Ухвала

від 17.11.2023 по справі 344/21156/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/21156/23

Провадження № 2/344/3915/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Атаманюк Б.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Громадської організації «Прикарпатська інформаційна корпорація», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 09.11.2023 звернулися в Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом до Громадської організації «Прикарпатська інформаційна корпорація», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Вивчивши підстави та зміст поданого позову та додані до позовної заяви докази, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з таких обставин.

За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч. 5).

В даній позовній заяві позивачі об`єднали позовні вимоги до двох різних відповідачів, проте за змістом позову кожен відповідач здійснив самостійні (не спільні) дії щодо поширення інформації, яка є предметом оскарження. Відповідно, кожен з визначених відповідачів несе особисту відповідальність за зміст та поширення інформації, з приводу якої заявлено позов про спростування, тобто самостійно відповідає за порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи законних інтересів позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 175ЦПК України позовна заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Таким чином вважаю, що об`єднання в однім позові позовних вимог до двох відповідачів, які за змістом позову не здійснювали спільне поширення інформації, є таким що порушує правила об`єднання позовів, визначені в ст. 188 ЦПК України, а відтак слід вважати, що позивачами при поданні позову не дотримано вимог ст. 175 ЦПК України, оскільки обраний спосіб (способи) захисту є такими, що не відповідають вимогам закону (ст. 188 ЦПК України), тобто порушено правила об`єднання позовів, і недоліки цього неможливо усунути після прийняття позову до розгляду.

З урахуванням зазначеного, позивачам, з метою усунення недоліків позовної заяви, слід розділити позовні вимоги до кожного з відповідачів та пред`явити окремі позови з урахуванням правил підсудності.

Щодо пред`явлення позову до Громадської організації «Прикарпатська інформаційна корпорація», суд вважає, що і в цьому випадку позов місить недоліки.

Так, позивачами визначено відповідача - Громадську організацію «Прикарпатська інформаційна корпорація», без зазначення автора поширюваної інформації. При цьому, вказаний відповідач визначений тільки з врахуванням того, що розміщена публікація мала посилання на номер телефону, який за даними реєстру юридичних осіб належить цій громадський організації. Водночас, суду не заявлено клопотань з приводу отримання доказів, які в силу обмежень законодавства щодо доступу до них не можуть бути надані стороною позивача.

Окрім того, до недоліків позовної заяви суд відносить наступне.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу (2782-12) редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Пунктом 12 даної постанови визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Також, заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Окрім того, в п. 15 вищезазначеної постанови передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

З поданого позову та позовних матеріалів встановлено, що позивачі визнавши відповідачами Громадську організацію «Прикарпатська інформаційна корпорація» (за збігом номера телефону під публікацією), не встановили автора статті, як і не встановлено хто є власниками зазначеного веб-сайту, доменного імені. При цьому, будь-яких аргументованих клопотань щодо витребування доказів з даного приводу, позивачами не заявляється. Більш того, в позові відсутні дані про час поширення інформації, дані щодо доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб, дані про те, що поширена інформація не відповідає дійсності. Щодо останнього недоліку, то позивач вимагає спростування поширеної інформації, без надання доказів того, що така є недостовірною.

Також, позивачам слід враховувати, що позовна заява повинна містити зазначення доказів по кожному випадку поширення недостовірної, негативної інформації та вплив її на ділову репутацію позивачів, честь та гідність, по кожному епізоду поширення конкретної недостовірної інформації.

Слід врахувати, що зазначення доказів, які підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без таких доказів, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

З урахуванням вищенаведеного, приходжу до висновку, що відсутність вказаних відомостей перешкоджає визначенню суб`єктного складу відповідачів у поданій позовній заяві, що в свою чергу унеможливлює визначення змісту цивільних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Громадської організації «Прикарпатська інформаційна корпорація», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачам, що у разі неусунення ними недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Богдан АТАМАНЮК