Рішення

від 15.11.2023 по справі 903/486/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

15 листопада 2023 року Справа № 903/486/23

за позовом: Приватного підприємства Патронат

до відповідача: Комунального підприємства Луцькводоканал

про стягнення 554 931 грн. 89 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

Представники:

від позивача: Рабінович М.П., ордер від 28.08.2023

від відповідача: Мисюк Г.І., довіреність від 04.04.2023

встановив: рішенням Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 (суддя Гарбар І.О.) стягнуто з Комунального підприємства Луцькводоканал на користь Приватного підприємства Патронат 554 931,89 грн. заборгованості, в т.ч.: 372 567,70 грн. основний борг, 20 639,23 грн. 3% річних, 130 123,05 грн. інфляційні втрати, 31 601,91 грн пеня, а також 8 323,98 грн (вісім тисяч триста двадцять три гривні 98 коп.) витрат по сплаті судового збору.

27.06.2023 на адресу суду надійшла заява ПП Патронат (надіслана засобом поштового зв`язку 21.06.2023) про стягнення з Комунального підприємства Луцькводоканал 37 000 грн. 00 коп. витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги (том 1, а.с. 186-199).

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Гарабара І.О., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 справу розподілено судді Кравчук А.М.

Ухвалою суду від 28.06.2023 заяву Приватного підприємства Патронат від 21.06.2023 про стягнення судових витрат прийнято до розгляду. Судове засідання призначено на 07.07.2023 о 12 год. 00 хв.

КП «Луцькводоканал» у поясненнях від 07.07.2023 у задоволенні заяви про стягнення судових витрат просить відмовити. Зазначає, що договір про надання правової допомоги був укладений позивачем до моменту подання позовної заяви до суду, тобто до подачі позову позивачу вже була відома вартість наданих послуг та могла бути вказана у позовній заяві та міг бути поданий розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, разом з позовною заявою, а не після прийняття рішення у справі. Договір про надання правової допомоги у позовній заяві взагалі не був вказаний, що дає підстави вважати, що договір про надання правової допомоги був укладений після завершення розгляду справи. Заявником не подано обґрунтування обсягу часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги. Обставини договірних відносин між позивачем та відповідачем були відомі, документи подані адвокатському об`єднанню, не потребували тривалого вивчення, оскільки об`єднання неодноразово представляло інтереси позивача в інших справах. Вартість участі адвоката у судовому засіданні в режимі відеоконференції в сумі 4 000 грн є не обґрунтованою. Просить врахувати, що відповідач є єдиним спеціалізованим підприємством водопостачання на території м. Луцька та приміських сіл і має статус об`єкта критичної інфраструктури (том 1, а.с. 209-211).

В судовому засіданні 07.07.2023 було оголошено перерву до 12.07.2023.

На адресу суду надійшов лист Північно-західного апеляційного господарського суду про термінове надіслання матеріалів справи № 903/486/23 до апеляційного суду у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Комунального підприємства Луцькводоканал на рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2023.

Ухвалою суду від 12.07.2023 провадження у справі № 903/486/23 в частині розгляду заяви Приватного підприємства Патронат про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат зупинено до повернення матеріалів справи Господарському суду Волинської області.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства "Луцькводоканал" задоволено частково. Рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 змінено і викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "Стягнути з Комунального підприємства "Луцькводоканал" (вул. Дубнівська, 26, м. Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 03339489) на користь Приватного підприємства "Патронат" (вул. Пасічна, 129, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 23967667) 523329,98 грн., в т.ч.: 372567,70 грн. боргу, 20639,23 грн. 3% річних, 130123,05 грн. інфляційні втрати, а також 7850,35 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. В частині стягнення пені 31601,91 грн. відмовлено."

Матеріали справи повернуті 06.11.2023 Господарському суду Волинської області.

Ухвалою суду від 08.11.2023 провадження у справі поновлено. Розгляд справи призначено у судовому засіданні 15.11.2023 об 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про зменшення нарахованих позивачем витрат на правничу допомогу якщо суд дійде висновку про задоволення заяви.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу), відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частини перша, друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 07.07.2021 №910/12876/19, від 01.06.2022 №910/1929/19, від 10.08.2022 №904/7485/21.

Згідно ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві ПП «Патронат» вказало, що орієнтовний розмір судових витрат, які підприємство очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, буде вказано згодом.

У заяві про стягнення судових витрат підприємство просить стягнути з відповідача 37 000 грн 00 коп.

01.05.2023 між ПП «Патронат» та АО «Інновейшн Легал Груп» укладено договір про надання професійної правничої допомоги №16-ПП (том 1, а.с. 190-191), згідно умов якого об`єднання в особі свого учасника адвоката Рабіновича М.П. в порядку та на умовах, визначених цим договором, за дорученням клієнта зобов`язується надавати професійну правничу допомогу у господарській справі за позовом ПП «Патронат» до КП «Луцькводоканал» про стягнення грошових коштів (п. 1). Надання професійної правничої допомоги охоплюється такими послугами:

- підготовка позовної заяви 2 500 грн;

- підготовка апеляційної скарги 3 500 грн;

- підготовка касаційної скарги 4 000 грн;

- підготовка відзиву на позовну заяву/відповіді на відзив/ заперечення 2 000 грн;

- підготовка письмових пояснень/клопотання/ заперечення 1 500 грн;

- ознайомлення та аналіз матеріалів судової справи/ процесуальних документів учасників справи/ судових рішень по справі у будь якій формі/ документів клієнта 1 000 грн; -аналіз законодавства, яке регулює спірні правовідносини/ аналіз релевантної судової практики 1 000 грн;

- участь у судовому засіданні 4 000 грн (за одне судове засідання).

Оплата гонорару за надання правничої допомоги за цим договором здійснюється за загальним (сумарним) обсягом наданих послуг та їх вартості, визначених у п. 1 договору за фактом прийняття судом відповідної інстанції кінцевого судового рішення на підставі підписаного обома сторонами акту наданих послуг та наданим об`єднанням опису виконаних робіт/ наданих послуг протягом 6 місяців з дати його складення та пред`явлення (виставлення), шляхом здійснення переказу грошових коштів на банківський рахунок об`єднання (п. 6). Факт надання професійної правничої допомоги фіксується в акті наданих послуг, який підписується сторонами після винесення кінцевого судового рішення у відповідній судовій справі (п. 7).

Позивачем та адвокатським об`єднанням підписано акт наданих послуг №20/06/23 від 20.06.2023 (а.с. 192), згідно якого надано такі послуги:

- ознайомлення та аналіз документів ПП «Патронат» - 2 год, 2 000 грн;

-підготовка та подання позовної заяви про стягнення грошових коштів 10 год, 25 000 грн;

-підготовка та подання відповіді на відзив 3 год, 6 000 грн;

-участь у судовому засіданні 1 судове засідання 4 000 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 37 000 грн.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, у відповідності до ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1)має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертої статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих послуг та подані документи, врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, суд вважає за можливе не присуджувати на користь позивача заявлену суму в повному обсязі.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача 554 931 грн 89 коп. сплаченого забезпечення виконання договору про закупівлю, визначеного тендерною документацією.

Судом враховано, що адвокатське об`єднання «Інновейшн Легал Груп» представляло інтереси ТОВ «Патронат» під час розгляду справи №914/3061/21 за позовом Комунального підприємства «Луцькводоканал» до Приватного підприємства «Патронат» про стягнення 966 549,25 грн завищення відповідачем Приватним підприємством «Патронат» вартості робіт за договором №333 «Капітальний ремонт фонтану з влаштуванням комплексу рекреаційних споруд на Театральному майдані в м. Луцьку Волинської області».

Таким чином даний спір для представника позивача, який здійснює діяльність адвоката з 2018 року, брав участь у спорі, предметом спору якого було стягнення заборгованості за тією ж тендерної пропозицією, не є спором з високим рівнем складності та не потребувало вивчення значної кількості нових доказів, у зв`язку з чим співмірними та підлягають стягненню з відповідача витрати в сумі 10 000 грн. 00 коп.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №903/357/21 від 25.08.2022.

Вказаний позивачем такий вид послуги як ознайомлення та аналіз документів ПП «Патронат» охоплюється послугою з підготовки та подання позовної заяви, у зв`язку з чим бюро помилково визначило такі послуги як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки та подання позовної заяви.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду №922/1964/21 від 16.11.2022.

Таким чином, витрати позивача на ознайомлення та аналіз документів ПП «Патронат» не підлягають відшкодуванню.

Щодо витрат на підготовку відповіді на відзив в сумі 6 000 грн. 00 коп. суд зазначає, що вони є завищеними з огляду на те, що вона фактично є дублюванням позовної заяви, а тому співмірними та підлягають до стягнення витрати в сумі 4 000 грн 00 коп.

Витрати адвоката на участь у судовому засіданні в сумі 4 000 грн 00 коп відповідають умовам договору, не залежать від тривалості судового засідання, участь адвоката у судовому засіданні підтверджена протоколом від 20.06.2023, підлягають стягненню з відповідача.

Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений на очікування час, який є невідворотним та не залежить від волі чи бажання адвоката, безпосередня участь у судовому засіданні.

Правова позиція аналогічного змісту викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі 910/7586/19, від 15.06.2022 №911/2652/17, від 02.03.2023 №910/18611/21.

Враховуючи вищевикладене, часткове задоволення позову (постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2023), наявність заперечень відповідача щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу; оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви та відповіді на відзив, як кваліфікований фахівець, незначний обсяг нових доказів у справі, виконані адвокатом роботи, керуючись критеріями розумності, обґрунтованості, співмірності та пропорційності з заявлених позивачем 37 000 грн 00 коп витрат підставними та підлягають до стягнення з підприємства 16 974 грн 00 коп.

Судом враховано відсутність контррозрахунку відповідача суми судових витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Патронат» від 21.06.2023 про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Луцькводоканал (вул. Дубнівська, 26, м.Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 03339489) на користь Приватного підприємства Патронат (вул. Пасічна,129, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 23967667) 16 974 грн 00 коп (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири грн 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 20.11.2023.

Суддя А. М. Кравчук