Постанова

від 22.05.2024 по справі 320/10970/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10970/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дестрандсол» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дестрандсол» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстандарт ЛТД» (в подальшому змінено назву на ТОВ «Дестрандсол») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2022 року №0038915/0706 та № 0038916/0706.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 17 листопада 2023 року відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що судом першої інстанції : порушено принцип рівності учасників судового розгляду; порушено принцип змагальності сторін та диспозитивності; звільнено відповідача від обов`язку доказування правомірності свого рішення та фактично перекладено обов`язок доказування у цій справі виключно на позивача; неповно досліджено наявні у матеріалах справи докази та сформовано висновки, що прямо протилежні наявним в матеріалах справи доказам; покладено в основу судового рішення обставини, не підтверджені жодним доказом, а саме обставини про негативну інформацію про контрагентів позивача; не надано оцінку доводам скаржника та жодним чином не обґрунтовано підстав для формування висновку про нереальність господарський операцій за умови, що відповідачем в Акті перевірки таких висновків не сформовано взагалі, а позивачем надано докази, які прямо свідчать про реальність господарських операцій та рух активів; допущено вихід за межі позовних вимог та здійснено розгляд справи без урахування фактичних обставин, без надання їм оцінки, без врахування предмету та підстав позову; не враховано висновки Верховного Суду.

Апелянт зазначив, що єдиною правовою підставою для формування висновків перевірки є неподання позивачем документів. Відтак і основоположними обставинами, які підлягали встановленню та оцінці в ході розгляду даної справи є обставини, що передували ненаданню до перевірки документів, а саме питання належного чи неналежного витребування відповідачем документів, дотримання ним строків направлення запиту та вимог до його змісту тощо. Однак суд першої інстанції взагалі не надав оцінки наведеним обставинам, які є єдиною правовою підставою для формування висновків перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а натомість провів повторну податкову перевірку позивача за власною ініціативою та на власний розсуд, що суперечить вимогам процесуального закону та положенням ПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20 січня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві видано наказ № 577-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандарт ЛТД» (код 41945421)»

Тривалість проведення перевірки, відповідно до вищезазначеного наказу, становила - 10 робочих днів, починаючи з 20 січня 2021 року.

Предметом документальної позапланової виїзної перевірки визначено перевірку законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року.

Цього ж дня посадовими особами відповідача здійснено виїзд на податкову адресу позивача та встановлено, що посадові особи або законні (уповноважені) представники позивача відсутні за податковою адресою суб`єкта господарювання - м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6-Д, кв. 43, про що складено Акт №132/Ж6/26-15-07-06-02-22 від 20 січня 2021 року неможливості проведення перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» у терміни, зазначені у наказі та направленнях.

Також 20 січня 2021 року контролюючим органом видано наказ № 610-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД», яким визначено проведення перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року.

Тривалість проведення перевірки визначено - 5 робочих днів, у період з 29 січня 2021 року по 04 лютого 2021 року.

Контролюючим органом складено та направлено на адресу позивача повідомлення від 20 січня 2021 року №14/26-15-07-06-02-15, в якому повідомлено про проведення на підставі п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 , ст.79 ПК України та наказу № від 20.01.2021 № 610-п за адресою: 03151, м.Київ, вул. Смілянська, 6, кім.621 з 29.01.2021 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року.

03 лютого 2021 року відповідачем виготовлено запит про надання документів та пояснень № 1.

04 лютого 2021 року ГУ ДПС у м. Києві складено Акт про ненадання документів до перевірки посадовими особами ТОВ «Будстандарт ЛТД» № 396/Ж6/26-15-07-06-02-22 в якому зазначено. що станом на 04 лютого 2021 року позивачем не надано у повному обсязі документи до перевірки.

11 лютого 2021 контролюючим органом складено Акт № 11463/Ж5/26-15-07-06-02/41945421 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року».

У висновках Акту зазначено про порушення Товариством:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки товариством нібито завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму 2 275 349, 00 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, оскільки товариством нібито занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати на суму 7 181 785, 00 грн;

- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 85.2, 85.4 статті 85 ПК України, що виразилось у ненаданні посадовим особам контролюючого органу документів під час перевірки.

ТОВ «Будстандарт ЛТД» було подано заперечення та документи, що підтверджують обґрунтованість заперечень.

За результатами отримання зазначених заперечень, відповідачем вирішено призначити документальну позапланову виїзну перевірку, про що видано наказ № 1741-п від 03 березня 2021 року, строк проведення перевірки визначений у наказі становив 10 робочих днів після завершення мораторію на проведення документальних перевірок.

13 грудня 2022 року відповідачем видано наказ № 5640-а «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» (код ЄДРПОУ 41945421)», відповідно до якого призначено документальну позапланову виїзну перевірку з 14 грудня 2022 року тривалістю 5 робочих днів, а наказ № 1741-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БУДСТАНДАРТ ЛТД» (код 41945421)» від 03 березня 2021 року - скасовано.

14 грудня 2022 року уповноваженими на проведення перевірки посадовими особами відповідача складено Акт неможливості проведення перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» у терміни зазначені у наказі та направлення, оскільки, як зазначається у даному акті, посадові особи позивача відсутні за податковою адресою.

15 грудня 2022 року відповідачем виготовлено лист про розгляд заперечення зі змісту якого вбачається про залишення висновків Акта перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі Акту перевірки від 11 лютого 2021 року № 11463/Ж5/26-15-07-06-02/41945421 контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2022 року № 0038915/0706 (позивачу збільшено податкових зобов`язань на суму 7 181 785, 00 грн. та застосовано штраф у розмірі 1 795 446, 00 грн) та № 0038916/0706 (визначено суму завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до податкового кредиту, у розмірі 2 275 349, 00 грн).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо проведення перевірки та прийнятими за її наслідками податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України.

Пунктом 78.1 статті 78 визначено підстави проведення документальних позапланових перевірок. Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 означеної статті однією із таких підстав є подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пунктів 79.1, 79.2, 79.3, 79.5 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Відповідно ж до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Судом встановлено, що єдиною правовою підставою для формування висновків перевірки є неподання позивачем документів.

У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач зазначив, що будь-якої законної вимоги та будь-якого законного запиту про надання документів та інформації, які були б складені відповідно до вимог закону, позивач до 04 лютого 2021 не отримував, і жодних дій щодо ухилення від надання документів або створення перешкод у їх отриманні не вчиняв.

Згідно з правовою позицією, що висловлена колегією суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18, адміністративне провадження №К/9901/25669/19), оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Протиправність наслідків перевірки у зв`язку з порушенням процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятого за результатами її проведення податкового повідомлення-рішення, що унеможливлює перехід до суті покладених в основу такого рішення правопорушень.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 14 липня 2021 року у справі № 640/14040/20, від 4 серпня 2021 року у справі №540/2553/19, від 07.12.2021 у справі № 826/17875/18.

Перевіряючи обставини дотримання контролюючим органом встановленого ПК України порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві видано наказ № 577-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» (код 41945421)», цього ж дня здійснено виїзд на податкову адресу позивача та складено Акт №132/Ж6/26-15-07-06-02-22 від 20 січня 2021 року неможливості проведення перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» у терміни, зазначені у наказі та направленнях.

При цьому жодних доказів повідомлення ТОВ «Будстандарт ЛТД» про здійснення такого заходу контролюючим органом до суду не надано.

20 січня 2021 року контролюючим органом видано наказ № 610-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД», яким визначено проведення перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року.

Згідно пункту 1 наказу від 20 січня 2021 року №610-п встановлено провести документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Будстандарт ЛТД» з 29.01.2021 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Контролюючим органом складено та направлено на адресу позивача повідомлення від 20 січня 2021 року №14/26-15-07-06-02-15, в якому повідомлено про проведення на підставі п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 , ст.79 ПК України та наказу № від 20.01.2021 № 610-п за адресою: 03151, м.Київ, вул. Смілянська, 6, кім.621 з 29.01.2021 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року.

У повідомленні зазначено, що відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України слід, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх наявних необхідних документів по взаємовідносинах з ТОВ «Будстандарт ЛТД», які використовувались в бухгалтерському обліку та податковому обліку та пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС України.

Вказане повідомлення разом з копією наказу було вручено представнику позивача 27 січня 2021 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів зазначає, що вказане повідомлення не є запитом про подання інформації у розумінні ст.73 ПК України, а є повідомлення про проведення відповідної перевірки, оскільки не містить у собі вимоги про надання чіткого переліку документів.

Як свідчать матеріали справи 03 лютого 2021 року відповідачем виготовлено запит про надання документів та пояснень № 1.

У запиті детально прописано перелік документів, які необхідно надати до контролюючого органу, питання до директора Товариства, а також вказано строк до якого необхідно надати відповідні пояснення, відповіді та документи, а саме - 04 лютого 2021 року до 17:00 год.

З матеріалів справи вбачається, що запит щодо надання необхідних документів від 03 лютого 2021 року направлено позивачу засобами поштового зв`язку, який отримано останнім 05 лютого 2021 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.

При цьому надіславши позивачеві запит про надання документів 03 лютого 2021 року року, вже 04 лютого того ж року (на наступний день) контролюючим органом складено Акт про ненадання документів до перевірки посадовими особами ТОВ «Будстандарт ЛТД» № 396/Ж6/26-15-07-06-02-22, не урахувавши при цьому строків пересилання поштової кореспонденції від адресата до отримувача.

Як передбачено пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

В свою чергу, згідно абзацу 18 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

З огляду на викладене, для надання відповіді на запит від 03 лютого 2021 року відповідачем фактично надано позивачу лише один день, що суперечить положенням Податкового кодексу України.

З встановлених обставин справи вбачається, що позивач фактично був позбавлений права на подання первинних документів в підтвердження законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2020 року, у зв`язку з невчасним отриманням запиту, а саме після встановленого контролюючим органом строку для надання документів (04 лютого 2021 року), після складання Акту про ненадання документів до перевірки посадовими особами ТОВ «Будстандарт ЛТД» № 396/Ж6/26-15-07-06-02-22 та фактично після закінчення взагалі перевірки.

До того ж згідно п.85.4 ст. 85 Податкового кодексу України відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Як було зазначено вище запит контролюючим органом складено та надіслано на адресу позивача 03 лютого 2021 року, а перевірку було завершено 04 лютого 2021 року, про що зазначено у Акті перевірки від 11 лютого 2021 року.

Отже запит від 03 лютого 2021 року складений з порушення строків передбачених п.85.4 ст.85 ПК України.

Посилання контролюючого органу на те, що позивач був обізнаний з приводу проведення перевірки, однак в порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України не надав жодних документів є необґрунтованими та безпідставними, оскільки як вбачається з вище викладеного, ТОВ «Будстандарт ЛТД» було позбавлено можливості надати відповідь на вказаний запит контролюючого органу, а також надати відповідні документи.

Слід зазначити, що 11 лютого 2021 контролюючим органом складено Акт № 11463/Ж5/26-15-07-06-02/41945421 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД».

ТОВ «Будстандарт ЛТД» було подано заперечення та документи, що підтверджують обґрунтованість заперечень.

За результатами отримання зазначених заперечень, відповідачем вирішено призначити документальну позапланову виїзну перевірку, про що видано наказ № 1741-п від 03 березня 2021 року, строк проведення перевірки визначений у наказі становив 10 робочих днів після завершення мораторію на проведення документальних перевірок.

13 грудня 2022 року відповідачем видано наказ № 5640-а «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» (код ЄДРПОУ 41945421)», відповідно до якого призначено документальну позапланову виїзну перевірку з 14 грудня 2022 року тривалістю 5 робочих днів, а наказ № 1741-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БУДСТАНДАРТ ЛТД» (код 41945421)» від 03 березня 2021 року - скасовано.

14 грудня 2022 року уповноваженими на проведення перевірки посадовими особами відповідача складено Акт неможливості проведення перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД» у терміни зазначені у наказі та направлення, оскільки, як зазначається у даному акті, посадові особи позивача відсутні за податковою адресою.

15 грудня 2022 року відповідачем виготовлено лист про розгляд заперечення зі змісту якого вбачається про залишення висновків Акта перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про призначення документальної позапланової виїзної перевірки та про прийнятий наказ від 14 грудня 2022 року №5640-а, що свідчить про недотримання контролюючим органом обов`язкових умов для призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначених ст.78 Податкового кодексу України та недотримання вимог ст.79 Податкового кодексу України щодо вручення платнику податків до початку перевірки оскаржуваного наказу.

Згідно з пунктом 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків має право, зокрема: представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Колегія суддів зазначає, що сам вид перевірки (позапланова невиїзна) без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень чи документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Відповідно до пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

Таким чином, оскільки вище було встановлено обставину щодо недотримання контролюючим органом порядку проведення перевірки позивача, які мали наслідком позбавлення його можливості подати докази та призвели до безпідставних висновків самої перевірки, колегія суддів доходить висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за наслідками якої було складено Акт від 11 лютого 2021 року № 11463/Ж5/26-15-07-06-02/41945421 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будстандарт ЛТД», була проведена контролюючим органом із порушенням вимог ПК України, що має наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й немає юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 821/371/17, від 11.06.2019 у справі № 815/348/18, від 11.07.2019 у справі №804/8855/14, від 07.02.2020 у справі №815/5748/15, від 27.02.2020 у справі №П/811/3206/15, від 20.03.2020 у справі №804/8592/15, від 26.03.2020 у справі №813/823/16, від 02.09.2020 по справі №820/3426/16, від 06.11.2020 у справі №826/6329/16, від 25.02.2021 у справі № 826/10069/15, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 грудня 2022 року №0038915/0706 та № 0038916/0706.

Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, неправильно застосував норми матеріального права при ухваленні судового рішення та дійшов неправильного висновку щодо правомірності спірних рішень контролюючого органу та відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 26840 грн. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 40260 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними у матеріалах справи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дестрандсол» - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дестрандсол» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2022 року №0038915/0706 та № 0038916/0706.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дестрандсол» (код ЄДРПОУ 41945421) сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 67100 (шістдесят сім тисяч сто гривень).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2024 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких