Ухвала

від 14.11.2023 по справі 160/9314/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

14.11.2023м. ДніпроСправа № 160/9314/20

за позовом Іларіонівської селищної ради, смт. Іларіонове, Синельниківський район, Дніпропетровська область

до Синельниківської районної ради Дніпропетровської області, м. Синельникове, Дніпропетровська область

третя особа-1: Зайцівська сільська рада, село Зайцеве, Синельниківський район, Дніпропетровська область

третя особа-2: Славгородська селищна рада, смт. Славгород, Синельниківський район, Дніпропетровська область

третя особа-3: Раївська сільська рада, с. Раївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область

третя особа-4: Роздорська селищна рада, смт. Роздори, Синельниківський район, Дніпропетровська область

третя особа-5: Дерезуватська сільська рада, с. Дерезувате, Синельниківський район, Дніпропетровська область

третя особа-6: Писарівська сільська рада, с. Писарівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область

третя особа-7: Любимівська сільська рада, с. Любимівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про визнання протиправними та скасування рішень.

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Голігорова Т.І.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кравченко К.В., представник;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: Воловоденко Н.В., представник;

від третьої особи-4: не з`явився;

від третьої особи-5: не з`явився;

від третьої особи-6: не з`явився;

від третьої особи-7: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

11.08.2020 Іларіонівська селищна рада звернулася до суду із позовом до Синельниківської районної ради Дніпропетровської області , в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Синельниківської районної ради Дніпропетровської області від 27.05.2020 №601-34/VII "Про передачу зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Синельниківського району до комунальної власності територіальної громади Раївської сільської ради комунального некомерційного підприємства "Синельниківський центр первинної медико-санітарної допомоги" Синельниківської районної ради";

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Синельниківської районної ради Дніпропетровської області від 27.05.2020 № 603-34/VII "Про передачу зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Синельниківського району до комунальної власності територіальної громади Славгородської селищної ради комунальної установи "Синельниківський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)".

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 10.02.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021, відмовив у задоволенні позову.

Верховний Суд постановою від 23.08.2023 задовольнив частково касаційну скаргу Іларіонівської селищної ради та вирішив:

- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі №160/9314/20 скасувати, провадження у справі закрити;

- повідомити позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку господарського судочинства;

- роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

31.08.2023 до Верховного Суду, надійшла заява позивача про передачу справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.08.2023 задовольнив заяву Іларіонівської селищної ради про передачу справи за підсудністю та передати справу №160/9314/20 за позовом Іларіонівської селищної ради до Синельниківської районної ради Дніпропетровської області, про визнання протиправними та скасування рішень до Господарського суду Дніпропетровської області.

15.09.2023 матеріали справи № 160/9314/20 надійшли на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2023, справу № 160/9314/20 розподілено для розгляду судді Бєлік В.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 прийнято справу № 160/9314/20 до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 10.10.2023 о 11:20 год.

25.09.2023 на офіційну електронну адресу суду від третьої особи-4 надійшов лист № 803/01-17 від 25.09.2023, у якому просить розглянути справу без участі представника третьої особи-4 за наявними в матеріалах справи документами.

03.10.2023 на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання, у якому просить залишити позовну заяву без руху та вважає, що позовні вимоги, заявлені до відповідача, є необґрунтованими та безпідставними.

04.10.2023 на офіційну електронну адресу суду від третьої особи-3 надійшли письмові пояснення.

09.10.2023 на офіційну електронну адресу суду від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення.

09.10.2023 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшла заява, у які просить відкласти судове засідання на іншу дату, у зв`язку із тим, що представник позивача перебуває у відпустці за межами України.

У призначене підготовче судове засідання 10.10.2023 представники позивача та третіх осіб 1, 2, 4, 5, 6, 7 не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 14.11.2023 о 11:40 год.

Позивач свого повноважного представника для участі в підготовче судове засідання 14.11.2023 не забезпечив.

Ухвала суду від 10.10.2023 про оголошення у підготовчому судовому засіданні перерви до 14.11.2023, направлена позивачу засобами поштового зв`язку та отримана останнім 18.10.2022, що підтверджено наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд виходить із того, що у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок (а не право) демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень 20.06.2022, а тому позивач мав змогу (і був зобов`язаний) цікавитися судовими провадженнями за участю позивача цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене суд вважає, що особа, яка ініціювала судовий розгляд, повинна дізнаватись про рух відомого їй судового провадження, демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи не зловживати своїми процесуальними правами, які, в свою чергу, можуть призвести до затягування розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти.

Суд зазначає, що позивач у позовні заяву зазначив інформація для здійснення засобів зв`язку, зокрема за допомогою електронної пошти info@ilarionove.otg.gov.ua.

Згідно Довідки про доставку електронного листа "Документ в електронному вигляді "Ухвала, що не оскаржується" від 10.10.2023 у справі №160/9314/20, було надіслано позивачеві на його електронну адресу info@ilarionove.otg.gov.ua., однак документ повернувся не доставлено) з повідомленням про помилку.

Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

У наведених висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 28.04.2023 у справі №904/272/22 від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 18.11.2022 у справі №922/3337/21, з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

З огляду на це суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з презумпції обізнаності: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, яке суд направив на електронну адресу позивача 10.10.2023.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії від 07.07.1989).

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статтями 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

За умовами частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Зі змісту положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вказані норми не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 в справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.

Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.

Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.

Крім того, згадані приписи стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13 листопада 2019 року в справі № 910/5187/19.

Суд також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 6 листопада 2019 року в справі № 904/2423/18, за яким норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.

За таких обставин, враховуючи неявку уповноваженого представника позивача, повідомленого про час та місце слухання справи належним чином і ненадходження від останнього будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.

У той же час за змістом частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення позову без розгляду.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 202, ч. 4 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Іларіонівської селищної ради до Синельниківської районної ради Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 14.11.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 20.11.2023.

Суддя В.Г. Бєлік