Постанова

від 25.10.2023 по справі 756/171/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/171/22

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/12597/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Степанюк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 17 травня 2023 року (суддя Шевчук А.В.) про призначення судово-медичної та біологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Краматорський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тюріна Валерія Броніславівна про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

встановив:

у січні 2022 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Клечановську Ю.І. звернулася до суду з позовом про встановлення факту батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внесення до актового запису про народження дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 11 листопада 2021 року Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 38, зміни, вказавши батьком дитини ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що у 2011 року познайомилася з ОСОБА_4 , вони почали підтримувати тісні стосунки, вона приїжджала до нього у місто Київ, де вони проживали разом в смт Стоянка Київської області.

Позивачка стверджувала, що у ОСОБА_4 не було своїх дітей, тому він наполягав, щоб вона народила йому дитину, на що вона погодилася і у 2012 році завагітніла. Однак, ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_7 , який припиняти не бажав, і хоча пропонував зареєструвати дитину на своє прізвище, але вона хотіла, щоб дитина виховувалася у повній родині, тому прийняла пропозицію ОСОБА_8 , з яким зареєструвала шлюб 26 червня 2013 року. Після народження сина ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 зареєстрував дитину на себе. Однак, сімейне життя у них не склалося, вони постійно сварилися і з січня 2015 року припинили шлюбні відносини, хоча офіційно шлюб не розірвали.

Позивачка зазначала, що ОСОБА_4 надавав значну фінансову допомогу на дитину, оплачував їх відпочинок, лікування сина, вона з сином приїжджали до м. Києва, разом відпочивали та підтримували стосунки до самої його раптової смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка посилалася на те, у вересні 2020 року ОСОБА_8 дізнався, що не є батьком дитини і звернувся до суду з позовною заявою про виключення запису про батька із актового запису про народження дитини, під час розгляду якої було призначено та проведено судову молекулярно-генетичну експертизу, відповідно до результатів якої біологічне батьківство ОСОБА_8 відносно дитини виключається, що стало підставою для задоволення позову. На виконання рішення суду вона звернулася до Краматорського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та отримала нове свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відомості про батька дитини ОСОБА_4 були внесені з її слів на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

Позивачка зазначала, що на даний час вона, як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_5 , діючи в його інтересах має намір оформити соціальну допомогу у зв`язку з втратою годувальника. Крім того, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, тому вона подала заяву про прийняття спадщини, однак їй необхідно довести, що померлий ОСОБА_4 дійсно є батьком ОСОБА_5 .

Разом із позовною заявою представник позивачки подала клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи для з`ясування наявності спорідненості по лінії батька дитини між ОСОБА_1 (сестрою ОСОБА_4 ) та дитиною.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 17 травня 2023 року призначено судово-медичну та біологічну експертизи на предмет визначення кровного споріднення між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , методом ДНК - аналізу на рівні «тітка - племінник». Проведення експертизи доручено Медико-генетичному центру «МАМА-ПАПА».

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду змінити в частині визначеної судом експертної установи шляхом заміни її на державну, посилаючись на те, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права та не враховані її доводи про необхідність проведення експертного дослідження у державній установі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат Апостолова В.В. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що згідно відповіді на її адвокатський запит Київський НДЕКЦ МВС України проводить молекулярно-генетичні дослідження для встановлення батьківства/материнства при дослідженні ядерної ДНК прямих родичів (батьки - діти), тобто установою не проводяться молекулярно-генетичні експертизи, які б підтвердили спорідненість на рівні «тітка-племінник».

Крім цього представник відповідачки зазначала, що зверталася засобами телефонного зв`язку до інших державних експертних установ, однак їй було повідомлено про неможливість проведення молекулярно-генетичної експертизи, яка б підтвердила спорідненість на рівні «тітка-племінник», у зв`язку із відсутністю відповідного обладнання та методики.

Також представник відповідачки просить прийняти до уваги, що під час судового розгляду вона заперечувала проти призначення молекулярно-генетичної експертизи для встановлення кровної спорідненості на рівні тітка-племінник та наполягала на задоволенні клопотання щодо ексгумації трупа ОСОБА_4 та призначення посмертної судово-медичної експертизи для з`ясування біологічного батьківства дитини.

Представник відповідачки вважає, що саме посмертна судово-медична молекулярно- генетична експертиза при дослідженні ядерної ДНК прямих родичів (батько - дитина), проведена в державній установі, спростувала б усі сумніви щодо батьківства ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_5 .

Представник відповідачки посилається на те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про неможливість проведення ексгумації при призначенні експертизи в межах діючого ЦПК України, оскільки це суперечить правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення судової повістки-повідомлення, як на поштову адресу, так і на електронну адресу, зазначену нею у апеляційній скарзі, у судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, клопотання про його перенесення не подала.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тюріна В.Б. та Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації подали заяви про розгляд справи у їх відсутність (с.с.133-134, 135-137 т.2).

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції направило до апеляційного суду лист, в якому проінформувало суд про те, що повноваження щодо внесення змін до актових записів цивільного стану, складених Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, покладено та відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, разом з тим просило проводити розгляд справи без його представника.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Клечановської Ю.І., представника ОСОБА_3 - адвоката Апостолової В.В., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи 17 травня 2023 року та доручаючи її проведення Медико-генетичному центру «МАМА-ПАПА», суд першої інстанції виходив з того, що чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено можливості проведення ексгумації тіла в межах розгляду цивільної справи, а єдиною експертною установою, із запропонованих сторонами, яка проводить молекулярно-генетичні дослідження для встановлення батьківства/материнства при дослідженні ядерної ДНК на рівні споріднення «тітка - племінник», є Медико-генетичний центр «МАМА-ПАПА».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення експертної установи.

Частиною першою статті 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно із статтею 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Предметом доказування у справах про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що

свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що доказами у вказаній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Європейський суд з прав людини у справі KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно із частинами першою та третьою статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства і заінтересовані особи у підтвердження своєї позиції мають право заявити клопотання про призначення відповідної судової експертизи.

Перевіряючи законність судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що разом із позовною заявою представником ОСОБА_2 - адвокатом Клечановською Ю.І. було заявлено клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи для визначення наявності кровної спорідненості по лінії батька між ОСОБА_1 (сестрою ОСОБА_4 ) та дитиною - ОСОБА_5 , проведення якої представник позивача просила доручити експертам Медико-генетичного центру «МАМА-ПАПА».

У свою чергу представником ОСОБА_3 - адвокатом Апостоловою В.В. було заявлено клопотання про призначення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи для встановлення батьківства померлого ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_5 , проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а ексгумацію трупа Українця А.І., з відібранням біологічних зразків, доручити експертам Київського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Суд відмовив у призначенні посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи, посилаючись на неможливість ексгумації тіла ОСОБА_4 у рамках розгляду даної справи, хоча це суперечить судовій практиці та правовим висновкам Верховного Суду.

Разом з цим, суд призначив судово-медичну та біологічну експертизу на предмет встановлення спорідненості на рівні тітка-племінник, визначивши експертною установою Медико-генетичний центр «МАМА-ПАПА» (ліцензія Міністерства охорони здоров`я України № 1168 від 03 листопада 2016 року).

Згідно статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Отже, судово-генетична експертиза, як одна з видів судово-медичних експертиз, повинна здійснюватись виключно державними спеціалізованими установами.

Разом з цим, з відповіді Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 2 травня 2023 року № 19/111/10-25874, вбачається, що Київським НДЕКЦ МВС у межах компетенції проводяться молекулярно-генетичні дослідження, за фактом встановлення батьківства, материнства тільки при дослідження ядерної ДНК прямих родичів (батьки, діти) (с.с.57 т.2). Таким чином, вказана державна спеціалізована установа не має відповідних можливостей для проведення експертизи родинних відносин на рівні «тітка-племінник».

Матеріали справи не містять відомостей про те, що призначений судом вид експертизи здійснює Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи або будь-

яка інша державна експертна установа.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначала, якій саме державній експертній установі, на її думку, необхідно доручити проведення призначеної судом експертизи.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів не встановила порушення судом норм процесуального права при визначенні експертної установи, якій доручено проведення призначеної судом судової експертизи, тому відсутні правові підстави для зміни ухвали суду.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 17 травня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук