Постанова

від 20.11.2023 по справі 140/8463/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/8463/22 пров. № А/857/11018/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Хобор Р.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року, ухвалене суддею Волдінер Ф.А. у м.Луцьку Волинської області у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №140/8463/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАС-ГРУП" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2022 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАС-ГРУП" звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Волинської митниці, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості від 20 жовтня 2022 року №UA205140/2022/000234/2.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів та обраного методу її визначення до декларації додано достатній перелік документів. При цьому зазначає, що приписи митного законодавства зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтовувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначати документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказує, що відповідачем обґрунтованість сумнівів в заявленій декларантом митній вартості з урахуванням документів, поданих до митного оформлення товару, доведена не була.

На думку позивача, ним подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар, та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

Нижчий рівень митної вартості імпортованого товару в порівнянні із задекларованим раніше не є самостійною підставою для висновків про заниження позивачем митної вартості товару, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не зумовлює відмову у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Позивач вказує на також на те, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4ст. 304 КАС Українине перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Враховуючи вимоги частини 2статті 19 Конституції Українита частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизаконодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 20 вересня 2022 року між ТзОВ «СТАС-ГРУП» (покупець) та компанією BASS POLSKA SP.Z.O.O. (Польща) (продавець) було укладено контракт №2009-1, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари промислового призначення, вказані в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту. Поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в інвойсі. Умови поставки визначені у відповідності з Міжнародними правилами Інкотермс-2010. Базова валюта контракту злотий (PLN). Загальна сума контракту дорівнює сумі поставленого і оплаченого товару в термін дії контракту. Кількість і сума товару кожної окремої партії вказані в інвойсі. Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок продавця на умовах попередньої оплати на основі проформи-інвойсу, виставленої продавцем.

На виконання умов контракту ТзОВ «СТАС-ГРУП» шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок продавця здійснило попередню оплату за товар на суму 150000,00 злотих, про що свідчить платіжні доручення в іноземній валюті від 23 вересня 2022 року №14, від 07 жовтня 2022 року №24, від 14 жовтня 2022 року №32 та від 18 жовтня 2022 року №13.

19 жовтня 2022 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВА: бензиновий генератор1000Вт артикул ВР-5021, максимальна потужність 1000 Вт/1,25 кВА, номінальна потужність 700 Вт/0,87кВА, напруга 230В, частота 50Гц, вихід постійного струму 12В/5,3А, тип двигуна 1-циліндрований двотактний, паливо не етилований бензин: двотактне масло, час роботи 6,5 год, рівень шуму 67 дБ (А), потужність двигуна 2,5 к.с, співвідношення суміші при обкатці 25:1 (бензин: масло), співвідношення суміші при використанні 40:1 (бензин: масло), використовується в якості джерела електричної енергії при виконанні будівельних, комунально-ремонтних і аварійних рятувальних роботах 400 шт. Торгова марка: BASS POLSKA. Виробник: BASS POLSKA SP, PL, ТзОВ «СТАС-ГРУП» подало МД №UA205140/2022/074237. Фактурна вартість імпортованого товару становить 150 000 злотих (еквівалентно 1129615,00 грн).

До митної декларації додано: рахунок-проформу від 20 вересня 2022 року 2602/МG2/2022; рахунок-проформу від 12 жовтня 2022 року 4МG0/2022; рахунок-фактуру (інвойс) від 13 жовтня 2022 року №2847/МG2/2022; автотранспортну накладну від 18 жовтня 2022 року б/н; декларацію про походження товару від 13 жовтня 2022 року №2847/МG2/2022; некласифікований комерційний документ спец. 1 від 13 жовтня 2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару від 23 вересня 2022 року №14; банківський платіжний документ, що стосується товару від 07 жовтня 2022 року №24; банківський платіжний документ, що стосується товару від 14 жовтня 2022 року №32; банківський платіжний документ, що стосується товару від 18 жовтня 2022 року №13; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких договорів від 20 вересня 2022 року №2009-1; договір про надання послуг митного брокера від 05 вересня 2022 року №05/09; договір (контракт) про перевезення від 18 жовтня 2022 року №18/10; інші некласифіковані документи від 13 жовтня 2022 року; копія митної декларації країни відправлення від 18 жовтня 2022 року №PL22301010Е1247521; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів від 19 жовтня 2022 року №UA205140/2022/074237.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; банківські платіжні документи щодо даної поставки; прайс-лист виробника товарів; транспортні (перевізні) документи, що стосуються перевезення товару (рахунок про надання транспортних послуг), про що повідомлено листом декларанта від 20 жовтня 2022 року №40.

На електронне повідомлення митниці декларант листом від 20 жовтня 2022 року №№ 39,40 інформував відповідача про те, що в контракті від 20 вересня 2022 року №2009-1 в пункті 3.2 вказано «Поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в інвойсі». Рахунок-проформа від 20 вересня 2022 року №2602/МG2/2022 та від 12 жовтня 2022 року №4/МАG0/2022 не є остаточними документами, тому умови поставки можуть змінюватись. Остаточні дані вказуються в інвойсі №2847/ МG2/2022. Також зазначено, позивач проінформував митний орган, що ним були подані всі наявні документи для підтвердження митної вартості.

20 жовтня 2022 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000234/2 та сформувала картку відмови №UA205140/2022/020438 в митному оформленні товару. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість митного оформлення товару після проведення декларування товару відповідно до положень статті 257 МК України, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення №UA205140/2022/000234/2 від 20 жовтня 2022 року, з урахуванням положень частин четвертої-сьомої статті 55 МК України.

Як зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності, зокрема, відповідно до п. 3.2 зовнішньоекономічного договору від 20 вересня 2022 року №2009-1 передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в інвойсі. В інвойсі №2847/MG2/2022 від 13 жовтня 2022 року зазначені умови EXW Хелм, в проформі-рахунку №4MG0/2022 від 12 жовтня 2022 року зазначені умови СРТ Хелм. В інвойсі №2847/MG2/2022 від 13 жовтня 2022 року відсутні підписи сторін; банківські платіжні документи №14 від 23 вересня 2022 року на суму 33 750,00 злотих, №24 від 07 жовтня 2022 року на суму 33750,00 злотих, №32 від 14 жовтня 2022 року на суму 37500,00 злотих та в загальній сумі - 105000 злотих не відповідають сумі згідно інвойсу №2847/MG2/2022 від 13 жовтня 2022 року та сумі згідно рахунків-проформи 150000 польських злотих. В гр.70 вищезазначених платіжних доручень зазначений контракт від 20 вересня 2022 року №2009-1, однак в них не вказано рахунку-проформи, як це передбачено п.5.1 зовнішньоекономічного договору від 20 вересня 2022 року №2009-1, тобто оплату неможливо однозначно ідентифікувати до поданого товару.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД №UA100060/2022/157361 від 10 жовтня 2022 року на рівні 6,21 доларів США/кг.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205140/2022/074588 від 20 жовтня 2022 року шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАС-ГРУП" вважаючи рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 20 жовтня 2022 року №UA205140/2022/000234/2 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1статті 4 МК Українимитне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно достатті 246 Митного кодексу Україниметою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1статті 257 МК Українидекларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно достатті 248 Митного кодексу Українимитне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Згідно із статтею 264 Кодексу митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до статей49,50 Митного кодексу України митноювартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною першоюстатті 51 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

Згідно з частиною першоюстатті 52 Митного кодексу Українизаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.

За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено частиною першоюстатті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6статті 52 цьогоКодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2ст. 53 МК України).

За правилами частини третьоїстатті 53 Митного кодексу Україниу разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 5статті 53 Митного кодексу Українизабороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частиною першоюстатті 54 Митного кодексу Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу(ч.ч. 2-3ст. 54МК України).

Частиною четвертоюстатті 54 Митного кодексу Українивстановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Водночас частиною п`ятоюстатті 54 Митного кодексу Українипередбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеномустаттями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6статті 54 МК Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно достатті 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей59і60 МК Україниза основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно достатті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно достатті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 58 МК Україниціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відтак, в силу приписівстатті 55 МК Україниорган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року (справа №815/6827/17), а відповідно до ч.5ст.242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2ст. 2 КАС Україникритеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3ст. 90КАС України).

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що митну вартість імпортованого товару, що вказана у митній декларації, декларантом визначено за основним методом.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення)МК Українислідує, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Встановлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості імпортованого в Україну товару поставлено під сумнів правильність визначення його митної вартості.

Згідно доводів скаржника, позивачем не надано достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

З цього приводу судом першої інстанції, оцінивши вимогу митного органу із наведеними вище нормамиМК України, слушно вказано на те, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Судом враховано, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: рахунок-проформу від 20 вересня 2022 року 2602/МG2/2022; рахунок-проформу від 12 жовтня 2022 року 4МG0/2022; рахунок-фактуру (інвойс) від 13 жовтня 2022 року №2847/МG2/2022; автотранспортну накладну від 18 жовтня 2022 року б/н; декларацію про походження товару від 13 жовтня 2022 року №2847/МG2/2022; некласифікований комерційний документ спец. 1 від 13 жовтня 2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару від 23 вересня 2022 року №14; банківський платіжний документ, що стосується товару від 07 жовтня 2022 року №24; банківський платіжний документ, що стосується товару від 14 жовтня 2022 року №32; банківський платіжний документ, що стосується товару від 18 жовтня 2022 року №13; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких договорів від 20 вересня 2022 року №2009-1; договір про надання послуг митного брокера від 05 вересня 2022 року №05/09; договір (контракт) про перевезення від 18 жовтня 2022 року №18/10; інші некласифіковані документи від 13 жовтня 2022 року; копія митної декларації країни відправлення від 18 жовтня 2022 року №PL22301010Е1247521; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів від 19 жовтня 2022 року №UA205140/2022/074237.

Так контрактом від 20 вересня 2022 року №2009-1 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до рахунків-фактури (інвойсів) від 20 вересня 2022 року №2602/МG2/2022 та від 12 жовтня 2022 року №4МG0/2022 загальна вартість товару становить 150 000 злотих. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну, яку покупець сплатив авансом 14 вересня 2022 року. Така ж сума зазначена і в платіжних дорученнях в іноземній валюті від 23 вересня 2022 року №14, від 07 жовтня 2022 року №24, від 14 жовтня 2022 року №32 (відповідно до пункту 5.1 оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок продавця на умовах попередньої оплати).

Ціна товару в рахунках-фактурах (інвойсах) від 20 вересня 2022 року №2602/МG2/2022 та від 12 жовтня 2022 року №4МG0/2022 відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №UA205140/2022/074237 від 19 жовтня 2022 року (графа 22).

Як вбачається з рахунків-фактур (інвойсів) від 20 вересня 2022 року №2602/МG2/2022 та від 12 жовтня 2022 року №4МG0/2022, товар поставлявся на умовах CРТ Chelm. Ці умови означають, що продавець доставить товар визначеному перевізнику (особі, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самостійно чи організувати перевезення товару будь-яким видом транспорту). Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України (7000,00 грн), що не заперечується відповідачем.

Такі витрати підтверджено поданими разом із митною декларацією договором-заявкою на міжнародні вантажні перевезення від 18 жовтня 2022 року №18/10, укладеним між ТзОВ «СТАС-ГРУП» та ПП «ВКФ «Богдан», довідкою про транспортні витрати від 18 жовтня 2022 року №13, згідно з якою вартість транспортних послуг територією Польщі до митного поста Ягодин становить 7000,00 грн за маршрутом місто Chelm (Республіка Польща) - митний пост Ягодин. Крім того, у довідці про транспортні витрати від 18 жовтня 2022 року №13 вказано, що страхування товару не проводилося, навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару.

З приводу тверджень відповідача про наявність розбіжностей в умовах поставки, вказаних у рахунку-проформі від 13 жовтня 2022 року №2847/ МG2/2022 (EXW Chelm) та в рахунках-фактурах від 20 вересня 2022 року №2602/МG2/2022 та від 12 жовтня 2022 року №4МG0/2022 (CPT-Chelm), то суд зазначає, що інвойс - це товаросупровідний документ у міжнародній комерційній практиці, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і відомості про постачальника та одержувача.

У той же час рахунок-проформа - це рахунок, виставлений покупцю «формально», як документальне оформлення усних домовленостей, або оголошення ціни, обсягів поставки товару чи послуг. Його складання не створює жодних зобов`язань щодо оплати чи отримання товару. Його створення є обов`язковим до виконання, але ціна, обсяги та умови поставки можуть відрізнятись від початкових та можуть коригуватися до остаточного варіанта.

Таким чином, відмінність основного інвойсу від рахунку-проформи у тому, що дані, зазначені в проформі-інвойсі, є попередніми і можуть змінитися в процесі узгодження остаточного замовлення, тобто рахунок-проформа не є остаточним документом, на підставі якого здійснюється поставка імпортованого товару.

Поряд з тим пунктом 3.2 контракту від 20 вересня 2022 року №2009-1 визначено, що поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в інвойсі.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей у документах, які подані для підтвердження митної вартості товару саме: в графі 70 платіжних дорученнях зазначений контракт від 20 вересня 2022 №2009-1, однак не вказано рахунків-проформ, як це передбачено в пункті 5.1 зовнішньоекономічного договору від 20 вересня 2022 №2009-1, тобто оплату неможливо однозначно ідентифікувати до поданого товару, суд зазначає наступне.

Умовами контракту від 20 вересня 2022 №2009-1 встановлено, що товари поставляються протягом 60 днів після отримання Продавцем 100% попередньої оплати.

В рахунку-проформі визначено кількість та вартість товару загальну і за одиницю, платіжні документи відповідають сумі зазначеній в рахунках-проформах, підтверджує оплату за увесь товар, в тому числі за партію товару, яка розмитнюється, в призначені платежу зазначено номер та дату контракту (від 20 вересня 2022 року №2009-1) по якому здійснювалась оплата, відтак жодні розбіжності в цій частині відсутні.

Натомість, відповідач як суб`єкт владних повноважень, рішення якого у даній справі оскаржується, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин.

Крім того, доводи відповідача про те, що декларантом не було подано на витребування митного органу повного переліку первинних документів є безпідставними, оскільки останнім було надано усі документи передбаченіст. 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Аналіз наданих митному органу документи дозволяють суду дійти висновку, що окрім транспортних витрат від місця передачі товару перевізнику до кордону України, жодних інших витрат (витрат на страхування, навантаження, розвантаження товару) позивачем понесено не було, про що відповідачу у випадку детального вивчення наданих декларантом документів, мало бути відомо на момент прийняття рішення про коригування митної вартості і твердження відповідача про наявність розбіжностей у документах щодо умов поставки товару спростовуються.

Отже, вказані митним органом розбіжності у поданих до митного оформлення документах та недоліки в їх оформленні були пояснені декларантом після отримання запиту митного органу, проте залишились поза увагою останнього.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів без зазначення, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями; договору із третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписки з бухгалтерської документації; каталогу, специфікації, прейскурантів (прайс-листа) виробника товару; страхових документів; декларації країни відправлення відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

Митна декларація країни відправлення, про надання якої вказав відповідач, може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Також суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Немотивованою є вимога відповідача про надання позивачем прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару, оскільки ненадання даних документів не свідчить про недобросовісність позивача та не може позбавляти його можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Рішенням про коригування митної вартості товарів митну вартість імпортованого товару визначено за резервним методом згідност. 64 МК Українина рівні від 6,21 дол. США/кг.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано інформацію щодо рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначених відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості: МД №UA100060/2022/157361 від 10 жовтня 2022 року.

Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не дає суду можливості встановити які складові вплинули на формування митним органом саме такої ціни, у ньому не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У ньому лише зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Тобто відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Також судом слушно наголошено на тому, що у поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю, тоді як митний орган в спірному рішенні посилався на митну декларацію, де визначено митну вартість товару не за одиницю товару, а за кілограм.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що факт надання достатніх документів на підтвердження заявленої вартості зазначено митним органом в картцівідмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2022/020438.

Зміст перелічених документів, що кореспондуються між собою, вказує на наявність всіх реквізитів та відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих позивачем товарів.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого частиною другоюстатті 53 Митного кодексу України.

Слід також зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року (справа №805/2713/16-а).

В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Подані декларантом відповідно до частини другоюстатті 53 МК Українидокументи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом з урахуванням умов поставки.

Відтак, рішення Волинської митниці про коригування митної вартості від 20 жовтня 2022 року №UA205140/2022/000234/2 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги ТзОВ «СТАС-ГРУП» про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці від 20 жовтня 2022 року №UA205140/2022/000234/2 є підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині постанови суду першої інстанції зазначається про розподіл судових витрат.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України).

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат відповідно до вимог частини сьомої цієї статті покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи слідує, що позивачем клопотання про стягнення понесених судових витрат було заявлено у позовній заяві з одночасним наданням доказів їх понесення, що вказує на дотримання позивачем порядку та строків звернення із такою заявою, що визначені ч.7 ст. 139 КАС України.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до невідповідності розміру заявлених витрат, що понесені позивачем на професійну правничу допомоги, ціні позову, критеріям розумності та співмірності зі складністю справи.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» на підставі Договору про надання правничої допомоги №12/12/22-1 від 12.12.2022.

Згідно з пунктом 1.1 предметом Договору є представництво інтересів Клієнта за його зверненням у справі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20 жовтня 2022 року №UA205140/2022/000234/2.

Вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Договором становить 7000,00 грн (п. 4.1 Договору).

Як вбачається з Акту приймання-передачі послуг згідно Договору про надання правничої допомоги №12/12/22-1 від 12.12.2022, адвокатським об`єднанням надані наступні юридичні послуги:

-надання правових консультацій та роз`яснень з питань рішення про коригування митної вартості від 20 жовтня 2022 року №UA205140/2022/000234/2, на яку витрачено часу 0,5 год., вартість послуги становить 500,00 грн (1 год/ 2000,00 грн);

- складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20 жовтня 2022 року №UA205140/2022/000234/2, на яку витрачено часу 5,5 год., вартість послуги становить 6 500,00 грн.

Загальна вартість правничої допомоги становить 7000,00 грн.

Судом першої інстанції, частково задовольняючи вимоги заяви, враховано умови Договору про надання правничої допомоги, а також неспівмірність заявлених до стягнення витрат рівню складності справи, виконаній адвокатом роботі (надання послуг), затраченому часу.

Таким чином, оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений гонорар адвоката, розмір якого є обґрунтованим та пропорційним до задоволених позовних вимог у розмірі 3000,00 грн, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Натомість, відповідачем не спростовано стягнутого на користь позивача розміру понесених витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1ст. 308 КАС Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимогст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 311 Кодексу адміністративного судочинства Україниапеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями139, 242,308,309,311,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі №140/8463/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга Р. Б. Хобор