Постанова

від 01.11.2023 по справі 367/8744/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 листопада 2023 року місто Київ

справа № 367/8744/16-ц

провадження № 22-ц/824/12691/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.

сторони:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція»

відповідачі - Гостомельська селищна рада Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПА ІНВЕСТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАМА ПРОІНВЕСТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргупершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Пархоменко О.В.,

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2016 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» (далі - ДП «Київська лісова науково-дослідна станція») звернувся до суду з позовом до Гостомельської селищної ради Київської області (далі - Гостомельська селищна рада), Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПА ІНВЕСТ» (далі - ТОВ «КАПА ІНВЕСТ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ» (далі - ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ПРОІНВЕСТ» (далі - ТОВ «ГАМА ПРОІНВЕСТ»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , про визнання недійсними рішень та свідоцтв на право власності на земельні ділянки і витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Позов обґрунтованой тим, що в період з 2004 до 2016 року Гостомельська селищна рада прийняла низку рішень про вилучення з постійного користування ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» земель лісового фонду, про зміну їх цільового призначення та безоплатну передачу їх у власність громадянам.

Київський апеляційний суд

8COAKKA*aaacbh+[J\F\L\I\O

АСЕД "Апеляція"

Так, 25 березня 2004 року Гостомельська селищна рада прийняла рішення № 486-27-XXIV, згідно з яким розглянуто клопотання ПМП «Міраж» від 23 березня 2004 року № 19 та погоджено місце розташування земельної ділянки ПМП «Міраж», площею 2 га, для будівництва бізнес-центру з учбовими приміщеннями за рахунок земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» (за її згодою) квартал 150, виділ 13, та надано дозвіл на складання проєкту відведення земельної ділянки.

01 липня 2004 року між Гостомельською селищною радою та ПМП «Міраж» укладений договір оренди земельної ділянки для громадського призначення, площею 2 га, зареєстрований у Ірпінському міському відділі земельних ресурсів 01 липня 2004 року за № 21.

06 липня 2004 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 567-30-XXIV, згідно з яким розглянуто звернення директора ПМП «Міраж» від 05 липня 2004 року № 520 та вилучено із земель лісового фонду ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» (за її згодою) земельну ділянку, площею 2 га (квартал 150, виділ 13), в смт Гостомель та передано до земель запасу селищної ради. Затверджено проєкт відведення земельної ділянки в оренду ПМП «Міраж» для будівництва бізнес-центру з учбовими приміщеннями в сел. Гостомель на вул. Леніна в межах Гостомельської селищної ради. Передано в оренду строком на 49 років ПМП «Міраж» земельну ділянку, площею 2,0 га, для будівництва бізнес-центру з учбовими приміщеннями в сел. Гостомель.

25 листопада 2004 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 674-34-IV, згідно з яким розглянуто звернення ПМП «Міраж» та виведено із земель лісового фонду ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» земельну ділянку, площею 1,3 га, квартал 150, виділ 13, Першотравневого лісництва в смт Гостомель та передано до земель запасу селищної ради для рекреаційного використання.

06 грудня 2004 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 691-35-IV, згідно з яким розглянуто звернення голови правління ГО ДТ «Соснова діброва» від 24 листопада 2004 року № 906 та директора ПМП «Міраж» від 24 листопада 2004 року № 905 та надано дозвіл ГО ДТ «Соснова діброва» на складання проєкту відведення на зміну цільового призначення земельної ділянки, площею 2 га, для дачної забудови в смт Гостомель за рахунок земельної ділянки, виділеної раніше ПМП «Міраж», квартал 150, виділ 13. Надано дозвіл ГО ДТ «Соснова діброва» на складання проєкту відведення земельної ділянки, площею 1,3 га, для дачної забудови в смт Гостомель, квартал 150, виділ 13.

28 грудня 2004 року між Гостомельською селищною радою та ГО ДТ «Соснова діброва» укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площею 3,3 га, зареєстрований у Ірпінському міському відділі земельних ресурсів 28 грудня 2004 року № 192.

25 квітня 2007 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 407-16-V, згідно з яким затверджено технічну документацію зі складання проєкту відведення земельної ділянки в оренду ГО ДТ «Соснова діброва» для дачного будівництва в межах смт Гостомель, площею 3,3 га. Цим же рішенням передано цю земельну ділянку ОК «Гостомель-2» та надано дозвіл на складання проєкту відведення земельної ділянки, площею 3,3 га, в оренду на 5 років зі зміною цільового призначення з дачного будівництва на житлову забудову в смт Гостомель.

26 червня 2007 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 470-18-V, згідно з яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове використання якої змінюється, та надано в оренду ОК «Гостомель-2» земельну ділянку, площею 3,3 га, для індивідуальної житлової забудови в межах смт Гостомель на 5 років.

27 вересня 2007 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 538-20-V, згідно з яким надано дозвіл членам ОК «Гостомель-2» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 2,9650 га, для індивідуального житлового будівництва, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

25 жовтня 2007 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 570-21-V, згідно з яким затверджено технічну документацію щодо складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам обслуговуючого кооперативу «Гостомель-2» на вул. Прорізній в смт Гостомель.

Після оформлення технічної документації ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 посвідчили у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Лозенко В. В. довіреності на ім`я ОСОБА_28 на право отримання державних актів на право власності на земельні ділянки та розпорядження ними в майбутньому. На підставі зазначених довіреностей через ОСОБА_28 на ім`я цих громадян видані державні акти на право власності на земельні ділянки, кадастрові номери з 3210945900:01:096:0051 до 3210945900:01:096:0068. На ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 видані державні акти на право власності на земельні ділянки, кадастрові номери з 3210945900:01:096:0069 до 3210945900:01:096:0072.

Далі ОСОБА_28 , яка діяла на підставі довіреностей від імені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , у м. Дніпропетровську уклала з ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ» договори купівлі-продажу земельних ділянок, кадастрові номери 3210945900:01:096:0051, з 3210945900:01:096:0053 до 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0059, з 3210945900:01:096:0062 до 3210945900:01:096:0068. На підставі цих договорів ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ» видано державні акти на право власності на вказані вище земельні ділянки серії ЯД, № № 796707, 796711, 796703, 796708, 796709, 796705, 796710, 796704, 796701, 796702, 796700, 796713, 796706, 796712.

Також ОСОБА_28 , яка діяла на підставі довіреностей від імені ОСОБА_19 , у м. Дніпропетровську уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:096:0057, на підставі якого йому видано державний акт на право власності на цю земельну ділянку серія, ЯЖ № 912095.

ОСОБА_28 , яка діяла на підставі довіреностей від імені ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , у м. Дніпропетровську уклала з ТОВ «КАПА ІНВЕСТ» договори купівлі-продажу земельних ділянок, кадастрові номери 3210945900:01:096:0060 та 3210945900:01:096:0061, на підставі яких цьому товариству видано державні акти на право власності на вказані земельні ділянки серії ЯЖ, № № 222945, 222946.

ОСОБА_28 , яка діяла на підставі довіреностей від імені ОСОБА_13 , у м. Дніпропетровську уклала з ТОВ «ГАМА ПРОІНВЕСТ» договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:096:0052, на підставі якого цьому товариству видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЖ, № 222944.

ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу відчужила належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:096:0069, в спільну часткову власність ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 2016 року відчужили її ОСОБА_29

ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу відчужив належну йому земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:096:0070, ОСОБА_27 , а вона на підставі договору купівлі-продажу відчужила її ОСОБА_29

ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу відчужила належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:096:0071, ОСОБА_27 , а вона на підставі договору купівлі-продажу відчужила її ОСОБА_29

ОСОБА_29 на підставі договорів купівлі-продажу від 16 грудня 2016 року та від 02 лютого 2017 року відчужив належні йому земельні ділянки, кадастрові номери 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, на користь ОСОБА_3 , про що в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень здійснено записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 грудня 2016 року № 33184342 та від 02 лютого 2017 № 33684956, № 33685554.

ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 2016 року відчужив належну йому земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:096:0072, на користь ОСОБА_3 , про що в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень здійснено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 листопада 2016 року №32198091.

Далі ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ», ОСОБА_1 , ТОВ «ГАМА ПРОІНВЕСТ», ТОВ «КАПА ІНВЕСТ» на підставі договорів суперфіцію передали право на забудову цих земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Гостомельської селищної ради від 15 березня 2016 року № 110-6-VII ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку детального плану території житлової забудови, площею 3,3 га, на АДРЕСА_1 , а рішенням Гостомельської селищної ради від 21 квітня 2016 року № 137-07-VII цей план затверджено.

З урахуванням уточнених позовних вимог 07 квітня 2017 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», просив:

визнати недійсними рішення Гостомельської селищної ради від 25 березня 2004 року 486-27-XXIV, від 06 липня 2004 року № 567-30-XXIV, від 25 листопада 2004 року № 674-34-IV, від 06 грудня 2004 року № 691-35-IV, від 25 квітня 2007 року № 407-16-V, від 26 червня 2007 року № 470-18-V, від 27 вересня 2007 року № 537-20-V, від 27 вересня 2007 року № 538-20-V, від 25 жовтня 2007 року № 570-21-V, від 15 березня 2016 року № 110-6-VІІ, від 21 квітня 2016 року № 137-07- VІІ;

визнати недійсними державні акти на право власності, видані 07 березня 2008 року ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ», серії ЯД, № № 796707, 796711, 796703, 796708, 796709, 796705, 796710, 796704, 796701, 796702, 796700, 796713,796706, 796712, на земельні ділянки у смт Гостомель, кадастрові номери: 3210945900:01:096:0051, з 3210945900:01:096:0053 до 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0059, з 3210945900:01:096:0062 до 3210945900:01:096:0068;

визнати недійсним державний акт на право власності, виданий 22 грудня 2008 року ОСОБА_1 , серія ЯЖ, № 912095, на земельну ділянку в смт Гостомель, кадастровий номер 3210945900:01:096:0057;

визнати недійсними державні акти на право власності, видані 09 червня 2008 року ТОВ «КАПА ІНВЕСТ», серія ЯЖ, № № 222945, 222946, на земельні ділянки в смт Гостомель, кадастрові номери 3210945900:01:096:0060 та 3210945900:01:096:0061;

визнати недійсним державний акт на право власності, виданий 09 червня 2008 року ТОВ «ГАМА ПРОІНВЕСТ», серія ЯЖ, № 222944, на земельну ділянку в смт Гостомель, кадастровий номер 3210945900:01:096:0052;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, кадастрові номери 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:007, 3210945900:01:096:0072;

визнати недійсними договори суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладені між ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ» та ОСОБА_2 , щодо земельних ділянок, кадастрові номери 3210945900:01:096:0051, 3210945900:01:096:0054, 3210945900:01:096:0055, 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0059, 3210945900:01:096:0063,3210945900:01:096:0064, 3210945900:01:096:0066, зареєстровані на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 року за №№ 27260915, 27260585, 27261384, 27261655, 27261252, 27261146, 27261455, 27261753;

визнати недійсними договори суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладені між ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , щодо земельних ділянок, кадастрові номери 3210945900:01:096:0053, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0062, 3210945900:01:096:0065, 3210945900:01:096:0067, 3210945900:01:096:0068, зареєстровані на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за №№ 27262074, 27262196, 27261559, 27260428, 27260684, 27261880;

визнати недійсним договір суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:096:0057, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за № 27260813;

визнати недійсним договір суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладений між ТОВ «ГАМА ПРОІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:096:0052, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за № 27261989;

визнати недійсними договори суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладені між ТОВ «КАПА ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , щодо земельних ділянок, кадастрові номери 3210945900:01:096:0060, 3210945900:01:096:0061, зареєстровані на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за № № 27261017, 27262313;

витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки в смт Гостомель з незаконного володіння ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ», кадастрові номери 3210945900:01:096:0051, з 3210945900:01:096:0053 до 3210945900:01:096:0056,321945900:01:6096:0058, 3210945900:01:096:0059, з 3210945900:01:096:0062 до 3210945900:01:096:0068;

витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку в смт Гостомель з незаконного володіння ОСОБА_1 , кадастровий номер 3210945900:01:096:0057;

витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки в смт Гостомель з незаконного володіння ТОВ «КАПА ІНВЕСТ», кадастрові номери 3210945900:01:096:0060 та 3210945900:01:096:0061;

витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку в смт Гостомель з незаконного володіння ТОВ «ГАМА ПРОІНВЕСТ», кадастровий номер 3210945900:01:096:0052;

витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки в смт Гостомель з незаконного володіння ОСОБА_3 , кадастрові номери 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072;

стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області витрати зі сплати судового збору.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» до Гостомельської селищної ради Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПА ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ПРОІНВЕСТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_29 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 про визнання недійсними рішень та свідоцтв на право власності на земельні ділянки і витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд 1-ї інстанції виходив з того, що рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 25.03.2004 року № 486-27-ХХІV «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки», № 567-30-ХХІV від 06.07.2004 року «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду для будівництва бізнес-центру з учбовими приміщеннями «Міраж» в АДРЕСА_2 », № 674-34-ІV від 25.11.2004 року «Про передачу до земель запасу земельної ділянки Першотравневого лісництва Київської лісової науково-дослідної станції» прийняті за попереднім погодженням з Державним підприємством «Київська лісова науково-дослідна станція», тобто в межах повноважень та у спосіб визначений чинним на той час законодавством, а тому всі спірні рішення щодо розпорядження земельними ділянками є законними.

Однак, судом 1-ї інстанції залишено поза увагою вимоги статті 42 Лісового Кодексу України, якою чітко встановлено, що переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. В силу вимог ст.ст. 20, 122, 149 ЗК України рішення про вилучення та зміну цільового призначення земель державної власності має прийматись відповідним органом державної виконавчої влади. Проте, в порушення вказаних вимог закону, відповідне погодження повноважними органами лісового господарства не надавалось. В свою чергу, Київська лісова науково-дослідна станція не відноситься до кола державних органів лісового господарства, яким в силу вимог закону, надано право надавати згоду на вилучення та зміну цільового призначення земель державної власності.

Крім того, положеннями ст.ст. 56, 57, 84 ЗК України, чітко встановлено, що не можуть передаватись у приватну власність землі лісового фонду, крім випадків, визначеним цим Кодексом. Єдиний можливий такий випадок передбачений ч. 2 ст. 56 даного Кодексу, згідно з якою, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Також ч. 1 ст. 57 даного Кодексу передбачено, що земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, тощо.

Без належної оцінки суду першої інстанції залишилась та обставина, що, в порушенні вимог ст. 207 ЗК України, під час відведення спірних земель лісового фонду в цілях, не пов`язаних з лісогосподарським виробництвом, втрати лісових земель не сплачувались. Даний факт вказує на порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, а тому, відповідно до вимог ст. 21 ЗК України, є самостійною підставою, для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Крім того, чинним, на момент прийняття Гостомельською селищною радою оскаржуваних рішень, законодавством було встановлено обов`язкову державну землевпорядну експертизу проєктів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань. Натомість, інформація про проведення державної експертизи проектів відведення земельних ділянок в користування ПМП «Міраж», ГО-ДТ «Соснова діброва», ОК «Гостомель-2», а в подальшому у власність фізичних осіб, відсутня.

Також, не відповідають вимогам цивільного законодавства та матеріалам справи висновки суду першої інстанції щодо спливу строку позовної давності на момент звернення прокурора до суду з вказаним позовом.

Так, зі змісту ст.ст. 256, 261 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатись до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права. При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа - носій порушеного права, довідалась або могла довідатись про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Правовідносини у даній справі пов`язані з порушенням права власності держави на землі лісогосподарського призначення та необхідністю витребування їх з володіння осіб, що не є законними власниками спірного майна. За таких обставин, безпосередньо особою, що має право на звернення до суду з даним позовом, в силу вимог ст.ст. 122, 149 ЗК України є Кабінет Міністрів України.

Водночас, оскаржуване рішення не містить жодного висновку суду чи встановленої обставини з посиланням на відповідні докази, які б свідчили про поінформованість органу державної влади, уповноваженого на розпорядження спірними земельними ділянками, про видання органом місцевого самоврядування оскаржуваних рішень щодо вилучення з лісового фонду та передачу у приватну власність спірних земель лісогосподарського призначення в період 2004-2007 років.

При цьому, судом 1-ї інстанції не враховано, що Кабінет Міністрів України не був учасником спірних правовідносин щодо вилучення та передачі у приватну власність спірних земель, зміни їх цільового призначення та подальшого відчуження на підставі цивільно-правових угод; до його функцій не віднесено здійснення контролю у сфері земельних правовідносин та він не має повноважень щодо витребування від органів державної влади для перевірки землевпорядної документації, інформації відносно власників земельних ділянок, тощо, особливо зважаючи, що положення законодавства про доступ до публічної інформації не регулюють правовідносини між державними органами та суб`єктами владних повноважень.

Пов`язуючи початок відліку строку позовної давності з моментом поінформованості прокурора про прийняті Гостомельською селищною радою Київської області спірні рішення, суд першої інстанції фактично наділив останнього статусом самостійного позивача, при тому що, в силу положень ст.ст. 56, 57 ЦПК України, прокурор користується лише процесуальними правами сторони, та, відповідно його можлива обізнаність не впливає на право позивача отримати захист його порушених цивільних прав.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 261 ЦК України, ст.ст. 56, 76, 81, 263-265 ЦПК України, висновок суду про початок перебігу строку позовної давності звернення до суду з даним позовом з «2004-2007 років» є безпідставним та необґрунтованим. Як наслідок, судом відмовлено у відновленні порушеного права позивачів та залишено спірне майно у володінні осіб, які не набули його на законній підставі, а, враховуючи положення ст. 84 ЗК України, і не могли його набути.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» задоволено. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» задоволено повністю.

Визнано недійсними рішення Гостомельської селищної ради 486-27-XXIV від 25.03.2004 року, № 567-30- XXIV від 06.07.2004 року, № 674-34-IV від 25.11.2004 року, № 691-35-IV від 06.12.2004 року, № 407-16-V від 25.04.2007 року, № 470-18-V від 26.06.2007 року, № 537-20-V від 27.09.2007 року, № 538-20-V від 27.09.2007 року, № 570-21-V від 25.10.2007 року, № 110-6-VII від 15.03.2016 року, № 137-07-VII від 21.04.2016 року.

Визнано недійсними державні акти на право власності, видані 07.03.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ», серії ЯД №№ 796707, 796711, 796703, 796708, 796709, 796705, 796710, 796704, 796701, 796702, 796700, 796713, 796706, 796712 на земельні ділянки в смт. Гостомель з кадастровими номерами:3210945900:01:096:0051, з 3210945900:01:096:0053 по 3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0059, з 3210945900:01:096:0062 по 3210945900:01:096:0068.

Визнано недійсним державний акт на право власності, виданий 22.12.2008 року ОСОБА_1 , серії ЯЖ № 912095 на земельну ділянку в смт. Гостомель з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057.

Визнано недійсними державні акти на право власності, видані 09.06.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПА ІНВЕСТ», серії ЯЖ №№ 222945, 222946 на земельні ділянки в смт. Гостомель з кадастровими номерами: 3210945900:01:096:0060 та 3210945900:01:096:0061.

Визнано недійсним державний акт на право власності, виданий 09.06.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАМА ПРОІНВЕСТ», серії ЯЖ № 222944 на земельну ділянку в смт. Гостомель з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072.

Визнано недійсними договори суперфіцію від 11.12.2015 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ» та ОСОБА_2 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3210945900:01.096:0051, 3210945900:01:096:0054, 3210945900:01:096:0055,3210945900:01:096:0056, 3210945900:01:096:0059, 3210945900:01:096:0063, 3210945900:01:096:0064, 3210945900:01:096:0066, зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2015 року за №№ 27260915, 27260585, 27261384, 27261655, 27261252, 27261146, 27261455, 27261753.

Визнано недійсними договори суперфіцію від 11.12.2015 року, укладені між ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ» та ОСОБА_3 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3210945900:01:096:0053, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0062, 3210945900:01:096:0065, 3210945900:01:096:0067, 3210945900:01:096:0068, зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2015 року за №№ 27262074, 27262196, 27261559, 27260428, 27260684, 27261880.

Визнано недійсним договір суперфіцію від 11.12.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057, зареєстрований на підставі про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2015 року за № 27260813.

Визнано недійсним договір суперфіцію від 11.12.15 укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ПРОІНВЕСТ» та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.15 за № 27261989.

Визнано недійсними договори суперфіцію від 11.12.2015 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПА ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3210945900:01:096:0060, 3210945900:01:096:0061, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2015 року за №№ 27261017, 27262313.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ» земельні ділянки в смт. Гостомель з кадастровими номерами: 3210945900:01:096:0051, з 3210945900:01:096:0053 по 3210945900:01:096:0056, 321945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0059, з 3210945900:01:096:0062 по 3210945900:01:096:0068.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку в смт. Гостомель з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПА ІНВЕСТ» земельні ділянки в смт. Гостомель з кадастровими номерами: 3210945900:01:096:0060 та 3210945900:01:096:0061.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки в смт. Гостомель з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ПРОІНВЕСТ» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:096:0052.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_3 земельні ділянки в смт. Гостомель з кадастровими номерами: 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072.

Постановою Верховного Суду від 26 січня 2022 року касаційні скарги ОСОБА_3 , Гостомельської селищної ради Київської області задоволено частково.

Рішення Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року в частині вимог, заявлених в інтересах Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція», скасовано. Позов у цій частині залишено без розгляду.

Рішення Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року в частині вимог до Гостомельської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПА ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ПРОІНВЕСТ», ОСОБА_2 скасовано, закрито провадження у цій частині у справі.

Рішення Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року в частині вимог про визнання недійсним державного акта на право власності, виданого 22 грудня 2008 року ОСОБА_1 , серія ЯЖ, № 912095, на земельну ділянку в смт Гостомель, кадастровий номер 3210945900:01:096:0057; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, кадастрові номери 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072; визнання недійсними договорів суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладених між ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , щодо земельних ділянок, кадастрові номери 3210945900:01:096:0053, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0062, 3210945900:01:096:0065, 3210945900:01:096:0067, 3210945900:01:096:0068, зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за №№ 27262074, 27262196, 27261559, 27260428, 27260684, 27261880; визнання недійсним договору суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:096:0057, зареєстрованого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за № 27260813; визнання недійсним договору суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладеного між ТОВ «ГАМА ПРОІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:096:0052, зареєстрованого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за № 27261989; визнання недійсними договорів суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладених між ТОВ «КАПА ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , щодо земельних ділянок, кадастрові номери 3210945900:01:096:0060, 3210945900:01:096:0061, зареєстровані на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за № № 27261017, 27262313, скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення.

У позові першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Гостомельської селищної ради Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПА ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАМА ПРОІНВЕСТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , про визнання недійсним державного акта на право власності, виданого 22 грудня 2008 року ОСОБА_1 , серії ЯЖ, № 912095 на земельну ділянку в смт Гостомель з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки, кадастрові номери 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072; визнання недійсними договорів суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладених між ТОВ «ГАМА ЗЕМІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , щодо земельних ділянок, кадастрові номери 3210945900:01:096:0053, 3210945900:01:096:0058, 3210945900:01:096:0062, 3210945900:01:096:0065, 3210945900:01:096:0067, 3210945900:01:096:0068, зареєстровані на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за №№ 27262074, 27262196, 27261559, 27260428, 27260684, 27261880; визнання недійсним договору суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:096:0057, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за № 27260813; визнання недійсним договору суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладеного між ТОВ «ГАМА ПРОІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:096:0052, зареєстрованого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 за № 27261989; визнання недійсними договорів суперфіцію від 11 грудня 2015 року, укладених між ТОВ «КАПА ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , щодо земельних ділянок, кадастрові номери 3210945900:01:096:0060, 3210945900:01:096:0061, зареєстрованих на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2015 року за № № 27261017, 27262313, відмовлено.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року в частині витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку в смт Гостомель, кадастровий номер 3210945900:01:096:0057, та незаконного володіння ОСОБА_3 земельні ділянки в смт Гостомель, кадастрові номери 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2018 року в частині вирішення позовних вимог про витребування майна від ОСОБА_1 , ОСОБА_3 скасовано, та ухвалено в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задоволено.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку в смт Гостомель з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_3 земельні ділянки в смт Гостомель з кадастровими номерами: 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 04 липня 2023 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року в частині задоволення позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_3 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 земельних ділянок в смт Гостомель, кадастрові номери 3210945900:01:096:0069,3210945900:01:096:007, 3210945900:01:096:0071, 3210945900:01:096:0072, стягнення судових витрат, залишено без змін.

Постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року в частині задоволення позовної вимоги першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки в смт Гостомель з кадастровим номером 3210945900:01:096:0057, стягнення судових витрат скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховним Судом встановлено, що апеляційний суд при розгляді справи не розглянув заяву ОСОБА_1 про застосування позовної давності, унаслідок чого зробив передчасний висновок про задоволення позовної вимоги про витребування спірної земельної ділянки в ОСОБА_30 .

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., пояснення представника позивача, представників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у частині вимог до ОСОБА_1 про витребування спірної земельної ділянки, врахувавши вказівки Верховного Суду, що містяться в постанові від 04 липня 2023 року у цій справі та які є обов`язковими для апеляційного суду відповідно до частини 1 статті 417 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 березня 2004 року Гостомельська селищна рада прийняла рішення № 486-27-XXIV, згідно з яким розглянуто клопотання ПМП «Міраж» від 23 березня 2004 року № 19 та погоджено місце розташування земельної ділянки ПМП «Міраж», площею 2 га, для будівництва бізнес-центру з учбовими приміщеннями за рахунок земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» (за її згодою) квартал 150, виділ 13, та надано дозвіл на складання проєкту відведення земельної ділянки.

01 липня 2004 року між Гостомельською селищною радою та ПМП «Міраж» укладений договір оренди земельної ділянки для громадського призначення, площею 2 га, зареєстрований у Ірпінському міському відділі земельних ресурсів 01 липня 2004 року за № 21.

06 липня 2004 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 567-30-XXIV, згідно з яким розглянуто звернення директора ПМП «Міраж» від 05 липня 2004 року № 520 та вилучено із земель лісового фонду ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» (за її згодою) земельну ділянку, площею 2 га (квартал 150, виділ 13), в смт Гостомель та передано до земель запасу селищної ради. Затверджено проєкт відведення земельної ділянки в оренду ПМП «Міраж» для будівництва бізнес-центру з учбовими приміщеннями в сел. Гостомель на вул. Леніна в межах Гостомельської селищної ради. Передано в оренду строком на 49 років ПМП «Міраж» земельну ділянку, площею 2,0 га, для будівництва бізнес-центру з учбовими приміщеннями в сел. Гостомель.

25 листопада 2004 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 674-34-IV, згідно з яким розглянуто звернення ПМП «Міраж» та виведено із земель лісового фонду ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» земельну ділянку, площею 1,3 га, квартал 150, виділ 13, Першотравневого лісництва в смт Гостомель та передано до земель запасу селищної ради для рекреаційного використання.

06 грудня 2004 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 691-35-IV, згідно з яким розглянуто звернення голови правління ГО ДТ «Соснова діброва» від 24 листопада 2004 року № 906 та директора ПМП «Міраж» від 24 листопада 2004 року № 905 та надано дозвіл ГО ДТ «Соснова діброва» на складання проєкту відведення на зміну цільового призначення земельної ділянки, площею 2 га, для дачної забудови в смт Гостомель за рахунок земельної ділянки, виділеної раніше ПМП «Міраж», квартал 150, виділ 13. Надано дозвіл ГО ДТ «Соснова діброва» на складання проєкту відведення земельної ділянки, площею 1,3 га, для дачної забудови в смт Гостомель, квартал 150, виділ 13.

28 грудня 2004 року між Гостомельською селищною радою та ГО ДТ «Соснова діброва» укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, площею 3,3 га, зареєстрований у Ірпінському міському відділі земельних ресурсів 28 грудня 2004 року № 192.

25 квітня 2007 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 407-16-V, згідно з яким затверджено технічну документацію зі складання проєкту відведення земельної ділянки в оренду ГО ДТ «Соснова діброва» для дачного будівництва в межах смт Гостомель, площею 3,3 га. Цим же рішенням передано цю земельну ділянку ОК «Гостомель-2» та надано дозвіл на складання проєкту відведення земельної ділянки, площею 3,3 га, в оренду на 5 років зі зміною цільового призначення з дачного будівництва на житлову забудову в смт Гостомель.

26 червня 2007 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 470-18-V, згідно з яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове використання якої змінюється, та надано в оренду ОК «Гостомель-2» земельну ділянку, площею 3,3 га, для індивідуальної житлової забудови в межах смт Гостомель на 5 років.

27 вересня 2007 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 538-20-V, згідно з яким надано дозвіл членам ОК «Гостомель-2» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 2,9650 га, для індивідуального житлового будівництва, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

25 жовтня 2007 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 570-21-V, згідно з яким затверджено технічну документацію щодо складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам обслуговуючого кооперативу «Гостомель-2» на вул. Прорізній в смт Гостомель.

Після оформлення технічної документації ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 посвідчили у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Лозенко В.В. довіреності на ім`я ОСОБА_28 на право отримання державних актів на право власності на земельні ділянки та розпорядження ними в майбутньому. На підставі зазначених довіреностей через ОСОБА_28 на ім`я цих громадян видані державні акти на право власності на земельні ділянки, кадастрові номери з 3210945900:01:096:0051 до 3210945900:01:096:0068. На ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 видані державні акти на право власності на земельні ділянки, кадастрові номери з 3210945900:01:096:0069 до 3210945900:01:096:0072.

ОСОБА_28 , яка діяла на підставі довіреностей від імені ОСОБА_19 , у м.Дніпропетровську уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:096:0057, на підставі якого йому видано державний акт на право власності на цю земельну ділянку серія, ЯЖ № 912095.

ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу відчужила належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:096:0069, в спільну часткову власність ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 2016 року відчужили її ОСОБА_29

ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу відчужив належну йому земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:096:0070, ОСОБА_27 , а вона на підставі договору купівлі-продажу відчужила її ОСОБА_29

ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу відчужила належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:096:0071, ОСОБА_27 , а вона на підставі договору купівлі-продажу відчужила її ОСОБА_29

ОСОБА_29 на підставі договорів купівлі-продажу від 16 грудня 2016 року та від 02 лютого 2017 року відчужив належні йому земельні ділянки, кадастрові номери 3210945900:01:096:0069, 3210945900:01:096:0070, 3210945900:01:096:0071, на користь ОСОБА_3 , про що в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень здійснено записи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 грудня 2016 року № 33184342 та від 02 лютого 2017 № 33684956, № 33685554.

ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 2016 року відчужив належну йому земельну ділянку, кадастровий номер 3210945900:01:096:0072, на користь ОСОБА_3 , про що в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень здійснено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 листопада 2016 року № 32198091.

ОСОБА_1 на підставі договорів суперфіцію передав право на забудову цих земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Гостомельської селищної ради від 15 березня 2016 року № 110-6-VII ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку детального плану території житлової забудови, площею 3,3 га, на АДРЕСА_1 , а рішенням Гостомельської селищної ради від 21 квітня 2016 року № 137-07-VII цей план затверджено.

Також встановлено, що на всіх вищенаведених земельних ділянках, зокрема і на ділянці зкадастровим номером 3210945900:01:096:0057, яка належить відповідачу ОСОБА_1 , на час їх вилучення знаходились лісові насадження, що підтверджується наданими суду картографічними матеріалами на яких зображені та відмічені лісові насадження.

Відповідно до листа Київської лісової науково-дослідної станції від 25 травня 2004 року земельна ділянка державного лісового фонду площею 0,2 га у кв.150 виділ 13 Першотравневого лісництва віднесена до лісопаркової частини лісів зеленої зони на ній знаходяться не зімкнуті лісові культури сосни 2002 року площею 0,2 га створені після суцільної санітарної рубки, тип лісо-рослинних умов А2.

Відмовляючи Першому заступнику прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Гостомельської селищної ради про вилучення земель лісового фонду є правомірними, оскільки прийняті на підставі погоджувальних листів (згоди) Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція», землі, що позивач просить витребувати вибули з володіння держави правомірно, а тому відсутні підстави для витребування цього майна від добросовісних набувачів, зокрема і від ОСОБА_1 .

Водночас суд першої інстанції як на підставу у задоволенні позову послався і на те, що позивачем позов подано з пропуском строку позовної давності.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Проте, як убачається з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, прийшовши до висновку про те, що землі вибули з державної власності правомірно, тобто права позивача не порушені, суд одночасно застосовував позовну давність, що є порушенням норм матеріального права.

Також колегія суддів не погоджується і з висновком суду першої інстанції щодо правомірного вибуття з власності держави спірної земельної ділянки, частина якої належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .

Правовий статус лісів та земельних ділянок, на яких розташовані ліси, визначається Конституцією України та законами України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 1 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 19 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі лісового фонду.

Відповідно до статті 20 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно зі статтею 55 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісового фонду не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до частини 2 статті 3 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Водночас у пункті 2 статті 5 ЛК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісового фонду є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинно визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Згідно зі статтею 6 ЛК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі ліси в Україні є власністю держави.

Частинами 1, 2 статті 84 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.

У цій справі прокурор в інтересах держави оспорює правомірність рішень Гостомельської селищної ради, прийнятих у 2004 році про вилучення земельних ділянок із земель лісового фонду загальною площею 2 га та 1,3 га, які перебували у державній власності та право користування якими належало ДП «Київська лісова науково-дослідницька станція»,та як наслідок правомірність набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на землі лісового фонду.

З листа ВО «Укрдержліспроект» від 12.05.16 № 335 та з фрагменту публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 150, 151 та їх таксаційних виділів Першотравневого лісництва ДП «Київська лісова науково-дослідницька станція» і меж земельних ділянок згідно з приведениими кадастровими номерами за матеріалами лісовпорядкування 2003 року вбачається, що спірні землі віднесені до земель лісового фонду.

Та обставина, що спірні земельні ділянки належали до лісового фонду вбачається із самих оскаржуваних рішень Гостомельської селищної ради, в яких безпосередньо зазначено що вилучаються землі лісового фонду із зазначенням кварталу та виділу.

На підтвердження викладених в позові обставин свідчить викопіювання з планшету № 5 та копії з таксаційного опису кварталу 150 Першотравневого лісництва за матеріалами лісовпорядкування 2003 року, а також копія статуту ДП «Київська лісова науково-дослідницька станція» в редакції, яка діяла в 2004 році.

За приписами статті 12 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За змістом статті 13 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 149 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що при вилученні Гостомельською селищною радою спірних земельних ділянок ДП «Київська лісова науково-дослідницька станція» надала згоду на вилучення земельної ділянки ( а.с. 103-107 том 2).

Разом з тим, зважаючи на норми статті 149 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), сільські, селищні, міські ради були наділені повноваженнями вилучати земельні ділянки комунальної власності.

Відповідно до статті 6 ЛК України, (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) усі ліси в Україні є власністю держави, а відповідно до частини 1 статті 84 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" до комунальної власності територіальних громад селищних рад передаються усі землі в межах населених пунктів, окрім земель, віднесених до державної власності.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" спірні земельні ділянки лісового фонду, які перебували в користуванні державного підприємства "Київська лісова наукова-дослідницька станція", та в подальшому за рішеннями Ради вилучались у вказаного державного підприємства, не зважаючи на їх місце розташування - в межах населеного пункту, не могли перебувати в комунальній власності.

З огляду на вказані норми чинного на той час законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що земельні ділянки загальною площею 2 га та 1,3 га перебували у державній власності, оскільки належали до земель лісового фонду та знаходились в постійному користуванні державного підприємства.

На зазначену обставину вказує і довідка Ірпінського міського відділу земельних ресурсів Київської області Київського обласного головного управління земельних ресурсів від 19 червня 2002 року № 3090, відповідно до якої оспорювані земельні ділянки згідно з формою 2-зем обліковуються до розмежування земель державної та комунальної власності, як землі державної власності (а.с. 214 том 2).

З документів наявних в матеріалах справи вбачається, що земельна ділянка державного лісового фонду площею 0,2 га у кв.150 виділ 13 Першотравневого лісництва віднесена до лісопаркової частини лісів зеленої зони.

Судом встановлено, що до вилучення земель від ДП "Київська лісова науково-дослідницька станція» розмежування земель в установленому законом порядку не проводилось, а тому вказані землі залишались у державній власності.

З огляду на вищевикладене, довод відповідача ОСОБА_1 про відсутність доказів того, що на час ухвалення Гостомельською селищною радою оскаржуваних рішень спірна земельна ділянка належала до державного лісового фонду, на увагу не заслуговує.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки вилучення земель державного лісового фонду не належало до повноважень Гостомельської селищної ради, то приймаючи рішення про вилучення спірних земельних ділянок із земель державного лісового фонду, остання діяла не на підставі, не в межах своїх повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема ЗК України та ЛК України.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що Гостомельською селищною радою, відповідно до вищенаведених рішень неодноразово змінювалось цільове призначення земельної ділянки з земель лісового фонду, селищна рада передавши землю лісів до земель запасу селищної ради, змінила цільове призначення землі спочатку для громадського призначення (2004 рік), для будівництва бізнес-центру, для рекреаційного використання (2004 рік), в грудні 2004 року для дачної забудови, а в 2007 році землі були передані в приватну власність зі зміною цільового призначення з дачного будівництва на індивідуальну житлову забудову.

Встановлено, що змінення цільового призначення лісових земель в 2004 році на громадське призначення, будівництво бізнес-центру, дачну забудову, селищною радою відбулось без отримання дозволів від органів без дотримання порядку щодо збереження лісових насаджень, визначених статтею 44 ЛК України (у редакції чинній станом на 2004 рік).

25 листопада 2004 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 674-34-IV, згідно з яким розглянуто звернення ПМП «Міраж» та виведено із земель лісового фонду ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» земельну ділянку, площею 1,3 га, квартал 150, виділ 13, Першотравневого лісництва в смт Гостомель та передано до земель запасу селищної ради для рекреаційного використання.

Наступними рішеннями таке призначення землі було змінено для дачної забудови, а в 2007 році - землі були передані в приватну власність зі зміною цільового призначення з дачного будівництва на індивідуальну житлову забудову.

Згоду на вилучення земель рекреаційного призначення з державної власності, мав надавати Кабінет Міністрів.

Відповідно до статті 57 ЛК України (у редакції, що діяла станом на 2007 рік) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях не пов`язаних з веденням лісового господарства, погоджується з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища АРК, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства.

Земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, тощо.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (частина 2 статті 56 ЛК Кодексу).

Встановлено, що 26 червня 2007 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 470-18-V, згідно з яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове використання якої змінюється, та надано в оренду ОК «Гостомель-2» земельну ділянку, площею 3,3 га, для індивідуальної житлової забудови в межах смт Гостомель на 5 років, а 27 вересня 2007 року Гостомельською селищною радою прийнято рішення № 538-20-V, згідно з яким надано дозвіл членам ОК «Гостомель-2» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 2,9650 га, для індивідуального житлового будівництва, господарських будівель і споруд.

До передачі у власність земельних ділянок фізичним особам, вона залишалась у власності держави та передавалась лише в оренду (користування). Тобто, висновок суду про те, що всі послідуючі рішення селищної ради є правомірними з огляду на правомірність першого рішення ради, яким спірні землі лісів вилучались у державного підприємства та передавались в землі запасу селищної ради, не відповідає вимогам закону.

Таким чином Гостомельська селищна рада вилучила державне майно, не маючи на це права, протиправно змінивши цільове призначення земельних ділянок.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених положень закону, колегія суддів приходить до висновку, що земельні ділянки державного лісового фонду в смт Гостомель загальною площею 3,3 га неправомірно вибули із володіння держави, оскільки не дотримано вимог статей 141, 149 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо їх вилучення у попереднього користувача.

Отже, висновок суду першої інстанції про правомірність рішень Гостомельської селищної ради є необґрунтованим.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , Верховний Суд зазначив, що якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Статті 387 і 388 ЦК України не вказують на те, що приписи про позовну давність не застосовуються до правовідносин, врегульованих приписами вказаних статей, а стаття 268 цього кодексу не передбачає, що вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння належить до вимог, на які позовна давність не поширюється. Крім того, сутність вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння не виключає застосування до неї позовної давності (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 362/44/17).

В матеріалах справи міститься відскановане клопотання про застосування позовної давності та розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 від 31 січня 2018 року вх. № 2739 (а.с. 147-148 т. 3).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган (Постанови ВП ВС від 07.11.2018 по справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 по справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 по справі № 183/1617/16).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 362/44/17 зазначивши про те, що зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або мали би стати остаточними, якби позовна давність була застосована без дискримінації на користь держави, є несумісною з принципом правової визначеності, визначила випадки, при яких позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також коли позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися саме прокурор, який звертається з позовом до суду від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, у пункті 66 постанови від 17 жовтня 2018 року в справі № 362/44/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Від указаного правового висновку Велика Палата Верховного Суду не відступала і саме на вказаний правовий висновок послався Верховний Суд, скасовуючи постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у цій справі щодо вимог до ОСОБА_1 .

В матеріалах цієї справи міститься адресований Гостомельській селищній раді Протест прокурора міста Ірпеня від 20.03.2012 № 74-2422 на рішення Гостомельської селищної ради № 674-34-ІV від 25.11.04 «Про передачу до земель запасу земельних ділянок Першотравневого лісництва Київської ЛНДС», яким прокурор вимагав скасування вказаного рішення, посилаючись на порушення радою норм Лісового та Земельного кодексів України при виведенні спірної земельної ділянки з державного лісового фонду. Указаний Протест містить попередження про звернення з заявою до суду про визнання акта незаконним, у разі відхилення протесту ( а.с.128-229 том 2).

Рішенням Сімнадцятої сесії шостого скликання № 413-17-VI від 24 квітня 2012 року Гостомельська селищна рада відхилила Протест прокурора міста Ірпеня від 20.03.2012 № 74-2422 ( а.с.131-131 том 2).

Наведене свідчить, що прокурор довідався про порушення інтересів держави ще в березні 2012 року, тобто раніше ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кабінет Міністрів України, унаслідок чого позовну давність слід обчислювати саме з цієї дати.

З даними позовними вимогами перший заступник прокурора Київської області звернувся у грудні 2016 року, тобто після спливу трьох років позовної давності. Трирічний строк позовної давності сплив, якщо його обчислювати як з березня 2012 року, так і з квітня 2012 року, коли Гостомельська селищна рада відхилила Протест прокурора міста Ірпеня від 20.03.2012 № 74-2422.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачем не ставилося питання перед судом про поважність причини пропущення позовної давності, як це передбачено частиною 5 статті 267 ЦК України.

Позиція позивача зводиться до того, що про порушення норм земельного та лісового законодавства Кабінету Міністрів України стало відомо лише після звернення прокуратури до суду з даним позовом, у зв`язку з чим строк позовної давності не порушено.

Проте, зважаючи на вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставини у справі, такі доводи позивача на увагу не заслуговують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про пред`явлення позивачем даного позову до ОСОБА_1 після спливу позовної давності, а відтак в його задоволенні повинно бути відмовлено.

Суд першої інстанції при вирішенні позовних вимог до ОСОБА_1 , на вказане уваги не звернув, унаслідок чого мотивувальна частина рішення суду у вказаній частині підлягає зміні в редакції цієї постанови щодо підстав відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України,

суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння земельної ділянки змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова складена 20 листопада 2023 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус