Рішення

від 13.11.2023 по справі 910/12730/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2023Справа № 910/12730/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.А. Логістик» (вул. О. Терьохіна, буд. 8-А, офіс 6, м. Київ; ідентифікаційний код 42571806)

до 1) Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) (вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, 65007; ідентифікаційний код 43315529)

2) Державного підприємства «Сетам» (вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 39958500)

про розірвання договору та стягнення 1 350 000 грн,

Представники сторін:

від позивача: Антонець Ліна

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.А. Логістик» (далі за текстом - ТОВ «А.С.А. Логістик», Позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі за текстом - Відділ, Відповідач-1) та Державного підприємства «Сетам» (далі за текстом - Сетам», Відповідач-2), в якій Позивач просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу буксира кантувальника «Николай Иванченко», модель 498 та майно, що обліковується на цьому буксирі в кількості 12 одиниць, який укладений у формі протоколу проведення електронних торгів від 13.05.2020 № 479413 між Позивачем та Відповідачем-1;

- стягнути з Відповідача-1 - 1 282 500 грн суми попередньої оплати, з Відповідача-2 - 67 500 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, Позивач зазначає, що відповідно до протоколу про проведення електронних торгів № 479413 від 13.05.2020 ТОВ «А.С.А. Логістик» стало переможцем електронних торгів з реалізації арештованого майна в межах зведеного виконавчого провадження № 58264209 у зв`язку з чим Позивачем здійснено оплату за придбане на торгах майно в розмірі 1 282 500 грн. та додаткову винагороду організатору торгів 25 917, 10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №131 від 13.05.2020.

Однак, придбане Позивачем майно станом на дату звернення до суду з даним позов так і не було передано ТОВ «А.С.А. Логістик» оскільки 20.05.2020 державним виконавцем примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Мін`юсту зупинено вчинення виконавчих дій, про що винесено відповідну постанову на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, Позивачем стверджує, що ним сплачено всі належні кошти за придбане майно, однак останнє всупереч статті 662 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) та пункту 10 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 (далі за текстом - Порядок) не передано виконавцем, що відповідно є істотним порушенням органом державної виконавчої служби договору та відповідно до статті 651 ЦК України є підставою для його розірвання, повернення сплачених Позивачем коштів, за оплачений товар.

При обґрунтуванні підстав для повернення суми оплати за товар Позивач посилається на положення частини 2 статті 693 ЦК України.

У поданих запереченнях на відзив Позивач вказує, що викладені Відповідачем-1 доводи не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, Позивач стверджує, що договір-купівлі продажу буксира не лише укладено, а й виконано Позивачем в частині оплати ціни продажу товару на підставі копії протоколу, однак продавцем зобов`язання з передачі товару не виконано, що відповідно свідчить про обґрунтованість заявлених вимог.

2. Стислий виклад позиції Відповідача-1

Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що ним визнається факт здійснення Позивачем оплати коштів в розмірі 1 282 500 грн, які знаходяться на рахунку відділу ВПВР та не були перераховані на рахунок стягувачів за зведеним виконавчим провадженням з огляду на зупинення виконавчих дій.

Так, Відповідач зазначає, що ним не складено та не видано акт про проведені електронні торги з реалізації арештованого майна - буксир катувальник, що належить боржнику - ДП «Скадовський морський торговельний порт» оскільки в ході проведення виконавчих дій встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 продовжено роботу щодо приватизації вказаного державного підприємства та включено останнє до переліку об`єктів малої приватизації.

Відповідач звертає увагу суду на те, що Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі за текстом - Інструкція) не передбачено можливість розподілу коштів та винесення акта про проведені електронні товари у період зупинення виконавчого провадження.

Станом на дату звернення Позивача до суду, ДП «Скадовський морський торговельний порт» не виключено з переліку об`єктів малої приватизації, а тому згідно доводів Відповідача відсутні підстави для поновлення виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій, що відповідно свідчить про законність дій державного виконавця, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04.09.2023.

28.08.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Відповідача-1 на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 підготовче засідання відкладено на 02.10.2023.

02.10.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відзив Відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 судове засідання відкладено на 13.11.2023.

08.11.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача.

У судовому засіданні 13.11.2023 представник Позивача надав пояснення по суті поданого позову, просив суд його задовольнити.

Представники Відповідачів-1 та 2 у дане засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання.

Заслухавши вступні слова представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 13.11.2023 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

06.04.2020 відбулись електронні торги з реалізації арештованого майна - буксиру кантувальника «Николай Иванченко» модель 498 із майна, що обліковується на буксирі у кількості 12 одиниць (реєстраційний номер лота - 411610), що належить - ДП «Скадовський морський торговельний порт».

Дані торги проводилися Державним підприємством «Сетам» в межах зведеного виконавчого провадження № 85264209 відносно ДП «Скадовський морський торговельний порт» відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів № 479413 від 13.05.2020 ТОВ «А.С.А. Логістик» визнано переможцем електронних торгів.

Позивачем, як переможцем вказаного аукціону підписано протокол електронних торгів та 13.05.2020 здійснено оплату за придбане на торгах майно в розмірі 1 282 500 грн. на користь Відповідача-1 та додаткову винагороду організатору торгів 25 917, 10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 131 від 13.05.2020 та №132 від 13.05.2020.

Також Позивачем сплачено на користь ДП «Сетам» 41 582, 90 грн гарантійного внеску за участь у вказаних вище торгах згідно платіжної інструкції № 79 від 26.03.2020.

Зазначені обставини Відповідачем-1 визнаються в повному обсязі та не заперечуються Відповідачем-2.

Як вбачається із доводів Відповідача-1, 19.05.2020 за вх. № 6919 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіональною управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області від 18.05.2020 за № 10-04-01395 щодо надання інформації, згідно якою наказом ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році» продовжена робота щодо приватизації об`єкта державної власності - «Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» (код за ЄДРПОУ - 01125703), який розташований за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Пролетарська, 2 та включений в додаток 7 «Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках».

Керуючись пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» 20.05.2020 державним виконавцем зупинено вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому № 58264209 у зв`язку з включенням підприємства боржника до переліку об`єктів малої приватизації.

З огляду на зазначене, Відповідачем-1 не складено та не затверджено акт про проведені електронні торги на виконання вимог пункту 4 розділу Х Порядку, що в силу положень частини 4 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» не вбачається за можливе здійснити і станом на момент винесення даного рішення.

Заборона в тому числі стосується і розподілу державним виконавцем отриманої Позивачем грошової суми від реалізації арештованого майна.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача-1 із листом № 01-05/1 від 01.05.2023 з метою досудового врегулювання спору з проханням повернути сплачені Позивачем кошти в загальному розмірі 1 308 417 грн оскільки Відповідачем-1 не забезпечено своєчасну передачу майна, а для покупця такого майна станом на травень 2023 останнє втратило актуальність в силу об`єктивних обставин.

При цьому, судом встановлено, що обґрунтовуючи правову підставу для повернення, сплачених Позивачем коштів, останній посилається на положення частини 2 статті 693 ЦК України.

У відповідь на вказаний лист, Відповідач - 1 повідомив Позивача листом від 12.05.2023 № 6687 про те, що сплачені кошти в розмірі 1 282 500 грн знаходяться на рахунку Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та не можуть бути поверненні в силу положень пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», а питання повернення додаткової винагороди організатора в розмірі 25 917, 10 грн не входить до його компетенції оскільки такі кошти сплачено на рахунок ДП «Сетам».

З матеріалів позовної заяви вбачається, що Позивач вважає, що договір купівлі продажу арештованого майна (лот № 411610) з Відповідачем-1 укладено, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а Позивачем також здійснено його часткове виконання шляхом оплати вартості товару.

Позивач, посилаючись на положення пункту 4, 6, 8 та 10 розділу Х Порядку, стверджує, що оплачене Позивачем майно повинно було б бути йому передане у строк не пізніше 14 робочих днів з дати остаточної оплати за товар, тобто не пізніше ніж до 01.06.2020 включно.

Так, Позивач стверджує, що ним виконано обов`язок з оплати майна, придбаного на електронних торгах в підтвердження чого надано відповідні платіжні документи, натомість Відповідач-1, як продавець у правовідносинах купівлі-продажу, не забезпечив передання покупцю придбаного товару, на що Позивач розраховував, беручи участь у таких торгах, що є істотним порушення органом державної виконавчої служби договору, укладеного за результатами проведення електронних торгів, що відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є підставою для його розірвання та повернення сплачених позивачем, як покупцем, коштів за такий товар на підставі частини 2 статті 693 ЦК України.

Позивачем звертається увага суду на те, що фактично він опинився в ситуації коли кошти за майно сплачено, однак таке майно Позивачем не отримано та водночас не вбачається за можливе в позасудовому порядку повернути такі кошти.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону). Тому, враховуючи передбачені законодавством особливості проведення прилюдних торгів (аукціону), проведення таких торгів (аукціону) є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу на публічних торгах (аукціонах) і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Станом на момент проведення торгів щодо спірного майна, правила проведення прилюдних торгів визначались Порядком (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), за яким електронні торги - це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який запропонував за нього найвищу ціну.

З аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Результат аналізу Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що його норми не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку).

Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Відповідно до статті 655 ЦК України зміст зобов`язань сторін за договором купівлі-продажу полягає в тому, що одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).

Пунктом 4, 6, 8 Порядку визначено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.

Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пунктів 10 Порядку переможець електронних торгів зобов`язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (стаття 664 ЦК України).

Враховуючи черговість заявлених Позивачем вимог, щодо вимоги про розірвання укладеного між сторонами договору суд зазначає наступне.

У відповідності з приписами частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладені договору, договір можу бути розірваний, зокрема за згодою сторін. Якщо сторони не досягли згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2 ст. 652 ЦК України).

Встановивши, що Позивач виконав свій обов`язок з оплати ціни продажу майна, придбаного на електронних торгах, про що свідчать надані до матеріалів справи платіжні інструкції та що підтверджується Відповідачем-1, останній, як продавець у правовідносинах купівлі-продажу, не забезпечив вчасне складання акту про проведення електронних торгів (у відповідності до частини 4 розділу Х Порядку) у строк до 20.05.2020 та не надіслав такий акт Позивачу (у відповідності до частини 6 розділу Х Порядку), що відповідно призвело до неможливості отримання ТОВ «А.С.А. Логістик» у зберігача придбаного ним товару, що в свою чергу було метою Позивача при участі у торгах.

Крім того, судом враховано зазначені Позивачем обґрунтування щодо втрати інтересу до виконання умов договору та отримання оплаченого ним майна з огляду на обставини, які виникли у зв`язку із введенням на території України з 24.02.2022 воєнного стану та перебування міста Скадовськ (Херсонська область), в якому знаходиться майно - буксир, в окупації військами Російської Федерації, що відповідно підтверджується наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75.

Так, Позивач зазначає, що він мав намір використовувати придбане арештоване майно для ведення господарської діяльності - перевезення вантажів на самохідній баржі за допомогою буксиру, однак через вказані вище обставини (за сукупність) Позивач не має змоги отримати оплачений ним буксир та навіть не вбачається можливості встановити орієнтовні строки такого отримання.

Враховуючи зазначене, вказане порушення органом державної виконавчої служби (Відповідачем-1) положень пунктів 4 та 6 Порядку на переконання суду є істотним, що відповідно спричинило істотну зміну обставин, які відповідно станом на момент укладання спірного договору купівлі-продажу не існували (в тому числі інформація про належність лоту до переліку об`єктів приватизації та наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, а відтак і зупинення фактичного виконання договору), що є підставою для розірвання договору купівлі-продажу буксира кантувальника «Николай Иванченко», модель 498 та майно, що обліковується на цьому буксирі в кількості 12 одиниць, який укладений у формі протоколу проведення електронних торгів від 13.05.2020 № 479413 на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Частиною 2 та 3 статті 653 ЦК України закріплено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Що стосується моменту розірвання Договору, суд зазначає, що з огляду на недосягнення згоди між сторонами з даного питання у відповідності до вимог частини 5 статті 188 ГК України та частини 3 статті 653 ЦК України договір купівлі-продажу буксира кантувальника «Николай Иванченко», модель 498 та майно, що обліковується на цьому буксирі в кількості 12 одиниць, який укладений у формі протоколу проведення електронних торгів від 13.05.2020 № 479413 вважається розірваним з моменту набрання даним рішенням суду законної сили.

Що стосується повернення Позивачем коштів, сплачених за товар в межах аукціону 06.04.2020.

Враховуючи те, що правовідносини у сторін щодо виконання умов спірного договору є припиненими з огляду на розірвання такого договору судом, суд не вбачає правових підстав керуватися в даному випадку положеннями частини 3 статті 693 ЦК України.

Так, на переконання суду, посилання Позивача на положення частини 3 статті 693 ЦК України щодо повернення попередньої оплати та винагороди Відповідача-2 за договором, який за рішення суду розірвано (враховуючи черговість заявлених вимог), наразі є недоречним оскільки після встановлення обставини розірвання та враховуючи відповідні правові наслідки, суд вважає, що кошти Позивача зберігаються у Відповідача-1 та Відповідача-2 без належної на те правової підстави, а відтак підлягають поверненню на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України оскільки правова підстава (договір), на якій такі кошти ними були набуті є припиненою (відпала).

Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 №607/5422/16-ц, від 19.05.2021 №922/1830/20.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку гарантійний внесок - це грошова сума, що зарахована на рахунок організатора електронних торгів, яку за одним лотом сплачує учасник електронних торгів, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5%, виходячи зі стартової ціни лота, та є завдатком зі сплати винагороди організатору електронних торгів за надані ним послуги з реалізації майна.

Згідно з пункту 2 розділу Х Порядку внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди Організатору. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронних торгів за придбане майно.

Пунктом 3 розділу Х Порядку визначено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VIІ цього Порядку.

У разі зупинення електронних торгів (за винятком зупинення через наявність технічних підстав) після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до Організатора із письмовою заявою (абзац 13 частини 1 розділу Х Порядку).

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 607/9808/21.

Відтак, суд зазначає, що поверненню на користь Позивача підлягає також сума гарантійного внеску в розмірі 41 582, 90 грн та додаткової винагороди організатора в розмірі 25 917 грн, сплачені на користь Відповідача-2, оскільки Позивачем не вчинено дій, які б унеможливлювали повернення таких коштів у відповідності до положень Порядку.

Доказів зворотного Відповідачами до матеріалів справи не надано.

При цьому, матеріали справи не містять доказів проведення аукціону всупереч вимогам чинного законодавства, або ж доказів визнання результатів такого аукціону недійсними.

Також судом враховано обґрунтування Відповідача-1 та дотримання останнім обмежень вчинення дій згідно частини 4 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на зупинення виконавчих дій по зведеному виконавчому проваджені № 58264209 на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 зазначеного закону.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Так у пункті 7 частини 2 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

З огляду на викладене вище, враховуючи доводи Позивача, зазначенні ним обставини, які унеможливлюються отримати придбаний ним товар (буксир) та фактичну втрату актуальності останнього з огляду на істотне порушення договірного зобов`язання та зміною обставин, які існували станом на дату виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище та враховуючи встановлені судом обставини за сукупність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем - 1 допущено істотне порушення договірного зобов`язання щодо забезпечення Позивачу передачі арештованого майна, що відповідно унеможливило його отримання Позивачем та фактично нівелює мету, з якою Позивач брав участь в аукціоні, а відтак сплачені Позивачем кошти підлягають поверненню з огляду на те, що договір у формі протоколу проведення електронних торгів є розірваним.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідачів (пропорційно заявленим вимогам).

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.А. Логістик» - задовольнити.

2. Розірвати договір купівлі-продажу буксира кантувальника «Николай Иванченко», модель 498 та майно, що обліковується на цьому буксирі в кількості 12 одиниць, який укладений у формі протоколу проведення електронних торгів від 13.05.2020 № 479413 між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.А. Логістик», Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) та Державним підприємством «Сетам».

3. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) (вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, 65007; ідентифікаційний код 43315529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.А. Логістик» (вул. О. Терьохіна, буд. 8-А, офіс 6, м. Київ; ідентифікаційний код 42571806) суму попередньої оплати - 1 282 500 (один мільйон двісті вісімдесят дві тисячі п`ятсот) грн та судовий збір - 19 237 (дев`ятнадцять тисяч двісті тридцять сім) грн.

4. Стягнути з Державного підприємства «Сетам» (вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.А. Логістик» (вул. О. Терьохіна, буд. 8-А, офіс 6, м. Київ; ідентифікаційний код 42571806) суму попередньої оплати в розмірі 67 500 (шістдесят сім тисяч п`ятсот) грн та судовий збір - 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 20.11.2023

Суддя Антон ПУКАС