Рішення

від 15.11.2023 по справі 903/1000/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 листопада 2023 року Справа № 903/1000/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Оснастка, м. Нововолинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Модулехаус, м. Київ

про стягнення 81504 грн.,

в с т а н о в и в:

21.09.2023 через систему Електронний суд до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Оснастка до Товариства з обмеженою відповідальністю Модулехаус про стягнення 81504 грн. заборгованості за оренду приміщення.

Ухвалою суду від 26.09.2023 позовну заяву Акціонерного товариства Оснастка залишено без руху; встановлено Акціонерному товариству Оснастка строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області впродовж 5-ти днів з дня одержання цієї ухвали: доказів доплати судового збору у розмірі 751 грн. 52 коп.; інформації про повну адресу відповідача (область, район, населений пункт знаходження), поштового індексу, відомі номери засобів зв`язку відповідача, його офіційної електронної адреси чи адреси електронної пошти.

29.09.2023 через систему Електронний суд до Господарського суду Волинської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху), до якої додано копію платіжної інструкції №1269 від 05.09.2023 та уточнену позовну заяву №10/63 від 19.09.2023 на 2-ох арк.

Уточнену позовну заяву №10/63 від 19.09.2023 на 2-ох арк. суд розцінює як інформацію про повну адресу відповідача (область, район, населений пункт знаходження), поштового індексу, відомі номери засобів зв`язку відповідача, його офіційної електронної адреси чи адреси електронної пошти, а не як позовну заяву у розумінні ст.162 ГПК України.

Ухвалою від 04.10.2023 прийнято до розгляду позовну заяву від 21.09.2023 Акціонерного товариства Оснастка, яка надійшла до суду через систему «Електронний суд» 21.09.2023, в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено на 01.11.2023; запропоновано відповідачу на підставі статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.

Ухвалу суду від 04.10.2023 відповідач отримав 09.10.2023, відзиву на позов у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду не подав.

Ухвалою суду від 01.11.2023 за клопотанням представника відповідача з метою забезпечення відповідачу права на захист, дотримання принципу змагальності сторін, було відкладено судове засідання на 15.11.2023.

Ухвалою від 13.11.2023 судове засідання 15.11.2023 призначено у режимі відеоконференції.

15.11.2023 у Господарському суді Волинської області виникла технічна проблема, яка унеможливила участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з актом від 15.11.2023, складеним Господарським судом Волинської області, відбувся збій програми підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС та неможливість встановити з`єднання у зв`язку з нестабільною роботою мережі Інтернет.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

Судове засідання, яке призначено на 15.11.2023, могло відбутися без участі представника відповідача, оскільки явка учасників справи, в тому числі й представника відповідача, не визнавалась обов`язковою; відповідач реалізував процесуальні права на подачу заперечень проти позову, доказів.

Фіксування судового засідання 15.11.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, на підставі ч.3 ст.222 ГПК України не здійснювалось, оскільки в судове засідання не з`явився представник позивача.

15.11.2023 представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

15.11.2023 представник відповідача адвокат Лялін В.Ю. надіслав до суду:

- додаткові пояснення у справі від 15.11.2023;

- клопотання про долучення доказів: письмові пояснення щодо суті заявлених позовних вимог; наказ від 01.06.2022 №01 про призначення директором товариства відповідача Мотієнко Ю.Б.; протокол про створення ТОВ «Модулехаус»; лист АТ «Оснастка» від 21.02.2023 №10/4 про направлення двох примірників договору на підписання.

За змістом ч.1 ст.165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Надіслані представником відповідача додаткові пояснення у справі від 15.11.2023 фактично є відзивом на позов, оскільки у цих поясненнях представник відповідача викладає заперечення проти позову, посилаючись на те, що з обставинами, викладеними у позовній заяві, не можна погодитись, а позов не підлягає до задоволення.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України врегульовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Стаття 251 ГПК України регулює особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, згідно з ч.1 якої відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Оскільки ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 04.10.2023 відповідач отримав 09.10.2023, то відзив на позов він мав право подати до 24.10.2023 включно, а подав 15.11.2023.

Згідно зі ст.115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Згідно зі ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, зміст наведених норм свідчить про те, що право сторони на вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відзиву на позов) обумовлено наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Наведена норма процесуального права пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Справа № 903/1000/23 розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, пояснення із запереченнями проти позову подано відповідачем на 2-е судове засідання.

Відповідач, подавши до суду заперечення проти позову з пропуском встановленого строку (на 2-е судове засідання), не звертався до суду з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву, не надав будь-яких доказів поважності причин, через які пропущено такий строк.

Відповідач жодним чином не обґрунтовує та не надає доказів на підтвердження неможливості подання ним відзиву на позову заяву у встановлений судом строк.

Відповідно до статті 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відтак, враховуючи подання відповідачем додаткових пояснень від 15.11.2023, які фактично є відзивом на позов, з пропуском встановленого судом строку без заявлення клопотання про поновлення строку для подання відзиву, без подачі доказів поважності причин, через які пропущено такий строк, додаткові пояснення відповідача від 15.11.2023, які фактично є відзивом відповідача на позов, слід залишити без розгляду.

Щодо клопотання представника відповідача про долучення доказів від 15.11.2023.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Оскільки ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 04.10.2023 відповідач отримав 09.10.2023, то відзив на позов і докази він мав право подати до 24.10.2023 включно, а подав 15.11.2023, не навівши поважної причини пропуску строку на подачу доказів.

За змістом ч. 8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Клопотання про поновлення строку відповідач не заявляв.

З огляду на викладене, оскільки відповідач пропустив строк подачі доказів, встановлений п. 4.2. ухвали суду від 04.10.2023, ч. 3 ст. 80 ГПК України, суд на підставі ч.8 ст.80 ГПК України не приймає до розгляду докази, приєднані до клопотання від 15.11.2023.

Оскільки ст.80 ГПК України не передбачає повернення доказів у такому випадку, ці докази приєднуються до матеріалів справи.

Разом з цим, відповідач всупереч вимог ч.9 ст.80 ГПК України не надав доказів на підтвердження надіслання доказів, які просить приєднати до матеріалів справи, позивачу.

Квитанцією №315852 від 15.11.2023 підтверджується доставка до зареєстрованого електронного кабінета позивача додаткових письмових пояснень у справі, а також додатка 1, проте, що саме знаходиться у додатку 1, позивач не обгрунтував.

Таким чином, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, згідно з приписами якої у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

01.10.2022 між Акціонерним товариством «Оснастка» як орендодавцем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Модулехаус» як орендарем було укладено договір оренди приміщення №10-10/22 (надалі - договір).

Згідно з п.п.1.1., 3.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення, характеристики якого встановлені розділом 3 договору.

Об`єктом оренди за договором є офісне приміщення плошею 36,00 кв.м., яке розташоване на 6 поверсі дев`ятиповерхової будівлі АПК, приміщення побутове площею 54,56 кв.м., яке розташоване на 1 поверсі дев`ятиповерхової будівлі АПК, яка знаходиться за адресою: м.Нововолинськ, вул. Луцька, 25.

Загальний розмір орендної плати за один календарний місяць становить 9056 грн. (п.5.1. договору).

Пунктами 5.3., 5.4. договору узгоджено оплату орендної плати щомісяця, не пізніше 12-го числа поточного місяця та нарахування орендної плати до момент повернення приміщення за актом приймання-передачі.

За несвоєчасне здійснення розрахунків по орендній платі орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.7.1. договору).

Пунктом 9.1. передбачено, що договір діє з моменту його підписання до 14.09.2025.

Договір підписано представниками сторін, скріплено печатками, доказів розірвання договору у встановленому законом порядку чи визнання його недійсним не подано.

Факт передачі приміщень в оренду підтверджується копіями актів прийому передачі від 01.10.2022, підписаних представниками сторін, скріпленим печатками.

З приєднаних до позовної заяви копій рахунків на оплату вбачається, що за період жовтень 2022 серпень 2023 року позивач нарахував відповідачу за оренду приміщень 99616 грн., виходячи з розрахунку: 9056 грн. х 11 місяців.

Відповідач за користування приміщеннями оплатив частково на загальну суму 18112 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій №88 від 20.03.2023, № 89 від 20.03.2023.

У рядку «Призначення платежу» зазначених платіжних інструкцій вказано, що оплата проводиться за оренду приміщення за договором №10-10/22 від 01.10.2022 згідно з рахунками відповідно №307 від 04.11.2022, №300 від 12.10.2022, що додатково свідчить про те, що між сторонами на підставі договору №10-10/22 від 01.10.2022 склалися правовідносини оренди.

Таким чином, заборгованість відповідача за оренду приміщень станом на час розгляду справи становить 81504 грн.

Відповідно до ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків (ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України).

Доказів, які б спростовували заборгованість у розмірі 81504 грн., або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язань, взятих за договором оренди №10-10/22 від 01.10.2022, не сплатив за оренду приміщень за спірний період у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 81504 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Щодо розгляду справи Господарським судом Волинської області.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України (пункт 7.26. постанови).

Оскільки предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за невиконання зобов`язання щодо перерахування орендної плати за договором оренди приміщень, які розташовані за адресою: Волинська область, м. Нововлинськ, вул. Луцька, 25, спір підсудний Господарському суду Волинської області.

Щодо стягнення судових витрат.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №1281 від 20.09.2023 на суму 1932,48 грн. У позовній заяві позивач просить зарахувати суму судового збору у розмірі 268,40 грн., сплачену товариством за подання заяви про видачу судового наказу у справі №903/948/23, до суми судового збору, встановленого за подання позовної заяви. Після залишення позову без руху позивач надіслав платіжну інструкцію №1269 від 05.09.2023 про сплату 268,40 грн. судового збору, які судом враховано в рахунок оплати судового збору за подачу позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява надіслана позивачем до суду через систему «Електронний суд», а тому на підставі ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору. Отже, позивач, звертаючись з позовом до суду, мав заплатити 2147,20 грн. (2684 х 0,8 = 2147,20).

А тому у зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України на відповідача слід покласти судові витрати у справі - судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Модулехаус (01014, м. Київ, вул . Соловцова Миколи, буд. 2, офіс 38/2, код ЄДРПОУ 44821768) на користь Акціонерного товариства Оснастка (45403, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 05797977).

- 81504 грн. заборгованості,

- 2147 грн. 20 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 20.11.2023

Суддя І. О. Якушева