Рішення

від 16.11.2023 по справі 903/985/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2023 року Справа № 903/985/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши справу

за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Хорзової Ніни Владиславівни

про стягнення 50877грн. 69коп.

за відсутності сторін

встановив: позивач - ПОСП імені Шевченка звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП Хорзової Ніни Владиславівни (відповідача) 50877грн. 69коп., з яких: 45489грн. 76коп. заборгованості за поставлену продукцію та 5387грн. 93коп. пені. Також, просить стягнути з відповідача 2684грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору поставки №15/11/22 від 15.11.2022р. в частині оплати поставленої позивачем продукції.

Крім того, позивач у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 20.09.2023 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Надати суду відзив та докази надіслання відзиву позивачу; всі письмові, електронні та інші докази, що підтверджують заперечення проти позову. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

25.09.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№01-75/5675/23) із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій останній просив суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Також, у поданому клопотанні представник відповідача зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Звертає увагу суду на те, що обставини, які стали предметом спору не відповідають дійсності, а саме: позивач не надав жодних доказів про існування заборгованості перед ПОСП імені Шевченка станом на 01.01.2023 року на суму 7354,93 грн.; доказів часткових оплат за видатковими накладними; письмових замовлень, на які посилається у видаткових накладних і які є неоплаченими; стороною договору, на який посилається позивач, є ФОП Хорзова Н.В., однак долучені видаткові накладні підписані особами з іншими прізвищами та не містять печатки. Стверджує, що ФОП Хорзова Н.В. не підписувала жодних актів звіряння взаєморозрахунків. Повідомив, що відзив на позовну заяву буде подано в межах строку, визначеного ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.09.2023р. постановлено перейти до розгляду справи №903/985/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 24.10.2023 р. Встановлено сторонам строк до 17.10.2023р. для подання суду заяв, клопотань та пояснень, пов`язаних з розглядом справи, які не були подані сторонами до суду, з направленням поданих документів іншим учасникам судового процесу.

Ухвалою суду від 07.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті "16" листопада 2023 р., явку сторін у судове засідання визнано на їх розсуд.

Ухвала суду від 07.11.2023 вручена відповідачу 10.11.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося на адресу суду.

14.11.2023 від представника позивача надійшла заява, в якій він повідомив, що підтримує заявлені позовні вимоги, просить їх задовольнити та проводити судове засідання за його відсутності.

Відповідач у судове засідання 16.11.2023 не з`явився, причин неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив наступне.

15 листопада 2022 року між ПОСП імені Шевченка (далі - Постачальник) та ФОП Хорзовою Ніною Владиславівною (далі - Покупець) було укладено Договір поставки №15/11/22 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію (далі - продукція), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію згідно умов цього Договору.

Згідно пункту 1.2. Договору кількість, ціна товару, умови, строки та місце поставки продукції визначаються в узгоджених сторонами накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Перехід права власності на Товар, що є предметом поставки за Договором відбувається в момент: підписання видаткової накладної уповноваженими представниками Сторін в місці поставки за умови надання Покупцем довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. До моменту поставки Товару Покупцеві ризики пов`язані з Товаром несе Постачальник (п.1.3 Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна продукції, вартість доставки продукції встановлюються сторонами в накладних до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3. Договору розрахунки за Продукцію здійснюються в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, чи іншим узгодженим Сторонами та не забороненим законом способом. Сторони домовились, що оплата за продукцію, доставку здійснюється з відтермінуванням платежу протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

При здійсненні безготівкової оплати за Продукцію, доставку згідно умов Договору, Покупець зобов`язаний у графі призначення платежу в платіжному дорученні на перерахування відповідних сум, робити посилання на даний Договір із зазначенням його номеру та дати укладення (п.3.5).

За попередньою згодою сторін, Постачальник здійснює поставку на склади Покупця за адресою: м.Луцьк (п.5.4 Договору).

Згідно п.6.4 Договору при порушенні строків, установлених у п.3.3 Договору, Покупець зобов`язується виплатити на користь Постачальника пеню на суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен календарний день прострочення впродовж всього строку позовної давності, у межах якого Постачальник може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права.

Пунктом 8.10. Договору визначено, що цей Договір є чинним до 31.12.2023 року. Після закінчення цього терміну Договір вважається пролонгованим на тих же умовах і на той же строк у випадку відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення дії договору.

Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору з 01.01.2023 по 22.08.2023 року ПОСП ім.Шевченка було поставлено ФОП Хорзовій Н.В. продукції на загальну суму 77370,24 грн. Також вказує, що станом на 01.01.2023 у відповідача існувала заборгованість перед ПОСП ім.Шевченка на суму 7 354,93 грн., а тому загальна вартість переданої продукції складала 84 725,17 грн.

Позивач стверджує, що ФОП Хорзова Н.В. частково розрахувалася за одержану продукцію, сплативши за період з 01.01.2023 року по даний час лише 39235,41грн, внаслідок чого залишилась неоплаченою поставлена продукція на суму 45489,76 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Наявність заборгованості позивач підтверджує копіями видаткових накладних № МО000002036 від 24.02.2023 р, № МО000002066 від 24.02.2023 р., № МО000002088 від 27.02.2023 р, № МО000002097 від 27.02.2023 р., № МО000002361 від 06.03.2023 р., № МО000002383 від 06.03.2023 р., № МО000002569 від 10.03.2023 р.,№ МО000002616 від 10.03.2023, № МО000002712 від 14.03.2023 р., № МО000002747 від 14.03.2023 р., № МО000002946 від 20.03.2023 р., № МО000002967 від 20.03.2023 р, № МО000003280 від 24.03.2023 р., № МО000003317 від 24.03.2023 р., № МО000003370 від 28.03.2023 р, № МО000003401 від 28.03.2023р, № МО000003634 від 05.04.2023 р, № МО000003668 від 05.04.2023 р, № МО000004124 від 18.04.2023 р, № МО000004153 від 18.04.2023 р, № МО000004414 від 25.04.2023 р, № МО000004444 від 25.04.2023 р, № МО000004634 від 29.04.2023 р, № МО000004635 від 29.04.2023 р, № МО000004779 від 03.05.2023 р, № МО000004788 від 03.05.2023 р, № МО000005028 від 08.05.2023р, № МО000005029 від 08.05.2023 р., актами звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2023 - 22.08.2023, 01.02.2023 - 25.07.2023 та 01.06.2023 - 15.06.2023 та договором поставки №15/11/22 від 15.11.2022.

Відповідач не заперечує щодо укладення між сторонами договору, проте ставить під сумнів видаткові накладні, на які посилається позивач; заперечує підписання Хорзовою Н.В. актів звірки взаємних розрахунків та накладних; зазначає, що замовлення на поставку товару та докази часткових оплат відповідачем за видатковими накладними в матеріалах справи відсутні.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Вимоги, щодо оформлення первинних документів наведені також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій.

Судом встановлено, що у наданих позивачем видаткових накладних відсутнє посилання на договір поставки №15/11/22 від 15.11.2022, зазначено лише "основний договір". У накладних міститься інформація про номер та дату замовлення покупця, проте таких замовлень позивачем суду не надано.

З наданих видаткових накладних лише одна видаткова накладна №МО000002097 від 27.02.2023 в графі про отримання товару містить прізвище Хорзова, проте, на думку суду, підпис особи візуально відрізняється від підпису Хорзової Н.В у договорі поставки. Дана накладна не містить печатки ФОП Хорзової Н.І та посилання на укладений договір №15/11/22 від 15.11.2022.

Поряд із цим, у інших видаткових накладних у графі "Отримав(ла)", де отримувачем товару є не Хорзова Н.В., відсутня посада особи, відповідальної за здійснення господарської операції, зазначено лише прізвище та підпис, а у деяких накладних взагалі лише підпис особи без прізвища.

Умовами договору сторони погодили, що перехід права власності на товар, що є предметом поставки за Договором відбувається в момент підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін за умови надання Покупцем довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Графа видаткових накладних "за довіреністю" не заповнена, водночас позивачем не надано суду довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, як цього вимагає п.1.3 договору поставки №15/11/22 від 15.11.2022.

Також, позивачем взагалі не надано доказів часткових проплат ФОП Хорзовою Н.В., які б свідчили про отримання товару відповідачем.

У матеріалах справи містяться акти звіряння взаємних розрахунків без посилання на дату на номер договору за період: 01.01.2023 - 22.08.2023, 01.02.2023 - 25.07.2023 та 01.06.2023 - 15.06.2023, підписані від імені ФОП Хорзової Н.В, та завірені печаткою відповідача.

Надаючи оцінку актам звірки, як доказам існування заборгованості за договором, суд звертає увагу, що акт звірки розрахунків не є первинним обліковим документом, він виконує в бухгалтерському обліку допоміжну функцію для спрощення взаємних розрахунків за договорами і звірки фактів сплати коштів, використовується виключно в бухгалтерських службах.

Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 по справі №902/1260/15 зазначено, що акт звіряння взаєморозрахунків не є первинним документам, а відтак не є належним та допустимим доказом, з якого можливо встановити беззаперечну заборгованість. Акт звіряння взаєморозрахунків може лише опосередковано свідчити про наявність боргу за договором, однак судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 10.09.2019 по справі №916/2403/18, від 19.09.2019 по справі №910/14566/18, від 04.12.2019 по справі №916/1727/17, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків сам по собі не є первинним документом та, може бути належним доказом на підтвердження наявності заборгованості, лише за наявності первинних документів.

Також суд звертає увагу, що підпис Хорзової Н.В. у договорі поставки та у актах звіряння взаємних розрахунків візуально відрязняються.

Таким чином, акти звіряння взаєморозрахунків, на які посилається позивач, за відсутності належних первинних документів, не можуть бути допустимими доказами на підтвердження заборгованості відповідача саме за договором поставки №15/11/22 від 15.11.2022р.

З огляду на зазначене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 45489грн. 76коп. заборгованості за поставлений товар є безпідставною та не підлягає до задоволення, у зв`язку з чим нарахована сума пені за несвоєчасно оплачений товар у розмірі 5387грн. 93коп. є необгрунтованою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в позові у повному обсязі.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.86, 202, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У позові відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 20.11.2023.

СуддяО. Г. Слободян