Ухвала

від 14.11.2023 по справі 308/8875/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/8875/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14.11.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового розгляду: засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 11-кп/4806/379/23, за апеляційною скаргою, яку подав засуджений ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 червня 2023 року, клопотання засудженого ОСОБА_5 , про його звільнення від відбування покарання в зв`язку із закінченням іспитового строку повернуто особі, яка його подала.

В ухвалі суду вказується на те, що засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від покарання призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 27.09.2021, який, відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 26.01.2022, набрав законної сили, у зв`язку із закінченням іспитового строку. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 засуджений вироком Київського районного суду м. Полтави від 27.09.2021 за ч. 3 ст. 402 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, що іспитовий строк встановлений вироком суду закінчився 27.03.2023, під час іспитового строку нових кримінальних правопорушень не вчиняв, покладені на нього судом обов`язки виконував. З огляду на вищенаведене, вважає, що він, ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного покарання. Просить розглянути питання про звільнення його від покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 27.09.2021 у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Суд в ухвалі вказує на те, що ОСОБА_5 не вправі звертатися до суду з клопотанням щодо вирішення питання про звільнення від покарання призначеного за вироком суду у зв`язку із закінченням іспитового строку, оскільки питання про звільнення від призначеного покарання засуджених після закінчення випробувального строку розглядається судом за поданням уповноваженого органу з питань пробації. Тому, у задоволенні клопотання судом відмовлено.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 вказує на те, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню. Зазначає, місцевий суд безпідставно відмовив засудженому у задоволенні клопотання. При цьому, апелянт посилається на те, що іспитовий строк, встановлений вироком суду закінчився 27.03.2023, станом на 27.03.2023 він перебував на обліку у військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України як військовослужбовець. Упродовж іспитового строку кримінальних правопорушень не вчиняв, покладені на нього судом обов`язки виконував, однак командир військової частини НОМЕР_1 не виконав вимоги п. 12 розділу 3 «Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» (далі - Порядок), та не звернувся до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання. Звертає увагу на те, що у військовій частині апелянта поставлено на облік як військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, а саме 10.11.2022, тобто у день видачі наказу №559 та у день заведення журналу обліку, а не 14.09.2022. Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 27.09.2021.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, основні доводи апеляційної скарги, пояснення засудженого ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню

Апеляційна скарга розглядаються за відсутності прокурора, неявка якого, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора береться до уваги те, що прокурор належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак подав заяву про відкладення апеляційного розгляду, при цьому відомостей про поважність причин неявки не подавав.

Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення колегія суддів визнає обґрунтованими з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.

Зі змісту клопотання засудженого ОСОБА_5 , яке було подано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, вбачається, що в ньому порушується питання, яке вирішується судом під час виконання вироків, правила розгляду яких визначені ст. 537, 539 КПК України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

За приписами ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений проживає, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами п. п. 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 КПК України.

Вищенаведене свідчить про те, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 не вправі звертатися до суду з клопотанням щодо вирішення питання про звільнення його від покарання призначеного за вироком суду у зв`язку із закінченням іспитового строку, оскільки питання про звільнення від призначеного покарання засуджених після закінчення випробувального строку розглядається судом за поданням уповноваженого органу з питань пробації, - не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, зокрема абз. 1 ч. 1 ст. 539 КПК України, відповідно до якого засуджений має право на звернення з таким клопотанням.

Тому, апеляційний суд вважає, що засуджений ОСОБА_5 був вправі звертатися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про вирішення питання про звільнення від покарання призначеного за вироком суду у зв`язку із закінченням іспитового строку, а суд відповідно розглянути це клопотання із прийняттям передбаченого рішення про його задоволення або відмову в задоволенні.

Окрім того, всупереч вимог ст. 539 КПК України клопотання засудженого ОСОБА_5 , розглянуто за відсутності засудженого, при цьому матеріали судового провадження не містять даних щодо його належного повідомлення про час та місце розгляду клопотання, що визнається порушенням права особи на захист.

Вищенаведене свідчить про те, що обставини, за яких суд першої інстанції повернув без розгляду клопотання засудженого ОСОБА_5 не узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 539 КПК України.

Разом із тим, повернувши клопотання ОСОБА_5 з наведених в оскаржуваній ухвалі підстав, суд першої інстанції не дав належної оцінки положенням ч. 1 ст. 78 КК України та доводам клопотання, зокрема про те, що засуджений не вчиняв нових кримінальних правопорушень, а також про те, що командир військової частини НОМЕР_1 не виконав вимоги п. 12 розділу 3 «Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням», та не звернувся до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання. Окрім того, з матеріалів судового провадження вбачається, що судом першої інстанції не дана оцінка доводам клопотання про те, що командир військової частини НОМЕР_1 відмовляється звертатися до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, та істотне порушення вимог КПК України.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення є істотними, такими, що відповідно до ст. ст. 412, 415 КПК України тягнуть скасування судового рішення із призначенням нового розгляду клопотання у суді першої інстанції в іншому складі, у зв`язку з чим, вимоги апеляційної скарги про звільнення апеляційним судом засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 27.09.2021 не можуть бути задоволені.

Тому, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Під час нового розгляду клопотання ОСОБА_5 суду першої інстанції необхідно дотриматись вимог кримінального та кримінального процесуального законів, взяти до уваги наведене вище, повно й всебічно розглянути матеріали судового провадження, дослідити приєднані до клопотання докази, дати їм належну оцінку, і прийняти законне та обґрунтоване рішення, з урахуванням положень ст. ст. 370-374 КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418,419,537,539 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу, яку подав засуджений ОСОБА_5 , задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 червня 2023 року, якою клопотання засудженого ОСОБА_5 , про звільнення від відбування покарання в зв`язку із закінченням іспитового строку повернуто особі, яка його подала, - скасувати, призначивши новий розгляд клопотання у суді першої інстанції в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному

Судді: