Рішення

від 26.09.2023 по справі 400/2400/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 р. № 400/2400/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника позивача Шередеки С.М., представника відповідача Носової О.Г. за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-БУД" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2019 № 00060581401, № 00060571401,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО-БУД» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

скасувати прийняті 26.07.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкові повідомлення-рішення № 00060581401 та № 00060571401.

На обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, вказало на безпідставність висновків контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, та, відповідно, на протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Рішенням від 28.04.2020 (т. 2, арк. 65-74), що було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 (т. 2, арк. 205-211), позов Товариства був задоволений. На стадії апеляційного провадження суд замінив відповідача Головне управління ДФС у Миколаївській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Миколаївській області.

Постановою від 31.03.2023 (т. 3, арк. 47-52) Верховний Суд касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнив частково, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. На стадії касаційного провадження суд замінив відповідача Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027).

Ухвалою від 01.05.2023 (т. 3, арк. 69-70) суд прийняв справу до розгляду та, з урахуванням висновків і мотивів Верховного Суду, запропонував позивачу подати: пояснення щодо того, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, які свідки можуть підтвердити ці обставини; письмові пояснення щодо того, якими силами та засобами виконувалося перевезення придбаних товарів, хто виступав їхніми конкретними перевізниками, яким чином здійснювався розрахунок із цими особами. Якщо перевезення товарів здійснювалося позивачем або залученими позивачем перевізниками, зазначити, які докази на підтвердження цих обставин були надані контролюючому органу під час перевірки; письмові пояснення щодо використання придбаних товарів із зазначенням того, які докази на підтвердження використання у власній господарській діяльності були надані контролюючому органу під час перевірки.

Відповідача суд зобов`язав подати використані під час перевірки (і відображені в акті перевірки) докази (крім тих, що наявні у справі), що спростовують технічну можливість контрагентів позивача виконати спірні поставки, з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів.

Позивач подав пояснення та докази (т. 3, арк. 88-161).

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач) подало відзив на позовну заяву (т. 4, арк. 32-46), в якому, з посиланням на доведеність вчинення позивачем податкових правопорушень, просило у задоволенні позову відмовити. До відзиву Управління додало документи фінансової та податкової звітності постачальників Товариства.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав, представники відповідача просили у задоволенні позову відмовити.

Як встановлено судом, з 10.06.2019 до 01.07.2019 посадові особи Управління провели документальну планову перевірку Товариства, результати якої оформили актом від 08.07.2019 № 972/14-29-14-01/36056861 (далі Акт, т. 1, арк. 19-121).

У висновках Акта контролюючий орган вказав, що Товариство, зокрема, порушило:

пункт 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2017 рік на загальну суму 222 782 грн (І квартал 180 252 грн, ІІ квартал 20 030 грн, IV квартал 22 500 грн);

абзац а) пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за березень 2019 року на 47 256 грн.

26.07.2019 Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:

№ 00060581401, яким збільшило суму грошового зобов`язання Товариства з податку на прибуток приватних підприємств на 222 782 грн та застосувало до позивача штрафі санкції в сумі 55 695,50 грн (т. 1, арк. 17-18);

№ 00060571401, яким зменшило заявлений Товариством у березні 2019 року розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (далі ПДВ) на 47 256 грн (т. 1, арк. 15-16).

Згідно з викладеним на стор. 8-21 Акта, Підприємство занизило на 1 237 680 грн показник рядка 02 декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку» за 2017 рік, оскільки включило до складу витрат вартість придбаних у ТОВ «ТРАНС-НІК» (111 280 грн, І квартал 2017 року), ФОП ОСОБА_1 (180 252 грн, І квартал 2017 року), ТОВ «СТІЛТОРГТРЕЙД» (125 000 грн, IV квартал 2017 року) товарів, при тому, що, на думку контролюючого органу «… реальність придбання та фактичність використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено, не підтверджених відповідними документами, які б свідчили про реальність здійснення господарської операції …». Відповідач зазначив, що «… підприємством здійснено безпідставне документальне оформлення господарської операції, реальність здійснення якої перевіркою не встановлено та складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України віл 24.05.1995 №88 … оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто відсутня господарська операцій як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу …».

З урахуванням цих висновків контролюючий орган на стор. 25-32 Акта встановив факт завищення позивачем сум, вказаних у рядку 16 декларацій з ПДВ з травня 2017 року до березня 2019 року («Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду»), та факт завищення позивачем сум, вказаних у рядку 21 декларацій з ПДВ з травня 2017 року до березня 2019 року («Залишок від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду»). Показник рядка 21 декларації з ПДВ за березень 2019 року, на думку відповідача, має бути зменшений на 47 256 грн (з яких 22 256 грн податковий кредит за операціями з ТОВ «ТРАНС-НІК», 25 000 грн податковий кредит за операціями з ТОВ «СТІЛТОРГТРЕЙД», після перейменування ТОВ «КВАРТАЛ»).

В Акті зазначено, що на підтвердження господарських операцій з ТОВ «ТРАНС-НІК» Товариство під час перевірки надало: договір від 07.04.2017 № 07/04 (т. 1, арк. 229-230), 9 видаткових накладних (т. 1, арк. 231, 233, 235, 238, 240, 245, 247, т. 2, арк. 1, 3) податкових накладних (інформація про які наведена на стор. 9 Акта), платіжні доручення. Відповідно до цих документів, позивач придбав у ТОВ «ТРАНС-НІК» у квітні травні 2017 року відсів у кількості 606,98 т на загальну суму 133 536,60 грн (з урахуванням ПДВ) та сплатив його вартість.

Відповідач зауважив, що у всіх видаткових накладних відсутня інформація про довіреності, що були виписані Товариством на отримання товару, журнал реєстрації довіреностей за 2017 рік позивач не надав.

На стор. 10 Акта вказано: «Відповідно до ІС «Податковий блок» по ТОВ «ТРАНС-НІК» слідчим з ОВС СУФР ГУ ДФС у Миколаївській області 01.06.2018 внесено відомості про наявність ознак фіктивності та зареєстрована картка «Суб`єкта фіктивного підприємництва» (СФП). Згідно змісту картки зареєстровано кримінальне провадження № 32017150000000028 за ознакою «зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації ф.о. з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність». Крім того, в Акті наведена інформація про те, що допитаний засновник ТОВ «ТРАНС-НІК» зареєстрував це товариство за винагороду та жодного відношення до його діяльності не мав.

Також відповідач зазначив, що позивач під час перевірки не надав документи на підтвердження транспортування придбаного відсіву, сертифікати якості, акти списання.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «СТІЛТОРГТРЕЙД» Товариство під час перевірки надало: видаткову накладну (т. 2, арк. 11), податкову накладу, платіжні доручення. Відповідно до цих документів, позивач придбав у ТОВ «СТІЛТОРГТРЕЙД» у листопаді 2017 року сталь тонколистову у кількості 4,545 т на суму 150 000 грн (з урахуванням ПДВ) та сплатив її вартість.

Відповідач зауважив, що у видатковій накладній відсутня інформація про довіреність, що була виписана Товариством на отримання товару, журнал реєстрації довіреності за 2017 рік позивач не надав.

Не були надані документи на підтвердження транспортування придбаного товару, сертифікати якості.

Також Управління зазначило, що у 2017 році ТОВ «СТІЛТОРГТРЕЙД» не виробляло, не придбавало (у тому числі не імпортувало) сталь тонколистову.

На підтвердження господарських операції з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 . Товариство під час перевірки надало: договір від 18.02.2017 (т. 1, арк. 122), видаткову накладну (т. 1, арк. 123), платіжні доручення на загальну суму 48 700 грн (квітень листопад 2017 року, т. 1, арк. 124-131), видаткові касові ордери (98 штук) на загальну суму 952 700 грн (червень грудень 2017 року, т. 1, арк. 132-227). Відповідно до цих документів, позивач придбав у ФОП ОСОБА_1 у лютому 2017 року прокат плоский з вуглецевої сталі у кількості 40056 кг та розрахувався за нього.

Відповідач вказав, що позивач не надав документи на підтвердження транспортування придбаного прокату, сертифікати якості, акти списання.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

У постанові від 31.03.2023 Верховний Суд дійшов висновку про те, що вказані вище документи, що їх надав позивач під час перевірки, не є достатніми для підтвердження реальності вчинення господарських операцій, отже, не є достатніми для спростування тверджень контролюючого органу, на підставі яких були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Товариство повідомило суд про те, що ОСОБА_2 (директор, який підписував договори і видаткові накладні) був звільнений 13.02.2018. Контакти з ним втрачено, зв`язку немає, надати інформацію для виклику ОСОБА_2 в судове засідання з метою допиту його в якості свідка неможливо (т. 4, арк. 92-94).

За такого, суд позбавлений можливості з`ясувати той факт «… чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаних у первинних документах контрагентів …», а також встановити «… за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків …».

Верховний Суд вказав на те, що необхідно перевірити «… якими силами та засобами виконувалося перевезення придбаних товарів, хто виступав їхніми конкретними перевізниками, яким чином здійснювався розрахунок із цими особами тощо …».

У письмових поясненнях (т. 3, арк. 162-171) Товариство вказало, що воно не залучало перевізників, оскільки транспортування здійснювали постачальники. Іншої інформації позивач не повідомив.

До позову додані товарно-транспортні накладні (т. 1, арк. 232, 234, 236, 237, 239, 241, 242, 243, 244, 246, 248, 249, 250, т. 2, арк. 2, 4) на підтвердження транспортування відсіву (постачальник ТОВ «ТРАНС-НІК»).

Ці накладні під час перевірки не були надані відповідачу, про що вказано в Акті.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною у червні 2019 року), у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Товарно-транспортні накладні, що їх позивач додав до позову, не досліджувалися контролюючим органом під час перевірки, тому суд, оцінюючи правомірність прийнятих за результатами цієї перевірки податкових повідомлень-рішень, виходив з того, що цих документів не було у платника податків на час складення податкової звітності, а доведення обставин транспортування товарів, відповідно до викладеного у постанові Верховного Суду, було обов`язковим для підтвердження показників податкової звітності.

Позивач подав до суду докази на підтвердження використання вказаних у видаткових накладних товарів у господарській діяльності акт списання від 31.05.2017 № СТ-31-05-4 (відсів, т. 3, арк. 92-93), попередні калькуляції вартості виробництва (витрати прокату плоского з вуглецевої сталі, т 3, арк. 94-130), картку рахунку 201 (запаси прокату плоского з вуглецевої сталі, т. 3, арк. 143-156), картку рахунку 205 (запаси відсіву, т. 3, арк. 157-159), картку рахунку 631 (розрахунки з ТОВ «СТІЛТОРГТРЕЙД», т. 3, арк. 161, при цьому найменування товару не співпадає з найменуванням у видатковій накладній).

Ані акт списання, ані попередні калькуляції вартості виробництва під час перевірки не були надані.

Товариство було зобов`язано і мало можливість під час перевірки надати контролюючому органу відповідні пояснення та всі наявні в його розпорядженні документи, на підставі яких можна було достовірно встановити як факт отримання позивачем товарів від ТОВ «ТРАНС-НІК», ТОВ «СТІЛТОРГТРЕЙД», ФОП ОСОБА_1 , так і факт використання цих товарів у господарській діяльності, тим самим підтвердити понесення витрат, що впливають на фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток, та право на податковий кредит з ПДВ. Проте, відповідні пояснення та документи Товариство не надало.

На підставі викладеного, суд, з урахуванням наведеного у постанові Верховного Суду, встановив, що позивач під час перевірки не надав достатніх доказів на підтвердження придбання та використання у господарській діяльності товарів, зазначених у видаткових накладних, що були оформлені ТОВ «ТРАНС-НІК», ТОВ «СТІЛТОРГТРЕЙД», ФОП ОСОБА_1 , та, відповідно, на підтвердження задекларованих у податковій звітності показників, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-БУД" (пр-т В. Чорновола, 16-Є, прим.76, м. Львів, 79058, ідентифікаційний код: 36056861) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Дата складення повного судового рішення - 20.11.2023.

Суддя В.В. Птичкіна