Постанова

від 14.11.2023 по справі 676/1666/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 676/1666/22

Провадження № 22-ц/4820/1415/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря Шевчук Ю.Г.,

за участю: прокурора Русецької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 травня 2023 року (суддя Шевцова Л.М.) за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Хмельницької обласної державної адміністрації до Жванецької сільської ради, ОСОБА_1 , треті особи Національний природний парк «Подільські Товтри», Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, скасування у державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

У квітні 2022 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - ХОДА) звернувся до суду з позовом до Жванецької сільської ради, ОСОБА_1 , треті особи Національний природний парк «Подільські Товтри» (далі - НПП «Подільські Товтри», Парк), Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, скасування у державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що згіднорішення Рудської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області №8 від 31.01.2005 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 » ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 6822486800:03:001:0103.

Рішенням Рудської сільської ради Кам?янець-Подільського району, Хмельницької області №7 від 24.07.2015 «Про внесення змін до рішення сесії щодо уточнення цільового використання земельної ділянки» внесено зміни до рішення Рудської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області №8 від 31.01.2005 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 », зазначено цільове призначення земельної ділянки, площею 0,12 га, для ведення садівництва.

Підставою звернення прокурора до суду з позовом стало, те що рішенням сесії Рудської сільської ради, всупереч вимогам Земельного та Водного кодексів України, Закону України «Про природно-заповідний фонд України» ОСОБА_1 у приватну власність незаконно надано земельну ділянку водного фонду в межах 100-метрової прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а також те, що спірна земельна ділянка є землями природно-заповідного фонду, що перебуває в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри».

В силу особливостей правового статусу зазначених категорій земель відповідно до вимог ст.ст.13,14 ч.7 ст.41 Конституції України, ст.ст. 1,5,10,88,89 Водного кодексу України та ст.ст. 1,18-21,43-46,50-52,58-62,83,84,122,125,149,150, ч.ч.2,3 ст.152, п.б ч.1 ст.164 Земельного кодексу України та ст.ст.7,9,20,21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» спірна земельна ділянка не підлягала передачі у приватну власність, а сільська рада не наділена компетенцією щодо розпорядження землями водного та природно-заповідного фонду.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 травня 2023 року у позові прокурора відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що представлені прокурором докази не є достатніми та достовірними на підтвердження розташування спірної земельної ділянки відповідача в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а також те що спірна земельна ділянка є землями природно-заповідного фонду, що перебуває в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри».

Суд вважав, що вимога прокурора про зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку державі в особі Хмельницької ОДА є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки на дату виникнення спірних правовідносин юридичне право постійного користування земельною ділянкою у позивача відсутнє.

Рішення Рудської сільської ради є законними, так як на час передачі спірної земельної ділянки відповідачу рада мала право розпоряджатися землями в межах населеного пункту.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прокурор не довів, що втручання у право відповідача на мирне володіння майном не порушить справедливий баланс інтересів сторін, а саме що позитивні наслідки вилучення земельної ділянки в інтересах держави є більш важливим, ніж дотримання прав громадянина, який законним шляхом набув її у власність, покладаючись на легітимність добросовісних дій державного органу.

В апеляційнійскарзі заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, стягнути сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги з відповідачів.

В обґрунтування скарги зазначає, що підставою звернення прокурора з позовом є підтверджений належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт незаконного надання рішенням сесії Рудської сільської ради, всупереч вимог Земельного та Водного кодексів, ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки водного фонду в межах 100-метрової прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, яка також є землею природно-заповідного фонду, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри».

Крім того, на виконання ухвали суду від 07.11.2022 НПП «Подільські Товтри» подано як доказ у справі копію технічної документації на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт для видачі Державного акту на право постійного користування землею НПП «Подільські Товтри», розроблену у 2001 році. Вказаною документацією підтверджено, що при її виготовленні використано матеріали проекту відведення земельних ділянок в постійне користування Парку із землекористування Кам`янець-Подільського держлісгоспу, матеріали лісовпорядкування 1998 року, чим підтверджено, що вказана територія була та залишається власністю держави. В складі документації містяться картографічні матеріали з абрисами та координатами зовнішніх меж земельних ділянок, вилучених для НПП «Подільські Товтри», більше того, наявний позитивний висновок начальника відділу земельних ресурсів Кам`янець-Подільського району щодо її погодження та затвердження акту про здачу довгострокових межових знаків під охорону та зберігання, а також погодження меж відведених Парку земельних ділянок в с. Цвіклівці Рудським сільським головою ОСОБА_2 , яким також підписано спірне рішення сесії сільської ради.

Надані прокурором докази у своїй сукупності переконливо доводять факт належності спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного та водного фондів. Вказані докази є однозначними, неспростованими жодними іншими доказами. Факт накладення спірної земельної ділянки на землі природно-заповідного та водного фондів підтверджено належними доказами, які не суперечать іншим матеріалам справи та не вимагають спеціальних знань для їх оцінки. Земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103, площею 0,12 га, була і залишається територією природно-заповідного фонду та належить до особливо цінних земель, які вилучені з господарського використання та перебувають у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», а тому не могла набути статусу земель приватної власності.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи до Хмельницького апеляційного суду не надходило.

В судовому засіданні прокурор Русецька О.В. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судова повістка направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в порядку передбаченому частиною 4 статті 130 ЦПК України, повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник Жванецької сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету в ЄСІТС 23.10.2023 року.

Інші учасники по справі в судове засідання теж не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судові повістки доставлені до електронних кабінетів в ЄСІТС 23.10.2023 року.

Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно доп.п.3,4ч.1ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є :невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушеннянорм процесуальногоправа абонеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини справи, які мають значення у справі та допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Судом встановлено, що рішенням Рудської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області № 8 від 31.01.2005 року «Про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 » ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування дачного будинку, що розташована в АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 13).

Згідно рішення Рудської сільської ради Кам?янець-Подільського району, Хмельницької області № 7 від 24.07.2015 року, «Про внесення змін до рішення сесії щодо уточнення цільового використання земельної ділянки» внесено зміни до рішення Рудської сільської ради Кам?янець-Подільського району, Хмельницької області № 8 від 31.01.2005 року, «Про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 », зазначено цільове призначення земельної ділянки, площею 0,12 га, для ведення садівництва,що розташована в АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 14).

На підставівказаних рішеньсільської радив Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнота Реєстріправ власностіна нерухомемайно,Державному реєстріІпотек,Єдиному реєстрізаборон відчуженняоб?єктів нерухомогомайна здійсненодержавну реєстраціюправа приватноївласності наспірну земельнуділянку з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103, площею 0,12 га, (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 789784868224, дата державної реєстрації: 30.11.2015 року, номер запису про право власності: 12275419) (т. 1 а. с. 15-16).

У листі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 17.12.2021 року №6805/0.1 та акті обстеження земельної ділянки від 08.12.2021 №74/01 зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103, розташована на вилученій території Національного природного парку «Подільські Товтри» в кварталі 24 виділ 5., відноситься до земель природно-заповідного фонду та перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» (зона регульованої рекреації ).

Окрім цього, у вищезазначених листі та акті повідомляється, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103, площею 0,12 га повністю накладається на землі водного фонду, розташована в межах захисної смуги річки Смотрич, яка відноситься до Дністровського водосховища, та протікає поряд з місцем розташування вказаної земельної ділянки.

У листі Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 16.12.2021 року №1967 зазначено, що гирлова ділянка р. Смотрич, на проміжку понад 8 км вверх по течії річки, є затокою Дністровського водосховища, а тому і частиною Дністровського водосховища.

За даними двох збірних кадастрових планів ТзОВ «Джафар», земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103, площею 0,12 га розташована на відстані 39,51 м від узрізу води річки Смотрич, яка відноситься до Дністровського водосховища, перебуває у зоні затоплення (підтоплення). Кут крутизни схилу прибережної захисної смуги відносно вказаної земельної ділянки становить 7,9 градусів.

У листі Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет від 13.12.2021 №1604/06/2021 зазначено, що за результатами співставлення місця розташування земельної ділянки з використанням інтернет-ресурсу «Публічна кадастрова карта України» з Проектом водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС. Підтверджено знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103 в межах 100 м прибережної захисної смуги Дністровського водосховища (на відстані орієнтовно 33-35 м від узрізу води Дністровського водосховища).

За матеріалами перевірки НПП «Подільські Товтри» лист №661 від 19.11.2021, та актом обстеження земельної ділянки від 17,11.2021 №12А/2021, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103 є землями природно-заповідного фонду та знаходиться у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 28.12.2001 року серії 11-ХМ №002530.

Відповідно до копії матеріалів робочого проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС на території Хмельницької області та картографічних матеріалів, земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103 знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища. Проектна документація водоохоронної зони лівого берега Дністровського водосховища на території Хмельницької області затверджена протоколом виконкому Хмельницької обласної ради 1988 року.

Копією технічної документації на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт для видачі державного акту на право постійного користування землею НПП «Подільські Товтри», розроблену в 2001 році (на території Рудської сільської ради), в складі якої містяться картографічні матеріали та абриси та координати зовнішніх меж земельних ділянок, вилучених для НПП «Подільські Товтри», підтверджується, що при її виготовленні використано матеріали проекту відведення земельних ділянок в постійне користування Парку із землекористування Кам`янець-Подільського держлісгоспу, матеріали лісовпорядкування 1998 року, тобто вказана територія була та залишається власністю держави.

Більше того, в зазначеній технічній документації наявний позитивний висновок начальника відділу земельних ресурсів Кам`янець-Подільського району щодо її погодження та затвердження акту про здачу довгострокових межових знаків під охорону та зберігання, а також погодження меж відведених Парку земельних ділянок в с.Цвіклівці Рудським сільським головою ОСОБА_2 , яким також підписано рішення сільської ради про передачу спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 .

Щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України, ст. 4 Водного кодексу України в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин, до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж річок.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Статтею 59 Земельного кодексу України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

В силу ч. 4 ст. 84 Земельного кодекс у України землі водного фонду не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Випадки передачі земель водного фонду у приватну власність громадян передбачені положеннями ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України.

На підставі ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно з ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Правовий режим прибережних смуг визначається ст. 60 ЗК України, ст. 89 ВК України.

Відповідно до ст. 61 ЗК України, ст. 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів; для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо.

На підставі ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема, для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року №434, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 №486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Отже, існування прибережних захисних смуг є законодавчо визначеним, а тому відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водоохоронної зони, зокрема, станом на час вирішення питання про передачу земельної ділянки у власність не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

За відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 Водного кодексу України, орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до зазначеного Порядку.

За змістом наведених норм права землі у межах прибережних захисних смуг вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України. На неможливість перебування такого виду об`єктів майна у приватній власності, крім випадків, передбачених у ст. 59 ЗК України, вказує також і розташування земель водного фонду.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 22 травня 2018 року в справі №469/1203/15-ц, у пункті 70 постанови від 28 листопада 2018 року в справі №504/2864/13-ц, у пункті 80 постанови від 12 червня 2019 року в справі №487/10128/14-ц, у пункті 96 постанови від 11 вересня 2019 року в справі №487/10132/14-ц, які апеляційний суд на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно матеріалів перевірки Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 17.12.2021 року та акту обстеження земельної ділянки від 08.12.2021 року, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103, площею 0,12 га розташована в межах прибережної захисної смуги річки Смотрич, яка відноситься до Дністровського водосховища та протікає поряд з місцем розташування вказаної земельної ділянки.

Заданими двохзбірних кадастровихпланів ТОВ«Джафар» земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103, площею 0,12 га розташована на відстані 39,51 м від зрізу річки Смотрич, яка відноситься до Дністровського водосховища, перебуває в зоні затоплення ( підтоплення). Кут крутизни схилу прибережної захисної смуги відносно вказаної земельної ділянки становить 7,9 градусів.

В свою чергу, вказані докази цілком узгоджуються з повідомленням Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Державного агентства водних ресурсів України №1604/06/2021 від 13.12.2021, схемою співставлення спірної земельної ділянки з фрагментом проектної документації водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС, згідно з яким за результатами співставлення з публічною кадастровою картою спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6822486800:03:001:0103) знаходиться в межах прибережної захисної смуги 100 м Дністровського водосховища (на відстані орієнтовно 33-35 м від узрізу води Дністровського водосховища).

За матеріалами робочого проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС на території Хмельницької області та картографічними матеріалами, спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища.

Суд першої інстанції відхилив вказані докази, пославшись на те, що річка Смотрич за кваліфікацією річок України є малою річкою, за положеннями статті 88 Водного кодексу України прибережна захисна смуга для малих річок становить 25 метрів, навіть у тій частині, яка зайнята водосховищем на ній. Водночас, при крутизні схилів берега річки, така смуга подвоюється. Заміри проведені інженером-геодезистом ТОВ «Джафар» від 22.07.2021 року та відображені на схемі розрахунку кутів крутизни схилу прибережної смуги не є об`єктивними, та спростовуються замірами від 15.12.2022 року ТОВ «Кайлас-К», проведеним в меженний період, які достовірно вказуються на знаходження спірної земельної ділянки на відстані від узрізу води 59,09-65,47 метрів, що перевищує допустиму норму, для малих річок.

Однак такі висновки суду є помилковими.

За інформацією регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 16.12.2021 року №1967 річка Смотрич протікає в басейні річки Дністер по території Хмельницького та Кам`янець-Подільського районів. До заповнення Дністровського водосховища р. Смотрич впадала в річку Дністер з лівого берега на віддалі 782 км. від гирла. Річка Смотрич (ліва притока р. Дністер) з водозбірною площею басейну 1718 км.м, за класифікацією річок є малою річкою і згідно з ст.3 Водного кодексу України належить до водного фонду України.

Після будівництва Дністровського комплексного гідровузла ділянка устя (гирло) р. Смотрич було затополено Дністровським водосховищем і при нормальному підпертому рівні води у водосховищі 121,00 мБС гирлова ділянка р. Смотрич, на проміжку понад 8 км вверх по течії, є затокою Дністровського водосховища. Використовуючи публічну кадастрову карту та геопортал Держводагентства України встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103 знаходиться на правому березі нижньої течії річки Смотрич (басейн р. Дністер), яка є частиною Дністровського водосховища, прибережна захисна смуга для водосховищ складає 100 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Меженний період має відношення лише до р. Дністер, але це не стосується Дністровського водосховища, яке є штучним водним об`єктом, і розраховано на акумулювання певної кількості води. Тому у водосховища не може бути меженного періоду, а є експлуатаційні рівні, які штучно регулюються. Меженний період є природним рівнем водного об`єкту.

З огляду на вищезазначене, рішення Рудської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області №8 від 31.01.2005 «Про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6822486800:03:001:0103, є незаконним.

Щодо знаходження оспорюваної земельної ділянки в межах державного природно-заповідного фонду.

До особливо цінних земель відносяться, зокрем, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (пункт «г» частини першої статті 150 ЗК України).

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд» (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до цього Закону природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища (абзац другий преамбули до цього Закону).

Згідно зі статтею 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (частина друга статті 45 ЗК України).

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (частина четверта статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об`єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів (частина перша статті 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Указом Президента України від 27.06.1996 року №474/96 на території, окрім інших, Кам`янець -Подільського району Хмельницької області створено Національний природний парк «Подільські Товтри» з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Установлено площу земель Національного природного парку «Подільські Товтри» -261316 гектарів, у тому числі - 3015 гектарів, що надаються у постійне користування, та 258301 гектар, що включаються до його складу. Землям, які включені до складу території НПП «Подільські Товтри», надано статус природно-заповідного фонду. Такі землі чи їх частина передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям.

Хмельницькою обласною радою було прийнято рішення №11 від 16.12.1998 року «Про вилучення та надання земель лісового фонду у постійне користування Національному природному парку «Подільські Товтри». Вказано загальний розмір території цього парку та землі, що входять до складу останнього, зокрема землі Рудської сільської ради. Після передачі до НПП «Подільські Товтри» кварталів та виділів відповідних лісництв, які підлягали вилученню, було видано державні акти на право постійного користування землею, згідно з якими відповідні квартали віднесено до зони регульованої рекреації НПП «Подільські Товтри».

Згідно Державного акту на право постійного користування землею від 289.12.2001 року серії 11-ХМ №002530, зареєстрованого в Книзі записів актів на право постійного користування землею №7, земельну ділянку площею 104,14 га надано у постійне користування НПП «Подільські Товтри» для природоохоронного та рекреаційного призначення відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 16.12.1998 №11 (а.с.32-34 т.1)

За матеріаламиперевірки Державноїекологічної інспекціїу Хмельницькійобласті від17.12.2021року таакту обстеженняспірної земельноїділянки від08.12.2021року №74/01земельна ділянказ кадастровимномером 6822486800:03:001:0103розташована навилученій територіїНПП «ПодільськіТовтри» вкварталі 24виділ 5.При обстеженніданої території,з урахуваннямземлевпорядної документації,розробленої ТОВ«Джафар»,а такожземлевпорядної документаціїщодо організаціїі встановленнямеж НПП«Подільські Товтри»встановлено,що земельнаділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103, площею 0,12 га, яка розташована в с.Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, відноситься до земель природно-заповідного фонду та перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» (зона регульованої рекреації ).

Враховуючи наведені вище приписи, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами належність земельної ділянки з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103 до земель природно-заповідного фонду, які перебувають у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» (зона регульованої рекреації), та належність спірної земельної ділянки до прибережної захисної смуги 100 м Дністровського водосховища.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку (частина друга статті 21 зазначеного Закону).

З огляду на наведені приписи Закон України «Про природно-заповідний фонд» не допускає можливість будівництва та обслуговування дачного будівництва, садівництва у національних природних і регіональних ландшафтних парках.

Стаття 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття земель водного фонду у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватися у приватну власність громадян.

Колегія суддів вважає, що надання земельної ділянки у приватну власність для індивідуального садівництва у зоні регульованої рекреації земель природно-заповідного фонду, а також у прибережній захисній смузі суперечить як визначеним законом завданням цього парку, так і законодавчим обмеженням на здійснення діяльності з такого будівництва на відповідних землях, так і суперечить нормам статей 83, 84 ЗК України. Тому за змістом наведених вище приписів, які характеризуються належною якістю як властивістю, що є умовою забезпечення юридичної визначеності у правовідносинах, і Рудська сільська рада (правонаступником якої на теперішній час є Жванецька сільська рада) і ОСОБА_1 знали чи повинні були знати про неможливість передання у власність спірної земельної ділянки для вищевказаної мети. Отже, втручання у право власника мирно володіти цією ділянкою здійснювалося відповідно до закону.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка не могла бути передана у приватну власність, оскільки для цього існували законодавчі перешкоди, про які відповідачі знали чи повинні були знати, проявивши розумну обачність щодо місця її розташування, поведінка обох відповідачів не була добросовісною.

Згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58)).

Прокурор мотивував позовні вимоги, зокрема, приписом статті 391 ЦК України, що регламентує підстави для звернення власника з негаторним позовом для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні його майном.

Судовий захист цивільного права та інтересу є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 5 частини першої статті 3 ЦК України). Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина друга статті 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Прокурорзаявив вінтересах державив особіоргану уповноваженогодержавою наздійснення функційу спірнихправовідносинах Хмельницькоїобласної державноїадміністрації вимогипро скасування рішення сільської ради, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, скасування у державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, розглядаючи відповідний спір, суд має установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб, які звертаються з позовом, та чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним, тобто таким, що забезпечить поновлення порушеного права.

У пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що:

«заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (див., зокрема, висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц; від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 45) та інших. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом».

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду з огляду на те, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29)).

Для повернення земельної ділянки, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

За таких обставин скасування рішення Рудської сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області №8 від 31.01.2005 про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 6822486800:03:001:0103, не є ефективним способом захисту права власника.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду, є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на таку вимогу не поширюється позовна давність.

Позовна вимога щодо повернення земельної ділянки сформульована у позовній заяві як вимога зобов`язального характеру - зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації спірну земельну ділянку.

Відтак саме боржник в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову в цій частині зобов`язаний вчинити певні дії відповідно до статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", норми якої регламентують порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Дії виконавця полягають у відкритті виконавчого провадження та наданні боржнику 10 робочих днів для його добровільного виконання; перевірці виконання рішення боржником і накладення на боржника штрафу (в т.ч. повторно) в разі невиконання без поважних причин ним рішення та попередження про кримінальну відповідальність, направлення повідомлення до органу досудового слідства про вчинення боржником кримінального правопорушення).

При цьому за наявності зареєстрованого права власності на об`єкт цивільних прав (земельну ділянку), очевидно, що в разі невиконання боржником рішення про повернення земельної ділянки, воно не може бути виконано в примусовому порядку без участі боржника, що матиме наслідком надсилання виконавцем до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та закінчення виконавчого провадження згідно ч.3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" і свідчить про неефективність вказаного способу захисту.

В свою чергу, саме державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі як ділянки сільськогосподарського призначення та проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 перешкоджає позивачу повернути земельну ділянку на користь держави та відновити її цільове призначення як земельної ділянки водного фонду та належність її до земель природно-заповідного фонду, які перебувають у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» (зона регульованої рекреації).

Відтак з врахуванням змісту права, за захистом якого звернувся позивач, а також характеру його порушення, ефективним та належним способом захисту є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 у Реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч.13 ст. 79-1 ЗК України ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відтак позов в частині скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності підлягає задоволенню.

Чи переслідувало втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою легітимну мету?

Повернення Хмельницькій обласній державній адміністрації спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірної земельної ділянки. Судом апеляційної інстанцій встановлено, що вона належить до земель водного фонду, а саме до прибережної захисної смуги Дністровського водосховища та знаходиться за 33-35 м від урізу води на території земель природно-заповідного фонду, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» (зона регульованої рекреації).

Водоохоронні зони встановлюються вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм для запобігання забрудненню і виснаженню водних об`єктів (абзац перший пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів), для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку (частина перша статті 87 ВК України).

Отже, таке використання прибережних захисних смуг, яке не сприятиме досягненню зазначених цілей, може призводити до забруднення та засмічення поверхневих водних об`єктів, а також до втрати ними водності, виснаження водного об`єкта, що впливатиме на можливість задоволення потреб великої кількості людей.

З огляду на це закон обмежив можливість передання в приватну власність земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг.

Відповідно до абзацу третього преамбули до Закону України «Про природно-заповідний фонд» природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною. Тому на землях природно-заповідного фонду заборонена будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (речення перше частини третьої статті 7 цього Закону).

Дотримання встановлених заборон є необхідною умовою використання земельної ділянки, на яку поширюється режим прибережної захисної смуги, та об`єкта природно-заповідного фонду, з тією метою, щоби попередити завдання шкоди загалом навколишньому природному середовищу і, зокрема, частині світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною, і конкретному водному об`єкту.

Велика Палата Верховного Суду раніше вже звертала увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункти «а» і «б» частини першої статті 91, пункти «а» і «б» частини першої статті 96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 127), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 90), від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16 (пункт 148), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 53), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 117)).

З огляду на все вищевказане у втручанні держави у право мирного володіння власником спірною земельною ділянкою водного фонду у межах прибережної захисної смуги (33-35 м від урізу води) Дністровського водосховища на землях природно-заповідного фонду НПП «Подільські Товтри» є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами.

Чи є задоволення вимог про повернення спірної земельної ділянки Хмельницькій обласній державній адміністрації пропорційним легітимній меті втручання у право власника мирно володіти цим майном?

У рішенні, що переглядається, судом першої інстанції зазначалося, що внаслідок задоволення позовних вимог на ОСОБА_1 буде покладено індивідуальний і надмірний тягар, який порушить справедливий баланс між суспільним інтересом і захистом приватного інтересу у мирному володінні її майном. Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується.

Користування приватними особами ділянками водного фонду всупереч чинному законодавству може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і конституційними правами всіх інших осіб на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації тощо. У цій справі з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судами обставини та застосовані юридичні норми колегія суддів вважає, що немає невідповідності заходу втручання держави у право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання у це право, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

У справі, рішення в якій переглядається, суспільний інтерес у поверненні спірної земельної ділянки територіальній громаді спрямований на задоволення соціальних потреб: у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права комунальної власності на цю ділянку; у недопущенні зміни цільового призначення земель водного фонду та їх використання з метою житлового та іншого будівництва, що прямо суперечить визначеній законом; у збереженні прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а також у недопущенні забороненої законом діяльності на території НПП «Подільські Товтри» як об`єкта природно-заповідного фонду.

Контроль за використанням земельних ділянок водного фонду, зайнятих прибережними захисними смугами, згідно з їх цільовим призначенням є важливим для суспільства загалом і для територіальної громади зокрема. Загальний інтерес у контролі за використанням спірної земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації, безумовно, переважає приватний інтерес однієї особи у збереженні права власності цієї ділянки, отриманої з метою, що прямо суперечить закону.

Колегія суддів вважає, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що ця ділянка розташована на незначній відстані від урізу води Дністровського водосховища та на території природно-заповідного фонду НПП «Подільські Товтри», інформація про який є загальновідомою. Він міг ознайомитись зі змістом земельного, водного та природоохоронного законодавства (норми якого щодо отримання в власність земельних ділянок водного фонду, а також природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення є доступними, чіткими та передбачуваними), а також за необхідності міг отримати відповідну правову допомогу перед набуттям в власність спірної земельної ділянки. Відтак, ОСОБА_1 міг і повинен був розуміти, що ця ділянка належить до земель водного та природно-заповідного фонду, і її отримання у власність для ведення індивідуального садівництва, тим більше будівництво дачного будинку, є неможливим в силу імперативних вимог законодавства України. За таких обставин неможливо виснувати про те, що втручання у право власності того об`єкта, який ОСОБА_1 за добросовісної поведінки не міг отримати, є для нього надмірним тягарем.

Згідно з принципами диспозитивності та змагальності у цивільному процесі України сторони вільні у розпорядженні їхніми процесуальними правами (зокрема, і щодо подання зустрічного позову), несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій, а суд не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання (пункти 4 і 5 частини третьої статті 2, частини перша - четверта статті 12, частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Під час розгляду цієї справи ОСОБА_1 розпорядився його процесуальними правами та не заявив зустрічний позов про надання належного відшкодування моральної та матеріальної шкоди у зв`язку з вимогою про повернення спірної земельної ділянки. Завдання йому таким поверненням шкоди не обґрунтовував. Проте, не позбавлений права просити про відшкодування завданих збитків і моральної шкоди у разі, якщо такі завдані.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, ухвалив рішення з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Хмельницької обласної державної адміністрації слід задовольнити частково.

ОСОБА_1 слід повернутиземельну ділянкуплощею 0,12га зкадастровим номером6822486800:03:001:0103,яка розташованав межахсела ЦвіклівціПерші Кам`янець-Подільськогорайону Хмельницькоїобласті,на користьдержаві вособі Хмельницькоїобласної державноїадміністрації. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,02 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0103, в Державному земельному кадастрі. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0103 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 789784868224). В решті позову необхідно відмовити.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційну скаргу та позовну заяву прокурора задоволено частково, із чотирьох вимог немайнового характеру задоволено три, судовий збір, сплачений ним за позовну заяву у розмірі 9924 грн., та апеляційну скаргу в розмірі 14886 грн. підлягає відшкодуванню з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури у розмірі 18607,50 грн. ( 24810:4)х3).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Кам`янець-Подільськогоміськрайонного судуХмельницької областівід 09травня 2023року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Хмельницької обласної державної адміністрації задовольнити частково.

ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 6822486800:03:001:0103, яка розташована в межах села Цвіклівці Перші Кам`янець-Поділсьького району Хмельницької області, державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0103, в Державному земельному кадастрі.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0103 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 789784868224).

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02911102) судовий збір у розмірі 18607,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 листопада 2023 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк