ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2023 року м.Дніпро
Справа № 904/6737/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
секретар судового засідання: Михайлова К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 (прийняту суддею Примаком С.А., повне судове рішення складено 01.03.2023) у справі № 904/6737/20
за заявою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст заявлених вимог.
До Господарського суду Дніпропетровської області 22.12.2022 надійшов звіт ліквідатора за результатами проведення ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське".
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 у цій справі, зокрема, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське"; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське"; закрито провадження по справі №904/6737/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське".
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що у підприємства-банкрута відсутнє будь-яке майно та грошові кошти, про що підтверджують довідки реєструючих органів, копії яких містяться в матеріалах справи.
3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
З цього питання апелянт посилається на численну практику Верховного Суду.
На переконання скаржника, ліквідатором не було проаналізовано сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом (вказівкою) керівника, засновників (учасників) боржника, інших осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника, не було здійснено детальний аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами.
В свою чергу судом в оскаржуваній ухвалі не встановлювалися складові елементи господарського правопорушення: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення; не було з`ясовано, чи ґрунтується викладений у звіті ліквідатора висновок про відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника та засновників на дослідженні обставин щодо підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами; на аналізі правочинів, що завдали збитків боржнику чи призвели до збільшення кредиторської заборгованості, набуття майна за відсутності активів для розрахунку за нього, а також - на аналізі дій суб`єктів відповідальності щодо вчинення таких правочинів та захисту майнових інтересів боржника; на перевірці дійсного відображення у первинних документах та на балансі боржника руху коштів, майна тощо.
За доводами скаржника, судом першої інстанції в порушення функції судового контролю у справах про банкрутство не було перевірено, чи здійснив ліквідатор боржника детальне та повне дослідження підстав та причин виникнення кризової ситуації, що призвела до банкрутства, а також не надано оцінки повноті та обґрунтованості такого дослідження.
Так, зі звіту ліквідатора вбачається, що керівництвом Боржника в 2017 році було передано до статутного фонду іншої юридичної особи 9 одиниць сільськогосподарської техніки та 53 об`єкти нерухомого майна. Ліквідатором не було досліджено зазначені угоди на предмет їх фраудаторності.
Апелянт вказує, що не відображено в звіті ліквідатора детального аналізу зазначених угод щодо передачі майна, їх оплатність чи безоплатність, чи отримав боржник за результатами цих відчужень майна якісь матеріальні компенсації.
Так, станом на 2017 рік уже існувала заборгованість ТОВ "Колодязнянське" перед АТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором.
Також кредитором АТ КБ "ПриватБанк" було встановлено, що 23.01.2020, на підставі договору купівлі-продажу № 363 було здійснено відчуження нерухомого майна ТОВ "Колодязнянське" загальною площею 2618,7 кв.м, що розташовано за адресою: Харківська обл., Дворічанський р-н, с. Колодязне, вул. Спортивна, буд. 36Д, під час наявного арешту майна у виконавчому провадженні № 58787210.
На час здійснення зазначеної угоди існувало відкрите виконавче провадження № 58787210 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2018 по справі № 904/1485/18, про стягнення з ТОВ "Колодязнянське" на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості у розмірі 333 220 883, 95 грн, та накладено державним виконавцем арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ТОВ "Колодязнянське".
Враховуючи те, що справа про банкрутство ТОВ "Колодязнянське" була відкрита 10.02.2021, а правочин з відчуження нерухомого майна, що розташовано за адресою: Харківська обл., Дворічанський р-н, с. Колодязне, вул. Спортивна, буд. 36Д, був вчинений 23.01.2020, тобто у межах трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, апелянт вбачає необхідним здійснення аналізу вказаного договору та документів, які підтверджують факт відчуження боржником ТОВ "Колодязнянське" належного йому на праві власності нерухомого майна з метою виявлення наявності підстав, визначених статтею 42 КУзПБ, для звернення з позовом про визнання правочину - договору купівлі-продажу № 363 від 23.01.2020, недійсним у межах справи про банкрутство та повернення зазначеного майна у ліквідаційну масу боржника.
Про зазначений факт укладання спірного договору відчуження нерухомого майна ТОВ "Колодязнянське" АТ КБ "ПриватБанк" повідомило ліквідатора Чичву О.С. 17.02.2023, направивши на його офіційну електронну адресу Запит інформації та документів по справі №904/6737/20 про банкрутство ТОВ "Колодязнянське" (в порядку ст.ст. 12, 61 КУзПБ), в якому, зокрема, вимагалося невідкладно надати кредитору АТ КБ "ПриватБанк" копії договору купівлі-продажу, посвідченого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О. за № 363 від 23.01.2020, укладеного ТОВ "Колодязнянське" як продавцем, з продажу нерухомого майна площею 2618,7 кв.м, що розташовано за адресою: Харківська обл., Дворічанський р-н, с. Колодязне, вул. Спортивна, буд. 36Д.
На переконання скаржника, ліквідатором не було належним чином здійснено ґрунтовного аналізу первісної бухгалтерської документації боржника, руху грошових коштів на всіх рахунках боржника за період за три роки до дати порушення справи про банкрутство ТОВ "Колодязнянське", не здійснено аналіз правочинів боржника, укладених за 3 роки до відкриття та після відкриття провадження у справі про банкрутство на предмет їх фраудаторності.
Апелянт вказує, що матеріалами справи - звітністю боржника, підтверджується факт збитковості господарської діяльності ТОВ "Колодязнянське" з 2017 року, й факт, що керівник боржника порушив місячний строк звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Колодязнянське" - справу було порушено за заявою кредитора, а не керівника боржника.
При цьому, судом першої інстанції всупереч вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення провадження у справі не було досліджено питання допущення зазначеного порушення керівником боржника та не було винесено про це ухвалу.
На думку скаржника, ліквідатор, в порушення принципу повноти дій у ліквідаційній процедурі, з цього питання до суду не звертався. Цим було порушено право кредиторів звернутися зі своїми вимогами до ТОВ "Колодязнянське", як до солідарного боржника банкрута.
5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" ліквідатор боржника просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування відзиву ліквідатор зазначає, що за результатами здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута ліквідатором не виявлено ознак фіктивного банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, доведення до банкрутства, що унеможливлює притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ.
Ліквідатор вказує, що під час виконання своїх повноважень ліквідатором, на підставі отриманих від попереднього керівництва документів, ліквідатором було замовлено звіт щодо аналізу фінансової діяльності боржника, який був складений ТОВ "Центр відновлення платоспроможності". За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ", наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, який був складений ТОВ "Центр відновлення платоспроможності" було зроблено наступні висновки: наявність ознак надкритичної неплатоспроможності ТОВ "КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ"; відсутність ознак фіктивного банкрутства ТОВ "КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ"; відсутність ознак дій з доведення ТОВ "КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ" до банкрутства; відсутність ознак дій з приховування банкрутства ТОВ "КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ".
На переконання ліквідатора, ним було додатково підтверджено відсутність підстав для звернення з заявою про притягнення до субсидіарної відповідальності третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
В межах справи про банкрутство ТОВ "КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ" під час процедури розпорядження майном та проведення аналізу фінансово-господарської діяльності не встановлено фактів щодо порушення керівником вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедури банкрутства. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедури банкрутства якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого заявлення кредиторами своїх вимог до зазначеної особи. Судом, після дослідження аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ", не виявлено фактів можливого порушення керівником боржника ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедури банкрутства, а отже не виносилася відповідна ухвала. В свою чергу, кредиторами не ставилося на дослідження перед судом питання солідарної відповідальності боржника.
Крім того, ліквідатор вказує, що кредитор може звернутися до господарського суду із заявою про притягнення до солідарної відповідальності керівника боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, але не раніше визнання судом його кредиторських вимог. У разі виявлення порушення, яке є підставою для притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності, господарський суд зазначає про це в ухвалі, що є підставою для подальшого звернення кредиторів із кредиторськими вимогами до зазначеної особи. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" не ініціював розгляд вказаного питання та не звернувся до суду із вказаною заявою.
Ліквідатором, під час виконання своїх повноважень, додатково проаналізовано фінансово-господарські документи підприємства та документи передані колишнім керівником арбітражному керуючому. Проаналізувавши, ліквідатор прийшов до висновку, що підставою загрози неплатоспроможності боржника послугувало скрутне матеріальне становище боржника.
Щодо посилань апелянта на відчуження нерухомого майна з боку боржника у спірний період ліквідатор вказує, що Номер запису про право власності/довірчої власності: 23282761 Тип права власності: Право власності Дата, час державної реєстрації: 09.11.2017 12:17:46 Державний реєстратор: приватний нотаріус Крючкова Тамара Віталіївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. Підстава для державної реєстрації: свідоцтво про право власності, на нерухоме майно, серія та номер: б/н, виданий 25.09.2010, видавник: Колодязненська сільська рада; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія та номер: 27440596, виданий 25.09.2010, видавник: Комунальне підприємство "Дворічанське бюро технічної інвентаризації"; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: №КЛ/4/30, виданий 09.11.2017, видавник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ"; ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦУКОРПРОМ" Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38045217 від 09.11.2017 16:34:47, приватний нотаріус Крючкова Тамара Віталіївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. Форма власності: приватна Власники: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦУКОРПРОМ", код ЄДРПОУ: 32737762, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ГУСЕНКО, будинок 50.
Безпосередньо угода на яку посилається АТ КБ "ПРИВАТБАНК", не має жодного відношення до ТОВ "КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ".
В свою чергу з документів, які було отримано від попереднього керівництва боржника було встановлено, що сільськогосподарська техніка у кількості 9 одиниць на сьогоднішній час не рахується за боржником, так як вони у 2017 році були передані, як майно у якості вкладу до статутного капіталу іншої юридичної особи.
Вказана інформація була надана суду в межах процедури розпорядження майном боржником відповідним супровідним листом від 12 липня 2021 року.
Окремо, підтверджуючі документи додавались до звіту ліквідатора до суду, а саме відповідні акти, що підтверджують передачу техніки у статутний капітал юридичної особи.
Згідно поданих пояснень на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгострах" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування зазначає, що впродовж ліквідаційної процедури ліквідатором ТОВ "Колодязнянське" було вчинено вичерпний перелік заходів направлений на аналіз діяльності банкрута, виявлення майна боржника, наповнення ліквідаційної маси, реалізації виявленого майна, задоволення кредиторських вимог відповідно до черговості передбаченої Кодексом України з процедур банкрутства та аналізу необхідності притягнення керівника підприємства та його засновників до солідарної та субсидіарної відповідальності.
Зазначене підтверджується Звітом ліквідатора, відсутністю скарг на дії (бездіяльність) ліквідатора та висновками суду першої інстанції, який дійшов висновків, що заходи передбачені Кодексом України з процедур банкрутства вчинені в повному обсязі, якого достатньо для формування розуміння усіх обставин справи. Отже, твердження апелянтів щодо недостатнього судового контролю та відсутності оцінки вчинених дій ліквідатора у справі № 904/6737/20 про банкрутство ТОВ "Колодязнянське" не відповідає дійсності.
За доводами скаржника, впродовж перебігу справи № 904/6737/20 про банкрутство ТОВ "Колодязнянське" апелянт не міг безумовно покладатися виключно на дії ліквідатора. Як особа зацікавлена в задоволенні наявних у нього визнаних грошових вимог кредитор мав зайняти проактивну позицію.
ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" додатково наголошує, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 у справі № 904/6737/20 введено процедуру ліквідації на 12 місяців до 15.07.2022, в межах якої ліквідатор доклав зусиль для вчинення вичерпного і достатнього обсягу заходів передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Неодноразово ліквідатором ТОВ "Колодязнянське" призначалися засідання комітету кредиторів, на які АТ КБ "ПРИВАТБАНК" не вважав за потрібне з`явитися та виказати свої зауваження щодо перебігу ліквідаційної процедури.
На переконання скаржника, наведене демонструє недобросовісність апелянта та існування обґрунтованих сумнівів щодо тверджень про те, що "Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу", оскільки сам кредитор не виявив жодного бажання висловити свою думку на засіданнях комітетів кредиторів, не з`явився в судове засідання, в якому розглядався Звіт ліквідатора.
6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Колегією суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є. відкрито апеляційне провадження у справі за вказаною апеляційною скаргою.
У зв`язку з відставкою головуючого судді Кузнецова В.О., 29.05.2023 у справі призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2023 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 у справі № 904/6737/20 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.; розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 20.07.2023 о 14:30 год.
В судовому засіданні 20.07.2023 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 07.09.2023 о 14:00.
07.09.2023 в судовому засіданні колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 09.11.2023 о 15:30.
У судовому засіданні 09.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7.Встановлені судом обставини справи.
Ухвалою господарського суду від 10.02.2021 відкрито провадження у справі №904/6737/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Інгосстрах" на суму 25 950 000,00 грн та 21 020,00 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 10.02.2021; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 30.07.2021; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича.
17.06.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське"; зобов`язано розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" вимоги кредиторів, визнаних господарським судом Дніпропетровської області в цій ухвалі.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2021 затверджено звіт №02-21/040 від 12.07.2021 про нарахування та виплату основної грошової винагороди розпорядника майна; затверджено звіт про нарахування основної грошової винагороди на арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна боржника на суму 84 214,28 грн; затверджено звіт про виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна боржника на суму 45 000,00 грн; припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське"; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 15.07.2022; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" призначено арбітражного керуючого Чичву О.С.
До Господарського суду Дніпропетровської області 22.12.2022 надійшов звіт ліквідатора за результатами проведення ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське".
8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно із частиною першою статті 6 КУзПБ відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Умови, підстави переходу до ліквідаційної процедури боржника - юридичної особи та правові наслідки її здійснення урегульовані розділом IV книги третьої "Банкрутство юридичних осіб" КУзПБ.
За змістом статей 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього законом повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).
Водночас принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (див. подібні за змістом висновки сформовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16, від 23.09.2021 у справі 5002-17/1718-2011, від 26.05.2022 у справі № 923/862/15, від 19.10.2022 у справі № 927/50/20).
Тож заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень частини шостої статті 61 КУзПБ, статей 13, 74 ГПК України кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.
Натомість ліквідатор у звіті, в силу покладених на нього КУзПБ завдань у ліквідаційні процедурі, має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в ході здійснення ліквідаційної процедури встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість перед наступними кредиторами:
- Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (ідентифікаційний код 14360570) на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 350 473 216,20 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (ідентифікаційний код 33248430) на суму 70 560,00 - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 273 640 701,60 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- Товариством з обмеженою відповідальність "Цукорпром" (ідентифікаційний код 32737762) на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 700 000,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" (ідентифікаційний код 41657211) на суму 13 620,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 121 271 747,05 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалагролізинг" (ідентифікаційний код 33274434) на суму 9 080,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 115 538 461,70 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 2910427) на суму 9 080,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 112 629,64 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Агронива-Черкаси" (ідентифікаційний код 41661008) на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 20 159 678,66 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Васильківське-Агро" (ідентифікаційний код 41657557) на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 20 412 729,03 грн - 4 черга задовлення вимог кредиторів;
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро" (ідентифікаційний код 41662441) на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 6 420 296,14 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Кодацьке-Агро" (ідентифікаційний код 41643151) на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 58 426 523,83 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Агроцентр Україна" (ідентифікаційний код 39793755) на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 70 476 442,78 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
- Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 41323962) на суму 4 540,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 1 477 094,92 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Протягом здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором здійснені заходи щодо виявлення майна банкрута, нематеріальних активів та дебіторської заборгованості.
За підсумками проведених дій, щодо формування ліквідаційної маси необхідної для погашення вимог кредиторів, ліквідатором встановлена наявність майнових активів, які були включені до ліквідаційної маси банкрута.
На виконання абз. 15 ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором було здійснено заходи щодо продажу майна банкрута, яке включене до ліквідаційної маси.
Зважаючи на те, що виявлене майно не обтяжене заставою, відповідно до статті 75 Кодексу України з процедур банкрутства, умови її продажу було погоджено рішенням комітету кредиторів.
У зв`язку із вказаним майно банкрута біло реалізовано ліквідатором за допомогою продажу на аукціоні.
За результатами аукціонів активи було передано переможцям про що було складено відповідні підтверджуючі документи, наявні в матеріалах справи.
За результатами проведених аукціонів належне банкруту майно було реалізовано на загальну у розмірі 3 153 899,53 грн, яку було спрямовано на пропорційне погашення вимог кредиторів.
За результатами розподілу коштів була повністю погашена перша черга задоволення вимог кредиторів на суму 138 660,00 грн, друга черга задоволення вимог кредиторів на суму у розмірі 1 477 094,921 грн, та частково четверта черга задоволення вимог кредиторів на суму у розмірі 1 377 647,14 грн. Непогашеними залишилися вимоги кредиторів на суму у розмірі 1 036 224 779,29 грн.
Згідно довідок Управління підтримання льотної придатності Державної авіаційної служби України №12/12.5-1361-22 від 28.06.2022, Відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №5686-21/а від 16.08.2021, Головного управління Держпраці у Харківській області №27/8126/05-20/8971 від 03.09.2021, Державної служби Морського та річкового транспорту України №5209/03/15-21 від 29.07.2021, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №33-4-0.223-2536/2-22 від 24.06.2022, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №10/04/17126 від 05.08.2021, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях №18-09-04702 від 03.08.2021, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №37331/6/04-36-52-19 від 07.07.2022, Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" №59/1410 від 23.07.2021, Державного космічного агентства України №923-3.3 від 27.02.2023, роздруківки з спеціальної інформаційної системи УКРНОІВІ (СІС) та реєстру автоматизованої системи виконавчих проваджень за боржником сільськогосподарської техніки, вагонів, транспортних засобів, цінних паперів, патентів, земельних ділянок, захисних споруд, державного майна, тварин не зареєстровано, виконавчі провадження, інформація про дозволи на виконання будівельних робіт у відношенні відповідача відсутні.
Згідно із довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Архіваріус" №б/н від 20.06.2022 ТОВ "ПМ Архіваріус" прийняв від Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" документи для довгострокового архівного зберігання та обробки.
Відповідно до звіту за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" встановлено наявність ознак критичної неплатоспроможності, відсутність ознак фіктивного банкрутства, дій з доведення до банкрутства та дій з приховування банкрутства.
Також, суд першої інстанції зважив, що під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута було зокрема використано баланс підприємства для суб`єктів малого підприємництва - форма №1-м за 2018-2020 роки; звіт про фінансові результати для суб`єктів малого підприємництва - форма №2-м - за 2018 - 2020 роки; аналітичну інформацію отриману з відкритих джерел: державні реєстри, відкриті дані, а також інші докази наявні в матеріалах справи, зокрема аналіз проведений арбітражним керуючим на стадії розпорядження майном. Також суд зазначає, що ліквідатором до ліквідаційного звіту додано докази, які у своїй сукупності підтверджують відсутність дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, чи підстав для застосування субсидіарної відповідальності.
Суд першої інстанції врахував, що 18.11.2022 комітетом кредиторів боржника було прийнято рішення, оформлене протоколом від 18.11.2022 № 9, яким прийнято звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника до уваги та вирішено вважати його роботу задовільною.
Отже, як свідчать установлені обставини справи за результатом проведених ліквідатором боржника Чичвою О.С. заходів у ліквідаційній процедурі (проведеної інвентаризації, здійснених запитів) встановлено відсутність грошових коштів та активів банкрута, а комітетом кредиторів прийнято рішення про схвалення звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника.
Водночас аргументи апеляційної скарги щодо неповноти відображеної інформації у звіті ліквідатора, неналежного вжиття ним заходів щодо виявлення майна банкрута, дебіторської заборгованості, не спростовують встановлених судами обставин справи щодо повноти вжитих ліквідатором заходів визначених КУзПБ для виявлення активів боржника, які врахувавши надані ним докази на підтвердження вчинених ним заходів у ліквідаційній процедурі встановили відсутність у банкрута будь-яких активів, за рахунок яких можливо було б погасити кредиторську заборгованість боржника. Натомість зазначені аргументи скаржника за своєю суттю зводяться до намагання переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення першої інстанції, в той час як апеляційний суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб`єктивного тлумачення його як незаконного.
Також, в матеріалах справи відсутні докази, якіб надавали підстави стверджувати про фраудаторність правочинів вчинених банкрутом, або таких, що вчинені банкрутом у спірний період, чи на його шкоду. Позовних заяв, інших заяв кредиторів, ліквідатора до суду стосовно вказаного не надходило.
За час виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" арбітражним керуючим не виявлено правочинів які б підпадали під критерії визначені частини 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, з огляду на обставини та наявні в ній докази, суд доходить висновку про відсутність обставин про які зазначає банк у своїх запереченнях.
Стосовно посилання банку на відсутність належної оцінки з боку ліквідатора договору купівлі-продажу нерухомого майна №363 від 23.01.2020.
Відповідно до поданої поданих ліквідатором письмових пояснень судом встановлено наступне.
На підставі акту приймання-передачі нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" №КЛ/4/30 від 09.11.2017 склад зерносховища розташований за адресою вулиця Спортивна, будинок 36д, село Колодязне, Дворічанський район, Харківська область було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Цукропром", тобто до відкриття виконавчого провадження та накладення відповідних арештів на вказане майно, а також не у спірний період (3 роки до моменту відкриття провадження у справі про банкротство), як про це зазначає банк.
Вказана інформація підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №265454934 від 12.07.2021 (а. с. 152-155, том 3).
Крім того суд зазначає, що ліквідатором за результатами проведеного аналізу було встановлено наступне.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у товариства виявлено інформацію про ряд об`єктів нерухомості, в тому числі про об`єкт - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1403366663218 Об`єкт нерухомого майна: склад зерносховище, об`єкт житлової нерухомості: Ні Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 2618.7, Опис: Склад зерносховище з прибудовами, літ. А,а, а1, загальна площа 2618,7 кв.м. Адреса: Харківська обл., Дворічанський р., с. Колодязне, вулиця Спортивна, будинок 36д Номер об`єкта в РПВН: 31594579.
У зв`язку з тим, що вказана інформація була встановлена З РЕЄСТРУ ПРАВ ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО (старий реєстр), що вказує на її можливу неактуальність, арбітражним керуючим було здійснено заходи щодо отримання розгорнутої інформації (історичної довідки) щодо вказаних об`єктів нерухомості, за кожною адресою окремо. З вказаної інформації було встановлено, що цей об`єкт нерухомості є зареєстрованим за іншою юридичною особою. Крім того, з вказаної історичної довідки встановлено, що відчуження даного об`єкту нерухомості відбулося не у спірний трьох річний період, а відбулося поза його межами у 2017 році.
Номер запису про право власності / довірчої власності: 23282761 Тип права власності: Право власності Дата, час державної реєстрації: 09.11.2017 12:17:46 Державний реєстратор: приватний нотаріус Крючкова Тамара Віталіївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. Підстава для державної реєстрації: свідоцтво про право власності, на нерухоме майно, серія та номер: б/н, виданий 25.09.2010, видавник: Колодязненська сільська рада; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія та номер: 27440596, виданий 25.09.2010, видавник: Комунальне підприємство "Дворічанське бюро технічної інвентаризації"; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: №КЛ/4/30, виданий 09.11.2017, видавник: ТОВ "Колодязнянське"; ТОВ "Цукорпром" Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38045217 від 09.11.2017 16:34:47, приватний нотаріус Крючкова Тамара Віталіївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. Форма власності: приватна Власники: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦУКОРПРОМ", код ЄДРПОУ: 32737762, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ГУСЕНКО, будинок 50.
Безпосередньо угода на яку посилається АТ "КБ "ПРИВАТБАНК", не має жодного відношення до ТОВ "КОЛОДЯЗНЯНСЬКЕ":
Номер запису про право власності / довірчої власності: 35194341 Тип права власності: Право власності Дата, час державної реєстрації: 23.01.2020 20:11:34 Державний реєстратор: приватний нотаріус Бондаренко Ростіслав Олександрович, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. РРР-4Ш5М1Р59 Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 363, виданий 23.01.2020, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50820143 від 27.01.2020 11:15:22, приватний нотаріус Бондаренко Ростіслав Олександрович, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл Форма власності: приватна Розмір частки: 1 Власники: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО", код ЄДРПОУ: 41662441, країна реєстрації: Україна.
Відповідна підтверджуюча документація додана до звіту ліквідатора та наявна в матеріалах справи.
Щодо передумов для порушення процедури притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаними боржника у справі про банкрутство колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 12 КУзПБ на арбітражного керуючого, серед іншого, покладено обов`язок проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію
За змістом статі 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Окремо у межах функцій та повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі боржника законодавець передбачив можливість застосування у межах справи про банкрутство субсидіарної відповідальності.
Загальні умови для притягнення до цього виду відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та КУзПБ.
Частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно з частиною першою статті 215 Господарського кодексу України (ГК України) у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Частиною третьою цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Частиною другою статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Отже, окрім інших, саме функції ліквідатора зі здійснення інвентаризації, виявлення майна банкрута та аналізу фінансово-господарського стану боржника є взаємопов`язаними та базовими для забезпечення ефективності ліквідаційної процедури, адже належне їх виконання є запорукою досягнення її основної мети - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів, як за рахунок продажу активів банкрута, так і шляхом притягнення до солідарної та субсидіарної відповідальності керівника, засновників (учасників, акціонерів) боржника за його зобов`язаннями.
При цьому з`ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання щодо покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є невід`ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.
Водночас, оскільки частина друга статті 61 КУзПБ не визначає ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості перед кредиторами та сукупності правочинів, інших юридичних дій, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника дозволить ліквідатору банкрута виявити ознаки доведення до банкрутства у діях засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.
Тому, перш ніж погодитися з висновками ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури, господарський суд має перевірити повноту та обґрунтованість здійсненого арбітражним керуючим аналізу фінансового-господарського стану боржника, серед іншого, на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства.
Звідти, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, як підсумкові документи, що подаються ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не можуть бути затверджені господарським судом за відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16 від 08.12.2022 у справі № 904/4387/19).
Поряд з викладеним, попри наведені законодавцем функції та повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі та вимоги до звіту ліквідатора, суд у цій справі ураховує встановлені обставини:
- відсутність скарг на дії/бездіяльність ліквідатора, зокрема, стосовно виконання ним окремих функцій та повноважень як загалом впродовж ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, так і на окремих її етапах (під час проведення ним дослідження та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства тощо). Тобто кредиторами, зокрема й АТ КБ "Приват Банк", з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство не було вчинено дій, спрямованих на поставлення під сумнів роботу арбітражного керуючого, не подано запитів про надання інформації, адвокатського запиту, звернення кредитора, тощо.
- відображення у звіті ліквідатора (з доданням доказів) відповідних досліджень, процесів та аналізів: проведення ліквідатором аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, наведення ним детального опису відповідних відомостей стосовно боржника;
- висновок ліквідатора про відсутність підстав звернення до суду про притягнення керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" до солідарної відповідальності обґрунтоване рішенням кредиторів (у тому числі про відстрочення виконання зобов`язань), та вжитими заходами до відновлення платоспроможності боржника його керівником;
- висновок про невиявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства тощо, який не спростований ні учасниками провадження у справі, ні апелянтом.
Вказане у сукупності виключає можливість примушення ліквідатора боржника до порушення у цій справі процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності.
Застосування апеляційним судом такого примусу лише на підставі припущень, однак без очевидної необхідності порушення процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності, без спростування цим судом як відповідних відомостей та досліджень у звіті ліквідатора (щодо відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства), а також без спростування висновку у звіті ліквідатора боржника про відсутність підстав для порушення процедури притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, тобто для порушення у цій справі процедури притягнення до субсидіарної відповідальності заради самої процедури, є проявом формалізму з боку апеляційного суду, виходом ним за межі того судового контролю у справі про банкрутство, який закладений законодавцем у функції господарського суду у ліквідаційній процедурі згідно зі статтею 60 КУзПБ, а також порушує розумний баланс між цими функціями суду та повноваженнями ліквідатора у ліквідаційній процедурі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 904/1334/18.
Враховуючи викладене, суд погоджується з аргументами суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором своїх повноважень у процедурі ліквідації боржника у цій справі, зокрема і в частині виявлення щодо боржника ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства, проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та детального наведення та опису відповідних відомостей.
Колегія суддів наголошує, що процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.
Тож очевидно, що під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.
Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі, в тому числі дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, визнання недійсним правочинів боржника, правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16, від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16, від 12.07.2023 у справі № 904/6810/20).
Стала судова практика свідчить про те, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (постанови Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16).
Водночас, доводи AT КБ "ПриватБанк" про неналежне виконання ліквідатором своїх обов`язків, зокрема й щодо встановлення наявності/відсутності вини засновників чи керівника боржника у доведенні останнього до банкрутства, не мають свого документального обґрунтування, а ґрунтуються лише на припущеннях.
При цьому, висновки щодо дотримання/недотримання судом правил та підстав для застосування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство можуть бути оцінені лише у разі порушення у справі відповідної процедури (подання та розгляд по суті у справі про банкрутство заяви про застосування субсидіарної відповідальності до конкретних осіб), що не мало місце у цій справі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що наведене вище стосується і питання порушення керівником боржника вимог абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ, а відтак і з`ясування наявності підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.
Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього (див. постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20, від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22)).
Таким чином, бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.
Тлумачення абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ із застосуванням філологічного та логічного способів його інтерпретації для цілей покладення на керівника боржника, у разі допущення ним порушення вимог наведених в абзаці першому цієї норми, солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів дозволяє виокремити такі два взаємопов`язаних між собою етапи порядку її застосування:
І етап - розгляд господарським судом питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності, що передбачає з`ясування дотримання керівником боржника вимог абзацу першого цієї норми, в тому числі наявності ознак загрози неплатоспроможності, моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника, належного та своєчасного виконання відповідного обов`язку керівником боржника тощо;
ІІ етап - звернення кредиторів (після встановлення ухвалою суду порушення зі сторони керівника боржника) з грошовими вимогами (попередньо визнаними судом) до керівника боржника та розгляд їх судом.
На першому етапі за результатами розгляду господарським судом питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності господарський суд постановляє ухвалу, в якій має встановити наявність/відсутність загрози неплатоспроможності боржника; порушення керівником боржника імперативно визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов`язку зі звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; вини керівника боржника в невиконанні цього обов`язку.
При цьому, як зазначено вище, відповідно до звіту за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське" встановлено наявність ознак критичної неплатоспроможності, відсутність ознак фіктивного банкрутства, дій з доведення до банкрутства та дій з приховування банкрутства.
За таких умов оскарження AT КБ "ПриватБанк" ухвали суду першої інстанції, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, та відсутність попередньо до цього прояву з його сторони активних дій (триваюча пасивна поведінка) щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі не може бути свідченням ефективної реалізації ним своїх прав та проявом належної уважності та зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури.
Частинами першою, другою статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З урахуванням сукупності наведеного, суд погоджується висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника, ліквідації боржника та закриття провадження у справі № 904/6737/20.
Решта аргументів AT КБ "ПриватБанк", наведених в апеляційній скарзі суд відхиляє як такі, що не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій та ухвалені ними судові рішення у справі за результатом розгляду звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника.
Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Апеляційний суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
За встановлених вище обставин, доводи AT КБ "ПриватБанк" наведені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в якості підстав для скасування судового рішення першої інстанції
9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги апелянта безпідставними, а оскаржувану ухвалу господарського суду, такою що відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування, в оскаржуваній частині, ухвали Господарського суду Запорізької області від 08.06.2023 у даній справі відсутні.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 у справі № 904/6737/20 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 у справі № 904/6737/20 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.11.2023.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2023 |
Оприлюднено | 22.11.2023 |
Номер документу | 115028307 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні