Рішення

від 20.11.2023 по справі 420/24571/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24571/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмініка» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмініка» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 15.08.2023 року №20247/15-32-04-09 про застосування до ТОВ «Алюмініка» штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та зобов`язання сплатити штраф у розмірі 25% у сумі двадцять дві тисячі тридцять гривень 25 копійок.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що проведенню перевірки у липні 2023 р. передувало проведення перевірки контролюючого органу у жовтні 2022 р., за результатами якої було складено Акт перевірки від 14.10.2022 р.№8936/15-32-04-09/32744874.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що контролюючий орган в межах перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, дата виписки яких припадає на листопад, грудень 2021, січень 2022 р. встановив «порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних», відповідальність за таке порушення передбачена ст. 1201ПКУ.

На підставі Акту перевірки, ГУ ДПС в Одеській області винесено:

податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.12.2022 р. №10502/15-32-04-09 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу)) та зобов`язання сплатити штраф у розмірі 30% у сумі 192251 (сто дев`яносто дві тисячі двісті п`ятдесят одна гривня) 73 коп.

ТОВ «Алюмініка» сплатило штраф за податковим повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.12.2022 р. №10502/15-32-04-09, на підтвердження чого надано платіжні інструкції від 24.04.2023 р. та 19.05.2023 р. на загальну суму 92911 грн. 22 коп., залишок суми штрафу у розмірі 99340 грн. 51 коп. було погашено за рахунок від`ємного значення податкового кредиту, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за 12.2022 р., 01.2023 р., 02.2023 р., 03.2023 р.,04.2023 р. та уточнюючим розрахунком за 02.2023 р. (рядки 20.1.20.3, 21)

Втім, після сплати Позивачем штрафу за податковим повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.12.2022 р. №10502/15-32-04-09, контролюючий орган провів перевірку у липні 2023 р., за результатами якої було складено Акт перевірки від 20.07.2023 №19633/15-32-04-09/32744874 та оскаржуване податкове повідомлення- рішення ГУ ДПС в Одеській області від 15.08.2023 р. №20247/15-32-04-09 та фактично застосував штрафні санкції за несвоєчасну сплату Позивачем штрафу по податковому повідомленню-рішенню ГУ ДПС в Одеській області від 02.12.2022 р. №10502/15-32-04-09.

Також, з посилання на приписи чинного законодавства (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) та постанови КМУ щодо встановлення та продовження дії карантину, позивач стверджує, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції за невиконання податкових зобов`язань за період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину (тобто до 01.07.2023 р.).

Окрім того, контролюючим органом в Акті перевірки від 20.07.2023 №19633/15-32-04-09/32744874 невірно зазначено підстави виникнення порушення, допущеного Позивачем, так контролюючий орган зазначає: «Платник порушив терміни сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1 ст.57, п. 203.2 ст. 203, п.п. з урахуванням п.п 69.1, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями)». В якості підстави контролюючих орган зазначає податкову декларацію з ПДВ за лютий 2023 р.

Втім, таке посилання контролюючого органу не відповідає дійсності, оскільки Позивач не відображав в податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 р. зобов`язання на суму 88121,00 грн, а лише відобразив погашення частини штрафу у розмірі 88121,00 грн. за податковим повідомленням-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.12.2022 р. №10502/15-32-04-09, за рахунок від`ємного значення податкового кредиту.

Тобто, позивач збільшив податковий кредит, а не податкові зобов`язання.

В свою чергу, контролюючий орган як в Акті, так і в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні приховав дійсну природу виникнення грошового зобов`язання позивача та фактично застосував штрафні санкції на штрафні санкції, що є неправомірним та призводить до подвійної відповідальності позивача.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 20.09.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

06.10.2023 року за вхід.№34120/23 надійшов відзив на позов, в якому відповідачем наголошено на правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки перевіркою встановлено, що платник порушив терміни сплати узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ, а саме, за податковою декларацією від 01.02.2023 року №9012795823 - граничний термін сплати був 01.02.2023 року.

В той же час фактично оплата позивачем сплачено 20.02.2023 року на суму 88121,00 грн., кількість днів прострочки 19 днів.

Відповідно до фактичних обставин встановлено вину ТОВ «Алюмініка» у зв`язку з тим, що платник податків мав можливість дотримуватись норм чинного законодавства так як самостійно визначив та подав декларації з ПДВ, в який задекларував суми податкових зобов`язань з ПДВ та платник був обізнаний з вимогами Кодексу в частинні своєчасності та повноти сплати ПДВ у спосіб визначений законодавством.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІНІКА» зареєстровано як платник податків в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб 31.12.2003 р., на даний час перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Одеській області, має дійсне свідоцтво ПДВ, індивідуальний податковий номер: 327448715171, дата реєстрації: 12.02.2004.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АЛЮМІНІКА» провадить діяльність за кодами: основний: 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у., інші: 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.34 Малярні роботи та скління; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

14.10.2022 року ГУ ДПС в Одеській області складено Акт про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «АЛЮМІНІКА» за листопад, грудень 2021 р., січень 2022 р.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №10502/15-32-04-09 від 02.12.2022 р. на суму 192251,73 грн.

16.01.2023 р. ТОВ «АЛЮМІНІКА» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2022 року.

У рядку 20 декларації зазначено суму - 88121,00 грн.

У рядку 20.1 (зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість) зазначено суму - 88121,00 грн.

01.02.2023 ТОВ «АЛЮМІНІКА» подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітний період, що уточнюється - грудень 2022 року.

Показник, який уточнюється - рядок 20.1, сума 88212,00 грн., уточнений показник» - рядок 20.1 - «-», різниця - рядок 20.1 - сума - «-88121,00 грн.».

17.02.2023 р. ТОВ «АЛЮМІНІКА» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період січень 2023 року.

У рядку 20 декларації зазначено суму - 88488,00 грн.

У рядку 20.1 (зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість) зазначено суму - 88488,00 грн.

20.07.2023 р. податковим органом проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №19633/15-32-04-09/32744874.

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 88121,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (уточнюючий розрахунок) від 01.02.2023 р. (граничний термін сплати - 01.02.2023, дата фактичної сплати - 20.02.2023).

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2023 р. №20247/15-32-04-09 про застосування штрафних санкцій (п. 124.2 ст. 124 ПКУ) у розмірі 22030,25 грн. (25% від 88121,00 грн.).

Крім того, з інтегрованої картки платника податку судом встановлено наступне.

Станом на 31.12.2022 р. у ТОВ «АЛЮМІНІКА» наявна переплата у сумі 9881,51 грн., заборгованість відсутня.

12.01.2023 р. донараховано в поточному році штрафні санкції за актом минулих років (податкове повідомлення-рішення форми «Н» №10502/15-32-04-09 від 02.12.2022 року в сумі 192251,73 грн.

20.01.2023 р. зараховано від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ (податкова декларація з ПДВ №9298970307 за 01.12.2022 у сумі 88121,00 грн.

20.01.2023 р. зменшення боргу по ШС у сумі 88121,00 грн. (податкове повідомлення-рішення №10502/15-32-04-09) по податковій декларації з ПДВ №9298970307 від 16.01.2023 р.

Станом на 31.01.2023 року зменшено суму боргу до 104130,73 грн.

01.02.2023 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок №9012795823 за 01.12.2023 р.

01.02.2023 р. збільшено недоїмки по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок №9012795823 за 01.12.2023 р. у сумі 88121,00 грн.

20.02.2023 р. зараховано від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ (податкова декларація з ПДВ №9027385103 за 01.01.2023 у сумі 88488,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі - Порядок №21) та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі - Порядок № 422).

Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість визначено ст. 203 ПКУ.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПКУ).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ (далі - реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 сума від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ на момент подання податкової декларації, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до п. 1 розд. II Порядку №422, облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Підпунктом 4 п. 2 розд. III Порядку №422 визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм, суд приходить висновку, що у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від`ємного значення ПДВ сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ, такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «АЛЮМІНІКА» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2022 р. (від 16.01.2023 р. №9298970307), в якій у рядку 20.1 зазначено суму 88121,00 грн., яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.

Разом з цим, у ТОВ «АЛЮМІНІКА», на дату подання ним податкової звітності з ПДВ за грудень 2022 р., податкового боргу з цього податку, який платник має право зарахувати суму від`ємного значення ПДВ сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, ще не було.

Такий податковий борг обліковувався в інтегрованій картці платника лише станом на 12.01.2023 р.

Саме тому, ТОВ «АЛЮМІНІКА» 01.02.2023 р. і подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за грудень2022 р. (№9012795823), яким збільшено недоїмки на суму 88121,00 грн.

Отже, суд наголошує, що позивачем помилково відображено в рядку 20.1 у податковій декларації з ПДВ за грудень 2022 р. зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 88121,00 грн., що було виправлено уточнюючим розрахунком від 01.02.2023 р.

При цьому, ТОВ «АЛЮМІНІКА» 20.02.2023 р. зараховано від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ (податкова декларація з ПДВ №9027385103 за 01.01.2023) у сумі 88488,00 грн.

Суд також зазначає, що згідно змісту акту перевірки від 20.07.2023 №19633/15-32-04-09/32744874 податковим органом не заперечується наявність у позивача права на від`ємне значення з податку на додану вартість, а лише встановлюється факт порушення граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Натомість, податковим органом, при проведенні камеральної перевірки 20.07.2023 р., не здійснено системного аналізу поданих декларацій, уточнюючого розрахунку, дати виникнення та сплати податкового боргу, що призвело до необґрунтованого висновку про порушення позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання та, як наслідок, застосування штрафних санкцій.

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

В спірних правовідносинах ТОВ «АЛЮМІНІКА» діяло як добросовісний платник, намагаючись вчасно виконати податковий обов`язок щодо сплати податкового боргу, навіть до його узгодження.

Також, слід зазначити, що штрафні санкції до ТОВ «АЛЮМІНІКА» застосовано за п. 124.2 ст. 124 ПКУ, який передбачає, що діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.11 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

При цьому, визначаючи вину позивача, податковий орган зазначає про те, що позивач самостійно задекларував податкові зобов`язання, у попередніх звітних періодах своєчасно та в повному обсязі сплачував задекларовані суми ПДВ, платник обізнаний з вимогами ПКУ та в електронному кабінеті платника наявний податковий календар про терміни декларування та сплати податків.

Системний аналіз приписів податкового законодавства свідчить про те, Податковий кодекс не містить визначення поняття «вина», однак умови за яких особа вважається винною наведені у ст. 112 Кодексу та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Таким чином, умовами які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є вчинення особою діяння умисно. Податкове законодавство не містить визначення «умислу, умисності діяння», однак так само як і поняття «вини», розкриває його зміст та суть.

Згідно з приписами п. 109.1 ст. 109 Кодексу діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст.ст. 16, 36 Кодексу.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.

Не дотримання цих правил та норм, є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом.

Податковим органом не доведено вини позивача, оскільки позивачем не вчинялись дії, які можливо розцінити як удавані, які цілеспрямовано створили умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог.

Як встановлено судом із матеріалів справи, позивачем вчинено всі можливі дії щодо сплати податкового боргу, проте спроба його сплатити ще до його узгодження та відображення в інтегрованій картці платника податку призвела до помилки у податковій декларації грудня 2022 року, яка була виправлена самостійно.

Вказані дії, на переконання суду, не можна вважати умисними, тобто такими, що створюють умови для невиконання або неналежне виконання вимог.

У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб`єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб`єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв`язку з дефектом у юридичній визначеності.

Такий правовий висновок сформовано ВС КАС у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України, судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІНІКА» в загальній сумі 2684,00 грн., сплачені згідно платіжної інструкції №1995 від 13.09.2023 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2-9, 139, 241, 242-246, 250, 255, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмініка» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 15.08.2023 року №20247/15-32-04-09 про застосування до ТОВ «Алюмініка» штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та зобов`язання сплатити штраф у розмірі 25% у сумі двадцять дві тисячі тридцять гривень 25 копійок.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмініка» (адреса: 67562, Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Ярошевська, буд. 19, код ЄДРПОУ 32744874) суму судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) 00 коп. за подання адміністративного позову, сплаченого за платіжною інструкцією №1995 від 13.09.2023 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюмініка» (адреса: 67562, Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Ярошевська, буд. 19, код ЄДРПОУ 32744874, електронна пошта: gp.odessa.ua@gmail.com)

Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

Головуючий суддя Потоцька Н.В.