі 916/2528/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2528/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2023 (суддя О.А. Демешин, м.Одеса, повний текст складено 22.08.2023)

у справі №916/2528/23

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Громадської організації Центр захисту дітей

про стягнення 11343,08 грн. неустойки,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог і заперечень відповідача

У червні 2023 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради (надалі також Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації Центр захисту дітей (надалі також Громадська організація) про стягнення неустойки у розмірі 11343,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення в частині своєчасного повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2023 позов Департаменту задоволено частково. Стягнуто з Громадської організації Центр захисту дітей на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 0,28 грн неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди та 0,06 грн судового збору.

Мотивуючи задоволення позову частково, місцевий господарський суд вказав, що позивачем безпідставно нараховано неустойку у розмірі подвійного розміру орендної плати за весь місяць січень 2021 року, а не за 16 днів (з 16.01.2023 по 31.01.2023 включно), оскільки на виконання зобов`язання щодо повернення приміщення, яке було предметом Договору оренди, у відповідача відповідно до умов вказаного договору є 15 днів з дня закінчення строку його дії, а також безпідставно нараховано неустойку за 26.02.2023 день, коли нерухоме майно вже було повернуто позивачу.

Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги нарахування Позивачем Відповідачу неустойки, виходячи з розміру подвійної плати за оренду, встановленої на січень 2021 року, оскільки в цей період Договір оренди нежилого приміщення вже припинив свою дію, а відтак нарахування неустойки повинно здійснюватися, виходячи з розміру оренди, встановленого на момент дії Договору.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2023 у справі №916/2528/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та порушення ним норм матеріального права, вказує на те, що:

-Господарським судом Одеської області невірно визначено строк, на який повинна нараховуватися неустойка (з 16.01.2023 по 25.02.2023 включно), оскільки п`ятнадцятиденний строк, передбачений умовами Договору на повернення орендованого приміщення, це строк виконання Відповідачем власних зобов`язань з повернення об`єкта оренди, а відтак, оскільки вказане зобов`язання ним не виконано, нарахування неустойки починається з наступного дня після закінчення дії Договору, а саме з 01.01.2021 по 26.02.2021;

-місцевим господарським судом помилково визначено факт того, що нарахування неустойки має здійснюватися відповідно до ставки 1,00 грн, до того ж без врахування розміру подвійної плати за оренду, оскільки 22.01.2020 Сторонами підписано Додатковий договір, яким встановлено, що з 01.01.2021 базова ставка орендної плати складає 3125,00 грн. А відтак, враховуючи, що Департаментом заявлено до стягнення неустойку за період починаючи з 01.01.2021, для визначення її розміру має застосовуватися ставка орендної плати у розмірі 3125,00 грн із застосуванням розміру подвійної плати за оренду відповідно до частини другої ст. 785 Цивільного кодексу України.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.

У зв`язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2528/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 04.09.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2528/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

12.09.2023 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/2528/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2023 у справі №916/2528/23. Встановлено учасникам справи строк до 05.10.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 05.10.2023 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

Згідно із частинами першою, другою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини десятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради оскаржується рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, його перегляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Стосовно здійснення судом апеляційної інстанції повідомлення Громадської організації Центр захисту дітей про розгляд справи в суді апеляційної інстанції судова колегія зазначає, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 направлялась Відповідачу за адресою, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 18, проте вказане поштове відправлення повернуто оператором поштового зв`язку з довідкою адресат відсутній за вказаною адресою.

З огляду на приписи пунктів 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення копії ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 відповідачу є 13.10.2023, тобто дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність відповідача за адресою його місцезнаходження.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, а також враховуючи участь судді члена колегії Богатиря К.В. у підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ з 13.11.2023 по 17.11.2023 відповідно до наказу від 17.10.2023 №258-к, розгляд апеляційної скарги здійснювався у розумний строк.

Громадська організація Центр захисту дітей своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалася, відзиву на апеляційну скаргу не надала, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Фактичні обставини справи

06.11.2014 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Позивач, Орендодавець) та Громадською організацією "Центр захисту дітей" (Відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №30/4, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 70,4 (сімдесят та чотири десятих) кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 74.

Згідно п. 1.2 Договору передача в оренду об`єкта, зазначеного у п. 1.1. цього договору, здійснюється на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", розпорядження міського голови від 06.11.2014 р. № 1110 "Про передачу в оренду Громадській організації (ГО) "Центр захисту дітей" нежитлових приміщень першого поверху, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова. 74.

Відповідно до п. 3.4 Договору Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в оренду нежиле приміщення згідно з п. 1.1 цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що вказані у п. 1.1 приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно під розміщення громадської організації.

Положеннями п. 4.7 Договору визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Згідно п. 4.10 Договору у випадку припинення дії цього договору у зв`язку із закінчення строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п. 5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається (п. 7.5 Договору).

Відповідно до п. 7.11 Договору оренди, дія договору припиняється серед іншого у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Додатком до Договору є акт приймання-передачі приміщення від 06.11.2014, відповідно до якого Громадська організація прийняла вказане приміщення.

Додатковим договором № 1 про внесення змін від 12.01.2015 р. розмір орендної плати з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 встановлено в розмірі 1.00 грн. на рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції).

Додатковим договором № 2 про внесення змін від 13.01.2016 розмір орендної плати з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. встановлено в розмірі 1.00 грн на рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції).

Додатковим договором №4 про внесення змін від 06.02.2017 продовжено строк дії Договору оренди до 31.12.2017, розмір орендної плати з 01.01.2017 по 31.12.2017 встановлено в розмірі 1.00 грн на рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції).

Додатковим договором №5 про внесення змін від 12.12.2017 сторонами досягнуто згоди щодо продовження строку договору оренди до 31.12.2018, розмір орендної плати з 01.01.2018 встановлено в розмірі 2706,54 грн, що розрахована на 01.12.2017 (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати на місяць. Додатковим договором №6 про внесення змін від 02.03.2018 сторонами розмір орендної плати з 01.01.2018 по 31.12.2018 встановлено в розмірі 1.00 грн на рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції).

Додатковим договором №7 про внесення змін від 12.02.2019 сторонами досягнуто згоди щодо продовження строку договору оренди до 31.12.2019, розмір орендної плати з 01.01.2019 по 31.12.2019 встановлено в розмірі 1.00 грн на рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції); з 01.01.2020, що розрахована на 01.02.2019 в розмірі 3031,11 грн (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати на місяць.

Додатковим договором №8 про внесення змін від 22.01.2020 сторонами досягнуто згоди щодо продовження строку договору оренди до 31.12.2020, розмір орендної плати з 01.01.2020 по 31.12.2020 встановлено в розмірі 1.00 грн. на рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції); з 01.01.2021 в розмірі 3125,00 грн, що розрахована станом на 01.01.2020 (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати на місяць.

26.02.2021 між сторонами складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення до договору оренди від 06.11.2014 №30/4. Орендарем Громадською організацією "Центр захисту дітей" повернуто, а Орендодавцем Департаментом комунальної власності Одеської міської ради прийнято нежитлове приміщення, загальною площею 70,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 74 за згодою сторін.

17.02.2023 Департаментом комунальної власності направлено відповідачу претензію з пропозицією сплатити неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди за Договором.

Посилаючись на несплату відповідачем 11343,08 грн неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди за договором оренди нежилого приміщення №30/4 від 06.11.2014, позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом.

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною другою зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що між сторонами виникли господарські правовідносини, підставою яких є договір оренди нежилого приміщення №30/4 від 06.11.2014.

У відповідності до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).

На час укладення договору оренди від 06.11.2014 був чинний Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.04.1992.

Відповідно до ч.2 ч. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХП від 10.02.1992 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З 01.02.2020 введено в дію Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019, який регулює:

-правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна;

-майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019, договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

В матеріалах справи відсутні докази звернення орендаря (відповідача у справі) до позивача з заявою про продовження договору.

Враховуючи вищевикладене, дія договору оренди №30/4 від 06.11.2014 припинилась у зв`язку з закінченням 31.12.2020 строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019 у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Згідно з п. 4.7 договору оренди №30/4 від 06.11.2014, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Таким чином, Відповідач мав передати позивачу нежитлове приміщення у 15-денний термін після закінчення строку дії договору.

Враховуючи те, що дія договору оренди №30/4 від 06.11.2014 припинилась 31.12.2020, Відповідач мав передати позивачу приміщення загальною площею 70,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 74 до 15.01.2021.

Однак, Відповідач повернув позивачу приміщення загальною площею 70,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 74, за актом прийому-передачі 26.02.2021, тобто з порушенням вимог п. 4.7 договору оренди, ч. 1 ст. 785 ЦК України та ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення неустойки за найм речі за час прострочення, тобто за період з 16.01.2021 (перший день прострочення повернення нерухомого майна) до 25.02.2021 (день, що передував дню повернення нерухомого майна) включно.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначив період, за який варто нараховувати неустойку, а тому доводи скаржника у цій частині судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на вищезазначене.

Щодо визначення суми неустойки, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується із висновками Господарського суду Одеської області та частково погоджується із доводами апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Розраховуючи суму неустойки, що підлягає стягненню, колегія суддів виходить з того, що базовою для її обрахунку є базова орендна ставка.

Як було встановлено вище, Додатковим договором №8 від 22.01.2020, сторонами досягнуто згоди, що розмір орендної плати з 01.01.2021 встановлюється в розмірі 3125,00 грн, що розрахована станом на 01.01.2020 (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати на місяць.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19 (пункт 9.11) сформувала правовий висновок про те, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов (неправомірне користування майном), у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам ЦК України та Господарського кодексу України.

Такі висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду обґрунтовано тим, що зі закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін усіх його умов (пункт 9.7 постанови).

Тобто під час розрахунку суми неустойки за неправомірне користування майном ми не можемо розраховувати орендну плату, яка б мала бути сплачена за цей же період, оскільки такий розрахунок відбувається на підставі договору, який не діє в період неправомірного користування майном.

Для нарахування неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України слід використовувати розмір базової орендної ставки, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2019 по справі №916/1916/18.

Як було встановлено вище, орендна плата у розмірі 3125,00 грн є базовою орендною платою за місяць і тому саме цю орендну плату слід враховувати при розрахунку неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди.

Колегія суддів здійснила власний розрахунок неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, який наведено нижче.

За період з 16.01.2021 до 31.01.2021 розмір неустойки складає 3225,81 грн (3125,00 грн / 31 день х 16 днів х 2 = 3225,81 грн).

За період з 01.02.2021 до 25.02.2021 розмір неустойки складає 5580,36 грн (3125,00 грн / 28 днів х 25 днів х 2 = 5580,36 грн).

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, 22.01.2021 Відповідачем сплачено 3938,36 грн, а Позивачем враховано дану оплату при визначенні розміру неустойки за спірний період.

Таким чином, загальна сума неустойки за період з 16.01.2021 по 25.02.2021 становить 4867,81 грн (3225,81 грн + 5580,36 грн 3938,36 грн = 4867,81 грн).

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Громадської організації Центр захисту дітей на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 4867,81 грн неустойки за несвоєчасним поверненням приміщення після закінчення строку дії договору оренди.

Висновок суду апеляційної інстанції

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1)нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку апеляційна інстанція вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи щодо визначення розміру неустойки, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям у даній частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1)у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2)у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи нове рішення по справі, колегія суддів задовольнила позов і апеляційну скаргу частково на 42,91%, тому витрати позивача зі сплати судового збору за подачу позовної заяви і апеляційної скарги підлягають покладенню на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2023 по справі №916/2528/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2023 по справі №916/2528/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 4867,53 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2023 по справі №916/2528/23 залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

« 1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації "Центр захисту дітей" (вул. Велика Арнаутська, буд. 18, м. Одеса, 65012; код - 36502331) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код - 26302595): 4867/чотири тисячі вісімсот шістдесят сім/ грн 81/вісімдесят одну/ коп. неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди та 1151/одну тисячу сто п`ятдесят одну/ грн 70/сімдесят/ коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.»

Стягнути з Громадської організації "Центр захисту дітей" (вул. Велика Арнаутська, буд. 18, м. Одеса, 65012; код - 36502331) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код - 26302595) витрати на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1727/одна тисяча сімсот двадцять сім/ грн 56/п`ятдесят шість/ коп.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран