Рішення
від 17.11.2023 по справі 320/10970/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2023 року № 320/10970/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ЛТД» (далі також ТОВ «БУДСТАНДАРТ ЛТД», позивач) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 22 грудня 2022 року № 0038915/0706 та № 0038916/0706.

Ухвалою суду від 07 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і прийняті податкові повідомлення-рішення є законними.

Такі доводи були заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

У судовому засіданні 11 жовтня 2023 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві видано наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ЛТД» (код 41945421)» № 577-п.

Тривалість проведення перевірки, відповідно до вищезазначеного наказу, становила - 10 робочих днів, починаючи з 20 січня 2021 року.

Предметом документальної позапланової виїзної перевірки визначено перевірку законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року.

У подальшому, уповноваженими на проведення перевірки посадовими особами Відповідача здійснено виїзд на податкову адресу позивача та встановлено, що посадові особи або законні (уповноважені) представники позивача відсутні за податковою адресою суб`єкта господарювання - м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6-Д, кв. 43, про що складено Акт №132/Ж6/26-15-07-06-02-22 від 20 січня 2021 року неможливості проведення перевірки ТОВ «БУДСТАНДАРТ ЛТД» у терміни, зазначені у наказі та направленнях.

ГУ ДПС у м. Києві 20 січня 2021 року видано наказ № 610-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БУДСТАНДАРТ ЛТД», яким визначено проведення перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року.

Тривалість проведення перевірки визначено - 5 робочих днів, у період з 29 січня 2021 року по 04 лютого 2021 року.

В подальшому, на адресу позивача направлено повідомлення від 20 січня 2021 року №14/26-15-07-06-02-15 із зазначенням інформації щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 29 січня 2021 року та долучено до зазначеного повідомлення копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

03 лютого 2021 року відповідачем виготовлено запит про надання документів та пояснень № 1 від 03 лютого 2021 року.

04 лютого 2021 року ГУ ДПС у м. Києві складено акт про ненадання документів до перевірки посадовими особами ТОВ «БУДСТАНДАРТ ЛТД» № 396/Ж6/26-15-07-06-02-22 зі змісту якого убачається, що станом на 04 лютого 2021 року позивачем не надано у повному обсязі документи до перевірки.

За наслідком проведеної перевірки складено акт № 11463/Ж5/26-15-07-06-02/41945421 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ЛТД» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року» від 11 лютого 2021 року.

Перевіркою ТОВ «БУДСТАНДАРТ ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства встановлені порушення:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки товариством нібито завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму 2 275 349, 00 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, оскільки товариством нібито занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати на суму 7 181 785, 00 грн;

- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 85.2, 85.4 статті 85 ПК України, що виразилось у ненаданні посадовим особам контролюючого органу документів під час перевірки.

На зазначений акт позивачем було подано заперечення та документи, що підтверджують обґрунтованість заперечень.

За результатами отримання зазначених заперечень, відповідачем вирішено призначити документальну позапланову виїзну перевірку, про що видано наказ № 1741-п від 03 березня 2021 року, строк проведення перевірки визначений у наказі становив 10 робочих днів після завершення мораторію на проведення документальних перевірок.

13 грудня 2022 року відповідачем видано наказ № 5640-а «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БУДСТАНДАРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 41945421)», відповідно до якого призначено документальну позапланову виїзну перевірку з 14 грудня 2022 року тривалістю 5 робочих днів, а наказ № 1741-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БУДСТАНДАРТ ЛТД» (код 41945421)» від 03 березня 2021 року - скасовано.

14 грудня 2022 року уповноваженими на проведення перевірки посадовими особами відповідача складено акт неможливості проведення перевірки ТОВ «БУДСТАНДАРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 41945421) у терміни зазначені у наказі та направлення, оскільки, як зазначається у даному акті, посадові особи позивача відсутні за податковою адресою.

15 грудня 2022 року відповідачем виготовлено лист про розгляд заперечення зі змісту якого вбачається про залишення висновків акта перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки, контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2022 року № 0038915/0706 (позивачу збільшено податкових зобов`язань на суму 7 181 785, 00 грн. та застосовано штраф у розмірі 1 795 446, 00 грн) та № 0038916/0706 (визначено суму завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до податкового кредиту, у розмірі 2 275 349, 00 грн).

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся контролюючим органом, позивачем (як замовником, покупцем) укладались наступні договори з такими контрагентами:

-ТОВ «ПРОТОК ГРУП»: договір № 18-Т перевезення вантажів від 03 вересня 2020 року;

-ТОВ «Новоград-Волинські Шляхи»: договір надання послуг № 09/07-2020 від 09 липня 2020 року (надання транспортних послуг вантажними автомобілями по перевезенню вантажів та спец. технікою);

-ПрАТ «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль»: договір надання послуг № 22 від 15 серпня 2020 року (надання автопослуг); договір постачання № 1808-ХМ від 18 серпня 2020 року (передання у власність виробів з бетону);

-приватне мале підприємство «Лівіс»: договір постачання № 1508/П від 15 серпня 2020 року (передання у власність бордюру з лабрадориту, щебеню, щебеневої суміші та інше);

-ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Промвпровадження»: договір № 2207-1 від 22 липня 2020 року (перевезення вантажу автомобільним транспортом);

-ФОП ОСОБА_1 : договір надання послуг № 12 від 16 серпня 2020 року (автоперевезення з доставки техніки, планування щебеню інше);

-ДП «Шлаховик» ТОВ «Новоград-Волинські Шляхи»: договір купівлі-продажу №20/07-2020 від 20 липня 2020 року (придбання бетону);

-ПП «Авто-Віс»: договір надання послуг № 11 від 16 серпня 2020 року (надання послуг екскаватора-навантажувача, надання транспортних послуг);

-ПП «Елітбуд-1»: договір надання послуг № 20-06/01 від 05 червня 2020 року (надання технічних послуг автомобільною, будівельною технікою, іншими технічними засобами);

-ТОВ «Тесла-Монтаж»: договір поставки № 1007/1 від 10 липня 2020 року; договір №83 від 25 серпня 2020 року (виконання робіт зі встановлення автономних світлових комплексів);

-ТОВ «перша Житомирська Холдингова Компанія»: договір № 02 від 01 квітня 2020 року (надання транспортних послуг по перевезенню товару);

- 2 державний пожежно-рятувальний загін Управління ДСНС України у Черкаській області: договір від 01 вересня 2020 року (забезпечення пожежної охорони об`єкта);

-ТОВ «Максігран»: договір № 26/11-2 від 26 листопада 2019 року (поставка щебеню, піску, асфальту);

-ТОВ «Експрес Технобуд» договір № ЕТ П 2807/2020 від 28 липня 2020 року (поставка продукції);

-ТОВ «Українська рекламна агенція «Престиж»: договір надання послуг № 27 від 20 серпня 2020 року (надання рекламних послуг);

-ТОВ «Нова-Технологія» договір № 21 від 15 серпня 2020 року (надання послуг навантажувача);

-ТОВ «Євробуд-Індустрія»: договір № 18 від 15 серпня 2020 року (надання послуг за допомогою автогрейдера, автогудронатора, автотрала та інше);

-ПП «АМТ-Мехіназація»: договір № 2 про надання послуг гусеничного екскаватора від 06 березня 2020 року;

-ТОВ «Елітстріт»: договір поставки № 01/07 від 01 липня 2020 року;

-ТОВ «Асфальт Плюс»: договір постачання № 11/11-А від 11 листопада 2019 року та договір надання послуг № 68/19А від 10 листопада 2019 року (надання послуг спецтехнікою та вантажним автотранспортом);

-ТОВ «ЕРД ГРУП»: договір № 13 від 31 серпня 2020 року (надання послуг спецтехнікою);

-ТОВ «ДОРРУХ»: договір № 17 від 15 серпня 2020 року (надання послуг з нанесення дорожньої розмітки);

-ТОВ «Реал Капітал Рух»: договір № 1508/ПП від 15 серпня 2020 року (передача у власність блоків, піддонів та іншого);

-ТОВ «Далар»: договір № 10/07/20 від 10 липня 2020 року (надання послуг вантажних автомобілів);

-ТОВ «АсПлант»: договір № 01/06-1 від 01 червня 2020 року (передача у власність асфальтобетонної суміші);

-ТОВ «Стріла-Ка»: договір № ДГ-09-17 від 17 вересня 2020 року (надання послуг за допомогою спец. техніки);

-ТОВ «Орсанс»: договір № 01/0720 від 01 липня 2020 року (передача у власність товару);

-ТОВ «АБЗ-1»: договір поставки № АБ/10/19-04 від 01 жовтня 2019 року (передача у власність асфальтобетонної суміші);

-ТОВ «Альфа-22»: договір надання послуг № 2808-Г від 27 серпня 2020 року (надання готельних послуг);

-ТОВ «Будівельна компанія «Сарагас Клан»: договір № 26/10/20 від 26 жовтня 2020 року (передача у власність дорожньо-будівельних матеріалів), договір № 26/10/20-1 від 26 жовтня 2020 року (надання послуг дорожньо-будівельної техніки, доставка дорожньо-будівельної техніки);

-ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс Груп»: договір поставки № 12/08/20 від 12 серпня 2020 року (передача у власність асфальтобетонної суміші);

-ТОВ «Будівельна компанія «Будмоноліт»: договір субпідряду № 21/07 від 21 липня 2020 року (виконання ремонтних дорожніх робіт);

-ТОВ «Главв-Дор» договір № 7/08-20 від 07 серпня 2020 року (надання послуг механізмів та автотранспорту);

-ПП «Житомир-Артпроект»: договір підряду № 14/2 від 21 вересня 2020 року (виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги);

-ТОВ «Імпекс-Груп Україна»: договір № 1508-ІП-2 від 15 серпня 2020 року (поставка плитки тротуарної та іншого);

-ТОВ «Куб Енд Ко»: договір № 20 від 15 серпня 2020 року (надання послуг екскаватора-навантажувача та іншого);

-ТОВ «Метал Холдінг Трейд»: договір № Ц-1508-МХТ від 15 серпня 2020 року (поставка виробів з металу);

-ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Каштан»: договір № 26 від 08 жовтня 2020 року (виготовлення, поставка та монтаж металопластикових конструкцій);

-ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Міжрегіональна будівельна експертиза»: договір № 1621-20Е від 21 жовтня 2020 року (надання послуг з проведення експертизи), договір № 2020/21-10 від 21 жовтня 2020 року (надання консалтингових послуг);

-ТОВ «Спецдизайн»: договір № СФ-СП-1508-4 від 15 серпня 2020 року (поставка спецодягу);

-ПрАТ «Асфальтобетонний завод «АБ Столичний»: договір № 1/16/10/20 від 16 жовтня 2020 року (передача у власність асфальтобетонної суміші, бетонних сумішей, розчинів, залізобетонних та бетонних виробів);

-ТОВ «Техно-Лідер»: договір № 25 від 16 серпня 2020 року (надання послуг за допомогою поливомийних машин);

-ТОВ «Роад Транспорт Сервіс»: договір № 01/08-1 від 01 серпня 2020 року (надання послуг спец. технікою);

-ТОВ «Мелінтон»: договір № 0111 від 01 жовтня 2020 року (передача у власність товару);

-ТОВ «Трансконбуд Інжиніринг»: договір № ТКБІ-0109/1 від 01 вересня 2020 року (надання послуг перевезення та роботи спецбудтехніки та механізмів оператором виконавця);

-ТОВ «Укрбетон 2020»: договір № 0309/2020 від 03 липня 2020 року (передача у власність бетону);

-ФОП ОСОБА_2 : договір № 1320003999 від 16 жовтня 2020 року (надання послуг з укладання асфальту, трамбування з використанням власної спецтехніки), договір №132000139 від 10 квітня 2020 року (надання послуг з ремонту спецтехніки), договір № 132000400 від 13 жовтня 2020 року (перевезення вантажу), договір № 132000410 від 22 жовтня 2020 року (перевезення вантажу);

-ТОВ «БК «Укркомбуд»: договір № 15 від 15 серпня 2020 року (надання послуг асфальтоукладача);

-ТОВ «Віт-Україна»: договір № 41П-20 від 02 листопада 2020 року (передача у власність емульсії бітумної дорожньої);

-ТОВ «Добро Логістик»: договір № 23 від 14 серпня 2020 року (послуги перевезення вантажів);

-ТОВ «Евакуатор Сервіс»: договір № 01/08-Е від 01 серпня 2020 року (надання послуг спец. технікою);

-ТОВ «Епіцентр-К»: договір поставки № 29ОН-20-08 від 20 серпня 2020 року (поставка товару);

-ТОВ «Ескалайт»: договір № 1508-ЕС від 17 серпня 2020 року (поставка виробів з металу);

-ТОВ «ІБК Меридіан»: договір субпідряду № 11/П від 11 листопада 2020 року (виконання робіт з капітального ремонту дорожнього покриття);

-ТОВ «Інтер-Буд»: договір № 19 від 15 серпня 2020 року ( надання послуг холодного фрезування асфальтобетонного покриття, послуг з доставки техніки тощо);

-ПП «МК-Технобуд»: договір № 125 від 26 жовтня 2020 року (послуги завантажування вантажів);

-ТОВ «Онікс Транслайн»: договір № 2711/20 від 27 листопада 2020 року (організація перевезення вантажів);

-ТОВ «Організація дорожнього руху»: договір № 20/117 від 12 травня 2020 року (виконання робіт по виготовленню, доставці та встановленню засобів організації дорожнього руху);

-ТОВ «Розетка.УА»: договір № СФ-Р-Б/1080 від 10 серпня 2020 року (поставка товару);

-ТОВ «Рубін»: договір № 171 від 28 липня 2020 року (поставка дисків відрізних алмазних та іншого);

-ТОВ «СК НЕВА»: договір № 12/10/20 від 12 жовтня 2020 року (надання послуг спецтехнікою та вантажним автотранспортом);

-ТОВ «Встройке»: договір № 27/10/2020 від 27 жовтня 2020 року (надання послуг спецтехнікою);

-ТОВ «Праймстон»: договір № 46-11/2020 від 22 жовтня 2020 року (надання послуг з експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт);

-ТОВ «Трест «Міськжитлобуд № 9»: договір № 26 від 18 вересня 2020 року (надання транспортних послуг);

-ФОП ОСОБА_3 : договір № 1508-ПС-1 від 15 серпня 2020 року (передання у власність будівельних матеріалів);

-ТОВ «Шляхбуд-5»: договір № 28 від 20 серпня 2020 року ( надання послуг за допомогою спец. автотранспорту).

Сплачені за такими договорами з його контрагентами кошти були включені позивачем до складу податкового кредиту у періодах, що перевірялись контролюючим органом.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

У постанові від 14 лютого 2020 року (адміністративне провадження № К/9901/26975/18) Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановлені законом підстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання.

З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентами, позивачем надано суду, у тому числі копії: договорів та додатків до них, актів надання послуг, актів здачі-прийняття робіт, актів виконання робіт, товарно-транспортних накладних, видаткових та податкових накладних, банківських виписок, рахунків на оплату, реєстрів перевезення вантажів,

Між тим, суд зазначає, що переважна більшість з наданих документів не відповідає вказаним вище обов`язковим вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зокрема: акти надання послуг, акти здачі-прийняття робіт, актів виконання робіт, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату не містять відомостей, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені її учасника (прізвище, ім`я, по батькові такої особи, займана посада).

Крім того, в частині з вказаних документів, де передбачено реквізити довіреностей, якими особу уповноважено на здійснення підпису відповідних документів, такі відомості залишились невказаними. Тобто, відповідні документи заповнені навіть не за формою, яка ними передбачена.

Зазначені обставини, на думку суду, є значним, а не суто технічним порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки це не дає суду можливість встановити осіб, які підписували відповідні документи, а отже і достовірність останніх та їх належність в якості засобів доказування при розгляді даної судової справи.

Таким чином, надані позивачем документи з зазначеними вище недоліками, суд не вважає первинними документами в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Отже реальний характер господарських операцій при виконанні вказаних вище договорів, укладеного позивачем з його контрагентами, не підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

Сукупність наведених обставин не дає суду змогу встановити реальний характер господарських зобов`язань, що за словами позивача мали місце між ним та його контрагентами, обставин їх дійсного виконання.

Крім того при вирішенні даної справи враховує обставини наявності низки кримінальних проваджень щодо обставин діяльності окремих контрагентів позивача. І хоча такі обставини не є вирішальними при прийнятті даного судового рішення, вони не можуть бути проігноровані судом, оскільки у своїй сукупності підтверджують наведені вище висновки суду.

Так, як було зазначено відповідачем, під час розслідування в кримінальному проваджені № 12021250310002743 від 08 жовтня 2021 року встановлено, що «Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , працюючи з 02.10.2017 по 03.09.2021 (згідно наказу № 30-к від 02.10.2017) директором ТОВ «ЄВРОБУД-ІНДУСТРІЯ» (код 40675093), що на період часу скоєння кримінального правопорушення було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , будучи службовою особою суб`єкта господарської діяльності, наділеною організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обов`язками по керівництву товариством, в порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового Кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, в період часу з квітня 2018 року по червень 2021 року, умисно, шляхом приховування об`єкту оподаткування з податку на додану вартість, а також відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності товариства фактично не проведених фінансово-господарських операцій з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, ухилилася від сплати до бюджету податку на додану вартість в загальній сумі 6174206 грн, що є у великих розмірах. ОСОБА_6, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу спрямованого на ухилення від оплати податків, отримала від невстановлених слідством осіб, у невстановлений досудовим слідством час та місці, завідомо підроблені офіційні документи, а саме: неправдивий договір поставки № ДП 03/06/19 від 03.06.2019 про придбання у ТОВ «СТОК ХОЛД» (код ЄДРПОУ 42848285) на адресу ТОВ «ЄВРОБУД-ІНДУСТРІЯ» емульсії катіонної дорожньої та з метою надання його ознак юридичної вірогідності, завершила його складання, підписавши від імені ТОВ «ЄВРОБУД-ІНДУСТРІЯ».

В подальшому, ОСОБА_6, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу спрямованого на ухилення від сплати податків, на виконання вищевказаного договору, від невстановлених слідством осіб, у невстановлений досудовим слідством час та місці отримала завідомо неправдиві офіційні документи, а саме; видаткові накладні №ВН-0603/1 від 03.06.2019, №ВН- 0618/1 від 18.06.2019, МВН-0624/1 від 24.06.2019 та товарно-транспортні накладні №0603 від 03.06.2019, №0618 від 18.06.2019, №0624 від 24.06.2019, щодо придбання у ТОВ «СТОКХОЛД» (код ЄДРПОУ 42848285) емульсії катіонної дорожньої на загальну суму 1242000 грн., в тому числі ПДВ 207000 грн., достовірно знаючи, що вказані товарно-матеріальні цінності ТОВ «СТОК ХОЛД» фактично не реалізовувались, на адресу ТОВ «ЄВРОБУД-ІНДУСТРІЯ» не уставлялись та в господарській діяльності підприємства не використовувались.

Також, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу спрямованого на ухилення від сплати податків, від невстановлених слідством осіб, у невстановлений досудовим слідством час та місці, отримала завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: договір поставки №137/24-09 від 20.09.2019 про придбання у ТОВ «ТЕРАБУД-С» на адресу ТОВ «ЄВРОБУД-ІНДУСТРІЯ» емульсії бітумної дорожньої, та з метою надання його ознак юридичної вірогідності, завершила його складання, підписавши від імені ТОВ «ЄВРОБУД-ІНДУСТРІЯ».

З подальшому, ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на ухилення від сплати податків, нібито на виконання вищевказаного договору, від невстановлених слідством осіб, у невстановлений досудовим слідством час та місці, отримала завідомо неправдиві офіційні документи видані від імені ТОВ «СТОК ХОЛД», а саме: видаткові накладні №ВН-0603/1 від 03.06.2019, №ВН-0618/1 від 18.06.2019, №ВН-0624/1 від 24.06.2019 та товарно-транспортні накладні №0603 від 03.06.2019, №0618 від 18.06.2019, №0624 від 24.06.2019, щодо нібито придбання у ТОВ «СТОК ХОЛД» (код ЄДРПОУ 42848285) емульсії катіонної дорожньої на загальну суму 1242000 грн., в тому числі ПДВ 207000 гри., достовірно знаючи, що вказані товарно-матеріальні цінності ТОВ «СТОК ХОЛД» фактично не реалізовувались, на адресу ТОВ «ЄВРОБУД-ІНДУСТРІЯ» не поставлялись та в господарській діяльності підприємства не використовувались.

Крім того, ОСОБА_6 з метою ухилення від сплати податку на додану вартість використала завідомо неправдиві офіційні документи - зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних невстановленими слідством особами податкові накладні за №9138614790 від 03.06.2019, №9144150124 від 18.06.2019, №9144157569 від 24.06.2019 щодо нібито придбання ТОВ «ЄВРОБУД-ІНДУСТРІЯ» у ТОВ «СТОК ХОЛД» емульсії катіонної дорожньої на загальну суму 1242000 грн., в тому числі ПДВ 207000 грн.

Так ухвалою Соснівського районного суд м. Черкаси від 30.03.2023 у справі №712/813/23 вирішено звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст.212 КК України, у зв`язку зі сплатою податків.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки.

Крім того, слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000578 від 10.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Будстандарт ЛТД» (код ЄДРПОУ 41945421), що зареєстроване за адресою: м. Київ вул. Ак. Вільямса, 6-д офіс 43, за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Орсанс» (код ЄДРПОУ 43317950), що є підконтрольним ТОВ «Будстандарт ЛТД» та має ознаки «фіктивності», протягом 2020 року, під час проведення робіт з будівництва та ремонту дорожнього покриття на території Житомирської та Черкаської областей, з метою особистого збагачення, заволоділи бюджетними коштами на загальну суму близько 57100 000 грн.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017180000000003 від 17.01.2017 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ДП «Авіком Рівне» (код ЄДРПОУ 30559953, м. Рівне, пров. Робітничий, 5). Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що службові особи ДП «Авіком Рівне» у період 2016 року здійснили реалізацію паливно-мастильних матеріалів кінцевим споживачам за готівку. В подальшому з метою відображення законності походження безготівкових коштів документально відобразили в податковому та бухгалтерському обліках ДП «Авіком Рівне» фінансово-господарські операції із продажу паливно-мастильних матеріалів із мінімальною пінкою для ряду суб`єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності, а саме ТОВ «Торговий дім «Бліц Трейд» (код ЄДРПОУ 39563334), ТОВ «Кордон Трейд» (код ЄДРПОУ 3041739), ТОВ «Альянс-Трансгруп» (код ЄДРПОУ 38288368), ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс груп» (код ЄДРПОУ 40445002), ТОВ «Малохит» (код ЄДРПОУ 40196114), ТОВ «Трейд Захід» (код ЄДРПОУ 38704821), ТОВ «Рігард Груп» (код ЄДРПОУ 40001963) та ТОВ Гехойл Трейд» (код ЄДРПОУ 40458839) без фактичного проведення таких операцій та настання реальних правових наслідків.

У рамках кримінального провадження № 42022102070000033 від 03.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, встановлено, що посадовими особами ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП», з метою конвертації грошових коштів у готівку, залучено підприємства транзитно-конвертаційної групи, до яких належать: ТОВ «Добро Логістик» (код ЄДРПОУ 40409467), ТОВ «ЗТС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42406672) та ТОВ «Шляхбуд» (код ЄДРПОУ 03579868), які під видом надання товаро-транспортних послуг надають безтоварні послуги.

Після отримання на рахунки підконтрольного угрупованню підприємства грошових коштів вони перераховуються на підприємства що мають ознаки «фіктивності», поточні рахунки яких в банківських установах використовуються для виведення коштів у тіньовий, не контрольований державою обіг, а саме: ТОВ «Грін Форсес» код ЄДРПОУ 42163942, ТОВ «Асторіс» код ЄДРПОУ 43044198, ТОВ «Брейн Єтайл» код ЄДРПОУ 43043000, ТОВ «Діннер Вайс» код ЄДРПОУ 42185130, ТОВ «Марбелс» код ЄДРПОУ 42595350, ТОВ «Астбуд» код ЄДРПОУ 42934295, ТОВ «Добро Логістик» код ЄДРПОУ 40409467, ТОВ «Укрвіабуд» код ЄДРПОУ 44039409, ТОВ «Єолярол» код ЄДРПОУ 44132274.

Проведеними заходами встановлено, що підприємства з ознаками «фіктивності» які задіяні в протиправній схемі не мають виробничих потужностей, складських приміщень, в штаті підприємств знаходиться одна особа в якості керівника, бухгалтера та засновника, що унеможливлює проведення будь яких реальних фінансово господарських операцій.

За період 2019-2021р.p., на розрахункові рахунки вищевказаних підприємств з ознаками «фіктивності» надійшло близько 70 млн. грн. від ТОВ «ДС Пром Груп».

Крім того, посадові особи ГУ ДПС у м. Києві, вступивши у злочинну змову з посадовими особами ТОВ «Добро Логістик», діючи в інтересах підприємства, шляхом прийняття завідомо протиправних рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН та не проводячи відповідних перевірочних заходів, сприяють останнім в формуванні незаконного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки України у сумі понад 80-100 млн. грн. на місяць.

Формування незаконного податкового кредиту з ПДВ відбувається шляхом реєстрації податкових накладних вигодонабувачу за нібито здійсненні ТОВ «Добро Логістик» послуги за кодом ДКПП 41.49 - вантажний автомобільний транспорт, які ТОВ «Добро Логістик» фактично не виконує, так як не має відповідної матеріально-технічної бази. Звітність до податкових органів за формою 20 ОПП про наявність матеріально технічної бази, надається недостовірна.

У свою чергу, ТОВ «Добро Логістик» формує власний податковий кредит з ПДВ як завдяки власного імпорту рибної продукції, яка реалізується за готівку минуючи податковий облік, так і за рахунок купівлі за певний відсоток податкового кредиту з ПДВ підприємств оптової торгівлі.

Також, з метою «конвертації» грошових коштів, ТОВ «Добро Логістик» приймає на банківській рахунок безготівкові платежі за неіснуючі фінансово-господарські операції, та в подальшому передає їх «замовнику» у готівковій формі за мінусом 1,5 %.

Діяльність банківського рахунку ТОВ «Добро Логістик» не відповідає зареєстрованим податковим накладним в ЄРПН, у зв`язку з чим, посадові особи ТОВ «Добро Логістик» викають перевірочних заходів з боку аудиту ІНФОРМАЦІЯ_1, періодично надаючи незаконну винагороду останнім.

Враховуючи все зазначене вище вбачається, що обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства у наведеній частині, що стосується його взаємовідносин з вказаними контрагентами та які були проаналізовані у даному рішенні. А тому обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Як наслідок, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), було доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ ЛТД» (03189, місто Київ, вулиця Академіка Вільямса, будинок 6-Д, офіс 43; код ЄДРПОУ 41945421) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата ухвалення рішення17.11.2023
Оприлюднено22.11.2023
Номер документу115033475
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Судовий реєстр по справі —320/10970/23

Ухвала від 19.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 19.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 25.12.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Рішення від 17.11.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 13.09.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 07.08.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 07.04.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні