Постанова

від 08.11.2023 по справі 16/137б/83б/22б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огороднік К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 08.11.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023

у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20)

за позовом Компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Полісся",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів"

про визнання договорів недійсними, скасування свідоцтв про право власності та державну реєстрацію,

в межах справи №16/137б/83б/22б

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів"

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа № 16/137б/83б/22б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Чернігівський завод будівельних матеріалів", розгляд якої здійснюється за приписами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

2. Постановою господарського суду у вказаній справі від 05.05.2010, серед іншого, ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

3. Компанія "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) (далі - Компанія) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" (відповідач-1), ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Полісся" (відповідач-2), ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів" (відповідач-3) про визнання договорів недійсними, скасування свідоцтв про право власності та державну реєстрацію, в якій просила:

- визнати недійсним договір № 327 інвестування будівництва офісних приміщень від 01.08.2005, укладений між ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів", та ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Полісся";

- визнати недійсним договір № 1/2-37 купівлі-продажу майнових прав на нежилі приміщення від 30.07.2010, укладений між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Полісся" та ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів";

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності № 47944656 від 19.11.2015 на групу приміщень № 622 а (літ "А"), загальна площа 5,5 кв.м;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності № 47938835 від 19.11.2015 на групу приміщень № 622 б (літ "А"), загальна площа 54,4 кв.м.;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 26279243 від 19.11.2015 щодо реєстрації права власності на групу приміщень № 622а (літ "А") (загальна площа (кв.м): 5.5, адреса: м. Київ, Харківське шосе, буд. 152, приміщення 622а) за ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 26276241 від 19.11.2015 щодо реєстрації групи приміщень № 622б (літ "А") (загальною площею 54,4 кв.м., адреса: м. Київ, Харківське шосе, буд. 152, приміщення 6226) за ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів".

3.1. Позов мотивований тим, що спірне нерухоме майно перебуває в іпотеці Компанії на підставі договору іпотеки від 09.02.2015, укладений із Гриценком І.В., який повідомив компанію про реєстрацію права власності на вказане майно за ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів", про що були видані свідоцтва про право власності від 19.11.2015. Право власності було зареєстроване на підставі договору інвестування будівництва офісних приміщень від 01.08.2005, договорів купівлі-продажу майнових прав від 30.07.2010, які за твердженням позивача, є недійсними, оскільки укладені в простій письмовій формі, що суперечить статті 331, 334, 657 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та без проведення розрахунків.

Також позовна заява містила вимогу про постановлення судом окремої ухвали щодо керівника відповідача-3 (ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів") ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як підписанта, в діях яких вбачаються ознаки злочинів передбачених статтями 190, 209, 356, 358, Кримінального кодексу України.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 у справі № 910/12422/20 передано вищевказану позовну заяву Компанії за виключною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області для вирішення питання про відкриття провадження в межах провадження у справі № 16/137б/83б/22б про банкрутство ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів".

5. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2021 справу № 910/12422/20 прийнято та приєднано до матеріалів справи № 16/137б/83б/22б про банкрутство ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів", присвоївши номер провадження - 16/137б/83б/22б (910/12422/20).

6. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2021 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20) позов Компанії задоволено частково; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами 26279243 та 26276241 від 19.11.2015 щодо реєстрації права власності на вищевказані групи приміщень № 622 а (літ "А") та № 622 б (літ "А") за ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів"; визнано незаконними та скасовано свідоцтва про право власності № 47944656 та № 47938835 від 19.11.2015 на ці групи приміщень; в решті позову відмовлено; вирішено питання розподілу судових витрат.

7. Під час здійснення апеляційного провадження у справі 22.02.2022 ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів" подало заяву про визнання нечинним рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2021 та закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 231, пункту 3 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів" задоволено частково; рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2021 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20) скасовано; позов залишено без розгляду.

8.1. Суд апеляційної інстанції у своїй постанові з`ясував, що позов подано особою, що не має процесуальної дієздатності, а тому дійшов висновку про необхідність скасування рішення місцевого господарського суду та залишення позову без розгляду на підставі вимог пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.

За висновком апеляційного суду, суд першої інстанції не дослідив обставини щодо процесуальної дієздатності позивача, чим порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права при ухваленні судового рішення по суті спору.

9. Постановою Верховного Суду від 28.09.2022 Касаційну скаргу Компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20) скасовано. Справу №16/137б/83б/22б (910/12422/20) в скасованій частині передано на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

9.1. Верховний Суд визнав передчасними висновки апеляційного суду про відсутність у позивача процесуальної дієздатності без аналізу та дослідження усіх наявних у матеріалах справи доказів та без урахування обставин цієї справи.

Колегія суддів зауважила, що без аналізу права Белізу (країни, у якій Компанія зареєстрована), що регулює порядок ліквідації компаній, та оцінки поданих позивачем документів, що, на його думку, підтверджують зміст норм права Белізу, висновки суду апеляційної інстанції про примусову ліквідацію бізнес-компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) є передчасними.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що зі змісту оскаржуваної постанови є незрозумілим, за результатом оцінки яких доказів апеляційним судом зроблено висновок, що згідно публічної інформації Уряду Белізу від 04.02.2022 Компанія була виключена з реєстру 01.01.2014 та примусово ліквідована 04.01.2017. Також судом не надано правової оцінки належності та допустимості таких доказів, зокрема легалізації відповідних документів шляхом проставлення апостилю.

Таким чином, Верховний суд констатував, що судом апеляційної інстанції не надано мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу сторін, не здійснено належним чином дослідження обставин справи (щодо правосуб`єктності іноземної юридичної особи-позивача) та оцінки усіх наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, а саме оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. За результатами нового апеляційного перегляду, постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023, серед іншого, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2021 в частині задоволених позовних вимог у справі № 16/137б/83б/22б(910/12422/20) задоволено частково.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2021 в частині задоволених позовних вимог у справі № 16/137б/83б/22б(910/12422/20) скасовано.

Прийнято нове рішення (ухвалу), яким закрито провадження за позовом компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Полісся", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів" про визнання договорів недійсними, скасування свідоцтв про право власності та державну реєстрацію.

10.1. Суд апеляційної інстанції приймаючи наведену постанову виходив з того, що ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів" надало суду докази, що компанію "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) було ліквідовано у 2017 році, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. До Верховного Суду від Компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 та залишити без змін рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2021 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20).

11.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права, а саме:

-суд апеляційної інстанції вийшов за межі всіх наявних у справі доказів та заяв по суті, чим порушив ч.4 ст. 74 ГПК України, ст. ст. 77, 78 ГПК України;

-судом апеляційної інстанції прийнято докази невідомого походження наданих відповідачем без обґрунтування пропуску поважності причин не долучення їх у суді 1-ї інстанції та у суді 2-ї інстанції, чим порушено ч. 3 ст. 269 ГПК України;

-незважаючи на відсутність витребуваних доказів у відповідачів, на які вони посилались, суд апеляційної інстанції послався на докази, які є неналежні, оскільки відсутнє джерело їх походження, натомість всі подані докази позивачем проігноровані;

-порушено принципи диспозитивності, рівності сторін (п. 5 ч. 3 ст. 2, ст. 7 ГПК України);

-при прийнятті оскаржуваної постанови суд порушив норми статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через упереджене ставлення та необ`єктивний розгляд справи;

-судом порушено статті 129 Конституції України, статті 2, 3, 74 86 ГПК України через не доведення обставин, на які посилався суд апеляційної інстанції, не досліджено всі письмові докази та не враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 14.08.2018 у справі №905/2382/176, від 02.10.2018 у справі № 904/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18;

-порушено норми процесуального права в частині не дослідження всіх зібраних у справі доказів, чим недотримано висновки Верховного Суду у справах № 914/2267/18, №19/49-10, №910/23556/17, №925/1165/16, №43/75-15/7-6.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

13. ТОВ "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів" подано до суду актуальну на 25.09.2023 довідку з реєстру Белізу з нотаріальним засвідченням на українську мову про те, що компанія позивача є припиненою з 04.01.2017 року.

Провадження у Верховному Суді

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 16/137б/83б/22б (910/12422/20) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2023.

15. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2023 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD), яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20).

Призначено до розгляду касаційну скаргу Компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20) на 04 жовтня 2023 року о 12:10 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

16. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 року, серед іншого, оголошено перерву в судовому засіданні у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20) за касаційною скаргою Компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 до 08 листопада 2023 року о 12:00 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, виходячи з такого.

18. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

19. Предметом цього касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою Компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD), є постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023, якою серед іншого, закрито провадження за позовом компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Полісся", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів" про визнання договорів недійсними, скасування свідоцтв про право власності та державну реєстрацію, у зв`язку із відсутністю процесуальної дієздатності позивача.

20. Відповідно до частини першої статті 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

21. Частиною другою цієї статті ГПК України передбачено, що фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність).

22. Тобто здатність мати процесуальні права та обов`язки визначена процесуальним законом (частина перша статті 44 ГПК України) як процесуальна правоздатність, а здатність особисто набувати та здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді - як процесуальна дієздатність (частина друга статті 44 ГПК України).

23. Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

24. Отже, особа, яка за правилами статті 4 ГПК України належить до учасників господарського процесу, в силу закону наділяється процесуальною правоздатністю (що є потенційною, безумовною та встановленою Законом можливістю мати процесуальні права та обов`язки відповідного учасника, які визначені процесуальним законом).

25. Тоді як процесуальна дієздатність (тобто можливість суб`єкта безпосередньо реалізувати передбачені ГПК України як загальні - стаття 42 ГПК України, так і визначені окремими нормами ГПК України спеціальні процесуальні права та виконати обов`язки у конкретних процесуальних правовідносинах) обумовлена відповідними конкретно-визначеними законом факторами у відповідних процесуальних правовідносинах, зокрема:

- доведення особою (суб`єктом звернення) належності його до відповідної категорії учасників із відповідним процесуальним статусом (сторона, учасник, особа яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки тощо);

- обґрунтованістю підстав для звернення саме цієї особи;

- стадією судового розгляду справи, що допускає відповідне звернення тощо.

26. Відсутність (недоведеність) цих факторів має наслідком відсутність у особи заявника процесуальної дієздатності у відповідних процесуальних правовідносинах.

27. Отже, наявність та можливість особою реалізувати право на звернення із заявою (позовом, скаргою) до господарського суду (процесуальна право- та дієздатність) має першочергове (первинне) значення для можливості подальшого переходу суду до розгляду справи - порушеного у заяві (позові, скарзі) питання по суті, оскільки відсутність цього права виключає розгляд судом по суті порушених в заяві (скарзі, позові) питань.

28. Належність особи до категорії учасників господарського процесу, що мають право звертатись до господарського суду у господарській справі (із заявою, скаргою, позовом) насамперед визначається з урахуванням тих загальних критеріїв, які визначають право звернення до господарського суду згідно з частиною другою статті 4 ГПК України, тобто з урахуванням переліку осіб, яким належить право звернення до господарського суду, якими є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

29. Належність особи до будь-якої із наведених категорій осіб та виникнення у неї відповідного статусу визначається, в свою чергу, спеціальним законодавством.

30. Зокрема, що стосується юридичних осіб, то в Україні таким спеціальним нормативним актом є Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою (що наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді) є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

31. Водночас, відповідно до положень частин першої та другої статті 25 "Про міжнародне приватне право" (який встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок) особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи; для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

32. При цьому іноземні особи, зокрема юридичні особи, створені та зареєстровані за законодавством іншої країни, мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 365 ГПК України).

33. Відповідно до статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

34. За статтею 13 вказаного Закону документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

35. Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

36. Пунктом 2 частини третьої статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

37. Системний аналіз положень статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" та статей 4, 45, 162, 365 ГПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо позивачем є юридична особа, то вимога вказати в позовній заяві ідентифікаційний код такої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Водночас, іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

38. Отже, дослідження, оцінка та встановлення процесуальної право- та дієздатності такої особи як учасника господарського процесу є обов`язком господарського суду та здійснюється з урахуванням правил (закону) тієї держави, за правилами (законодавством) якої ця особа була створена та зареєстрована.

39. Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України.

40. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

41. Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

42. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

43. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

44. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

45. 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

46. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

47. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

48. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

49. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

50. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

51. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

52. Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

53. Верховний Суд, направляючи справу на новий апеляційний розгляд, у постанові від 28.09.2022 зокрема послався на те, що ураховуючи наведені норми (Закону України "Про міжнародне приватне право"), положення процесуального закону (ГПК України) та обставини цієї справи (позивачем є іноземна юридична особа), колегія суддів вважає, що без аналізу права Белізу (країни, у якій Компанія зареєстрована), що регулює порядок ліквідації компаній, та оцінки поданих позивачем документів, що, на його думку, підтверджують зміст норм права Белізу, висновки суду апеляційної інстанції про примусову ліквідацію бізнес-компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) є передчасними.

54. Апеляційний господарський суд встановив, що представник компанія "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) посилається на те, що у Законі про міжнародний бізнес відсутній статус «inactive», там зазначений тільки статус «знятий з реєстру» (struck), або «ліквідований» (dissolved). Оскільки у наведеному нормативному акті відсутній статус «inactive», то це означає, що компанія не є ліквідованою і не є знятою з реєстру, і тому законодавчо не обмежена щодо реалізації своєї дієздатності.

55. Тож, здійснюючи повторний апеляційний перегляд, Північний апеляційний господарський суд в судовому засіданні 14.02.2023 оголосив перерву в розгляді справи до 07.03.2023 та зобов`язав Компанію "Ертекс ЛТД" знайти з якого часу компанія перебуває у статусі "inactive" та до наступного судового засідання подати в перекладі на українську мову нотаріально засвідчений Розділл 9 Закону Белізу про міжнародні компанії (Акт про міжнародні бізнес-компанії), та правове обґрунтування статусу "inactive" та у разі знаходження додаткових нормативних документів, також подати їх з перекладом на українську мову з нотаріальним засвідченням.

56. Перед судовим засіданням від Компаніії "Ертекс ЛТД" надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що позивачу необхідно додатковий час, для надання суду доказів з перекладом, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 розгляд справи №16/137б/83б/22б(910/12422/20) відкладено на 21.03.2023. Явку представника компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) визнано обов`язковою. Встановлено компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) час на подачу відповідних додаткових доказів, які стосуються правосуб`єктності позивача, до 16.03.2023 та зобов`язано Позивача направити копії відповідних документів іншим учасникам.

57. Проте, як встановлено судом другої інстанції, компанією "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) не надано до апеляційного суду перекладу Розділу 9 Закону Белізу про міжнародні компанії (Акт про міжнародні бізнес-компанії), однак на свій розсуд компанія звернулася до Торгово-промислової палати для надання висновку, який, як зазначає позивач, треба очікувати.

58. Апеляційний господарський суд також зазначив, що раніше позивач надав до суду лише нотаріально засвідчений переклад назв статей Закону Белізу про міжнародні компанії (Акт про міжнародні бізнес-компанії) та повний переклад ст. 102 (щодо ліквідації) та зауважив, що Закон Белізу про міжнародні компанії (Акт про міжнародні бізнес-компанії) знаходиться у вільному доступі на сайті http://www.ibcbelize.com/pdf/cap270.pdf і представник компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) не був позбавлений можливості зробити нотаріально засвідчений переклад Розділу 9 зазначеного Закону Белізу, однак цього не зробив.

59. Суд другої інстанції також встановив, що представник компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) стверджує, що компанія "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) знаходиться в електроному реєстрі зі статусом «inactive», і на його думку, цей статус означає «сплячу компанію» і до цивільної дієздатності такого типу компаній белізький законодавець відносить такі права як право подання позову до суду та право бути позивачем у судовому процесі.

60. Проте, як уже зазначалось, на вимогу суду надати нормативне обґрунтування статуту «inactive», дату набуття статусу «inactive» та термін перебування у статусі «inactive», а також нотаріально засвідчений переклад Розділу 9 Закону Белізу про міжнародні компанії (Акт про міжнародні бізнес-компанії), що визначають порядок ліквідації компанії, представник компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) не надав.

61. Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів", яке стверджує, що у 2017 році компанію "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) було ліквідовано, на підтвердження цього факту надано витяг з реєстру міжнародних комерційних компаній Белізу від 04.02.2022, апостилізований, перекладений на українську мову та з нотаріально завіреним підписом перекладача (а.с. 61-70 т.80).

62. Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. У ч. 3 ст. 86 ГПК України визначено, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

63. Суд касаційної інстанції враховує: обставини надання судом другої інстанції достатньої кількості часу "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) для спростування доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів", яке стверджує, що у 2017 році компанію "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) було ліквідовано; надання мотивованої правової оцінки кожному аргументу сторін щодо правосуб`єктності іноземної юридичної особи-позивача та оцінки усіх наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України із застосуванням стандарту доказування вірогідності доказів (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

64. Верховний Суд, направляючи справу на новий апеляційний розгляд, у постанові від 28.09.2022 зазначив, якщо відповідного обов`язку щодо встановлення правосуб`єктності позивача не було виконано судом першої інстанції, то апеляційний господарський суд самостійно здійснює оцінку відповідних доказів у цій частині та, за встановленого факту відсутності процесуальної дієздатності позивача як суб`єкта цивільних відносин, має право скасувати рішення місцевого суду та залишити позов без розгляду (статті 226, 278 ГПК України).

65. Однак, встановивши обставини того, що компанію "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) ліквідовано, апеляційний господарський суд скасував судове рішення місцевого господарського суду та помилився, закриваючи провадження у справі, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

66. Разом з цим колегія суддів зауважує, що зазначені вище помилкові посилання апеляційного суду на положення п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України загалом не призвели до прийняття неправильної по суті постанови, а тому й не можуть бути достатньою підставою для її скасування, оскільки згідно із частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань правильне по суті і законне рішення.

67. Отже така процесуальна помилка апеляційного суду не призвела до ухвалення ним незаконного рішення, що в силу приписів частини другої статті 311 ГПК України не є підставою для скасування судового рішення.

68. Наведені ж у касаційній скарзі доводи не спростовують встановлених судом апеляційної інстанції обставин, а фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених апеляційним судом під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

69. Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги щодо незастосування судом другої інстанції правових позицій Верховного Суду, що викладені у постановах від 14.08.2018 у справі №905/2382/176, від 02.10.2018 у справі №904/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18; № 914/2267/18, №19/49-10, №910/23556/17, №925/1165/16, №43/75-15/7-6, оскільки у цьому випадку вони не є релевантними, оскільки у вказаних справах мали місце інші обставини справи.

70. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

71. Таким чином, скаржником не доведено необхідності скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

72. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

73. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

74. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

75. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Компанії "Ертекс Лтд" (ERTEX LTD) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік