Рішення

від 13.11.2023 по справі 916/2700/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2700/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю А-ПРОФІ (просп. Науки, 54-Б, оф. 4, м. Київ, 03083)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО (вул. Люстдорфська дорога, 140-А, м. Одеса, 65114)

про стягнення 212338,04 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бурко О.В.;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю А-ПРОФІ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 212338,04 грн, з яких: 104550,50 грн основного боргу; 28374,14 грн пені; 67211,00 грн інфляційних втрат; 12202,40 грн 3% річних.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки від 02.01.2020 № 020121 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.

14.08.2023 позивачем було подано суду клопотання про витребування доказів (а.с. 80-84, т.1), яке в подальшому ним було відкликане.

07.09.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (а.с. 102-109, т.1), яке частково було задоволено судом.

27.10.2023 позивачем було подано клопотання (а.с. 160-168, т.1), яке ухвалою суду від 30.10.2023 було повернуто позивачу без розгляду на підставі ст. 6, 170 ГПК України.

31.10.2023 позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів (а.с. 179-189, т.1), яке в подальшому відкликав.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні позивач заявлені до відповідача вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А-ПРОФІ було залишено без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 17.07.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А-ПРОФІ було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2700/23; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28 серпня 2023 року о 14:30.

Ухвалою суду від 28.08.2023 судом було задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні 28 серпня 2023 року о 14:30 в режимі відеоконференції у приміщенні суду, проведення якого доручено Господарському суду Тернопільської області.

28.08.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у засіданні суду до 14.09.2023 о 16:00.

Ухвалою суду від 08.09.2023 судом було задоволено клопотання позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Судове засідання, призначене судом на 14.09.2023 о 16:00, не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання в будівлі суду. Ухвалою суду від 14.09.2023 судом було призначено судове засідання у цій справі на 25 вересня 2023 року о 16:00, в яке викликано учасників справи.

Ухвалою суду від 25.09.2023 судом було частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю А-ПРОФІ про витребування доказів та витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області копію додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИН АГРО» (код ЄДРПОУ 34253750) за вересень 2020 року.

Протокольною ухвалою від 25.09.2023 судом було оголошено перерву у засіданні суду до 16.10.2023 о 17:00, а 16.10.2023 до 30.10.2023 о 10:45.

Судове засідання, призначене на 30.10.2023 о 10:45, не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 30.10.2023 судом було призначено судове засідання у цій справі на 06 листопада 2023 року о 11:45, в яке викликано учасників справи.

06.11.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у засіданні суду до 13.11.2023 об 11:00.

У судовому засіданні 13.11.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю А-ПРОФІ (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО (покупець) був укладений договір поставки № 020121 (а.с. 11-14, т.1; далі договір), згідно з п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

У п. 1.2. договору сторони погодили, що найменування (асортимент), одиниці виміру, кількість товару, ціна за одиницю та загальна вартість товару, умови поставки товару узгоджуються сторонами окремо і зазначаються у специфікаціях, що становлять невід`ємну частину даного договору.

Відповідно до п. 3.3. договору покупець здійснює оплату товару в розмірі 100% вартості партії товару, узгодженої сторонами в специфікації, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару покупцю, якщо іншого порядку розрахунків не передбачено сторонами у специфікації.

Згідно з п. 4.3. договору право власності на товар та ризик випадкового знищення (пошкодження) товару переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного прийому товару покупцем. Датою поставки товару, переходу права власності на товар та всіх ризиків є: при передачі товару на складі постачальника - дата фактичного отримання покупцем товару підписаної сторонами видаткової накладної; при передачі товару транспортній організації для доставки покупцю - дата отримання товару покупцем на складі перевізника.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що прийом-передача товару проводиться: за асортиментом та кількістю - згідно видаткової накладної; за якістю - згідно сертифікату відповідності або іншого передбаченого чинним законодавством України документу, що підтверджує його якість.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати товару згідно з п. 3.3. договору, покупець оплачує постачальнику, на його вимогу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За змістом п. 7.1., 7.2., 7.3. договору під форс-мажорними обставинами сторонами розуміються: стихійні лиха, погодні явища та умови (землетруси, зсуви, повені, шквали, урагани, смерчі, тощо), стихійні пожежі, війни та військові дії, громадські заворушення, перекриття шляхів руху транспорту внаслідок страйку, бойкоти, мораторії, а також інші обставини, що знаходяться поза контролем виконуючої сторони, якщо така сторона не могла передбачити, попередити та усунути дію таких обставин наявними у неї засобами і за умов, що для неї склалися. При виникненні зазначених обставин кожна із сторін повинна протягом трьох днів інформувати іншу сторону про їх початок та приблизний термін дії. В разі не повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин, сторона не має права посилатися на зазначені обставини як на форс-мажорні. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональним відділенням або іншими уповноваженими органами влади.

З матеріалів справи судом не встановлено про заявлення будь-якою із сторін щодо настання форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань у спірних правовідносинах.

Згідно з п. 8.1., 8.2., 8.4., 8.5. договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2020 року. Моментом підписання і набрання чинності даним договором є дата, вказана у правому верхньому куті на першій сторінці договору. У випадку, якщо на момент закінчення терміну дії даного договору у сторін залишилися невиконані зобов`язання за даним договором, то дія договору у відношенні таких зобов`язань триває до повного виконання цих зобов`язань. Закінчення терміну дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного договору. У разі відсутності протягом одного місяця до закінчення терміну дії даного договору заяви однієї із сторін про припинення його дії, він вважається щоразу пролонгованим на кожний наступний календарний рік та на тих самих умовах, що і даний договір, але не більше трьох разів.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази щодо заявлення однією із сторін про припинення дії договору.

Додатками до договору № 1 від 02.01.2020 та № 2 від 01.06.2021 (а.с. 42-43, т.1) сторонами був затверджений перелік товару, що підлягає поставці за договором та його ціна, крім цього сторони погодили порядок оплати товару протягом 30 календарних днів від дати поставки товару покупцю.

Так, на виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 582792,83 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: від 22.06.2020 № 1017 на суму 48076,87 грн; від 08.07.2020 № 1122 на суму 8413,51 грн; від 08.07.2020 № 1124 на суму 54719,15 грн; від 22.07.2020 № 1208 на суму 5943,56 грн; від 30.07.2020 № 1260 на суму 215574,80 грн; від 03.09.2020 № 1490 на суму 3637,26 грн; від 03.09.2020 № 1489 на суму 4974,96 грн; від 08.10.2020 № 1743 на суму 16039,75 грн; від 04.11.2020 № 1905 на суму 9711,19 грн; від 11.11.2020 № 1948 на суму 35945,76 грн; від 08.12.2020 № 2092 на суму 113364,60 грн; від 11.06.2021 № 807 на суму 66391,42 грн (а.с. 15-33, 72, т.1).

Вищевказані видаткові накладні містять підписи уповноважених осіб сторін та їх печатки, окрім накладної від 03.09.2020 № 1489 на суму 4974,96 грн (а.с. 72, т.1), згідно з якою позивач поставив відповідачу наступний товар: миючий засіб neomoscan Sepa (22 кг) у кількості 2 каністр; дезінфікуючий засіб neomoscan RD-N (24 кг) у кількості 2 каністр. Водночас, на підтвердження обставини здійснення цієї поставки позивачем додатково було подано суду податкову накладну від 03.09.2020 № 27 (а.с. 22, т.1), яка містить дані щодо проведення господарської операції з поставки вищевказаного товару позивачем відповідачу та зареєстрована в ЄРПН. Також, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, постановленої судом за результатом розгляду клопотання позивача, Головним управлінням ДПС в Одеській області було надано копію додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИН АГРО» (код ЄДРПОУ 34253750) за вересень 2020 року (а.с. 150-151, т.1), в цей же час, вказаний додаток містить розрахунок корегування сум податку на додану вартість та як пояснив суду представник позивача, ним помилково було заявлено про витребування додатку № 1 замість додатку № 5. Між цим, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 73, т.1), 03.09.2020 позивачем була видана довіреність від 03.09.2020 № 713 на отримання представником відповідача від позивача цінностей згідно з рахунком від 03.09.2020 № 536, а саме: миючого засобу neomoscan Sepa (22 кг) у кількості 2 каністр; дезінфікуючого засобу neomoscan RD-N (24 кг) у кількості 2 каністр. Відповідно до даних поданої позивачем суду виписки з банківського рахунку позивача (а.с. 40-41, т.1), 10.09.2020 відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 4974,96 грн з призначенням платежу «за допоміжні матеріали згідно з рахунком від 03.09.2020 № 1536». Під час розгляду справи у судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що поставка товару за накладною від 03.09.2020 № 1489 на суму 4974,96 грн фактично була оплачена відповідачем 10.09.2020.

Крім цього, окрім здійсненого 10.09.2020 платежу в рахунок сплати вартості товару на суму 4974,96 грн, відповідач у період з 02.09.2020 по 25.11.2021 сплатив позивачу грошові кошти з призначенням платежу «за допоміжні матеріали згідно акту звірки», з яких 473267,37 грн було зараховано позивачем в рахунок погашення боргу за здійснені поставки. Отже, всього по спірним поставкам відповідачем було сплачено позивачу кошти у розмірі 478242,33 грн. Інші оплати, які відображені у поданій позивачем суду банківській виписці (а.с. 40-41, т.1), позивачем були зараховані в рахунок погашення боргу, який існував раніше, а на підтвердження обставини існування між сторонами довготривалих відносин позивач долучив до матеріалів справи укладений між сторонами договір поставки від 04.10.2012 № 09712 та докази його виконання (а.с. 201-216, т.1). Відповідачем вказані пояснення та докази позивача не спростовані, інших доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплати по договору, матеріали справи не містять.

Отже, станом на час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки від 02.01.2020 № 020121 становить 104550,50 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

Водночас, звертаючись до суду з позовом до відповідача, позивач, окрім основного боргу в розмірі 104550,50 грн, нарахував та заявив до стягнення 28374,14 грн пені, 67211,00 грн інфляційних втрат та 12202,40 грн 3% річних. Розрахунки спірних сум позивачем здійснено наступним чином:

- пені (а.с.37-38, т.1) - по кожній накладній окремо в межах 6 місяців, з урахуванням здійснених відповідачем оплат та за загальний період з 21.07.2020 по 09.01.2022;

- інфляційних втрат (а.с. 36, т.1) по кожній накладній окремо, з урахуванням здійснених відповідачем оплат та за загальний період з вересня 2020 року по квітень 2023 року;

- з% річних (а.с. 35, т.1) - по кожній накладній окремо, з урахуванням здійснених відповідачем оплат та за загальний період з 21.07.2020 по 15.05.2023.

Відповідачем контррозрахунок суду не подано.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч.5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п.7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом встановлена обставина наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за отриманий від останнього товар по договору поставки від 02.01.2020 № 020121 в розмірі 104550,50 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.

У зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отриманий від позивача товар суперечить вищевказаним нормам права та договору, останнім правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні втрати. Водночас, при перевірці розрахунків позивача судом встановлено їх часткову невірність, яка зумовлена таким: позивачем, при визначені періоду нарахування, не було дотримано вимог ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України; позивачем не врахований висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 910/2615/18, який зводиться до того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення нарахувань; позивачем безпідставно здійснено нарахування на поставку за накладною від 03.09.2020 № 1489, адже ця поставка оплачена з дотриманням визначеного договором строку. При цьому суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 у справі № 905/1965/19 виснував, що у випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Таким чином, враховуючи, що зі змісту наявних у справі накладної, довіреності та банківської виписки можна зробити висновок про оплату відповідачем 10.09.2020 саме поставки по накладній від 03.09.2020 № 1489, ця оплата має бути зарахована саме за вищевказаною накладною. Оскільки інші оплати не містять посилань на рахунок, накладну тощо, в матеріалах справи відсутні акти звірки, на які відповідач посилався при здійснені оплат, враховуючи відсутність відповідних застережень в договорі, суд дійшов висновку, що інші оплати мають бути зараховані в хронологічному порядку.

Так, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум та виправлення помилок, допущених у розрахунку позивача, судом встановлено, що вірними сумами пені, 3% річних та інфляційних втрат є 26693,39 грн, 12172,12 грн та 57851,01 грн відповідно.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю А-ПРОФІ слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 104550,50 грн, пеню в сумі 26693,39 грн, 3% річних в сумі 12172,12 грн та інфляційні втрати в сумі 57851,01 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3019,01 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО (Люстдорфська дорога, 140-А, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 34253750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю А-ПРОФІ (просп. Науки, 54-Б, оф. 4, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ 34935053) борг в сумі 104550 /сто чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят/грн 50 коп, пеню в сумі 26693 /двадцять шість тисяч шістсот дев`яносто три/грн 39 коп, 3% річних в сумі 12172 /дванадцять тисяч сто сімдесят дві/грн 12 коп, інфляційні втрати в сумі 57851 /п`ятдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят одну/грн 01 коп та судовий збір в сумі 3019 /три тисячі дев`ятнадцять/грн 01 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2023 р.

Суддя Д.О. Бездоля