Рішення

від 08.11.2023 по справі 307/1676/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1676/20

Провадження № 2/307/294/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Сойми М.М., за участю секретаря Ваш Е.О., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Марича І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, управління Державної казначейської служби у Тячівському районі Закарпатської області, Державної казначейської служби України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом до відповідачів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, управління Державної казначейської служби у Тячівському районі Закарпатської області, Державної казначейської служби України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності посадових осіб Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправними та про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому просить визнати дії та бездіяльність посадових осіб Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправними щодо приховування від стягувача відомостей про не відбуті електронні торги у виконавчому провадженні № 33095673 з продажу автомобіля марки «ВАЗ-21101», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить боржнику ОСОБА_4 , щодо навмисного позбавлення стягувача можливості отримати вказаний автомобіль вартістю 93070, 00 гривень в рахунок виконання рішення суду, щодо втрати арештованого майна - автомобіля марки «ВАЗ-21101», державний номерний знак НОМЕР_1 , та щодо втрати виконавчих проваджень, також просить поновити його порушені права та стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів в сумі 93070,00 гривень на відшкодування матеріального збитку, 40000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями та бедіяльністю посадових осіб органу державної виконавчої служби, та судові витрати по справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2020 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2021 року залучено до участі у даній цивільній справі в якості співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну казначейську службу України.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 листопада 2023 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, управління Державної казначейської служби у Тячівському районі Закарпатської області, Державної казначейської служби України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності посадових осіб Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправними та про відшкодування майнової та моральної шкоди, в частині позовних вимог про визнання дій та бездіяльності посадових осіб Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправними щодо приховування від стягувача відомостей про не відбуті електронні торги у виконавчому провадженні № 33095673 з продажу автомобіля марки «ВАЗ-21101», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить боржнику ОСОБА_4 , щодо навмисного позбавлення стягувача можливості отримати вказаний автомобіль вартістю 93070, 00 гривень в рахунок виконання рішення суду, щодо втрати арештованого майна - автомобіля марки «ВАЗ-21101», державний номерний знак НОМЕР_1 , та щодо втрати виконавчих проваджень.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 02 серпня 2011 року ОСОБА_4 позичив у нього 17000,00 гривень без відсотків за користування коштами для здійснення окремих операцій, пов`язаних з його господарською діяльністю, терміном на два тижні, і зобов`язався повернути кошти до 16 серпня 2011 року, а у разі прострочення взятого на себе зобов`язання, після 16 серпня 2011 року зобов`язався сплатити позивачу 10 % від суми боргу за кожен день прострочення. ОСОБА_4 свої зобов`язання не виконав і не повернув позивачеві основну суму боргу та відсотки за прострочення повернення боргу, у зв`язку чим, рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2012 року з ОСОБА_4 на його користь стягнуто 42979, 00 гривень боргу за договором позики та судових витрат. На виконання цього рішення суду державним виконавцем 12 червня 2012 року було відкрито виконавче провадження № 33095673, яке згодом було об`єднано в одне провадження з іншим виконавчим провадженням щодо стягнення боргу з ОСОБА_4 . В подальшому, 11 липня 2012 року в об`єднаному виконавчому провадженні було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_4 , в тому числі, на легковий автомобіль та на причіп до вантажного автомобіля. Також, рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 травня 2015 року в справі № 307/4470/14-ц стягнуто з боржника ОСОБА_4 на користь позивача 143667, 00 гривень відсотків за невиконання зобов`язань за договором позики. А всього на той час підлягало до стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь позивача понад 186000, гривень. У серпні 2015 року він подав виконавчий лист до ВДВС Тячівського РУЮ про стягнення з ОСОБА_4 ще 143667, 00 гривень і 19 серпня 2015 року державним виконавцем Тячівського РУЮ було відкрито виконавче провадження № 48499997, однак, це провадження залишилося не об`єднаним зі зведеним провадженням. У ньому окремо накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4 . Не зважаючи на неодноразові нагадування, державний виконавець жодного разу не залучав його до участі в накладенні арешту на майно боржника ОСОБА_4 по місцю його фактичного проживання, не забезпечив передачу йому арештованого рухомого майна. Державні виконавці не змогли примусово стягнути з відповідача кошти, посилаючись на відсутність як самого боржника, оголошення у розшук майна, арешт та оцінку майна, підготовку до реалізації окремого майна. Як виявилося згодом, після численних скарг на бездіяльність виконавця, у грудні 2014 року виконавці знайшли автомобіль марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належав боржнику ОСОБА_4 , і в грудні 2014 року у виконавчому провадженні № 33095673 призначили його оцінку, а згодом, після отримання висновку про оцінку, за яким вартість автомобіля склала 93070,00 гривень, передали його на реалізацію через аукціон. Проте, за даними архіву, електронні торги не відбулися ані 07 травня 2015 року, ані 22 червня 2015 року, ані 25 серпня 2015 року. Відповідно до ч.ч. 6,7 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі, якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувану без виконання. Протягом 2015-2020 років це майно державні виконавці не розшукували і де воно перебуває також не відомо. У травні 2019 року він подав заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень № 33095673 та № 48499997, однак, до цього часу такі провадження йому для ознайомлення не надані, а державні виконавці пояснюють тим, що такі втрачені і вони вживають заходів до їх поновлення Зараз йому не відома доля арештованого автомобіля, причіпа, він не отримував письмового чи усного повідомлення виконавця з пропозицією залишити за собою нереалізоване майно - автомобіль марки ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належав боржнику ОСОБА_4 , а відповідно бездіяльністю державних виконавців його позбавлено можливості отримати нереалізоване з торгів майно боржника. Крім того, зазначене майно повинно було бути збереженим, оскільки за тиждень до останніх торгів, а саме, 19 серпня 2015 року, державним виконавцем Тячівського РУЮ було відкрито іще одне виконавче провадження № 48499997 про стягнення з боржника коштів на його користь, однак, ніхто з державних виконавців не потурбувався в цьому окремому виконавчому провадженні вчинити необхідні дії (арештувати майно, повторно виставити на торги, тощо). Дані обставини вказують як на бездіяльність державних виконавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так і на навмисну втрату ними виконавчих проваджень, чим грубо порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», відповідно до якої працівник органу державної виконавчої служби зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України. При визначенні матеріальної шкоди позивач виходив з того, що втрата державним виконавцем автомобіля марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належав боржнику ОСОБА_4 , і в грудні 2014 року у виконавчому провадженні № 33095673 був переданий на реалізацію (електронні торги), що призвело до того, що він був протиправно позбавлений можливості отримати цей автомобіль вартістю 93070, 00 гривень в рахунок часткового відшкодування матеріальної шкоди. Отже, внаслідок бездіяльності та відвертого саботажу посадовими особами органів державної виконавчої служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконання рішень суду, навмисної втрати ними виконавчого провадження та арештованого майна, позбавлення його компенсації шкоди в сумі 93070, 00 гривень, в нього виникли емоційні переживання та фізичні страждання, оскільки понад 8 років він не може отримати присуджені кошти і тому вважає, що має місце критичне знущання як над ним, так і над судовими рішеннями, ухваленими від імені держави, що вчинено за наявності реальної можливості виконати таке рішення суду і це принижує його гідність, позбавляє упевненості у майбутньому. Розмір моральної шкоди, завданої внаслідок позбавлення його посадовими особами органу державної виконавчої служби належної сатисфакції, визначає в сумі 40000, 00 гривень. Визначено ним цей розмір з огляду на характер та обсяг страждань, в тому числі, душевних, психічних, яких він та його сім`я зазнали через надмірно тривалу бездіяльність посадових осіб органу ДВС - державних виконавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , втрату ними виконавчих проваджень, арештованого майна, яке повинно було бути реалізоване на виконання судових рішень, що є безпідставним приниженням його і вимушено створило пригнічений стан, викликало душевні страждання, а наразі він ще й принижений необхідністю доводити своє право на отримання компенсації за рішенням суду, нести матеріальні затрати на захист та поновлення своїх прав через бездіяльність та протидію окремих посадовців органу ДВС, що у свою чергу і спричинило моральні (душевні) страждання. Він має достатні підстави стверджувати, що дії (бездіяльність) посадових осіб органу ДВС, безпосередньо тодішніх виконавця та керівника органу Думнича Михайла Михайловича та виконавця Каптоли Романа Івановича, вчинені всупереч Конституції та положенням законів України про повноваження та обов`язки посадовців органу ДВС: ст.ст. 1, 2, 11, 18, 19, 28, 37, 39, 48, 57, 61 ЗУ «Про виконавче провадження», положень Інструкції про вчинення виконавчих дій, Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", вчинені упереджено, недобросовісно, нерозсудливо, необгрунтовано і неправомірно. Як на підставу позових вимог посилається на ст.ст. 16, 22, 23, 1173, 1174, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 25, 61, 87 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 56, 129-1 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу.

Представник відповідача Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції В.о. начальника відділу Дзябко Сергій подав відзив на позовну заяву, в якому просить у позові відмовити з тих підстав, що позивач не оскаржив дії державного виконавця та з цього приводу відсутні рішення суду. Факт тривалого невиконання рішення суду внаслідок неправомірних дій ДВС не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення суду та завданою шкодою. Невиплачені позивачеві кошти на виконання судових рішень не є майновою шкодою, оскільки остаточно не втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника.

Представник відповідача Державної казначейської служби України Антон Лешанич подав відзив на позовну заяву, в якому просить у позові відмовити з тих підстав, що звіт про оцінку майна є неналежним доказом, а сума позову, визначена позивачем без відповідного обґрунтування, нічим не підтверджена та не свідчить про перенесення ним будь-яких душевних страждань. Позивачу були відомі дати проведення електронних торгів і права позивача могли бути відновлені шляхом подання скарг на бездіяльність виконавця, що є достатньою сатисфакцією з врахуванням обставин справи. Невиконання рішення суду не може напряму ототожнюватись із завданою позивачеві майновою шкодою, оскільки остаточно не втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника, а наслідком такого відшкодування буде подвійне стягнення коштів.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Марич І.Ю. в судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представники відповідачів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, управління Державної казначейської служби у Тячівському районі Закарпатської області, Державної казначейської служби України, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 15 годину 00 хвилин 07 листопада 2023 року, не з`явилися з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому, суд розглянув справу у їх відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

Заслухавши думку представника позивача ОСОБА_1 адвоката Марича І.Ю. та дослідивши матеріали цивільної справи, суд уважає, що позов потрібно задовольнити частково з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2012 року, яке набрало законної сили 28 лютого 2012 року, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто 40000, 00 гривень та 2979, 00 гривень судового збору.

Також рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2015 року, яке набрало законної сили 13 липня 2015 року, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто 143667 ,00 гривень боргу за договором позики та 1436, 67 гривень судового збору.

Крім цього, рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 травня 2017 року, яке набрало законної сили 02 червня 2017 року, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто 121 667, 59 гривень заборгованості за договором позики та 1216, 69 гривень судового збору.

Як стверджено заявою позивача ОСОБА_1 від 04 квітня 2012 року, адресованою начальнику ВДВС Тячівського РУЮ Андрійцю Р.В., останній 12 червня 2012 року отримав оригінал виконавчого листа, виданого Тячівським районним судом Закарпатської області на виконання рішення суду від 15 лютого 2012 року в справі № 2-2004/11 про стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача боргу за договором позики в сумі 40000, 00 гривень та 2979, 00 судових витрат.

Відповідно до виконавчого листа від 02 квітня 2012 року, виданого Тячівським районним судом Закарпатської області на виконання рішення суду від 15 лютого 2012 року в справі № 2-2004/11, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в сумі 40000, 00 гривень та 2979, 00 гривень судових витрат.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 червня 2012 року головним державним виконавцем органу ДВС Тячівського РУЮ Одовічук В.І. відкрито виконавче провадження № 33095673 на виконання виконавчого листа № 2-2004/11 від 02 квітня 2012 року, виданого Тячівським районним судом Закарпатської області в справі про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 42979, 00 гривень.

Постановою головного державного виконавця органу ДВС Тячівського РУЮ Одовічук В.І. від 11 липня 2012 року у виконавчому провадженні № 3309567 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 .

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тячівського управління юстиції Думнича М.М. від 21 травня 2013 року приєднано виконавче провадження № 33095673 до зведеного виконавчого провадження № 38067808, яке веде відділ державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції у Закарпатській області.

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тячівського управління юстиції Думнича М.М. від 29 травня 2013 року у виконавчому провадженні № 33095673 оголошено розшук майна причіпа марки ПР 81021, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2004 року випуску, що належить боржнику ОСОБА_4 .

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тячівського районого управління юстиції Думнича М.М. від 29 травня 2013 року у виконавчому провадженні № 33095673 зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2004/11 від 02 квітня 2012 року, виданого Тячівським районним судом Закарпатської області в справі про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 42979, 00 гривень, до розгляду справи по суті у зв`язку з розшуком майна боржника.

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тячівського районого управління юстиції Каптоли Романа Івановича від 26 грудня 2014 року призначено ОСОБА_5 експертом, суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна боржника ОСОБА_4 автомобіля марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні № 33095673 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2004/11 від 02 квітня 2012 року, виданого Тячівським районним судом Закарпатської області в справі про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 42979, 00 гривень.

Згідно облікових карток приватних транспортних засобів від 29 травня 2013 року боржник ОСОБА_4 являється власником причіпу ПР 81021, державний номерний знак НОМЕР_2 , та легкового автомобіля ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Як вбачається із заявки на реалізацію арештованого майна через систему електронних торгів арештованим майном заявник в.о. начальника відділу ДВС Тячівського РУЮ Думнич М.М. надіслав документи щодо проведення реалізації арештованого майна згідно акту опису й арешту майна від 31 липня 2014 року, саме: транспортного засобу марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_4 , арештоване майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартість колісного транспортного засобу згідно висновку експерта про вартість майна становить 93 070,00 гривень.

При цьому, суд зазначає, що у вказаній заявці, в якій реалізація арештованого майна проводилася у зведеному виконавчому провадженні № 38067808, де стягувачами є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та позивач ОСОБА_1 , а боржником є ОСОБА_4 , відомості про позивача ОСОБА_1 як другого стягувача відсутні, а стягувачем зазначений лише ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до звіту про оцінку майна колісного транспортного засобу марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_4 , вартість цього колісного транспортного засобу станом на 02 березня 2015 року становть 93 070,00 гривень без ПДВ.

Згідно протоколу № 79104 проведення електронних торгів 07 травня 2015 року прилюдні торги майна - транспортного засобу марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів.

Згідно протоколу № 91032 проведення електронних торгів 22 червня 2015 року прилюдні торги майна - транспортного засобу марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів.

А згідно протоколу № 111003 проведення електронних торгів 25 серпня 2015 року прилюдні торги майна - транспортного засобу марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, також не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів.

Також, 30 липня 2015 року Тячівським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист № 307/4470/14-ц на виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 143667, 00 гривень боргу за договором позики та 1 436, 67 гривень судового збору.

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тячівського районого управління юстиції Каптоли Романа Івановича від 19 серпня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48499997 про примусове виконання виконавчого листа № 307/4470/14-ц, виданого 30 липня 2015 року Тячівським районним судом Закарпатської області на виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 143667, 00 гривень боргу за договором позики та 1 436, 67 гривень судового збору.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідно до відомостей про виконавче провадження № 33095673 з Автоматизованої системи виконавчого провадження, наданого позивачем до матеріалів позовної заяви, вбачається, що у виконавчому провадженні № 33095673 остання за датою винесення значиться постанова державного виконавця від 13 січня 2015 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні. Після цієї дати у Автоматизованій системі виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 33095673 відсутні будь-які відомості про виконавчі дії та процесуальні документи.

Позивач неодноразово звертався до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України зі скаргами на дії державних виконавців щодо невиконання рішення суду та у відповіді на його скаргу 11 червня 2013 року у 27 абзаці начальник управління Панова Н.В. підтвердила, що в результаті розгляду звернення позивача виявлено порушення головним державним виконавцем ВДВС Тячівського районного управління юстиції у Закарпатській області Одовічук В.І. вимог ст.ст. 11, 28, 30, 31 ЗУ «Про виконавче провадження». Також у цій відповіді у восьмому абзаці підтверджено, що на виконанні у відділі ДВС Тячівського районного управління юстиції у Закарпатській області перебувають два виконавчі провадження, за якими боржником виступає ОСОБА_4 , а стягувачами є ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», дані виконавчі провадження в порядку ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» об`єднані у зведене виконавче провадження та внесено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за № 38067808.

У відповіді на скаргу позивача 12 лютого 2015 року в сьомому абзаці начальник управління Панова Н.В. також підтвердила, що копія постанови державного виконавця Думнича М.М. від 29 травня 2013 року про розшук причіпа марки ПР 81021, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2004 року випуску, направлена до УДАІ УМВС України в Закарпатській області для внесення його в базу даних «Рубіж» лише 15 січня 2015 року, тобто, майже через два роки з часу її винесення.

Судом встановлено, що у відповіді на скаргу позивача 26 квітня 2019 року заступник начальника Управління державної виконавчої служби Овчинніков В. зазначив недостовірні відомості, зокрема, на другій сторінці міститься другий абзац такого змісту: «29 травня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_4 (ВАЗ 21101, 2007 року випуску, колір чорний, НОМЕР_3 ), однак, у дослідженій судом постанові головного державного виконавця Думнича М.М. від 29 травня 2013 року про розшук майна боржника оголошено розшук майна причіпа марки ПР 81021, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2004 року випуску, що належить боржнику ОСОБА_4 .

Відомості про розшук автомобіля ВАЗ 21101 2007 року випуску, колір чорний, НОМЕР_3 , відсутні на час розгляду справи судом.

Також у цій відповіді від 26 квітня 2019 року заступник начальника Управління державної виконавчої служби Овчинніков В. підтвердив, що постанова державного виконавця Одовічук В.І. від 11 липня 2012 року у виконавчому провадженні № 3309567 про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 та оголошення заборони на його відчуження внесена державним виконавцем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна лише 13 січня 2015 року та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про арешт нерухомого майна внесені лише 05 січня 2015 року, що також підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13 січня 2015 року та актуальною інформацією про державну реєстрацію обтяження від 05 січня 2015 року.

Судом встановлено, що позивач звертався 15 грудня 2014 року до Державної виконавчої служби України із заявою щодо фактів можливого вчинення корупційного правопорушення службовими особами ВДВС Тячівського РУЮ, де виклав відомості, які свідчать про бездіяльність державних виконавців при виконанні рішення суду, в якому він є стягувачем, а ОСОБА_4 боржником.

Позивач ОСОБА_1 26 листопада 2019 року звертався із заявами до начальника Тячівського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області Андрійця Р.В. про надання йому можливості ознайомитися із матеріалами виконавчого провадження № 48499997 (зведеного № 38067808) та матерілами виконавчого провадження № 33095673 (зведеного № 38067808) щодо стягнення з боржника ОСОБА_4 на його користь заборгованості за договором позики та просив надати можливість виготовити копії цих матеріалів. Ці дві заяви позивача зареєстровані у вхідній кореспонденції Тячівського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області 26 листопада 2019 року. Про відсутність матеріалів виконавчого провадження позивач наголошував і у своїй заяві від 15 грудня 2014 року, адресованій Державній виконавчій службі в м. Київ, вул. Артема, 73, яка досліджена судом в судовому засіданні.

04 травня 2022 року начальник Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрій Токар у відповіді, адресованій позивачу ОСОБА_1 , зазначив, що станом на сьогоднішній день виконавче провадження № АСВП 33095673 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2004, виданого 02 квітня 2012 року Тячівським районим судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 42979, 00 гривень, та виконавче провадження № АСВП 48499997 з примусового виконання виконавчого листа № 2/307/324/15, виданого Тячівським районим судом Закарпатської області 30 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 145103, 67 гривень, фактично втрачені, та 04 травня 2022 року до Тячівського районного суду Закарпатської області надіслано подання про видачу дублікатів виконавчого листа № 2-2004, виданого 02 квітня 2012 року Тячівським районим судом Закарпатської області, та виконавчого листа № 2/307/324/15, виданого Тячівським районим судом Закарпатської області 30 липня 2015 року.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2022 року, яка набрала законної сили 20 травня 2022 року, клопотання державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ференчука Василя Васильовича про видачу дубліката виконавчого листа в цивільній спаві за номером 2-2004/11 повернуто без розгляду.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2023 року, яка набрала законної сили, в задоволенні подання державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ференчука Василя Васильовича про видачу дубліката виконавчого листа № 2/307/324/15, виданого Тячівським районим судом Закарпатської області 30 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 145103, 67 гривень, відмовлено. 05 жовтня 2022 року державний виконавець Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ференчук Василь Васильович надав суду довідку, в якій підтвердив, що виконавче провадження АСВП № 48499997 з примусового виконання виконавчого листа № 2/307/324/15, виданого Тячівським районим судом Закарпатської області 30 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 145103, 67 гривень втрачено.

Встановлені судом вищенаведені обставини свідчить про те, що матеріали виконавчого провадження № 48499997 та матеріли виконавчого провадження № 33095673 (зведеного № 38067808), де боржником являється ОСОБА_4 , а стягувачем позивач ОСОБА_1 , втрачені. Вказані обставини визнані та підтверджені представником відповідача Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а про неможливість їх відновлення свідчать ухвали суду, якими відмовлено у видачі дублікатів втрачених виконавчих листів № 2-2004 та № 2/307/324/15.

Відповідно до довідки державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ференчука В.В. від 31 серпня 2022 року повідомлено суд, що відповіді від ДП «СЕТАМ» про підтвердження надсилання протокола № 111003 від 25 серпня 2015 року про відсутність допущених учасників торгів арештованого майна - транспортного засобу марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, стороні виконавчого провадження, а саме: стягувачу ОСОБА_1 на адресу Тячівського відділу ДВС не надходило. Службового розслідування по виконавчому провадженню ВП 33095673 не проводилось.

На запит суду ДП «СЕТАМ» 08 листопада 2022 року надало відповідь про те, що в межах виконавчого провадження № 38067808 у Системі електронних торгів арештованим майном розміщено лот № 88522 (уцінено лот № 70958, уцінено лот № 60649), з продажу ВАЗ 21101, 1.6, 2007, колір чорний, тип кузова легковий седан, ДНЗ НОМЕР_1 . Станом на дату публікації лоту продаж арештованого майна здійснювався у відповідності до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, Інформаційне повідомлення про перший лот № 60649 з реалізації вищевказаного майна було опубліковано 07 квітня 2015 року.

Стаття 62Закону України«Про виконавчепровадження» (вредакції Законустаном начас проведенняелектронних торгів)визначає порядокпроведення реалізаціямайна,на якезвернено стягнення,зокрема:ч.1 передбачає, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах; частина 2 визначає, що р ухоме майно, вартість якого не перевищує сто п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах); частина 3 встановлює, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону ; частина 5 передбачає, що не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на

комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці

державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня

визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або

закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних

умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У

разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки

воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як

на 50 відсотків початкової вартості майна; частина 6 визначає, що у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної

уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на

комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це

стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою

нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням

суду;частина 7 регламентує, що якщо стягувач у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання; частина 8 передбачає, що у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний у п`ятнадцятиденний строк з дня надходження від державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові; а частина 9 встановлює,що майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Відповідно до Тимчасового Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 № 656/5(яке діяло на час проведення торгів), електронні торги - прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі.

Однак, в порушення зазначених вимог ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» позивача ОСОБА_1 як стягувача у зведеному виконавчому провадженні не було повідомлено про проведення прилюдних торгів і не запропоновано залишити за собою не реалізоване майно боржника в рахунок погашення боргу, що призвело до порушення прав стягувача, визначенихЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідачем Тячівським відділом державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не надано доказів на підтвердження надсилання протокола № 111003 від 25 серпня 2015 року про відсутність допущених учасників торгів арештованого майна - транспортного засобу марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, стороні виконавчого провадження, а саме: стягувачу ОСОБА_1 .

Також не надано суду доказів, які б свідчили про те, що постановою державного виконавця у виконавчому провадженні № 33095673 оголошено розшук майна транспортного засобу марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, що належить боржнику ОСОБА_4 , та що таке арештоване майно збережене боржником, та на нього може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади, їх посадові особи (у тому числі державні виконавці) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Однією з основних засад судочинства згідно з п.9 ч.1ст.129 Конституції Україниє обов`язковість рішень суду.

Статтею 56 Конституції Українизакріплено право особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частина 1 ст. 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Примусове виконання рішень судів та інших органів здійснюється в порядку, встановленомуЗаконом України «Про виконавче провадження».

Статтею 14 ЗУ «Про виконавче провадження»визначено коло учасників виконавчого провадження, якими є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач та ін.

Положеннями ч. 1, ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»визначено обов`язок виконавця вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 87 «Про виконавче провадження» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Положеннямистатті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу»встановлено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно дост. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченимист. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставіст. 1174 ЦК України.

Статті1173,1174 ЦК Україниє спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставіст. 1173 ЦК України.

Неправомірні дії та бездіяльність державних виконавців Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо недотримання вимогст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції Закону 1999 року), після трьох електронних торгів, які не відбулись, до стягувача ОСОБА_1 у виконавчому провадженні не надійшла пропозиція про залишення за стягувачем нереалізованого майна, що призвело до втрати транспортного засобу марки ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також втрата посадовими особами державної виконавчої служби виконавчого провадження, призвели до порушення прав позивача, визначених законом та такі дії та бездіяльність державних виконавців, внаслідок яких було завдано збитків, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (ст. 11 ЦК України).

Отже, питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 у справі № 920/715/17.

Отже, суд дійшов висновку, що неправомірні дії та бездіяльність державних виконавців Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо недотримання вимогст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»(вредакції Закону1999року) у зв`язку із не повідомленням про проведення прилюдних торгів і не повідомленням про можливість залишити за собою не реалізоване майно боржника в рахунок погашення боргу, та втрати такого майна, та щодо втрати посадовими особами виконавчої служби виконавчого провадження, у зв`язку з чим, остаточно втрачена можливість виконання рішення суду та стягнення грошових коштів з боржника за відсутніми виконавчими провадженнями, перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку із виникненням матеріальних збитків у позивача ОСОБА_1 , що призвело до порушення його прав як стягувача, внаслідок чого позивачу завдано збитків, а тому є підстави для відшкодування позивачу матеріальної шкоди у розмірі її спричинення - початкової вартості нереалізованого майна 93070,00 гривень.

Суд констатує, що таке відшкодування збитків позивачу на підставі статей 1173, 1174 ЦК України не матиме наслідком подвійного стягнення, оскільки втрата виконавчого провадження № АСВП 33095673 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2004, виданого 02 квітня 2012 року Тячівським районим судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 42979, 00 гривень, та втрата виконавчого провадження № АСВП 48499997 з примусового виконання виконавчого листа № 2/307/324/15, виданого Тячівським районим судом Закарпатської області 30 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 145103, 67 гривень, а також втрата арештованого майна, призвели до унеможливлення виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормоюст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Стаття 23 ЦК Українипередбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вбачається з п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»( з наступними змінами) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

При визначенні розміру моральної шкоди суд відповідно до роз`яснень, викладених у вищевказаній постанові Пленуму Верховного Суду України, має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої ст. 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу» (2201), «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права являється адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеній в постанові № 641/7804/15-ц від 21 жовтня 2019 року.

Враховуючи, що у зв`язку із діями державних виконавців позивач ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, в тому числі душевних, психічних, яких він зазнав через надмірно тривалі протиправні дії та бездіяльність посадових осіб органу ДВС, зокрема, державних виконавців Думнича Михайла Михайловича та ОСОБА_3 , втрату ними виконавчих проваджень та арештованого майна, що вимушено створило пригнічений стан, викликало душевні страждання, необхідність доводити своє право на отримання компенсації за рішенням суду, нести матеріальні затрати на захист та поновлення його прав.

Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач у зв`язку бездіяльністю державних виконавців, виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди та визначає моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір також слід стягнути на користь позивача в розмірі 1821, 70 гривень.

Керуючись ст.ст.2, 4, 10-13,18, 133-141, 223, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 93070, 00 (Дев`яносто три тисячі сімдесят гривень 00 копійок) гривень на відшкодування майнової шкоди, 5000, 00 (П`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень на відшкодування моральної шкоди, та 1821, 70 (Одну тисячу вісімсот двадцять один гривень 70 копійок) гривень судового збору.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, юридична адреса: вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, Україна.

Відповідач: Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, юридична адреса: вул. Лазівська, 2, м. Тячів, Закарпатської області, Україна.

Відповідач: Управління Державної казначейської служби України в Тячівському районі Закарпатської області, юридична адреса: вул. Нересенська, 2, м. Тячів, Закарпатської області, Україна.

Відповідач: Державна казначейська служба України, юридична адреса: 01601, вул. Бастіонна, м. Київ, Україна.

Відповідач: ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 17 листопада 2023 року.

Головуюча суддя: Сойма М.М.