Постанова

від 20.03.2024 по справі 910/12730/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа№ 910/12730/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 20.03.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській обл, АР Крим та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.11.2023 (повний текст складено та підписано 20.11.2023)

у справі №910/12730/23 (суддя Антон Пукас)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.А. Логістик"

до 1) Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса)

2) Державного підприємства "Сетам"

про розірвання договору та стягнення 1 350 000 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.А. Логістик" (далі за текстом - ТОВ "А.С.А. Логістик", Позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі за текстом - Відділ, Відповідач-1) та Державного підприємства "Сетам" (далі за текстом - Сетам", Відповідач-2), в якій Позивач просив суд:

- розірвати договір купівлі-продажу буксира кантувальника "Николай Иванченко", модель 498 та майно, що обліковується на цьому буксирі в кількості 12 одиниць, який укладений у формі протоколу проведення електронних торгів від 13.05.2020 № 479413 між Позивачем та Відповідачем-1;

- стягнути з Відповідача-1 - 1 282 500 грн суми попередньої оплати, з Відповідача-2 - 67 500 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 позов задоволено.

Розірвано договір купівлі-продажу буксира кантувальника "Николай Иванченко", модель 498 та майно, що обліковується на цьому буксирі в кількості 12 одиниць, який укладений у формі протоколу проведення електронних торгів від 13.05.2020 № 479413 між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С.А. Логістик", Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) та Державним підприємством "Сетам".

Стягнуто з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.А. Логістик" суму попередньої оплати - 1 282 500 грн та судовий збір - 19 237 грн.

Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.А. Логістик" суму попередньої оплати в розмірі 67 500 грн та судовий збір - 2 684 грн.

Рішення суду мотивовано встановленою обставиною істотного порушення відповідачем-1 договірного зобов`язання щодо забезпечення позивачу передачі арештованого майна, що відповідно унеможливило його отримання позивачем та фактично нівелює мету, з якою позивач брав участь в аукціоні, а відтак договір купівлі-продажу, який укладений у формі протоколу проведення електронних торгів від 13.05.2020 №479413, підлягає розірванню на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, а сплачені позивачем кошти підлягають поверненню з огляду на розірвання договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській обл, АР Крим та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права. При цьому, в апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, які за своїм змістом повністю тотожні змісту відзиву на позов. Зокрема, скаржник зазначив, що ані Законом України "Про виконавче провадження", ані Інструкцією з організації примусового виконання рішень" не передбачено можливість розподілу коштів та винесення акта про проведені електронні торги у період зупинення виконавчого провадження. Апелянт зазначив, що оскільки станом на дату подачі позову, ДП "Скадовський морський торгівельний порт" не виключено з переліку об`єктів малої приватизації, то відсутні підстави для поновлення виконавчого провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 апеляційну скаргу у справі №910/12730/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

11.01.2024 матеріали справи №910/12730/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській обл, АР Крим та м. Севастополі Південного міжрегіонального управл. Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12730/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

На адресу суду (31.01.2024 та 05.02.2024) від скаржника надійшли документи на підтвердження усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2024 поновлено Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській обл, АР Крим та м.Севастополі Південного міжрегіонального управл. Міністерства юстиції (м.Одеса) строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12730/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській обл, АР Крим та м.Севастополі Південного міжрегіонального управл. Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12730/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12730/23 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги та призначено судове засідання на 20.03.2024.

Через канцелярію суду 19.03.2024 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській обл, АР Крим та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

У судове засідання 20.03.2024 з`явився представник позивача та надав пояснення по справі. П редставники скаржника (відповідача-1) та відповідача-2 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 04.03.2024.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідачів про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані позивачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 06.04.2020 відбулись електронні торги з реалізації арештованого майна - буксиру кантувальника "Николай Иванченко" модель 498 із майна, що обліковується на буксирі у кількості 12 одиниць (реєстраційний номер лота - 411610), що належить - ДП "Скадовський морський торговельний порт".

Дані торги проводилися Державним підприємством "Сетам" в межах зведеного виконавчого провадження № 85264209 відносно ДП "Скадовський морський торговельний порт" відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів № 479413 від 13.05.2020 ТОВ "А.С.А. Логістик" визнано переможцем електронних торгів.

Позивачем, як переможцем вказаного аукціону підписано протокол електронних торгів та 13.05.2020 здійснено оплату за придбане на торгах майно в розмірі 1 282 500 грн на користь Відповідача-1 та додаткову винагороду організатору торгів 25 917, 10 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 131 від 13.05.2020 та №132 від 13.05.2020.

Також Позивачем сплачено на користь ДП "Сетам" 41 582, 90 грн гарантійного внеску за участь у вказаних вище торгах згідно платіжної інструкції № 79 від 26.03.2020.

В подальшому, 19.05.2020 за вх. № 6919 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіональною управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області від 18.05.2020 за № 10-04-01395 щодо надання інформації, згідно якою наказом ФДМУ від 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році" продовжена робота щодо приватизації об`єкта державної власності - "Єдиний майновий комплекс державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (код за ЄДРПОУ - 01125703), який розташований за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Пролетарська, 2 та включений в додаток 7 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках".

Керуючись пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" 20.05.2020 державним виконавцем зупинено вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню № 58264209 у зв`язку з включенням підприємства боржника до переліку об`єктів малої приватизації.

З огляду на зазначене, Відповідачем-1 не складено та не затверджено акт про проведені електронні торги на виконання вимог пункту 4 розділу Х Порядку, що в силу положень частини 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" не вбачається за можливе здійснити і станом на момент винесення даного рішення.

Заборона в тому числі стосується і розподілу державним виконавцем отриманої Позивачем грошової суми від реалізації арештованого майна.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача-1 із листом № 01-05/1 від 01.05.2023 з метою досудового врегулювання спору з проханням повернути сплачені Позивачем кошти в загальному розмірі 1 308 417 грн оскільки Відповідачем-1 не забезпечено своєчасну передачу майна, а для покупця такого майна станом на травень 2023 останнє втратило актуальність в силу об`єктивних обставин.

У відповідь на вказаний лист, Відповідач - 1 повідомив Позивача листом від 12.05.2023 № 6687 про те, що сплачені кошти в розмірі 1 282 500 грн знаходяться на рахунку Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та не можуть бути поверненні в силу положень пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", а питання повернення додаткової винагороди організатора в розмірі 25 917, 10 грн не входить до його компетенції оскільки такі кошти сплачено на рахунок ДП "Сетам".

Реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону). Тому, враховуючи передбачені законодавством особливості проведення прилюдних торгів (аукціону), проведення таких торгів (аукціону) є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу на публічних торгах (аукціонах) і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Станом на момент проведення торгів щодо спірного майна, правила проведення прилюдних торгів визначались Порядком (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), за яким електронні торги - це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який запропонував за нього найвищу ціну.

З аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Результат аналізу Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що його норми не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку).

Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Відповідно до статті 655 ЦК України зміст зобов`язань сторін за договором купівлі-продажу полягає в тому, що одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).

Пунктом 4, 6, 8 Порядку визначено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.

Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пунктів 10 Порядку переможець електронних торгів зобов`язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (стаття 664 ЦК України).

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що позивач виконав свій обов`язок з оплати ціни продажу майна, придбаного на електронних торгах, про що свідчать надані до матеріалів справи платіжні інструкції та що підтверджується Відповідачем-1, який, як продавець у правовідносинах купівлі-продажу, не забезпечив вчасне складання акту про проведення електронних торгів (у відповідності до частини 4 розділу Х Порядку) у строк до 20.05.2020 та не надіслав такий акт Позивачу (у відповідності до частини 6 розділу Х Порядку), що відповідно призвело до неможливості отримання ТОВ "А.С.А. Логістик" у зберігача придбаного ним товару, що в свою чергу було метою Позивача при участі у торгах.

Крім того, судом враховано зазначені Позивачем обґрунтування щодо втрати інтересу до виконання умов договору та отримання оплаченого ним майна з огляду на обставини, які виникли у зв`язку із введенням на території України з 24.02.2022 воєнного стану та перебування міста Скадовськ (Херсонська область), в якому знаходиться майно - буксир, в окупації військами Російської Федерації, що відповідно підтверджується наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75.

Так, Позивач зазначив, що він мав намір використовувати придбане арештоване майно для ведення господарської діяльності - перевезення вантажів на самохідній баржі за допомогою буксиру, однак через вказані вище обставини Позивач не має змоги отримати оплачений ним буксир та навіть не вбачається можливості встановити орієнтовні строки такого отримання.

Враховуючи зазначене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що вказане порушення органом державної виконавчої служби положень пунктів 4 та 6 Порядку є істотним, що відповідно спричинило істотну зміну обставин, які відповідно станом на момент укладання спірного договору купівлі-продажу не існували (в тому числі інформація про належність лоту до переліку об`єктів приватизації та наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, а відтак і зупинення фактичного виконання договору), що є підставою для розірвання договору купівлі-продажу буксира кантувальника "Николай Иванченко", модель 498 та майно, що обліковується на цьому буксирі в кількості 12 одиниць, який укладений у формі протоколу проведення електронних торгів від 13.05.2020 № 479413 на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 попередньої оплати за товар у розмірі 1 282 500 грн стягнення з відповідача-2 додаткової винагороди та гарантійного внеску в розмірі 67 500,00 грн, сплачених в межах аукціону 06.04.2020, то колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність застосування до спірних правовідносин положення частини 1 статті 1212 ЦК України, оскільки правова підстава (договір), на якій такі кошти були набуті відповідачем-1 та відповідачем-2, у зв`язку з розірванням спірного договору, є припиненою (відпала).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Правовий аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачені нею кондикційні зобов`язання виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна чи підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Водночас, наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положень ст. 1212 ЦК України, якщо згадана підстава продовжує існувати.

З огляду на положення ст. ст. 11, 202, 509, 626 ЦК України достатньою підставою для набуття (збереження) майна може бути укладений між відповідними особами договір. Таким чином, набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах або отримане однією зі сторін майно у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Згідно з пункту 2 розділу Х Порядку внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди Організатору. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронних торгів за придбане майно.

Пунктом 3 розділу Х Порядку визначено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронних торгів, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VIІ цього Порядку.

У разі зупинення електронних торгів (за винятком зупинення через наявність технічних підстав) після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до Організатора із письмовою заявою (абзац 13 частини 1 розділу Х Порядку).

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 607/9808/21.

Беручи до уваги встановлення судом обставин, які унеможливили отримання придбаного позивачем товару (буксиру) та фактичну втрату актуальності останнього з огляду на істотне порушення відповідачем-1 договірного зобов`язання, яке за рішенням суду розірване, та зміною обставин, які існували станом на дату виникнення спірних правовідносин, враховуючи, що позивачем не вчинено дій, які б унеможливлювали повернення суми гарантійного внеску та додаткової винагороди організатора у відповідності до положень Порядку, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про набуття відповідачем-1 та відповідачем-2 заявлених до стягнення коштів за відсутності правової підстави.

Таким чином вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.А. Логістик" про стягнення з відповідача-1 попередньої оплати за товар у розмірі 1 282 500 грн стягнення з відповідача-2 додаткової винагороди та гарантійного внеску в розмірі 67 500,00 грн є обґрунтованою та такою, що правомірно задоволена судом.

Щодо доводів скаржника покладених в основу апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що вони фактично дублюють позицію відповідача-1, викладену у відзиві на позовну заяву, з огляду на що, та враховуючи, що апеляційний суд погодився з висновками викладеними в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду про задоволення позову, доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути й оцінити ті ж самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування судового рішення, що оскаржуються.

Враховуючи вище встановлені обставини, доводи відповідача-1 викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі №910/12730/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса).

Матеріали справи №910/12730/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 15.04.2024 після повернення з відрядження судді Кравчука Г.А. та судді Тищенко А.І.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

А.І. Тищенко