Рішення

від 15.11.2023 по справі 926/4014/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

15 листопада 2023 року Справа № 926/4014/23

За позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Берегометське лісомисливське господарство

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІМБЕР ВЕЙ

про стягнення заборгованості за поставлений, але не оплачений товар в сумі 68295,98 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Григораш М.І.

Представники:

від позивача (в режимі ВКЗ) Довгопола К.А.

від відповідача не з`явився

В С Т А Н О В И В :

Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Берегометське лісомисливське господарство звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІМБЕР ВЕЙ про стягнення заборгованості за поставлений, але не оплачений товар в сумі 68295,98 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу необробленої деревини №08-08-04-01/310 від 19 вересня 2022 року в частині здійснення оплати за поставлений товар згідно з товарно-транспортною накладною серія ЧЦВ №850260 від 18 жовтня 2022 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 68295,98 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2023 року, позовну заяву по справ №926/4014/23 передано судді Тинок О.С.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16 жовтня 2023 року.

05 жовтня 2023 року представник позивача через систему Електронний суд подала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх. №4328), яку судом задоволено та надано доступ до електронної справи.

06 жовтня 2023 року представник позивача через систему Електронний суд подала до суду клопотання (вх. №4358) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року задоволено клопотання представника Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Берегометське лісомисливське господарство про участь у судовому засіданні 16 жовтня 2023 року о 11 годині 30 хвилин в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2023 року відкладено розгляд справи по суті на 31 жовтня 2023 року та рекомендовано позивачу надати суду належні, допустимі та достовірні докази щодо уповноваження адвоката Довгополої К.А. на право представляти інтереси Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Берегометське лісомисливське господарство у господарській справі №926/4014/23.

25 жовтня 2023 року представник позивача через систему Електронний суд подала до суду клопотання про долучення доказів (вх.№4626), яке суд задовольнив та долучив до матеріалів справи.

30 жовтня 2023 року представник позивача через систему Електронний суд подала до суду клопотання про долучення доказів (вх.№4715), яке суд задовольнив та долучив до матеріалів справи.

31 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТІМБЕР ВЕЙ направило на електронну адресу суду заяву про відкладення розгляду справи (вх. №4725), у зв`язку із відрядження уповноваженого представника відповідача та неможливістю прибути до суду на вказану дату. Подану заяву залишено без розгляду ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року постановлено: відкласти розгляд справи по суті на 15 листопада 2023 року ; Товариству з обмеженою відповідальністю ТІМБЕР ВЕЙ надати до початку наступного судового засідання відомості про наявність або відсутність електронного кабінету зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі); роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю ТІМБЕР ВЕЙ, що з урахуванням наявних відомостей про те, що його представник не має можливості взяти участь в судовому засіданні, керівник не обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довіреність іншій особі; попередити сторін по справі, що неявка їх представників у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 15 листопада 2023 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву до суду не подано, причини неявки суду не відомі.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 15 листопада 2023 року позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

З огляду на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Так, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19 вересня 2022 року між Державним підприємством «Берегометське лісомисливське господарство» (далі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІМБЕР ВЕЙ (далі Покупець) укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №08-08-04-01/310 (далі- Договір), де згідно з пунктом 1.1 встановлено, що за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 4-го кварталу 2022 року на електронному майданчику ТОВ «Українська енергетична біржа», які відбулися 16 вересня 2022 року, продавець передає у власність покупцю згідно Свідоцтва переможця № 1387/160922/40998074/1, на умовах франко-склад продавця (франко-верхній) круглі лісоматеріали «Бук» (надалі-товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

На підставі Регламенту організації та проведення аукціонних торгів з продажу ресурсу необробленої деревини, заготовленої державними підприємствами, в електронній формі за допомогою електронної системи ТОВ «Українська енергетична біржа», Свідоцтва переможця №1387/160922/40998074/1 від 16 вересня 2022 року по аукціонних торгах на електронному майданчику продавець продає, а покупець купує товар для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва. Право власності на товар переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого на аукціоні товару (пункти 1.2.-1.3. Договору).

Згідно пункту 3.1.-3.3. Договору, ціна на товар встановлена в гривнях за 1 м3 на умовах франко-склад (франко-верхній) продавця згідно Свідоцтва переможця № 1387/160922/40998074/1 по аукціонних торгах на електронному майданчику. Загальна сума договору 436762,08 (Чотириста тридцять шість тисяч сімсот шістдесят дві гривні 08 коп.) з ПДВ. Загальний об`єм товару по даному договору становить 115 м3.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, поставка товару по даному договору здійснюється подекадно рівномірними частинами (1/9 від об`єму лісопродукції придбаної на торгах) на умовах франко верхній - склад «Продавця».

Пунктами 5.1.-5.2. Договору встановлено, що прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-верхній склад лісництво продавця. Датою передачі товара продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.

Згідно пункту 6.1 Договору, розрахунки по цьому договору проводяться на початку кожної декади згідно графіку (додаток № 1) шляхом 100% попередньої оплати грошових коштів на поточний рахунок продавця. Терміном оплати являється:

-жовтень місяць 2022р.: перша декада - 03, 10 жовтня; друга декада - 11, 20 жовтня; третя декада - 21, 28 жовтня.

-листопад місяць 2022р.: перша декада - 01, 10 листопада; друга декада - 11, 20 листопада, третя декада - 21, 30 листопада.

-грудень місяць 2022р.: перша декада - 01, 10 грудня; друга декада - 12, 21 грудня; третя декада -22, 30 грудня.

Відповідно до пункту 8.1. Договору, порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Даний договір набирає чинності з 01 жовтня 2022 року та діє по 31 грудня 2022 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 11.1.-11.3. Договору).

Доказів розірвання Договору купівлі-продажу необробленої деревини №08-08-04-01/310 від 19 вересня 2022 року або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано.

28 жовтня 2022 року відповідно до пункту 1 та 8 наказу Державного агентства лісових ресурсів України №835 «Про припинення Державного підприємства «Берегометське лісове господарство» припинено Державне підприємство «Берегометське лісове господарство» (код за ЄДРПОУ 21438976) шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034). Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Берегометське лісове господарство».

02 січня 2023 року наказом Державного спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» №178 за Філією «Берегометське лісове господарство» закріплено майно, права та обов`язки, які передані за передавальним актом, затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 02 січня 2023 року №5 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Берегометське лісове господарство».

16 грудня 2022 року наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» №108 затверджено Положення про філію «Берегометське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - Положення), де згідно пункту 1.1 Положення, філія «Берегометське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (надалі - Філія) є відокремленим підрозділом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034).

Пунктом 3.1. Положення визначено, що філія діє від імені підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності підприємства.

Згідно пунктам 10.5 та 10.5.6. Положення, для здійснення діяльності філії в межах, встановлених законодавством, Статутом підприємства, даним Положенням та наказами Генерального директора, підприємство делегує філії право: представляти інтереси підприємства в судах, в тому числі в загальних судах, господарських та адміністративних судах, а також в міжнародних арбітражах у справах, пов`язаних з діяльністю філії; вести претензійну роботу, виступати позивачем, в тому числі цивільним, та відповідачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом позивачу, цивільному позивачу, відповідачу і третій особі, з правом підпису усіх процесуальних документів в межах своїх повноважень, передбачених цим Положенням, представляти інтереси в правоохоронних органах та бути представником потерпілого.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відомості про припинення Державного підприємства «Берегометське лісове господарство» номер запису: 1000271120032000164, підстава: рішення щодо реорганізації.

З урахуванням наведеного Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісове господарство» є правонаступником всіх прав, обов`язків та зобов`язань Державного підприємства «Берегометське лісове господарство».

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з купівлі-продажу (поставки товару) на підставі укладеного Договору купівлі-продажу необробленої деревини №08-08-04-01/310 від 19 вересня 2022 року в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України)

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, на виконання Договору купівлі-продажу необробленої деревини №08-08-04-01/310 від 19 вересня 2022 року позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 68295,98 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною серія ЧЦВ №850260 від 18 жовтня 2022 року.

Як стверджує позивач, зобов`язання за договором купівлі-продажу необробленої деревини №08-08-04-01/310 від 19 вересня 2022 року позивачем були виконані в повному обсязі та своєчасно, жодних претензій зі сторони відповідача щодо кількості та якості товару не пред`явлено.

Окрім того, в матеріалах справи міститься копія заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТІМБЕР ВЕЙ від 15 лютого 2023 року адресована начальнику Південно-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про видачу сертифікату про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортної операції на продукцію пиломатеріалів обрізних в кількості 30,889 м3 на підставі супроводжувальних документів про придбання лісосировини: ТТН ЧЦВ №850260 від 18 жовтня 2022 року, ТТН ЧЦА №664626 від 25 жовтня 2023 року, ТТН ЧЦА №054163 від 28 жовтня 2022 року та ТТН ЧЦА №833422 від 26 жовтня 2023 року.

Також, в матеріалах справи міститься копія Сертифікату про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серія ЧЦ №744367 від 15 лютого 2023 року, в якому зазначається, зокрема, наступне: лісокористувач/продавець - Державне підприємство Берегометське лісомисливське господарство; експортер - Товариство з обмеженою відповідальністю ТІМБЕР ВЕЙ; підстави для видачі сертифіката - ТТН ЧЦВ №850260 від 18 жовтня 2022 року, ТТН ЧЦА №664626 від 25 жовтня 2023 року, ТТН ЧЦА №054163 від 28 жовтня 2022 року та ТТН ЧЦА №833422 від 26 жовтня 2023 року; характеристика партії лісопродукції, що експортується - пиломатеріали обрізні, бук, АА/АВ, 30-60х90-320х700-3000 мм, в кількості 30,889 м3.

Пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за спірним договором виконав поставивши відповідачу товару в кількості 17,6490 м3 на загальну суму 68295,98 грн, у той час як відповідач вимоги щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим заборгував позивачу 68295,98 грн.

Сторони по справі будь які належні, допустимі та достатні докази сплати заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 68295,98 грн до матеріалів справи не долучили.

Натомість, представник позивача у судовому засіданні 15 листопада 2023 повідомила суд, що відповідач в добровільному порядку станом на момент проведення судового засідання заборгованість не сплатив.

Нездійснення відповідачем оплати поставленого позивачем товару стало підставою для звернення з позовом до суду.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Частинами 1, 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Отже, на підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №783 від 11 вересня 2023 року.

Судові витрати зі сплати судового збору з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісомисливське господарство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМБЕР ВЕЙ» про стягнення заборгованості за поставлений, але не оплачений товар в сумі 68295,98 грн задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМБЕР ВЕЙ» (59222, Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Іспас, вул. Головна, буд. 10, код 40998074) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегометське лісомисливське господарство» (59233, Чернівецька обл., Вижницький р-н, смт. Берегомет, вул. Центральна, буд. 55, код 44923971) заборгованість за поставлений, але не оплачений товар за Договором купівлі-продажу необробленої деревини №08-08-04-01/310 від 19 вересня 2022 року у сумі 68295,98 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

У судовому засіданні 15 листопада 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 20 листопада 2023 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя Олександр ТИНОК